Проаналізовано пізнавальні можливості різних форм сміху, участь гумору та іронії в мисленні, їх значущість для філософії, роль сміху у конституюванні та збереженні людської індивідуальності. Розглянуто сміх як соціокультурний феномен, питання взаємодії сміху з різноманітними його проявами у різні періоди культури - від античної доби до сучасності. Описано варіанти сміху, сучасні явища сміхової культури: функціонування сміху в сферах політики, християнських традиційних цінностей, public relations. Висвітлено специфічні риси використання комічного в творчості Шекспіра та казахському фольклорі, в комедії болгарського Відродження та російській класичній літературі, а також літературі абсурду та сучасних анекдотах.

Проанализированы познавательные возможности разных форм смеха, участие юмора и иронии в мышлении, их значимость для философии, роль смеха в конституировании и сохранении человеческой индивидуальности. Рассмотрены смех как социокультурный феномен, вопросы взаимодействия смеха с разнообразными его проявлениями в разные периоды культуры - от античной эпохи до современности. Описаны варианты смеха, современные явления смеховой культуры: функционирование смеха в сферах политики, христианских традиционных ценностей, public relations. Освещены специфические черты использования комического в творчестве Шекспира и казахском фольклоре, в комедии болгарского Возрождения и русской классической литературе, а также литературе абсурда и современных анекдотах.

Розглянуто питання соціокультурних параметрів і пізнавальних потенцій сміху, а також іронії та свободи мислення. У контексті романтичної іронії охарактеризовано пародію. Розглянуто іронію як засіб освоєння історії в хронотопах художнього мислення Срібного віку, а також сміх як антропорятівний чинник та як особливу форму критичної рефлексії. Описано моральну функцію сміху в правовій культурі давнини та середньовіччя.

Рассмотрены вопросы социокультурных параметров и познавательных потенций смеха, а также иронии и свободы мышления. В контесте романтической иронии охарактеризована пародия. Рассмотрены ирония как способ усвоения истории в хронотопах художественного мышления Серебрянного века, а также смех как антроспасательный фактор и как особенная форма критической рефлексии. Описана моральная функция смеха в правовой культуре древности и средневековья.

У контексті романтичної іронії розглянуто твори М.Гоголя - одного з найвидатніших українців усіх часів. Показано роль сміху в поетичній феноменології О.Введенського. У контексті українського фольклору висвітлено практичну діяльність комуністичного будівництва. Охарактеризовано сатиру Т.Шевченка як вияв романтичної іронії.

В контексте романтической иронии рассмотрены произведения Н.Гоголя - одного из выдающихся украинских писателей всех времен. Показана роль смеха в поэтической феноменологии А.Введенского. В контексте украинского фольклора освещена практическая деятельность коммунистического строительства. Охарактеризована сатира Т.Шевченка как выявление романтической иронии.

Розглянуто філософські, логічні, етичні, культурологічні, лінгвістичні та літературознавчі аспекти сміху. Охарактеризовано гумор як педагогічну проблему. Проаналізовано особливості типології абсурду в міфології та мистецтві.

Рассмотрены философские, логические, этические, культурологические, лингвистические и литературоведческие аспекты смеха. Охарактеризован юмор как педагогическая проблема. Проанализированы особенности типологии абсурда в мифологии и искусстве.

Проанализировано развитие греческой духовной культуры в философии от первых опытов рефлексии над традиционными представлениями мифологии, права, языка до профессионального арсенала методов. Рассмотрены сферы культуры, в частности, философия, театр, музыка, право. Изучены влияние образов и форм мышления, созданных античностью, на становление современных систем рациональности в философии и лингвистике, классической традиции на развитие разных жанров исскуства. Освещены античные источники отечественной духовной культуры.

Рассмотрены вопросы онтологии времени в древнегреческой философии от Гераклита до Аристотеля. Проанализирована роль внутренней формы в философско-лингвистической концепции Платона. Освещены функции игры в философии Гераклита, проблема перевода изречения античного философа Анаксимандра как проблема реконструкции архаичной картины мира. Раскрыты античные истоки философии греческого философа Христоса Яннараса. Изложена динамическая концепция социального в философии К.Касториадиса.

Проаналізовано різні буттєві та пізнавальні ситуації, що викликають сміх, а також його дію в різних вимірах соціального буття людини. Наведено результати дослідження різноманітних варіантів комічного в різних видах мистецтва від ранніх фольклорних форм до найсучасніших мистецьких досягнень. Висвітлено аспекти сміхової культури за матеріалами сучасних подій в Україні, актуальність проблематики сміху та спроможність людини на основі вивчення її поведінки визначити індивідуальне пізнання та існування, а також соціальне буття суспільства.

Проанализированы разные бытовые и познавательные ситуации, вызывающие смех, а также его действие в разных измерениях социального бытия человека. Приведены результаты исследования разнообразных вариантов комического в разных видах искусства от ранних фольклорных форм до современных художественных достижений. Освещены аспекты смеховой культуры по материалам современных событий в Украине, актуальность проблематики смеха и способность человека на основе изучения его поведения определить индивидуальное познание и существование, а также социальное бытиё общества.

Проаналізовано філософську спадщину М.Бахтина, зокрема діалогізм, а також різноманітні варіанти застосування його методології. Розглянуто феномен відповідальності, визначено співвідношення життя та мистецтва. Розкрито роль біографічної проблематики у структурі сучасного гуманітарного знання, феномен "зіркової біографії" у сучасній масовій культурі та "фінальної книги" у російській прозі ХХ ст. Висвітлено соціокультурну практику у контексті сучасної гуманітаристики, її різноманітні виміри в стадії становлення та інституціоналізації, методи соціально-філософської рефлексії, особливості комунікативних процесів у контексті іншомовного спілкування.

Проанализировано философское наследие М.Бахтина, в частности диалогизм, а также разнообразные варианты применения его методологии. Рассмотрен феномен ответственности, определено соотношение жизни и искусства. Раскрыты роль биографической проблематики в структуре современного гуманитарного знания, феномен "звездной биографии" в современной массовой культуре и "финальной книги" в русской прозе ХХ ст. Освещены социокультурная практика в контексте современной гуманитаристики, её разнообразные измерения в стадии становления и институционализации, методы социально-философской рефлексии, особенности коммуникативных процессов в контексте иноязычного общения.

Проаналізовано прояви сміхової культури в різні часи життя людства, які реалізують певні універсальні структури, архетипи персонажів і дій. Розглянуто питання семантики і герменевтики сміху. Висвітлено семантичні засади сміху як певного смислового ефекту, філософські концепції сміху - від античності до сучасної герменевтики, механізми сміхової творчості, наративні засади смішного, закономірності реагування людини через сміх на відхилення від стандартних процесів об'єктивації. Наведено порівняльну характеристику прояву сміху в різних національних культурах, мистецтві карикатури і літератури, а також в мистецтві різних національних традицій: української, казахської, грузинської, французької.

Проанализированы проявления смеховой культуры в разные периоды жизни человечества, реализующие определенные универсальные структуры, архетипы персонажей и действий. Раскрыты древние истоки фигур циркового клоуна, юродивого, скомороха. Рассмотрены вопросы семантики и герменевтики смеха. Освещены семантические основы смеха от определенного смыслового эффекта, философские концепции смеха - от античности до современной герменевтики, механизмы смехового творчества, нарративные основы смешного, закономерности реагирования человека через смех на отклонения от стандартных процессов объективации. Приведена сравнительная характеристика проявления смеха в разных национальных культурах, искусстве карикатуры и литературы, а также в искусстве разных национальных традиций: украинской, казахской, грузинской, французской.

Розглянуто проблему інтерпретації тексту, а також її стратегії та методи. Висвітлено філософські, логічні, культурологічні, антропологічні, лінгвістичні, літературознавчі аспекти інтерпретації. Розкрито філософсько-методологічні засади історико-філософської інтерпретації та проаналізовано класичну новоєвропейську філософію як онтологію. Наведено результати дослідження екзистенційної інтерпретації Євангелій в керігматичній творчості Р.Бультмана. Визначено міфологічну алюзію як форму інтертекстуальності роману "Майстер корабля" Ю.Яновського. Описано ініціаційну символіку у романі В.Шевчука "Дім на горі".

Рассмотрены проблема интерпретации текста, а также её стратегии и методы. Освещены философские, логические, культурологические, антропологические, лингвистические, литературоведческие аспекты интерпретации. Раскрыты философско-методологические основы историко-философской интерпретации и проанализирована классическая новоевропейская философия как онтология. Приведены результаты исследования экзистенциальной интерпретации Евангелий в керигматическом творчестве Р.Бультмана. Определена мифологическая аллюзия как форма интертекстуальности романа "Мастер корабля" Ю.Яновского. Описана инициационная символика в романе В.Шевчука "Дом на горе".

Розглянуто природу сміху та його прояви в давній і сучасній культурах. Визначено своєрідність гомеричного сміху в контексті християнського віровчення, вивчено становлення національного козацького архетипу в межах самоіронічного світогляду українців. Проаналізовано анекдоти та їх карнавальну природу, засоби вираження смішного в різних текстах. Розкрито гендерно-когнітивну специфіку вираження комічного під час перекладу текстів, за сміхових форматів в Інтернеті.

Рассмотрены природа смеха и его проявления в древней и современной культурах. Определено своеобразие гомерического смеха в контексте христианского вероучения, изучено становление национального казаческого архетипа в пределах самоиронического мировоззрения украинцев. Проанализированы анекдоты и их карнавальная природа, средства выражения комического при переводе текстов, смеховых форматов в Интернете.