Розглянуто рекламний дискурс у зв'язку із соціокультурними тенденціями розвитку суспільства. Узагальнено найтиповіші групи аргументів у рекламних текстах; проаналізовано семантичні, психологічні і структурні засоби створення переконливого рекламного повідомлення.

З'ясовано деякі тенденції розвитку так званої резонансної публіцистики, репресивної критики у системі оцінки й моделювання ситуації. Докладно проаналізовано, зокрема, публікації газети "Столичные новости".

Розглянуто асиметрію відносин Україна - НАТО. Проаналізовано сучасні наукові дослідження у царині двостороннього співробітництва, а також розвиток співпраці України та Альянсу в контексті зміни української влади і спроби модифікації нею зовнішньополітичих пріоритетів держави. Акцентовано на висвітленні українськими мас-медіа цих процесів, зокрема, упродовж 2005 - 2006 рр.

Звернуто увагу на тенденцію невпинної візуалізації друкованих видань в Україні та за кордоном, зростання ролі зображальної журналістики та її впливу на реципієнта. Суто інформаційні жанри візуальної журналістики залишено осторонь, сконцентровано увагу на жанрах публіцистичних.

Досліджено перебіг національно-визвольних подій 1919 р. на території Східного Поділля, проаналізовано історичне значення та роль Галицької Армії у збройній боротьбі з більшовиками на підставі матеріалів газетної періодики зазначеного періоду. Саме часописи були єдиним засобом масової комунікації, об'єктивним та достовірним джерелом, що реально відтворювало життя суспільства в добу українського державотворення.

На різноманітних зразках журнальної періодики 1985 - 1990 рр. показано вплив горбачовських політичних реформ на демократизацію журналістики. Хоча панівною політичною силою ще залишалася марксистсько-ленінська ідеологія, проте журнальна періодика поступово очищалася від компартійних доктрин і публікувала багато незаангажованих матеріалів на актуальні політичні, соціальні теми; повертала в історію і літературу заборонені імена, вміщувла цікаві розвідки з царини культури, науки, освіти і т.д. У період горбачовської "перебудови" журнальна преса давала відповідь на болючі питання національно-духовного відродження і виступила важливим засобом досягнення цієї мети.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-31

Шифр НБУВ: Ж28852/ж. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано роль та значення духовної спадщини Івана Павла II у процесі формування сучасного медіа-простору України.

Проаналізовано превентивну екологічну журналістику та її роль у сучасному світі, який наближається до глобальної екологічно-моральної кризи.

Повернуто із забуття ім'я одного з відомих журналістів минулого - Івана Боберського. Його виступи у "Ділі" є прикладом оперативної, точної, проблематичної і концептуальної української спортивної журналістики 30-х років ХХ ст.

Розглянуто вплив інформаційного чинника на формування та реалізацію антитерористичної стратегії, зініційованої Сполученими Штатами Америки.

Розглянуто основні віхи розвитку сучасної імперіології. Із зосередженням уваги на працях українських, російських та західних науковців проаналізовано основні тенденції щодо вивчення українсько-російських відносин у контексті імперіології, радянології, західної україністики.

Розглянуто проблему корупції і методи боротьби з цією вкрай небезпечною для суспільства хворобою, а також роль ЗМІ у подоланні безконтрольності влади в державі - започаткування на сторінках преси, на радіо і телебаченні публічної дискусії про існуючу корупційну систему, перехід до публічного режиму прийняття рішень виконавчою владою.

Проаналізовано передумови та наслідки протистояння радянського тоталітаризму і чеської демократичної традиції у політиці та публіцистиці другої половини ХХ ст. Протиставлено центрально-східноєвропейську модель свідомості, непідконтрольної офіційній ідеології, та методологічну базу пропаганди комуністичної доктрини на тлі прагнення до культурної й політичної самоактуалізації народів Центрально-Східної Європи.

Досліджено особливості функціонування лексики з національно-культурною специфікою в українській рекламі. На підставі аналізу рекламних текстів виділено основні тематичні групи лексики на позначення реалій інших країн і вказано на її значення. Зроблено спробу пояснити причини використання такої лексики.

З'ясовано деякі теоретично-методологічні аспекти діяльності журналістів, що працюють у жанрі "розслідувальної журналістики". Наголошено на сенсотвірній функції розслідувальних публікацій.

Розглянуто міжнародні зв'язки видавництва отців Василіян з релігійними діячами світу, із закордонними друкованими органами та культурно-освітніми інституціями. Наведено цитати з листів, надісланих у видавництво, які засвідчують суспільну важливість місійної праці отців Василіян та політичну актуальність їх просвітніх і наукових книг.

На прикладі передових статей журналу "Кур'єр ЮНЕСКО", в яких публікувались виступи Генерального Директора ЮНЕСКО Федеріко Майора, висвітлено загальну тенденцію організації концентруватись на загальнолюдських проблемах та акцентовано увагу на моральному мисленні як запоруці подолання проблем і виході з численних криз. Досліджено політику ЮНЕСКО щодо освіти, науки і культури як основних засобів втілення ідеї культури миру.

Проаналізовано позицію журналістів, котрі ведуть міжкультурний діалог: Київ - Варшава.

Впроваджено у вжиток поняття органічна журналістика, яку потрактовано як основу аргументаційної коректності. Журналістська ідентифікація з певним етнокультурним середовищем уможливлює адекватне пізнання та реконструкцію своєї чи чужої дійсності.