Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-52

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы: исследовать влияние модифицирующего действия интерферона (ИФН) на некоторые фенотипические особенности клеток немелкоклеточного рака легкого (НМРЛ) человека в условиях длительной экспозиции их с цитокином. Клетки А-549 длительный период (до года) культивировали в присутствии ИФН в нарастающих концентрациях; клеточную морфологию и ультраструктуру клеток исследовали с помощью световой и электронной микроскопии. Экспрессию белков адгезивной системы - E-кадгеринов и виментина, белка цитоскелета, ассоциированного с миграцией и инвазией опухолевых клеток, антигена пролиферации - Ki-67, белков-стимуляторов ангиогенеза - VEGF и экспрессию рецепторов эпидермального фактора роста - EGFR исследовали с помощью иммуноцитохимического метода. Автономность роста клеток изучена с помощью колониеобразования в среде с агаром, анализа эффективности клоногенности и бессывороточной среде. Показано, что длительное действие ИФН приводит к значительному и необратимому подавлению признаков злокачественного феномена, пролиферативного потенциала и автономности клеток и в усложнении их ультраструктуры; в снижении экспрессии виментина и усилении экспрессии маркера адгезии E-кадгерина; а также выявлено подавление ИФН экспрессии рецепторов к EGF на опухолевых клетках и маркера неоангиогенеза VEGF. Полученные данные свидетельствуют, что длительный контакт клеток НМРЛ с ИФН сопровождается стойкими фенотипическими изменениями последних в направлении частичной утраты злокачественности и приближения их к более дифференцированному фенотипу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р562.1

Рубрики:

Рак

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.60

Рубрики:

Пухлини шкіри та слизових оболонок

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рак молочної залози (РМЗ) є типовим прикладом злоякісного захворювання, пов'язаного із запаленням, компоненти якого в пухлинному мікрооточенні сприяють не лише виживаності та проліферації пухлинних клітин, але й прогресуванню захворювання. Мета дослідження - оцінити кореляцію між рівнями прозапальних цитокінів (фактор некрозу пухлин альфа, інтерлейкін 1beta та інтерлейкін 6) у кістковому мозку і периферичній крові, рівнем С-реактивного білка (у периферичній крові) та виникненням рецидиву захворювання у хворих на РМЗ. У дослідження були включені 15 здорових донорів і 72 хворі на РМЗ, які були поділені на 2 групи (група прогресії - 41 пацієнтка, група ремісії - 31 пацієнтка). Такий поділ був зроблений за результатами 3-річних досліджень. Встановлено, що підвищений рівень прозапальних цитокінів у кістковому мозку та периферичній крові хворих на РМЗ тісно пов'язаний із прогресуванням процесу. З'ясовано, що найбільш перспективними прогностичними маркерами виникнення рецидиву є високі рівні даних цитокінів у комплексі з іншим фактором прогнозу (дисеміновані пухлинні клітини в кістковому мозку). Визначення рівня фактора некрозу пухлин альфа, інтерлейкіну 1beta та інтерлейкіну 6 у кістковому мозку і периферичній крові хворих на РМЗ є важливим показником прогнозу виникнення метастазів та корекції протипухлинної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості державного фінансування соціальної сфери та розглянуто динаміку зміни видатків соціального спрямування в бюджетах різних рівнів в Україні та країнах ЄС. На основі статистичної інформації проведено кореляційно-регресійний аналіз залежності між видатками соціального та економічного спрямування та обсягом ВВП України. Виявлено, що існує статистично значущий прямий зв'язок між видатками на соціальний захист і основним показником економічного зростання.

Objective: to estimate the impact of the low-dose anticancer drugs (ACD) with the different mechanisms of action and human interferon (IFN) alpha 2b on the biological properties, immunophenotypic and cytogenetic characteristics of colon cancer cells in vitro. The study was performed on human colon cancer cell lines COLO 205, HT-29 and 3C-P treated with ACD and IFN in subtoxic concentrations. Expression of CD44, N-cadherin, vimentin, beta-catenin, ERCC1 and Slug was assessed by immunocytochemical method. Using cytogenetic analysis, the numbers of mitoses, cells with micronuclei, apoptotic cells and cells with nuclear protrusions were studied. The prolonged exposure (up to 30 days) of colon cancer cells to low-dose ACD (0,2 - 0,5 mu g/ml cisplatin and 0,1 - 0,2 mu g/ml irinotecan) in combination with IFN (500 - 1000 IU/ml) led to 37-fold decreased colony-forming activity of these cell and 10-fold reduction of the number of cells expressing mesenchymal protein markers (N-cadherin, vimentin). Also, in COLO 205 cells treated with ACD and IFN the number of SLUG- and CD44-positive cells decreased by 92 and by 85 %, respectively. Long-term cultivation of HT-29 cells in the presence of cisplatin and IFN resulted in 5-fold suppression of ERCC1 expression. The cytogenetic analysis has shown that the ACD, IFN and their combinations in subtoxic concentrations caused significant genotoxic effect, suppression of cell proliferation and accumulation of cells with micronuclei. The sensitivity of colon cancer cells to ACD in standard cytotoxic concentrations did not change after prolonged low-dose exposure. Conclusion: the data showed that the prolonged action of the low doses of ACD on human colon cancer cells resulted in the suppression of cell proliferation, colony-forming activity in soft agar, expression of epithelial-mesenchymal transition-associated markers and significant cytogenetic changes.

Мета роботи - розробка інженерної методики теплотехнічного розрахунку огороджувальних конструкцій (ОК) із утеплювачем, в якому організовані повітряні камери з тепловідбивним покриттям. Інженерна методика полягає у визначенні приведеного опору теплопередачі огороджувальної конструкції на підставі розрахунку температурного поля в ній. Для знаходження температурного поля розглянуто одновимірну задачу теплопровідності в багатошаровій ОК. Теплотехнічні неоднорідності, які викликані наявністю повітряних камер, що чергуються з прошарками матеріалу утеплювача, враховані в математичній моделі за рахунок ефективного коефіцієнта теплопровідності відповідного шару. Даний коефіцієнт враховує конвективну та променисту складові телопередачі через повітряні камери. Отримано вираз для визначення його значення, який залежить від значень температури на стиках відповідного шару з сусідніми шарами ОК. Запропоновано ітераційну процедуру, що надає можливість із використанням даного виразу знаходити температурне поле в ОК, що розглядається. Як вихідні дані в цій процедурі використовуються геометричні та теплофізичні характеристики елементів ОК, а також температури повітря всередині та зовні приміщення і коефіцієнти тепловіддачі на відповідних поверхнях. Інженерна методика верифікована шляхом порівняння з результатами тривимірного CFD-моделювання, яке детально враховує вільноконвективний рух у повітряних камерах і теплообмін випромінюванням між термічно неоднорідними стінками повітряної камери. Показано, що застосування одновимірної математичної моделі замість детальної тривимірної призводить до погрішностей, що не перевищують 2,5 %. У результаті порівняльного розрахункового аналізу показано ефективність застосування запропонованого утеплювача з повітряними камерами з тепловідбивним покриттям в порівнянні з традиційними підходами до утеплення ОК. Розрахунки виконано для випадку найбільш холодної п'ятиденки за умов кліматичної зони Шимкента (Республіка Казахстан).

За умов становлення постіндустріальних суспільних відносин відбувається якісна трансформація базових принципів функціонування як провідних національних економік, так і світового господарства в цілому. Зокрема, за умов інтенсивного науково-технічного прогресу, а також зростання продуктивності праці основою побудови конкурентоспроможного національного господарства стали знання, технології та інновації. Освіта як одна з основних галузей, що продукує ці фактори, стає одним із найпріоритетніших завдань державного регулювання. Мета роботи - обгрунтування дієвості фінансового забезпечення освіти в контексті розвитку та трансформації структури національної економіки. Сформовано масив статистичних даних, що охоплював 14 країн Центральної та Східної Європи за часовий проміжок 2006 - 2016 рр., розрахунки здійснено за допомогою комплексу STATA 11; методом дослідження обрано регресійний аналіз із фіксованими ефектами та дистрибутивно-лагове моделювання. Залежними змінними виступали державні витрати на фінансування освіти як незалежні - основні показники стану розвитку національної економіки (наприклад, ВВП, ВНД, промисловість, виробництво, послуги та сільське господарство як додана вартість, імпорт та експорт товарів і послуг, ПІІ тощо). Проведено кореляційний аналіз для обгрунтування необхідності застосування лагу та визначення його величини. У результаті аналізу виявлено поточний і довгостроковий зв'язок між макроекономічними параметрами, які характеризують галузеві та технологічні зміни у структурі національної економіки, та державними витратами на фінансування освіти. При цьому для основних макроекономічних показників (ВВП, ВНД, участь промисловості, виробництва, послуг і сільського господарства у створенні доданої вартості, експорт та імпорт товарів і послуг) виявлено прямий зв'язок, а для ПІІ, стану поточного та фінансового рахунків балансу платежів (пряма залежність), експорту високотехнологічних товарів і послуг ІКТ, а також податкових надходжень (обернена залежність) - довгостроковий (з лагом 3 - 7 років).