Проаналізовано формування готовності вчителів до профільного навчання старшокласників, а також комунікативної культури учителів у ВНЗ. Розглянуто питання професійної компетенції вчителя іноземної мови як показника його професіоналізму. Описано інноваційні методи формування вокальної культури вчителя музики. Висвітлено проблеми підвищення кваліфікації викладачів фізичного виховання. Розкрито причини девіантної поведінки підлітків. Визначено тенденції розвитку педагогічних ВНЗ України у контексті Болонського процесу.

Проанализированы формирование готовности учителей к профильному обучению старшеклассников, а также формирование коммуникативной культуры учителей в ВУЗ. Рассмотрены вопросы профессиональной компетенции учителя иностранного языка как показателя его профессионализма. Представлены инновационные методы формирования вокальной культуры учителя музыки. Освещены проблемы повышения квалификации преподавателей физического воспитания. Раскрыты причины девиантного поведения подростков. Определены тенденции развития педагогических ВУЗ Украины в контексте Болонского процесса.

Розглянуто проблему відповідального ставлення студентів до навчання. Проаналізовано громадську свідомість як складову формування професійних цінностей у студентів педагогічних ВНЗ, високий рівень інформаційної культури як обов'язкову рису високодуховної особистості. Висвітлено роль позааудиторної роботи в системі формування комунікативної культури учителів, структуру готовності учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників, розвиток комунікативних здібностей школярів у процесі використання імітаційно-ігрових технологій на уроках іноземної мови. Визначено психолого-педагогічні чинники формування соціально-комунікативної активності у підлітків. Наведено характеристику самоконтролю учнів як компонента навчальної діяльності.

Рассмотрена проблема ответственного отношения студентов к обучению. Проанализированы общественное сознание как составная формирования профессиональных ценностей у студентов педагогических ВУЗ, высокий уровень информационной культуры как обязательная черта высокодуховной личности. Освещены роль внеаудиторной работы в системе формирования коммуникативной культуры учеников, структура готовности учителей иностранного языка к личностно-ориентированному обучению старшеклассников, развитие коммуникативных способностей школьников в процессе использования имитационно-игровых технологий на уроках иностранного языка. Определены психолого-педагогические факторы формирования социально-коммуникативной активности у подростков. Приведена характеристика самоконтроля учеников как компонента учебной деятельности.

Висвітлено проблеми навчання та виховання учнів у середній школі та студентів педагогічного навчального закладу. Розглянуто дидактичні умови формування творчої активності майбутніх педагогів у системі особистісно-орієнтованого навчання. Проаналізовано формування готовності майбутніх вчителів математики до творчої педагогічної діяльності. Розкрито теоретичні засади формування професійно-педагогічної культури майбутнього педагога в період педагогічної практики. Описано принцип гуманізації та психологізації педагогічного менеджменту як основу реалізації особистісно-орієнтованого навчання під час процесу професійної перепідготовки педагогічних кадрів.

Освещены проблемы обучения и воспитания учеников в средней школе и студентов педагогического учебного заведения. Рассмотрены дидактические условия формирования творческой активности будущих педагогов в системе личностно-ориентированного обучения. Проанализировано формирование готовности будущих учителей математики к творческой педагогической деятельности. Раскрыты теоретические основы формирования профессионально-педагогической культуры будущего педагога в период педагогической практики. Описан принцип гуманизации и психологизации педагогического менеджмента как основа реализации личностно-ориентированного обучения во время процесса профессиональной переподготовки педагогических кадров.

Розглянуто питання використання особистісно-орієнтованої технології навчання в практичній діяльності вчителів музики. Розкрито специфіку та зміст професійної підготовки вчителів музики в оркестровому класі. Визначено теоретичні передумови професійної підготовки вчителів музики до виконавської діяльності. Викладено концептуальні основи підготовки вчителів образотворчого мистецтва за умов ступеневої освіти. Висвітлено проблеми методики вивчення графічних комп'ютерних програм в процесі підготовки дизайнерів.

Рассмотрены вопросы использования личностно-ориентированной технологии обучения в практической деятельности учителей музыки. Раскрыты специфика и содержание профессиональной подготовки учителей музыки в оркестровом классе. Определены теоретические предпосылки профессиональной подготовки учителей музыки к исполнительской деятельности. Изложены концептуальные основы подготовки учителей изобразительного искусства в условиях ступенчатого образования. Освещены проблемы методики изучения графических компьютерных программ в процессе подготовки дизайнеров.

Розглянуто проблему запровадження спецкурсів у фаховій підготовці вчителів образотворчого мистецтва, питання діагностики естетичного розвитку молодших школярів у процесі хореографічної діяльності. Висвітлено методичні засади педагогічної взаємодії у системі підготовки вчителів музики, описано моніторингову технологію оцінювання їх професійної майстерності. Розкрито дидактичні основи професійного розвитку вчителів музики в інструментально-виконавських класах.

Рассмотрены проблема внедрения спецкурсов в профессиональной подготовке учителей изобразительного искусства, вопросы диагностики эстетического развития младших школьников в процессе хореографической деятельности. Освещены методические основы педагогического взаимодействия в системе подготовки учителей музыки, описана мониторинговая технология оценки их профессионального мастерства. Раскрыты дидактические основы профессионального развития учителей музыки в инструментально-исполнительских классах.

Висвітлено проблеми сучасного музично-виконавського мистецтва. Розглянуто питання формування етнокультурної компетентності вчителів на основі народного мистецтва. Розкрито структуру компетенції вчителів образотворчого мистецтва. Проаналізовано роль мистецько-педагогічної освіти у професійному становленні педагогів. Визначено особистісну спрямованість підготовки педагогів за умов безперервної освіти та інтеграції в міжнародну освітню систему.

Освещены проблемы современного музыкально-исполнительского искусства. Рассмотрены вопросы формирования этнокультурной компетентности учителей на основе народного искусства. Раскрыта структура компетенции учителей изобразительного искусства. Проанализирована роль художественно-педагогического образования в профессиональном становлении педагогов. Определена личностная направленность подготовки педагогов в условиях непрерывного образования и интеграции в международную систему образования.

Висвітлено теорію та методику дизайну в контексті розвитку концепції сучасного національного дизайну. Розкрито науково-теоретичні засади формування творчого мислення у дизайнерів. Проаналізовано особливості використання технік та технологій батіка в роботі над дипломом. Визначено провідні тенденції в сучасному українському пейзажі. Розглянуто дидактичні умови впровадження комп'ютерних технологій у професійну підготовку вчителя музики, пізнання символізму в професійній підготовці вчителя художньої культури.

Освещены теория и методика дизайна в контексте развития концепции современного национального дизайна. Раскрыты научно-теоретические основы формирования творческого мышления у дизайнеров. Проанализированы особенности использования техник и технологий батика в работе над дипломом. Определены ведущие тенденции в современном украинском пейзаже. Рассмотрены дидактические условия внедрения компьютерных технологий в профессиональную подготовку учителя музыки, познания символизма в профессиональной подготовке учителя художественной культуры.

Раскрыт принцип затруднения адаптации студентов-первокурсников к учебному процесу в высшей школе. Конкретизированы возможности самостоятельной работы на пути их устранения.

Вивчено проблему формування педагогічної культури як важливого чинника професійної компетентності майбутнього вчителя технології. Аргументовано, що інтенсифікація навчання у сучасній школі залежить від педагогічної культури викладачів. Визначено, що з педагогічною культурою викладача професійного навчання пов’язано уміння здійснювати оцінювання результативності власної діяльності й пізнавальної діяльності своїх учнів. Наголошено на підвищенні кваліфікаційного рівня викладача. Проаналізовано доцільність використання інтерактивних семінарських занять, ділових ігор. Подано пропозиції щодо професійної перепідготовки.

Изучена проблема формирования педагогической культуры как важного фактора профессиональной компетентности будущего учителя технологии. Аргументировано, что интенсификация обучения в современной школе зависит от педагогической культуры преподавателей. Определено, что с педагогической культурой преподавателя профессионального обучения связаны умения осуществлять оценивание результативности собственной деятельности и познавательной деятельности своих учеников. Особое внимание уделено повышению квалификационного уровня преподавателя. Проанализирована целесообразность использования интерактивных семинарских занятий, деловых игр. Даны предложения относительно профессиональной переподготовки.

Проаналізовано психолого-педагогічну літературу з питань професійної та педагогічної культури. Визначено сутність і критерії професійно-педагогічної культури студентів. Обґрунтовано компоненти професійно-педагогічної культури вчителів початкових класів та їх показники. На підставі експериментальних досліджень з’ясовано, що педагогічна культура пов’язується не стільки з предметним змістом навчальних дисциплін, скільки з прийомами і методами позиційної взаємодії з дітьми, міжособової взаємодії у спілкуванні та співпраці.

Проанализирована психолого-педагогическая литература по вопросам профессиональной и педагогической культуры. Определены сущность и критерии профессионально-педагогической культуры студентов. Обоснованы компоненты профессионально-педагогической культуры учителей начальных классов и их показатели. На основании экспериментальных исследований выяснено, что педагогическая культура связана не столько с предметным содержанием учебных дисциплин, сколько с приемами и методами позиционного взаимодействия с детьми, межличностного взаимодействия в общении и сотрудничестве.

Висвітлено основні аспекти психолого-педагогічного аналізу категорії «самоаналізу», підходи щодо визначення поняття. З’ясовано, що у ході розвитку педагогічної думки проблему самоаналізу вивчали з двох позицій: необхідність звернення до самоаналізу учня задля самоосвіти і необхідність самоаналізу педагога з метою професійного самопізнання та самовдосконалення. Встановлено, що в контексті проектування спеціальних педагогічних умов для самоаналізу в майбутнього вчителя надзвичайно важливим є визначення як результату такого аналізу не лише нагромадження студентом уявлень про себе, але й досвіду самоаналітичної діяльності, його збагачення.

Освещены основные аспекты психолого-педагогического анализа категории «самоанализа», подходы к определению понятия. Определено, что в ходе развития педагогической мысли проблему самоанализа изучали с двух позиций: необходимость обращения к самоанализу учащегося для самообразования и необходимость самоанализа педагога с целью профессионального самопознания и самосовершенствования. Установлено, что в контексте проектирования специальных педагогических условий для самоанализа у будущего учителя очень важным является определение в качестве результата такого анализа не только накопление студентом представлений о себе, а и опыта самоаналитической деятельности, ее обогащение.

Здійснено історико-педагогічний аналіз нормативно-законодавчої бази та довідково-статистичних видань проблеми самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). На конкретних прикладах розкрито процес зародження нормативно-правових механізмів освітньої діяльності у питаннях вищої освіти. Зазначено, що реформаторські процеси і перетворення в освітній сфері носили особливий регіональний характер на Лівобережній та Правобережній Україні. Зроблено висновок, що нормативно-законодавчі, статистично-довідкові видання відображають своєрідність теорії та практики самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ досліджуваного періоду.

Осуществлен историко-педагогический анализ нормативно-законодательной базы и справочно-статистических изданий проблемы самостоятельной работы студентов в учебном процессе ВУЗ Украины (вторая половина ХIХ – начало ХХ вв.). На конкретных примерах раскрыт процесс зарождения нормативно-правовых механизмов образовательной деятельности в вопросах высшего образования. Подчеркнуто, что реформаторские процессы и преобразования в образовательной сфере носили особенный региональный характер на Левобережной и Правобережной Украине. Сделан вывод, что нормативно-законодательные, статистико-справочные издания отображают своеобразие теории и практики самостоятельной работы студентов в учебном процессе ВУЗ в исследуемый период.

Розглянуто основні підходи до визначення сутності статевого виховання/освіти, що сформовані у педагогіці на початок ХХІ ст. На основі розглянутих концепцій обґрунтовано положення про концептуальну відмінність статевого виховання/освіти та виховання/освіти гендерної. Зроблено висновки, що статеве виховання має концептуальні розходження із вихованням гендерним, яке визнає існування статевих відмінностей чоловіка/жінки, але спрямоване на повноцінне розкриття особистості учнів (хлопчика та дівчинки), за рахунок їх гармонійного розвитку, тобто збалансування саме інструментальних та експресивних рис особистості.

Рассмотрены основные подходы к определению сущности полового воспитания/образования, которые сформированы в педагогике на начало ХХІ в. На основании представленных концепций обоснованы положения о концептуальном отличии полового воспитания/образования и воспитания/ образования гендерного. Сделаны выводы, что половое воспитание имеет концептуальные расхождения с воспитанием гендерным, которое признает существование половых отличий мужчины/женщины, но направлено на полноценное раскрытие личности учащихся (мальчика и девочки) за счет их гармоничного развития, то есть сбалансирования именно инструментальных и экспрессивных черт личности.

Обгрунтовано технології формування колективу студентської групи. Проаналізовано позитивні й негативні чинники розвитку студентських колективів в педагогічній теорії та практиці радянського та пострадянського періодів. Показано значення діагностування у процесі реалізації технології формування колективу. На основі емпіричних досліджень виділено етапи розвитку колективу студентської групи: інформаційний, діяльнісний, саморозвивальний. Визначено методики, які сприяють згуртуванню студентського колективу. Наголошено, що успішність формування колективу великою мірою залежить від організаторських якостей лідера студентської групи.

Обоснованы технологии формирования коллектива студенческой группы. Проанализированы позитивные и негативные факторы развития студенческих коллективов в педагогической теории и практике советского и постсоветского периодов. Показано значение диагностирования в процессе реализации технологии формирования коллектива. На основе эмпирических исследований выделены этапы развития коллектива студенческой группы: информационный, деятельностный, саморазвивающий. Определены методики, которые способствуют сплочению студенческого коллектива. Подчеркнуто, что успешность формирования коллектива в большей мере зависит от организаторских качеств лидера студенческой группы.

Розглянуто становлення понять «компетентність» і «професіоналізм» в педагогічній теорії. Аргументовано, що людина може бути професіоналом в своїй сфері, але не бути компетентною у вирішенні всіх професійних питань. Доведено доцільність вивчення окремих аспектів професійної компетентності фахівця, серед яких етична має переважне значення. Проаналізовано проектувальну компетентність майбутнього вчителя технологічної освіти. Визначено головні складові професійної компетентності. Зроблено висновок, що проектувальна компетентність як інваріантна характеристика, з одного боку, відображає відпрацьовану досвідом систему професійних знань, умінь і навичок, а з іншого – є психологічним інструментом впливу вчителя на внутрішній світ дитини.

Рассмотрено становление понятий «компетентность» и «профессионализм» в педагогической теории. Аргументировано, что человек может быть профессионалом в своей сфере, но не быть компетентным в решении всех профессиональных вопросов. Доказана целесообразность изучения отдельных аспектов профессиональной компетенции специалиста, среди которых этическая имеет преобладающее значение. Проанализирована проектировочная компетентность будущего учителя технологического образования. Определены главные составляющие профессиональной компетентности. Сделан вывод, что проектировочная компетентность как инвариантная характеристика, с одной стороны, отображает отработанную опытом систему профессиональных знаний, умений и навыков, а с другого – является психологическим инструментом влияния учителя на внутренний мир ребенка.

З’ясовано сутність поняття «технологія освіти» як складника дидактичної системи шляхом аналізу різнобічних методологічних підходів до досліджуваного явища. Визначено методологічні підходи щодо вивчення технології освіти: системний, дидактичний, технологічний. Узагальнено, що технологія освіти як педагогічна категорія – загальне поняття, що реалізується через конкретні поняття: педагогічна технологія та технологія навчання. З ієрархічної позиції запропоновано ці категорії розташовувати у такому порядку: технологія освіти > педагогічна технологія > технологія навчання.

Выявлена сущность понятия «технология образования» как составляющей дидактической системы путем анализа разносторонних методологических подходов к исследуемому явлению. Определены методологические подходы к изучению технологии образования: системный, дидактический, технологический. Обобщено, что технология образования как педагогическая категория – общее понятие, что реализуется через конкретные понятия: педагогическая технология и технология обучения. С иерархической позиции предложено эти категории размещать в таком порядке: технология образования > педагогическая технология > технология обучения.

Проналізовано досвід впровадження компетентнісного підходу до освітньо-виховних практик ВНЗ. Обґрунтовано чинники активізації науково-педагогічної громадськості в усвідомленні такого інноваційного підходу як компонента зміни знаннєвої парадигми навчання. Визначено гальмівні чинники впровадження до освітньо-виховних практик ВНЗ компетентнісного підходу. Наголошено, що визначальним чинником формування професійних компетентностей у випускників українських університетів має стати мотивація до успішного навчання як система цілей, потреб і мотивів, що спонукають діяльнісну поведінку.

Проанализирован опыт внедрения компетентностного подхода к образовательно-воспитательным практикам ВУЗ. Обоснованы факторы активизации научно-педагогической общественности в осознании такого инновационного подхода как компонента изменения знаниевой парадигмы обучения. Определены тормозящие факторы внедрения в образовательно-воспитательную практику ВУЗ компетентностного подхода. Подчеркнуто, что определяющим фактором формирования профессиональных компетентностей у выпускников украинских университетов должна стать мотивация к успешному обучению как система целей, потребностей и мотивов, которые побуждают деятельное поведение.

Розглянуто поняття професійної компетентності педагога. Проаналізовано професійний розвиток і творчу діяльність педагога в системі безперервної професійної освіти. Виділено критерії творчої педагогічної діяльності. Виявлено, що важливим змістовим модулем у структурі становлення педагогічної культури педагога вищої школи є комплекс психолого-педагогічних умінь: конструктивних, комунікативних, дидактичних, перцептивних, сугестивних, пізнавальних, прикладних, організаторських, психотехнічних. Запропоновано впровадження в практику нетрадиційних форм засідання кафедри, зокрема: проблемних столів, творчих педагогічних проектів, відеоконференцій, науково-педагогічних експедицій.

Рассмотрено понятие профессиональной компетентности педагога. Проанализированы профессиональное развитие и творческая деятельность педагога в системе непрерывного профессионального образования. Выделены критерии творческой педагогической деятельности. Выявлено, что важным содержательным модулем в структуре становления педагогической культуры педагога высшей школы является комплекс психолого-педагогических умений: конструктивных, коммуникативных, дидактических, перцептивных, суггестивных, познавательных, прикладных, организаторских, психотехнических. Предложено внедрение в практику нетрадиционных форм заседания кафедры, в частности: проблемных столов, творческих педагогических проектов, видеоконференций, научно-педагогических экспедиций.

На підставі досліджень виявлено відмінності мотиваційних потреб до занять фізичними вправами у юнаків і дівчат технолого-педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного університету. Встановлено, що як для юнаків, так і для дівчат вдосконалення фізичної діяльності може бути привабливим як досвід, який можна використовувати в інших життєвих ситуаціях. Зроблено висновок, що використання знань провідних мотивів студентів викладачами фізичного виховання буде сприяти більш ефективному вибору засобів фізичної культури та підвищенню продуктивності занять з фізичного виховання.

На основании исследований выявлены отличия мотивационных потребностей к физическим упражнениям у юношей и девушек технолого-педагогического факультета Криворожского государственного педагогического университета. Установлено, что как для юношей, так и для девушек усовершенствование физической деятельности может быть привлекательным как опыт, который можно использовать в других жизненных ситуациях. Сделан вывод, что использование знаний ведущих мотивов студентов преподавателями физического воспитания будет способствовать более эффективному выбору средств физической культуры и повышению продуктивности занятий по физическому воспитанию.

Аргументовано необхідність впровадження системи індикаторів ефективності діяльності професійно-технічних навчальних закладів задля дослідження якісних показників підготовки кваліфікованих робітників, підвищення гнучкості ринку освітніх послуг. Розкрито поняття моніторингу у сфері професійно-технічної освіти як самостійного напряму науково-управлінської діяльності. Запропоновано оптимізувати використання окремих груп індикаторів в моніторингових дослідженнях, що слугують елементами аналізу освітньої політики.

Аргументирована необходимость внедрения системы индикаторов эффективности деятельности профессионально-технических учебных заведений для исследования качественных показателей подготовки квалифицированных рабочих, повышения гибкости рынка образовательных услуг. Раскрыто понятие мониторинга в сфере профессионально-технического образования как самостоятельного направления научно-управленческой деятельности. Предложено оптимизировать использование отдельных групп индикаторов в мониторинговых исследованиях, которые служат элементами анализа образовательной политики.