Останніми роками спостерігається збільшення кількості операцій на матці у жінок репродуктивного віку з формуванням "синдрому оперованої матки" (СОМ), що може призвести до ускладненого перебігу вагітності та пологів. Мета дослідження - оцінка анатомо-функціональних особливостей рубця на матці, перебігу вагітності та перинатальних наслідків у жінок із СОМ. Проведено проспективний аналіз клініко-анамнестичних даних, перебігу вагітності та пологів у 398 жінок із СОМ; здійснено в динамиці ультразвукову та доплерометричну оцінку морфофункціонального стану матки за допомогою апарату Accuvix V20 Prestige (Samsung Medison, Південна Корея). Статистичний аналіз проведено за програмою Statistica 13.0 (DellInc., США). Серед 398 жінок у 74,62 % рубець на матці обумовлений попереднім кесаревим розтином (КР), у 24,11 % - консервативною міомектомією (КМЕ), 1,25 % - ендоскопічним втручанням з приводу неповної перегородки матки, у 25,87 % - "малими" гінекологічними операціями. У 97 % жінок з рубцем на матці після попереднього КР не було "паспорту операції": за допомогою УЗД встановлено локалізацію рубця в нижньому сегменті матки у 96,48 %, корпоральний рубець - у решти 3,51 % жінок; ехографічні ознаки відносної "анатомічної" неспроможності рубця відмічено у 10,8 % вагітних. У 48,73 % жінок вагітність ускладнилася загрозою переривання або передчасних пологів, у 30,4 % - анемію, у 24,87 % - дисфункцією плаценти. Розродження в термін відмічено у 78,1 %, дострокове - у 13,2 %; шляхом КР - у 97,3 %, у решти 2,7 % - через природні пологові шляхи. У 1,3 % пологи ускладнились гіпотонією матки, було проведено поетапну деваскуляризацію матки. Висновки: найчастішими причинами формування синдрому оперованої матки є кесарів розтин, консервативна міомектомія і різні "малі" внутрішньоматкові операції. Вагітність при цьому синдромі найчастіше ускладнюється загрозою переривання вагітності і пологів до терміну, анемією, дисфункцією плаценти і затримкою внутрішньоутробного розвитку плода плода. Вибір тактики розродження обумовлений сукупністю даних анамнезу, стану рубця на матці, акушерського статусу і побажань самої жінки. Доцільний пошук методів оцінки морфофункціонального стану оперованої матки і прогнозування перинатальних наслідків вагітності у цих жінок на етапі прегравідарної підготовки.