Висвітлено історію заснування Волинських середніх жіночих училищ православного відомства. Окремий розділ присвячено бердичівським стародрукам у фондах Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Короленка. Значну увагу приділено діяльності Ю.І.Крашевського, Б.Тена, Є.М.Кудрицького, П.Білоуса та ін.

Розглянуто структурно-атрибутивні функції демонологічних образів у романі українського письменника В.Шевчука "Дім на горі", проаналізовано поетику інтелектуалізму у його романі "Юнаки з вогненної печі. Записки стандартного чоловіка", ремінісцентну семантику міфопоетичної інтерпретації оповідання письменника "Самсонг". Висвітлено функціональну роль змішаного типу мовлення у творах В.Шевчука, експресивність синтаксичних конструкцій діалогічного мовлення, етнолінгвістичний аспект національно-культурної інтерпретації символів письменником.

Рассмотрены структурно-атрибутивные функции демонологических образов в романе украинского писателя В.Шевчука "Дом на горе", проанализированы поэтика интеллектуализма в его романе "Юноши из огненной печи. Записки стандартного мужчины", реминисцентная семантика мифопоэтической интерпретации рассказа писателя "Самсонг". Освещены функциональная роль смешанного типа речи в произведениях В.Шевчука, экспрессивность синтаксических конструкций диалогической речи, этнолингвистический аспект национально-культурной интерпретации символов писателем.

Розглянуто питання міфологеми буття у творчості українського письменника другої половини ХХ ст. В.Шевчука. Проаналізовано літературну діяльність письменниці та перекладачки Н.Кибальчич, поезію Д.Павличка та М.Клименка. Висвітлено питання фольклору, діалектології, історії мистецтва, етнографії, демографії.

Рассмотрены вопросы мифологемы бытия в творчестве украинского писателя второй половины ХХ ст. В.Шевчука. Проанализированы литературная деятельность писательницы и переводчицы Н.Кибальчич, поэзия Д.Павлычка и М.Клименка. Освещены вопросы фольклора, диалектологии, истории искусства, этнографии, демографии.

Наведено підбірку ділових документів XVI ст.: дві справи з актової книги Луцького гродського уряду 1561 р., сім справ з актової книги Крем'янецького земського суду 1568 р. та привілею польського короля Жигимунта Київському магістрату 1542 р. Розглянуто питання з етнолінгвістики, мови письменства, літературознавства, історії.

Представлена подборка деловых документов XVI в.: два дела с актовой книги Луцкого гродского правительства 1561 г., сем дел с актовой книги Кремянецкого земского суда 1568 г. и привилегии польского короля Жигимунта Киевскому магистрату 1542 г. Рассмотрены вопросы этнолингвистики, языка письменности, литературоведения, истории.

Проаналізовано становлення функціонально-семантичних зон темпоральності в українській мові. Висвітлено історію українсько-російського словника вітчизняного історика П.Морачевського, розкрито його внесок у розвиток біблійного стилю української літературної мови. Описано номенклатуру богослужбових книг, структурно-стилістичні особливості учительних євангелій другої половини XVI - XVII ст., християнські джерела української літературно-художньої антропонімії ХІХ - ХХ ст.

Проанализировано становление функционально-семантических зон темпоральности в украинском языке. Освещена история украинско-русского словаря отечественного историка П.Морачевского, раскрыт его вклад в развитие библейного стиля украинского литературного языка. Описаны номенклатура богослужебных книг, структурно-стилистические особенности учительных евангелий второй половины XVI - XVII ст., христианские источники украинской литературно-художественной антропонимии ХІХ - ХХ ст.

Розглянуто питання літературознавства, діалектології, етнографії. Значну увагу приділено поетиці Полісся та Волині. Висвітлено ареалогію назв одягу та взуття середньополіського діалекту, північні середньонаддніпрянські говірки як об'єкт лінгвогеографічного аналізу. Наведено опис Волинського рукописного Євангелія XVI ст.

Рассмотрены вопросы литературоведения, диалектологии, этнографии. Значительное внимание уделено поэтике Полесья и Волыни. Освещены ареалогия названий одежды и обуви среднеполесского диалекта, северные средненадднепрянские говоры как объект лингвогеографического анализа. Приведено описание Волынского рукописного Евангелия XVI ст.

Розглянуто акцентні варіанти непохідних іменників у бойківських говірках. Проаналізовано типологічні особливості говірки у с.Хоробичі Городнянського району Чернігівщини. Висвітлено варіативність діалектних явищ у системі українських східнослобожанських говірок, синоніміку локативних синтаксем на їх основі, проблему номінації емоційно маркованих об'єктів в українських східностепових говірках. Розкрито теоретичні засади фольклорної антропонімії українських народних загадок.

Рассмотрены акцентные варианты непроизводных существительных в бойковских говорах. Проанализированы типологические особенности говора в с.Хоробичи Городнянского района Черниговской области. Освещены вариативность диалектных явлений в системе украинских восточнослобожанских говоров, синонимика локативных синтаксем на их основе, проблема номинации эмоционально маркированных объектов в украинских восточностепных говорах. Раскрыты теоретические основы фольклорной антропонимии украинских народных загадок.

Висвітлено методологічні засади давнього жанротворення в концепції І.Франка, урбаністичну проблематику в прозових творах письменника. Проаналізовано концепцію взаємодії літературної мови та діалектів у мовознавчій спадщині І.Франка, його внесок у розвиток української дитячої літератури, особливості поетики казок. Розглянуто проблему формування інтелекту підростаючого покоління в творчій спадщині І.Франка.

Освещены методологические основы древнего жанрообразования в концепции И.Франка, урбанистическая проблематика в прозовых произведениях писателя. Проанализированы концепция взаимодействия литературного языка и диалектов в языковедческом наследии И.Франка, его вклад в развитие украинской детской литературы, особенности поэтики сказок. Рассмотрена проблема формирования интеллекта подрастающего поколения в творческом наследии И.Франка.

Проаналізовано особливості художньої рецепції національної історії в перекладах українського письменника В.Шевчука барокової поезії. Розглянуто питання семантики та номінації ритуальних викупів у східнослобожанському весіллі. Розкрито роль імперативу в односкладних реченнях староукраїнської мови. Наведено результати наукових досліджень графіті як культурного феномену.

Проанализированы особенности художественной рецепции национальной истории в переводах украинского писателя В.Шевчука барокковой поэзии. Рассмотрены вопросы семантики и номинации ритуальных выкуплений в восточнослобожанской свадьбе. Раскрыта роль императива в односоставных предложениях староукраинского языка. Приведены результаты научных исследований граффити как культурного феномена.

Наведено результати наукових досліджень з питань літературознавства, ономастики, діалектології й історії мови. Висвітлено гендерну проблематику в прозі В.Шевчука. Розглянуто питання амбівалентності категорії віри у ранній творчості Т.Олізаровського. Описано систему антропонімів чоловічих особових імен за матеріалами говірок Чорнобильської зони, назви жіночих прикрас в українських карпатських говорах.

Приведены результаты научных исследований по вопросам литературоведения, ономастики, диалектологии и истории речи. Освещена гендерная проблематика в прозе В.Шевчука. Рассмотрены вопросы амбивалентности категории веры в раннем творчестве Т.Олизаровского. Описаны система антропонимов мужских личных имён по материалам говоров Чернобыльской зоны, названия женских украшений в украинских карпатских говорах.

Проаналізовано особливості мемуаризації простору Правобережної України у творчості М. Чайковського. Описано барокові форми в художніх творах В. Шевчука. Визначено надсянсько-західнополіські паралелі в родинно-обрядовій лексиці. Розкрито етнолінгвістичний аспект весільних агентивів в бойківських та поліських говірках. Розглянуто питання про словозміну іменника в західнополіській говірці с. Смідин. Охарактеризовано актові книги овруцького гродського уряду другої половини XVII ст. як важливе джерело для вивчення українсько-польських мовних взаємовідносин, словотвірні ономатопоетичні моделі народної мови як джерело для передачі звукових вражень в українській імпресіоністській поетиці. Визначено місце і роль древлян в давньоруській історії.

Проанализированы особенности мемуаризации пространства Правобережной Украины в творчестве М. Чайковского. Описаны барокковые формы в художественных произведениях В. Шевчука. Определены надсянско-западнополесские параллели в семейно-обрядной лексике. Раскрыт этнолингвистический аспект свадебных агентивов в бойковских и полесских говорах. Рассмотрен вопрос о словоизменении существительного в западнополесском говоре с. Смидин. Охарактеризованы актовые книги овручского гродского правительства второй половины XVII ст. как важный источник для изучения украинско-польских языковых взаимоотношений, словообразовательные ономатопоэтические модели народного языка как источник для передачи звуковых впечатлений в украинской импрессионистской поэтике. Определены место и роль древлян в древнерусской истории.

Розвідка продовжує цикл статей про перехідні дієслова конкретної фізичної дії, зафіксовані в українських пам'ятках XVI - першої половини XVII ст. У мові досліджуваних текстів виявлено та проаналізовано імпліцитно перехідні дієслова КФД, для яких характерна відсутність об'єкта дії без зміни семантики.

Досліджено наголос у поліських назвах населених пунктів. Проаналізовано акцентно-фонетичні, акцентно-інтонаційні та акцентно-морфемні особливості, виявлено систему акцентуаційних моделей ойконімів Полісся. Встановлено специфіку системи наголошення цих онімів.

Запропоновано фрагмент етимологізації архаїчного гідронімікону Чернігівсько-Сумського Полісся - давньозаселеного українського ареалу, зокрема здійснено структурно-семантичний аналіз гідронімів Брак, Дива, Знобівка, Знори, Ірпа, Клюс.

Проаналізовано випадки варіативного вживання поліськими писарями фонетичних, морфологічних та лексичних елементів, з'ясовано причини такого мовного паралелізму.

Проаналізовано діалектні особливості відомих на сьогодні рукописних списків (Погодінський, Типографський, Троїцький, Академічний) Паренесиса Єфрема Сирина XIII - XIV ст. Виявлені лінгвальні риси досліджуваних текстів дозволяють висновувати про існування давніх міграційних потоків з Південно-Заходної Русі на Північно-Західну.

На матеріалі документів Брацлавського воєводства 1566 - 1606 рр. проведено лексико-семантичний аналіз загальних географічних назв, що позначають поняття "природні багатства, угіддя".

Розглянуто мікротопоніми Любомльського району Волинської області, похідні від географічних термінів.

Проаналізовано різні підходи до потрактування літературно-писемної мови білорусів та українців у XIV - XVIII ст. Заперечено висновки тих мовознавців, які вважають, що поліська мовна стихія лягла в основу офіційної мови у Великому Князівстві Литовському.

Розглянуто гунгаризми в староукраїнських пам'ятках XIV - XVII ст., зафіксовані в словнику староукраїнської мови XIV - XV ст. та словнику української мови XVI - першої половини XVII ст. Указано на те, що частина гунгаризмів потрапила до української мови безпосередньо, а частина - посередництвом польської мови, а саме старопольських говорів. Загальновідомо, що територія сучасної Закарпатської області (колишньої Підкарпатської Русі) довгий час входила до складу Угорського Королівства, пізніше Австро-Угорської монархії. Тому лексика пам'ятки XVI ст. "Нягівські повчання на Євангелія", написаної на території сучасного Закарпаття, містить значну кількість слів-гунгаризмів. Невідомий автор "Нягівських повчань" узяв за основу тогочасну розмовну мову. Частина гунгаризмів не вийшла з ужитку і до сьогодні, вона належить до активного прошарку лексики мешканців регіону, які перебувають у безпосередніх контактах з представниками угорської національності.