Слабкозорість і сліпота є основними причинами значного обмеження життєдіяльності людини, і це потребує комплексу реабілітаційних заходів щодо таких осіб. Мета роботи - визначити вплив медико-соціального забезпечення інвалідів за зором на якість їх життя і психологічний статус. Проведено дослідження забезпеченості компонентами медико-соціальної, психологічної, трудової реабілітації хворих з первинною відкритокутовою глаукомою, віковою макулодистрофією і старечою катарактою (інваліди за зором - 300 осіб; без інвалідності - 300 осіб). В Україні спостерігається незадовільний рівень забезпечення інвалідів за зором медико-соціальними програмами реабілітації. Причиною цього є дефіцит фінансових і матеріально-технічних ресурсів. Висновки: необхідно покращити програми реабілітації інвалідів за зором. Програми реабілітації мають включати контроль і покращання якості життя, психологічного стану, підвищувати соціальну і трудову адаптацію хворих.

Дослідження проведено на базі офтальмологічних відділень стаціонарів 3-х центральних районних лікарень Івано-Франківської області. Опитано репрезентативну групу - 515 осіб, яких за тяжкістю глаукоматозного ураження було розподілено на 2 основні групи: 347 хворих з I - II стадіями первинної глаукоми та 168 хворих з III - IV стадіями захворювання. З метою покращання ранньої діагностики та запобігання прогресуванню первинної глаукоми розроблено відповідну медико-організаційну технологію для рівня первинної медичної допомоги. Її науковим обгрунтуванням стали доведені у дослідженні факти, що факторами ризику прогресування первинної глаукоми є такі медико-організаційні чинники інформаційно-деонтологічного генезу, як: низький комплаєнс до призначень лікаря (показник відношення шансів OR = 3,73), у т.ч. щодо проходження періодичних обстежень (2,56) та режиму закапування гіпотензивних крапель (2,42), а також недовіра до свого лікаря загальної практики - сімейного лікаря (2,79). Корекція цих чинників вимагає відповідних управлінських рішень на рівні служб системи охорони здоровія. Запропоновано алгоритм, який надає змогу конкретизувати функції лікарів первинної медичної допомоги щодо раннього виявлення захворювання і співпраці з лікарями-офтальмологами у напрямі покращання диспансерного спостереження та реабілітації хворих з метою запобігання прогресуванню первинної глаукоми.

Цель работы - изучить информативность традиционной рентгенографии и мультиспиральной компьютерной томографии в диагностике патологических изменений слезоотводящих путей (СОП) в детском возрасте. Проведен анализ 45-ти рентгенограмм и 52-х компьютерных томограмм с контрастированием СОП у детей с рецидивирующим дакриоциститом. Выявлен ряд недостатков (пространственное наслоение контраста и костных образований, отсутствие четкой информации о протяженности облитераций), снижающих ценность рентгенографии при заболеваниях слезоотводящего аппарата у детей. Выводы: компьютерная томография с контрастированием СОП в аксиальной проекции с коронарной 3D-реконструкцией позволяет получить точное и ясное представление о ширине и конфигурации их просвета.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р670.211.2 + Р674.15

Рубрики:

Короткозорість (міопія)

Хвороби зорового нерва

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчення значення поліморфних варіантів гена AKR1B1 rs759853 та rs9640883 у разі діабетичної ретинопатії. У 39-ти пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та діабетичною ретинопатією визначали поліморфні варіанти гена AKR1B1 за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Показано, що обидва поліморфізми мали відношення до компенсації ЦД. Наявність мінорного генотипу AA поліморфізму rs759853 сприяла більшій центральній товщині сітківки, що могло вказувати на посилення макулярного набряку внаслідок більшого внутрішньоклітинного нагромадження сорбітолу. Висновок: носії мінорної алелі A поліморфізму rs9640883 (генотипи GA і AA) у середньому на 6 років раніше оперувалися з приводу катаракти, що вказувало на більше прогресування патологічного процесу в сітківці за умов наявності мінорної алелі A.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р673.903

Рубрики:

Цукровий діабет

Судинні порушення в сітківці

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен усовершенствованный алгоритм анализа снимков спектральной оптической когерентной томографии макулярной области сетчатки для оценки степени выраженности диабетической макулопатии по международной шкале тяжести диабетического макулярного отека. Методика анализа легка в освоении и может быть использована для скрининга диабетического макулярного отека.

Влияние оптической коррекции на прогрессирование миопии представляет практический интерес. Исследована аккомодация и регионарная гемодинамика глаза при разных видах оптической коррекции миопии. Установлено в 84,2 % случаев повышение резервов абсолютной аккомодации в 4,2 раза, запаса относительной аккомодации - в 2,4 раза, показателя аккомодативной конвергенции - в 2 раза, увеличение скорости кровотока в глазной артерии и снижение индекса резистентности - в 1,3 раза при ортокератологической коррекции.

Проведен анализ результатов комбинированных оперативных вмешательств, включая закрытую витрэктомию, выполненных в отдаленные сроки после первичной хирургической обработки травматических повреждений глаз различного характера. Выявлено, что еффективность таких отсроченных микрохирургических операций в плане дальнейшего восстановления зрения достигает 56,4 %, а количество неудовлетворительных функциональных исходов после операции в плане перспективы дальнейшего восстановления зрительных функций остается достаточно высоким - на уровне 43,6 %.

Факоэмульсификация катаракты при патологии капсульной сумки часто осложняется дислокацией интраокулярной линзы (ИОЛ), следовательно, ее фиксация остается актуальной проблемой. Цель работы - разработка способа фиксации ИОЛ SL-907 Centrix DZ. Факоэмульсификация катаракты с подшиванием ИОЛ по разработанной методике проведена 144-м больным с патологией сумки хрусталика. В результате исследования у всех больных достигнуто центральное стабильное положение ИОЛ, которое сохранялось до конца периода наблюдения. Выводы: опыт применения разработанного способа фиксации ИОЛ подтвердил его эффективность в достижении высоких клинико-функциональных результатов.

Проведен анализ причин возникновения капсульного блока (КБ) при факоэмульсификации катаракты с псевдоэксфолиативным синдромом у 320 пациентов (400 глаз). Интраоперационный КБ развился на 4 глазах (1 %), ранний послеоперационный блок - на 9-ти глазах (2,2 %). КБ развивается независимо от стадии псевдоэксфолиативного синдрома, зависит от наличия жидкого материала внутри капсульного мешка, вследствие блока капсулорексиса ядром хрусталика или оптической частью ИОЛ. Ранний послеоперационный КБ развился во всех случаях при имплантации гидрофильной ИОЛ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.301.1-52

Рубрики:

Кон'юнктивіти

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Гемангіома - одна з найбільш розповсюджених пухлин першого року життя. З 2010 р. в Україні набуло поширення лікування гемангіом за допомогою beta-блокаторів. Розглянуто можливість лікування гемангіом за допомогою місцевих аплікацій суміші тимололу та димексиду. В дослідження було включено 30 пацієнтів, котрих було розподілено на 4 групи залежно від типу та локалізації гемангіоми. У всіх пацієнтів спостерігали припинення активного росту новоутворення.

Клинический пример пациентки с синдромом Эди показал, что офтальмологическое обследование помогает в постановке диагноза и проведении дифференциальных критериев синдрома Эди с другими сходными патологическими состояниями глаза. Использование правильного алгоритма для исследования зрачковых реакций и оценки состояния радужки, а также применение фармакологических проб с использованием пилокарпина дает возможность в короткое время поставить диагноз и определиться с дальнейшей тактикой обследования и наблюдения пациента.

Висвітлено погляди вітчизняних і зарубіжних офтальмологів на проблеми нормотензивної глаукоми. Наведено дані про теорії патогенезу нормотензивної глаукоми, її форми, критерії встановлення діагнозу та визначення, відмінності між нормотензивною та іншими формами первинної відкритокутової глаукоми. Зазначено загальні та місцеві фактори ризику розвитку нормотензивної глаукоми, роль толерантного внутрішньоочного тиску і судинних факторів. Описано особливості функціональних, морфометричних змін у хворих з нормотензивною глаукомою та диференціальні діагностичні критерії. Описано погляди на питання гіпотензивного лікування відповідно до досягнення цільового внутрішньоочного тиску, нейропротекції та проведення судинної терапії. Зазначено щодо важливості ролі знань про нормотензивну глаукому для нового розуміння глаукоми в цілому, кращої діагностики, спостереження та лікування.

На даний час в Україні не розроблено національної стратегії щодо боротьби зі сліпотою відповідно до рекомендацій ВООЗ, що визначає актуальність зазначеного. Мета роботи - наукове обгрунтування концепції Національної стратегії боротьби зі сліпотою в Україні на період до 2030 р. На основі рекомендацій WHA62.1 "Попередження сліпоти та порушень зору" та раніше одержаних наукових даних розроблялась Національна стратегія боротьби зі сліпотою в Україні на період до 2030 р. Визначено основні концептуальні засади Стратегії, її мета, наявні в Україні проблеми та їх наслідки, організаційні шляхи та способи розв'язання існуючих проблем, очікувані результати. Визначена Стратегія боротьби зі слабкозорістю та сліпотою внаслідок глаукоми, вікової макулодистрофії та катаракти. Висновки: визначені очікувані економічна, соціальна та медична ефективність від впровадження Національної стратегії боротьби зі сліпотою в Україні на період до 2030 р. Запропоновано заходи та індикаторні показники боротьби із глаукомою, віковою макулодистрофією та катарактою.

Цель исследования - оценка структуры осложнений при лечении катаракты и сопутствующей заболеваемости пациентов с позиций перехода на амбулаторное лечение катаракты. Оценка частоты осложнений была проведена у 636 больных катарактой, а структуры сопутствующей заболеваемости - у 540. Установлено, что наиболее частыми осложнениями являются: отек роговицы, иридоциклит и цилиохориоидальный отек. Наиболее часто встречающейся сопутствующей патологией - гипертоническая болезнь, ишемическая болезнь сердца, сахарный диабет, высокая близорукость, глаукома и заболевания суставов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР-2К)026.426.7 + Р11(4УКР-2К)442.867

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - изучение особенностей течения перфузионного давления (ПД) у больных с передней ишемической оптической нейропатией в зависимости от степени артериального давления (АД). Обследовано 118 человек (185 глаз). Из них: 58 больных (65 глаз) - с передней ишемической оптической нейропатией, 60 больных (120 глаз) - здоровые относительно офтальмологической сосудистой патологии лица. Всем больным проводили полное офтальмологическое обследование, включающее оптическую когерентную томографию на приборе ОСТ-1000 МК2 (Topcon) с определением ганглионарного слоя сетчатки и стандартную автоматизированную периметрию (Humphrey). Внутриглазное давление измеряли аппланационным тонометром Маклакова по общепринятой методике. Всем пациентам в течение двух недель выполняли исследование циркадианной ритмики офтальмотонуса. Также всем пациентам проводилось суточное мониторирование АД. Использована система АВРМ-02/М (Meditex, Венгрия), с помощью компьютерной программы проводилось программирование (инициализация) регистратора. Программирование включало информацию о больном, установку периодов и интервалов измерения (1-й период - с 10 ч. до 23 ч., интервал между измерениями 15 мин.; 2-й период - с 23 ч. до 7 ч., интервал между измерениями 30 мин.). Проведенное исследование ПД позволило сделать вывод о том, что в группе больных со сниженным АД (гипотонией) вероятность возникновения передней ишемической оптической нейропатии была самой высокой, так как средние значения ПД были на 26 % ниже нормальных значений ПД за счет снижения АД на фоне высокого ВГД. В группе больных с повышенным АД (гипертонией I - II стадии, I - II степени) вероятность возникновения передней ишемической оптической нейропатии была достаточно высокой, но ниже чем в группе с пониженным АД. Так, средние значения ПД были на 23,6 % выше нормальных значений ПД за счет повышенных значений АД на фоне низких показателей ВГД. В группе с нормальным давлением вероятность возникновения передней ишемической оптической нейропатии была самой низкой, так как средние значения ПД были на 12 % ниже нормальных значений ПД за счет снижения показателей АД на фоне высоких значений ВГД. Выводы: полученные результаты обуславливают необходимость разработки и внедрения современной системы патогенетически ориентированных медицинских мероприятий по определению ПД для предупреждения, профилактики и ранней диагностики больных с передней ишемической оптической нейропатией.

Дано описание особенностей неинвазивной методики на основе инновационной технологии LED-трансиллюминации (транссклерального просвечивания), с помощью которой можно проводить медицинское исследование структур глазного дна и сосудов сетчатой оболочки в случае диабетической ретинопатии. Новые методы комплексной диагностики с использованием излучателей в области спектра (580 - 595 нм) на базе фундус-системы осмотра глаз ФС 11 и методы аутоофтальмоскопии (LED-autoophthalmoscope Pluto) являются перспективными для целей контроля (самоконтроля) и динамического наблюдения за состоянием сетчатки при диабетической ретинопатии.