Изложено состояние проблемы качества поверхностных вод в бассейнах малых рек. Предложено системное применение альтернативных агротехнологий, которые уменьшают загрязнение почвенных, поверхностных и питьевых вод азотными соединениями.

Обсуждаются возможности использования технологий фиторемедиации для очистки объектов окружающей среды от радионуклидов. Показана возможность влиять на накопительную способность растений с помощью обработок биопрепаратами. Обсуждаются перспективы использования быстрорастущих древесных пород растений для решения задач фиторемедиации.

Представлены результаты сравнительного изучения двух изоляторов ВТМ, выделеных из Plantago major: Чернобыльской зоны - ВТМч, Шацкого Национального парка - ВТМш. Частичная характеристика изолятов включала биологическое тестирование на растениях-индикаторах, электронную микроскопию, электрофорез капсидных белков и иммуноферментный анализ. Показаны отличия в биологических и иммунологических свойствах исследуемых штамов.

Здійснено гібридизацію між егілопсно-житніми амфідиплоїдами та м'якою пшеницею з наступним беккросуванням гібридів пшениці. Перший беккрос є критичною стадією у разі використання егілопсно-житнього амфідиплоїду для інтрогресії стороннього генетичного матеріалу в пшеницю. Самозапилені потомства егілопсно-житньо-пшеничних гібридів після двох-трьох беккросів є перспективними для добору цитологічно стабільних інтрогресивних ліній пшениці.

Изучено влияние интеграции чужеродной ДНК в геном кроликов на экспрессию ряда структурных генов. Исследована 21 ферментная система в тканях контрольных и трансгенных кроликов: скелетных мышцах, сердце, почках, печени, селезенке, легких. Обнаружены органоспецифические отличия в экспрессии ME, Est, Est D. Органами-мишенями для изменения экспрессии под воздействием трансгена являются почки, сердце и легкие.

Виконано порівняльний аналіз генетичної структури трьох груп голштинів: без мутації BLAD - із двох господарств Росії та України, третя група - того ж українського господарства, але носіїв мутації. Відмінності між носіями мутації та іншими тваринами були більші, ніж між групами голштинів, які розводяться у різних регіонах, по розподіленню апельних частот ряду молекулярно-генетичних маркерів. Обгрунтовано можливі механізми швидкого розповсюдження мутації у зв'язку з її можливою асоціацією з пристосованістю тварин до умов екологічного стресу при інтродукції голштинів за нових умов розведення.

Наведе результати аналізу генетичної структури популяції овець асканійської тонкорунної породи племзаводу "Асканія-Нова" за імуногенетичними маркерами.

Изучено действие электромагнитных полей (ЭМП) ультравысоких частот малой интенсивности на костный мозг крыс. Выявлены изменения в митотическом цикле и митотическом режиме недифференцированных клеток (фазные изменения митотической активности, увеличение количества патологических форм митоза и явлений амитоза, изменения интенсивности синтеза ДНК). Спектр нарушений свидетельствует о влиянии ЭМП на функциональное состояние генетического аппарата клеток.

Викладено узагальнену інформацію про фактори, які впливають на відтворну функцію корів. Відмічено, що основні з них мають спадкову природу, через що ветеринарні заходи не вирішують проблему безпліддя корів.

На основі використання 6 поліморфних генетико-біохімічних систем виконано аналіз генетичного підрозділу овець асканійського багатоплідного каракуля в залежності від того, до яких ліній і типів забарвлення шерсті вони відносяться. Виявлено виражене генетичне різноманіття дослідних груп овець, спостерігається диференціація генетичних структур між родами. Отримані дані свідчать про високий потенціал у цього типу овець.

Выполнен сравнительный анализ генетической структуры исходных чистопородных животных (симменталов, красно-пестрых голштинов) и их помесных потомков. Выявлено, что распределение генетического материала в потомстве не отвечает представлениям о "доле кровности". Основной вклад в наблюдаемые нарушения вносили локусы, которые маркируют хромосому 1 и хромосому 3. У них выявлены генетические элементы, которые берут участие в генетической детерминации молочной продуктивности.

Виконано аналіз генетичної структури різних порід великої рогатої худоби за використання різних типів молекулярно-генетичних маркерів (поліморфізм структурних генів, мікросателітних локусів, RAPD-PCR). Показано, що використання близькоспоріднених схрещувань не може пояснювати зниження поліморфізму за локусом CSN3 у голштинської породи, однак може бути причиною підвищення гомозиготності за локусом SH. Можна очікувати, що існують механізми, які сприяють утриманню високого рівня гетерозиготності за окремими локусами у високоінбредованих групах.

Зазначено, що одним із шляхів водовідведення й екологічно безпечної утилізації міських стічних вод є застосування їх для зрошення сільськогосподарських культур. У нашій країні є великий досвід використання стічних вод для зрошення. Успішне застосування стічних вод в сільськогосподарському виробництві можливо тільки за умов створення нормативних документів, які враховують екологічні критерії стічних вод і дотримання технології їх використання. Розглянуто екологічні підходи до нормування основних параметрів якості біологічно очищених стічних вод, які можуть бути використані в сільському господарстві для зрошення сільськогосподарських культур. Наведено елементи технології,щодо збереження родючості грунтів, підвищення врожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості вирощуваної продукції.

Предлагается метод определения плодородия почвы с помощью энергетических критериев инструментальным методом с использованием калориметрической установки. Это позволяет фиксировать изменения этого показателя под действием факторов окружающей среды, в частности, системы удобрения и обработки почвы.

Рассмотрена проблема загрязнения окружающей среды полихлорированными органическими соединениями. Предложен метод оценки уровня загрязнения агроландшафтов полихлорорганическими соединениями.

Проанализированы причины деградации окружающей среды. Приведена интегральная классификация показателей опасности загрязнения окружающей среды.

Установлено, что экотоксическое действие пестицидов является функцией физико-химического строения их молекул. Оно обратно пропорционально величине дипольного момента молекул. По величине дипольного момента пестициды разделены на три группы полярности: неполярные, малополярные и полярные. Неполярные пестициды разных классов органических соединений наиболее токсичны и персистентны.

Результаты исследований убедительно доказывают, что нормативы содержания тяжелых металлов в почве должны разрабатываться с учетом типов почв и видов сельскохозяйственных растений, которые будут выращиваться на этих почвах.

Дан сравнительный анализ распространения (число известных локалитетов) и охраны (соотношение числа охраняемых и неохраняемых известных локалитетов) видов Красной книги Украины, произрастающих в агроландшафтах. Из 439 видов высших растений этой категории охраны 136 сохранились исключительно в агроландшафтах, 33 из них никак не охраняются, а 29 из числа последних имеют единичные локалитеты. С целью охраны биоразнообразия флоры, вписанной в агроландшафт, предлагается при создании единой экологической сети в Украине опираться на элементарные единицы агроландшафта, в которых обеспечено длительное сохранение биологического вида в его природных экотопах.

Проведено аналіз відомих методів визначення вмісту білка в зерні пшениці, базуючись на якому було вибрано метод, придатний для масового аналізу. Показано його придатність для застосування в генетичних дослідженнях: виявлення взаємодії між різними субгеномами пшениці за ознакою вмісту білка у зерні, вивчення високобілкових батьківських форм та пошук серед інтрогресивних ліній м'якої пшениці, що були створені на їх основі, носіїв високого вмісту білка в зерні.