Обгрунтовано відмінності між антропогенною геологією - новим науковим напрямом, мета якого полягає у всебічному вивченні властивостей, будови, складу та закономірностей розвитку природно-антропогенних (природно-техногенних) геологічних систем, і традиційною четвертинною геологією, яка вивчає природні геологічні системи, сформовані впродовж четвертинного періоду розвитку Землі. Одним із завдань антропогенної геології є розробка геолого-економічних закономірностей формування мінерально-сировинної бази світу та обгрунтування економічної доцільності й ефективності використання мінеральних ресурсів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д233.7

Рубрики:

Забруднення атмосфери продуктами ядерного розпаду

Шифр НБУВ: Ж28852/г. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено літолого-стратиграфічну та тектонічну характеристики Олеськівської ділянки. Зроблено огляд методів видобування сланцевого газу та описано виявлені в розрізі Олеськівської площі водоносні горизонти та комплекси, яким загрожує хімічне забруднення в разі реалізації планів щодо видобування сланцевого газу.

Наведено результати вивчення аутигенних силікатів - глауконіту, сколіту, смектитів та силіцитів у фліші Українських Карпат. На підставі аналізу літературних даних і проведених досліджень розглянуто різні погляди на їх походження. Зроблено висновок, що глауконіт, сколіт і смектити утворилися з продуктів гальміролізу пірокластичних порід, головно вулканічного попелу та гідротермальних розчинів у процесі взаємодії з морською водою. Формування силіцитів відбувалося внаслідок біогенного кремненагромадження в седиментаційному басейні. Головним джерелом розчиненого в морській воді кремнезему були поствулканічні фумарольно-гідротермальні розчини, які сприяли бурхливому розвиткові діатомових водоростей та інших кремнієвих організмів.

На підставі морфоструктурного аналізу та палеореконструкції первинної потужності фітомаси вугільних пластів і безвугільних відкладів, які заміщують їх уздовж простягання в зоні розщеплень, з урахуванням коефіцієнтів ущільнення неорганічних порід і вугілля, у Львівсько-Волинському басейні (ЛВБ) виявлено тектонічні й атектонічні типи розщеплень. Морфоструктурний аналіз вугільних родовищ басейну дозволив виявити, що переважне поширення мають локальні розщеплення тектонічної природи, а їх утворення зумовлене конседиментаційними диференційованими тектонічними рухами фундаменту, які спричиняли опускання та підняття окремих ділянок території вуглеутворення. За формою та походженням у вугленосній формації басейну переважне поширення має біфуркація вугільних пластів, якій властиве, зазвичай, розділення суцільного пласта на дві пачки. Випадки складної біфуркації, коли пласт розщеплюється на три та більше вугільних пачок, мають обмежене поширення. Викладений матеріал має значення для з'ясування особливостей будови, умов утворення та порівняльного аналізу вугленосних формацій ЛВБ та інших типових кам'яновугільних басейнів і вдосконалення методики морфологічного аналізу покладів вугілля.

Під час ревізійного обстеження геологічних пам'яток природи в Запорізькій області до об'єктів геологічної спадщини зачислено пагорб з брил кварцових пісковиків "Кам'яна Могила" із всесвітньо відомими наскельними написами та рисунками (петрогліфами). Розглянуто проблему походження унікальної пам'ятки природи та археології (як брил пісковиків, так і самого пагорба).

Вивчено геологію Карпатського регіону. Досліджено геодинамічний розвиток Східних Карпат і прилеглих геологічних регіонів та описано геологічну будову регіону відповідно до теорії літосферних плит. Розглянуто нафтогазоносність регіону та його подальшу перспективність.

Визначено причини зародження мікрокристалів сульфату кальцію з ропи калійних родовищ Передкарпаття. З'ясовано, що найважливішою геохімічною передумовою кристалізації мінеральних новоутворень на технічному обладнанні є пересичення у мінералотвірному середовищі. Термодинамічними передумовами кристалізації є переохолодження та перегрівання водного розчину, а також раптове зниження тиску.

Розглянуто особливості складу та будови однієї з формацій Росинсько-Тікицького мегаблока Українського щита. Доведено безпідставність припущення щодо її діафторитової природи.

Розглянуто проблеми охорони середовища Чорного моря, пов'язані з експлуатацією морського дна. Важливе значення для оцінювання стану екологічної ситуації морської акваторії належить геологічному субстрату як акумулятору всіх поллютантів, що надходять з атмосфери, водяної товщі, річкових систем, суден, нафтових платформ і внаслідок природних геологічних явищ. Обгрунтовано концептуальні положення геоекологічного контролю, запропоновано певну ієрархію досліджень, підставою яких є ландшафтне геоекологічне картування. Доведено, що цілу низку проблем геоекології в частині методичних розробок та одержання достовірної інформації, видачі конкретних рекомендацій і прогностичних оцінок, можна розв'язати тільки з застосуванням підводних жилих апаратів. Наведено результати обстеження технічного стану глибоководних випусків стічних вод на Кримсько-Кавказькому побережжі та на магістральних міжпромислових колекторах Північно-Західної частини Чорного моря за допомогою підводних апаратів.

Розглянуто питання геологічної будови, мінерального складу, палеогеографічних умов осадонагромадження та післяседиментаційних змін гірських порід флішової формації Криму. Складна геологічна будова флішу та рідкісність викопної фауни є головними причинами того, що й досі нема загальноприйнятої стратиграфічної схеми його розчленування. На підставі рентгенівських аналізів вивчено фазовий склад глинистих мінералів, виділених з аргілітів, глин і з інших порід джидаїрської, мендерської та верхньотаврійської світ, поширених у басейні р. Бодрак. З'ясовано, що в них глинисті мінерали представлені діоктаедричною гідрослюдою, залізистими та магнезіально-залізистими хлоритами з домішками змішаношаруватих фаз гідрослюда - смектит, гідрослюда - хлорит і каолініту. Це теригенні утворення. У фліші верхньотаврійської світи виявлено тонкі прошарки бентонітових глин, складені в головному смектитом, прожилки дикіту та накриту. Бентонітові глини утворилися за рахунок розкладу вулканічного попелу, а дикіт і накрит - із низькотемпературних гідротермальних розчинів. Значні зміни в складі глинистих мінералів виявлено в глинах мендерської світи, що залягають близько до магматичних тіл і тектонічних розривних порушень.

На підставі вивчення кристаломорфологічних і мінералого-фізичних особливостей арсенопіриту зроблено висновок, що в межах Бобриківського рудного поля експрес-картування потенційно рудоносних зон і локальне прогнозування золотого зруденіння можна виконувати за певними мінералого-фізичними параметрами арсенопіриту.

У процесі аналізу поширення залізорудних формацій у формаційних рядах зеленокам'яних поясів засвідчено, що ці формації розвинені, переважно, у структурах з моноциклічними формаційними рядами типу "М" (нижні ультрамафічні - мафічні формації) з контрастним і послідовним сполученням формацій. Появу залізорудних формацій криворізького типу зумовлює наявність у вулканогенній частині розрізу формацій джеспіліт-толеїтового типу. Формації, у складі яких залізисті кварцити асоціюють з кислими ефузивами, належать винятково до формаційних рядів типу "М" і або самі по собі є контрастними (джеспілітова ріоліт-дацитова формація), або перебувають у контрастному сполученні з коматіїтовою чи коматіїт-толеїтовою формаціями. Все це свідчить про те, що залізонакопичення в осадових частинах розрізів також пов'язане з певними типами вулканогенних формаційних рядів і, отже, з загальним процесом еволюції магматизму зеленокам'яних поясів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д,0

Рубрики:

Науки про Землю

Шифр НБУВ: Ж28852/г. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що зміна парадигми сучасної геології розпочалась появою концепції тектоніки плит у 70-х роках XX ст. Ретроспективний аналіз засвідчує, що парадигматична зміна відбулась тоді, коли "нова" концепція, розроблена на підставі нових даних, одержаних поза сферою впливу "старої" концепції, ввела у свій концептуальний контекст дані, нагромаджені "старою" концепцією.

Обгрунтовано необхідність виокремлення залізовмісного розрізу Криворізької структури, репрезентованого утвореннями метапсефіто-псаміто-пелітового, метакоматіїтового та залізисто-кременисто-сланцевого формаційних типів, зі складу чинного гранітоїдно-метаосадового типового структурно-формаційного комплексу. Запропоновано разом з аналогічним за формаційною будовою розрізом Білозерської структури зачислити його до складу тоналіт-зеленокам'яного структурно-формаційного комплексу.

Проаналізовано перспективи створення нових фізичних моделей, що описують структури Землі та їх еволюцію, а також методичних підходів щодо класифікації структур і вимірювання параметрів фізичних полів Землі. Зазначено, що дослідження глибинної будови, складу та геодинаміки літосфери континентів і океанів надає змогу виділити системи, пов'язані з глобальними процесами розвитку Землі (рифти, глибокі нескомпенсовані западини, континенти, океани) та регіональними гравітаційними явищами всередині континентів і океанів. Для обчислення гравітаційних аномалій геологічних тіл складної геометрії з різними густинами розвинено техніку числового інтегрування з використанням скінченно-елементного підходу та формул Гаусса. Для двовимірного випадку запропоновано алгоритм побудови профілів (пряма задача гравіметрії), орієнтований для програми MS Excel. Його програмну реалізацію мовою VBA використано для розв'язування низки тестових і модельних задач. Зазначено про перспективу подальших досліджень стосовно реалістичніших тривимірних задач, а також розвитку програмного забезпечення.

Розглянуто значення й основний зміст морфологічного аналізу в ході вивчення вугільних пластів і вугленосних формацій. Викладено його головне завдання, яке полягає в одержанні всебічної інформації про потужність і будову вугільних пластів, з'ясуванні мінливості цих параметрів на площі окремих ділянок, родовищ і загалом на території басейну внаслідок розмивів, розщеплень, заміщень, виклинювань, а також у з'ясуванні особливостей і поясненні утворення тої чи іншої сучасної морфології вугільних пластів і дослідженні історії їх розвитку. Наведено історичний огляд праць і методику, за якою проводили морфологічні дослідження, та сучасний стан вивченості морфології вугільних пластів Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Зазначено щодо важливого наукового та практичного значення морфологічних досліджень, які відкривають можливості у вивченні низки питань формування та структурних змін вугленосних формацій, а також необхідності їх подальшого розвитку.

Вивчено будову конкрецій туронського кременю з околиць м. Кременець (Волино-Подільська плита). Використано комплекс методів - силікатний хімічний аналіз, спектральний кількісний аналіз, мас-спектрометричний аналіз газів із мікровключень. Зроблено висновок про наявність первинного накопичення кремнезему на дні крейдового моря та подальшу його трансформацію у конкрецію.

Наведено характеристику геологічної будови, мінерального та літологічного складу, сучасного геоекологічного стану, гідрогеологічних та гірничо-геологічних умов Солотвинського родовища кам'яної солі (Закарпаття). Розглянуто чинники активізації геодинамічних процесів під час формування солянокупольної структури та проявів соляного карсту внаслідок розробки родовища. Освоєння ресурсів родовища в майбутньому є можливим трьома способами: прокладанням нової шахти, будівництвом кар'єру та облаштуванням ропопромислу. Визначено умови та помилки, які необхідно врахувати у майбутньому під час проектування та будівництва нових копалень в межах Солотвинського родовища чи аналогічних геологічних структурах Карпатського регіону.