Сільськогосподарська біотехнологія швидко запроваджується, про що свідчить збільшення площі, оброблюваної генетично модифікованими (ГМ) сільськогосподарськими рослинами, і обсягів зібраного врожаю (зерно та волокно). Разом з технологічним прогресом зростає занепокоєність, що світова біологічна різноманітність знаходиться під зростаючою загрозою від діяльності людини. В зв'язку з цим розвиваються підходи до оцінки екологічного ризику використання ГМ сільськогосподарських культур, щоб забезпечити виконання міжнародних угод, які регулюють транскордонне переміщення таких продуктів. Розглянуто використовуваний до цього часу для санкціонування ГМ культур підхід щодо оцінки екологічного ризику. Цей підхід є порівняльним, науково обгрунтованим і зрівноважує потенційні ризики і переваги нової технології в порівнянні з тими технологіями, які вже використовуються. Підхід до оцінки і санкціонування цих продуктів узгоджується умовами та вимогами Картахенського Протоколу.