Покажчик присвячений педагогічній діяльності абата Ніколя в Одесі, перш за все - його ролі у створенні Ришельєвського ліцею. У покажчик вміщено виявлені праці, присвячені заснуванню ліцею в Одесі, і літературу про життя та діяльність абата Ніколя.

Представлен анализ комплектования фонда библиотеки Севастопольского национального технического университета. Дана развернутая информация и проанализирована достаточность комплектования библиотеки научной литературой. Определены оптимальные объемы финансирования, а также комплектования научной литературой.

Рассмотрена история библиографических исследований в Крыму в 20 - 30-е гг. ХХ в. Внимание уделено крымоведческому наследию библиографов В. В. Симоновского, Е. Е. Гопштейна, Ф. Ф. Максименко.

Описано внедрение новых информационных технологий в библиотеке. Как следствие структурирования вуза, одним из ведущих составных является Центр научно-медицинской информации, в состав которого входят такие подразделения как библиотека, издательско-полиграфический комплекс, отдел сопровождения автоматизированных систем и ООО Центринформ. Показан положительный результат совместной работы с университетским издательством по комплектованию фондов изданиями вуза. Охарактеризованы периодические издания и книги издательства ОГМУ.

Розглянуто ключові моменти історії бібліотеки Рішельєвського ліцею перших 10-ти років існування цього учбового закладу: комплектування бібліотеки (дарування, книгообмін з іншими учбовими закладами та придбання за свій рахунок, а також підписка на періодичні видання), проблеми з цензурою, питання організації роботи бібліотеки, обліку її книжкових фондів. Висвітлено передісторію бібліотеки Рішельєвського ліцею, пов'язану з книгосховищами комерційної гімназії та Благородних інститутів в Одесі. У Додатках опубліковано тексти найбільш важливих документів, які збереглися у Державному архіві Одеської обл.

Показан значительный вклад сотрудников Научной библиотеки Новороссийского университета в развитие библиотековедения. Малоизвестные личности библиотекарей Научной библиотеки сыграли большую роль в признании, становлении и развитии библиотечной науки в целом и Научной библиотеки в частности. Особого внимания заслуживает деятельность Одесского библиографического общества, основателем которого стал директор библиотеки университета П.С. Шестериков.

Приведена информация пользователям о наличии перечня электронных ресурсов НБ ОНУ им. И. И. Мечникова, которые используются в информационно-библиографическом обслуживании.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4Укр)757.11 я431

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что коллекция греческих рукописей Одессы (37 ед. хр.) представляет собой не только интересное собрание для греческой палеографии X - XVIII вв. и истории коллекционирования греческих манускриптов, но и любопытный источник для характеристики греческой культуры этого города в первое столетие его существования. Появление греческих манускриптов в Одессе обязано прежде всего основанию и последующему существованию таких учреждений как различные греческие училища, Одесское общество истории и древностей и Новороссийский университет, а также деятельности отдельных представителей русской и балканской культуры и просвещения, таких как выдающийся славист В. И. Григорович, А. С. Стурдза и др. Особое значение имеет хранящееся в Одесском краеведческом музее Евангелие-апракос, замечательный памятник византийского книгописания конца XI в., пока еще мало оцененный наукой.

Визначено роль професора Івана Андрійовича Линниченка (1857 - 1926 рр.) у розвитку бібліофільства, бібліографії та бібліотекознавства у Російській імперії наприкінці XIX - на початку XX ст. Відстеження долі приватної бібліотеки І. Линниченка, зокрема, розкриває маловивчену сторінку історії сучасної наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова.

Розглянуто питання організації роботи із створення бібліографічних записів на рідкісні видання з фондів наукової бібліотеки для баз даних електронного каталогу.

Отмечено, что П. Н. Лукницкий, писатель и путешественник, исследователь Памира, Заполярья и Лены, был первым биографом Н. С. Гумилева и А. Ахматовой. Его архив имеет огромное историко-литературное значение. Составленные Лукницким под руководством А. А. Ахматовой "Труды и Дни Н. С. Гумилева" были прокомментированы Отделом новейшей литературы Института русской литературы в Санкт-Петербурге (Пушкинский Дом).

Представлен анализ исследовательской деятельности РОПИК по изучению прошлого и настоящего Крыма. Исследована крымоведческая библиография журнала "Крым".

Рассмотрена научно-библиографическая деятельность преподавателя Одесского университета, ученого-краеведа Ф. Е. Петруня. Проанализированы его работы, связанные с историей и картографией Украины, которые написаны в 1920-е гг. во время работы в Центральной научной библиотеке г. Одесса.

С использованием юбилейных изданий библиотек Одесского и Харьковского университетов, а также архивных исследований рассмотрены отдельные аспекты общего исторического прошлого библиотек. Обращено внимание специалистов на недостаточно разработанные направления исследований в контексте региональной истории библиотечного дела.

Представлено іспанські видання XVI - XVII ст. з колекції Ромуальда Губе (1803 - 1890), що була придбана Імператорським Новоросійським університетом у 1868 р. і на цей час зберігається у Науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Іспанська частина колекції Губе є зібранням унікальних джерел, маловідомих вітчизняним дослідникам. Звернено увагу фахівців у різних областях знань на юридичні пам'ятки Іспанії пізнього середньовіччя.

Представлено книжкове зібрання В. Н. Габбе - вченого, бібліофіла, життя та діяльність якого тісно пов'язана з Новоросійським університетом і його бібліотекою. Знайомство з даною колекцією поширює уявлення про одеську книжковість, поповнює базу даних книжкових знаків одеських бібліофілів.

Розглянуто питання щодо інформативних можливостей дослідження повсякденної історії, господарства, освіти населення українських територій Російської імперії у XIX ст. за матеріалами церковної періодики в фондах Наукової бібліотеки ОНУ ім. І. І. Мечникова.

Отмечено, что основоположник славяноведения в университете, ученый, преподаватель, О. М. Бодянский был одновременно переводчиком, секретарем, затем и издателем Московского Общества истории и древностей российских, и популяризатором славяноведческой литературы. Одним из важных элементов его популяризаторской деятельности было создание учебной славянской библиотеки - фундаментальной книжной базы для славистических исследований в Московском университете, хранящейся в Отделе редких книг и рукописей Научной библиотеки МГУ. Библиотека Бодянского - уникальный памятник культуры, содержащая важнейшие для его времени публикации, раскрывающие облик духовной культуры того времени Польши, Чехии, Сербии, Хорватии и др. славянских стран.

Отмечено, что литературная география Москвы, изучение культуронима Москвы в творчестве М. А. Булгакова имеют огромное значение для дешифровки образности и символики бессмертного романа "Мастер и Маргарита". Московские маршруты, топонимика, историко-культурные реалии, представленные в романе, являются основой для реконструкции смысловой наполненности булгаковской Москвы.