Вивчено метод отримання біопестицидів із рослинної сировини, заснований на застосуванні мікрохвильового електромагнітного поля в процесі екстрагування. Наведено результати експериментального дослідження ефективності мікрохвильових екстрактів. Показано доцільність екстрагування біологічно активних речовин у мікрохвильовому полі. Застосування методу надає можливість перейти до виробництва великих обсягів препаратів і знизити обсяги хімічних засобів. Запропоновано пристрій для реалізації даного методу. Для збільшення продуктивності доцільно конструювати екстрактор безперервної дії, при цьому канали входу та виходу повинні бути розраховані так, щоб їх довжина відповідала довжині позамежного хвилеводу, що забезпечує безпеку роботи персоналу з мікрохвильовим пристроєм. Для передачі електромагнітної енергії раціонально використовувати рупорні антени, а діаметр каналу, по якому проходить сировина з екстрагентом, не повинен перевищувати дві глибини проникнення з урахуванням ефекту теплопровідності.

Наведено результати експериментального дослідження впливу мікрохвильового електромагнітного поля на рослинну тканину. Вивчено ефекти мікрохвильового нагрівання насіння, зерна та зволоженої соломи у разі реалізації відповідних технологій біостимуляіїи, сушки та стерилізації. Показано вплив будови рослинної тканини і вмісту вологи на структурні зміни за мікрохвильового нагрівання. Запропоновано метод оцінки величини енергії мікрохвильового поля, перетвореної у внутрішню енергію тіла.

Наведено результати експериментальних робіт із дослідження сушіння щільного шару зерна з застосуванням мікрохвильового нагрівання. Для оцінки ефективності використання енергії мікрохвильового поля вивчено ряд способів підведення теплоти до зерна. Досліджено мікрохвильовий, мікрохвильовий пульсуючий, микрохвильово-конвективний циклічний із продувкою шару нагрітим потоком повітря та повітрям без попереднього підігріву, одночасний микрохвильово-конвективний способи сушіння. Дослідження кінетики сушіння в мікрохвильовому полі показало, що процес можна розділити на періоди прогріву (нульовий), постійної (перший) і падаючої (другий) швидкості сушіння. Ці періоди є характерними для сушіння колоїдних капілярно-пористих тіл за інших способів підведення теплоти. На підставі узагальнення експериментальних даних щодо дослідження сушки зерна гречки, ячменю, вівса та пшениці отримано емпіричні залежності для швидкості сушіння та середньої температури зерна в першому періоді. Наведено кінетичні залежності в безрозмірному вигляді, узагальнювальні дані щодо досліджених зернових. Комплексні дослідження різних способів підведення теплоти у процесі сушіння ставили метою визначення оптимального способу та раціональних режимних параметрів, що забезпечують високу інтенсивність процесу та необхідну якість готового продукту за мінімальних енерговитрат. Для забезпечення вірогідності зіставлення всі дослідження проводилися за ідентичних умов з однієї й тією же зерновою культурою (овес). Визначено, що кращим є одночасний микрохвильово-конвективне підведення енергії, у цьому випадку попередній підігрів повітря не передбачається, завдяки чому мінімізуються питомі витрати енергії. Експериментальні дослідження сушіння з застосуванням мікрохвильового поля надають можливість підібрати необхідні параметри процесу: потужність, темп нагрівання, масу та форму завантаження. На підставі цих даних передбачається розробка технології сушіння зерна з застосуванням енергії мікрохвильового поля.

Розглянуто питання забезпечення теплового режиму анодного блоку магнетрона шляхом заміни системи повітряного охолодження (СПО) на систему рідинного охолодження (СРО). Стверджується, що СРО найбільш підходить для магнетронів, які в даний час передбачають СПО, однак не розраховані на тривалу роботу в складі промислових мікрохвильових установок. Організація СРО надасть можливість магнетрону працювати тривалий час без перегріву і за сприятливих умов, за яких виключено забивання частинками і пилом поверхні теплообміну та виникнення перегріву поверхні анодного блоку. Основним елементом розроблюваної СРО є сорочка охолодження, що є кільцевим каналом із теплопровідного матеріалу. Сорочка охолодження кріпиться безпосередньо на анодний блок, у цьому випадку ступінь стиснення поверхонь і товщина повітряного зазору повинні забезпечити мінімальний сумарний термічний опір. Для визначення коефіцієнтів тепловіддачі отримано емпіричну залежність, яка відображає той факт, що під час охолодження анодного блоку раціональними є в'язкі і перехідні режими руху. Визначено основні теплові характеристики процесу охолодження, що включають коефіцієнт теплопередачі, зміну температури теплоносія, максимально допустиму температуру на вході. Розрахунки проведено для двох видів теплоносіїв: вода і 54 % водний розчин етиленгліколю. Запропоновано схему СРО, яка передбачає охолодження від 1 до 6 магнетронів. Застосування даного схемного рішення та вибір раціональних розрахункових режимних надає можливість вирішити проблему підвищення ефективності виробництва та надійності роботи мікрохвильової техніки.

Розглянуто питання забезпечення теплового режиму анодного блоку магнетрона шляхом заміни системи повітряного охолодження (СПО) на систему рідинного охолодження (СРО). Стверджується, що СРО найбільш підходить для магнетронів, які в даний час передбачають СПО, однак не розраховані на тривалу роботу в складі промислових мікрохвильових установок. Організація СРО надасть можливість магнетрону працювати тривалий час без перегріву і за сприятливих умов, за яких виключено забивання частинками і пилом поверхні теплообміну та виникнення перегріву поверхні анодного блоку. Основним елементом розроблюваної СРО є сорочка охолодження, що є кільцевим каналом із теплопровідного матеріалу. Сорочка охолодження кріпиться безпосередньо на анодний блок, у цьому випадку ступінь стиснення поверхонь і товщина повітряного зазору повинні забезпечити мінімальний сумарний термічний опір. Для визначення коефіцієнтів тепловіддачі отримано емпіричну залежність, яка відображає той факт, що під час охолодження анодного блоку раціональними є в'язкі і перехідні режими руху. Визначено основні теплові характеристики процесу охолодження, що включають коефіцієнт теплопередачі, зміну температури теплоносія, максимально допустиму температуру на вході. Розрахунки проведено для двох видів теплоносіїв: вода і 54 % водний розчин етиленгліколю. Запропоновано схему СРО, яка передбачає охолодження від 1 до 6 магнетронів. Застосування даного схемного рішення та вибір раціональних розрахункових режимних надає можливість вирішити проблему підвищення ефективності виробництва та надійності роботи мікрохвильової техніки.

Проведено дослідження термоакустичних явищ у парогенеруючих каналах системи охолодження теплонавантажених пристроїв. Досліджувані режими охолодження характеризуються поверхневим кипінням теплоносія, яке виникає внаслідок високих теплових потоків на поверхні охолодження, та великими недогрівами до температури насичення ядра потоку. За таких умов є можливим виникнення в каналах охолодження високочастотних пульсацій акустичного тиску. Встановлено, що виникнення термоакустичних коливань здатне привести до утворення стоячої хвилі в каналі, однією з умов формування якої є наявність межі відображення хвиль. Наведено математичну модель, що описує генерацію термоакустичних коливань в каналі охолодження. Вважається, що коливання з високою амплітудою виникають внаслідок резонансу, що спостерігається у разі збігу частоти вимушених коливань парових бульбашок із власною частотою коливань парорідинного стовпа або їх гармоніками. Для розрахунку амплітуди коливань тиску в каналі отримано залежність, яка враховує в'язкісну дисипацію енергії та втрати енергії на кінцях каналу. Показано, що за наближення до резонансу внесок об'ємної в'язкості в коефіцієнт в'язкістного поглинання зростає. Встановлено, що для досліджуваних умов втратами енергії на стінках каналу та втратами в приграничному шарі можна знехтувати. Проведено розрахунки амплітуди термоакустичних коливань тиску для умов, що відповідають реальним процесам в каналах охолодження з поверхневим кипінням. Наведену методику запропоновано до використання при проектуванні систем рідинного охолодження теплонавантажених приладів, для яких режими охолодження припускають істотний недогрів теплоносія до температури насичення і поверхневе кипіння.

Індекс рубрикатора НБУВ: П127

Рубрики:

Фізіологія, біохімія і біофізика культурних рослин

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П082.62

Рубрики:

Теплиці

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л543.54 + З392

Рубрики:

Компресорні мастила

Холодильна техніка

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ