Наведено результати порівняльних досліджень анатомічної структури, орієнтації кортикальних мікротрубочок і розподілу ауксину в зародкових коренях Arabidopsis thaliana та коренях, утворених в культурі in vitro з листкових експлантів. Показано подібність будови власне коренів та кореневих чохликів in vivo та in vitro в контролі і при кліностатуванні. Чохлики коренів, утворених in vitro, як і зародкових коренів, містили гравірецепторні клітини типової будови - статоцити, амілопласти-статоліти яких за умов кліностатування не осідали у напрямку гравітаційного вектора. Орієнтація кортикальних мікротрубочок в дистальній зоні розтягання власне коренів трансгенних рослин A. thaliana GFP-MAP4, утворених de novo, при кліностатуванні також змінювалася подібно до такої у зародкових коренів. Полярний перерозподіл ауксину при гравістимуляції коренів трансгенних рослин A. thaliana DR5rev::GFP, утворених de novo, відбувався без суттєвих відмінностей порівняно з коренями in vivo. Одержані дані демонструють гравічутливість коренів, утворених на листкових експлантах in vitro, що надає підстави рекомендувати модель ризогенезу in vitro для експериментів у галузі гравітаційної та космічної біології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*736-642:Г296

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-272.53

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*443.1 + Е50*440.4

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что цитоплазма Triticum timopheevii не оказывает отрицательного влияния на частоту и степень появления трансгрессий по количественным признакам растения. Однако, для получения трансгрессивных форм твердой пшеницы с высокой озерненностью целесообразно использовать цитоплазму T. durum. В гибридных поколениях F3-F5 количество фертильных растений возрастает в результате элиминации нестабильных генотипов. Стабилизация генома ведет к появлению трансгрессивных растений по показателю количество зерен в колосе в поколении F5 с частотой от 20,4 до 22,5 % в зависимости от цитоплазмы. Проведено сравнение продуктов амплификации, для валидации маркеров Xbarc61 и Xbarc207 к гену Rf3. Амплифицированые продукты в исследованиях отличались от литературных данных. Обнаружен ген восстановления фертильности у двух семей - TV 234-2-1 и TV 235-3-9 на цитоплазме T. durum и одной TV 237-1-4 - на цитоплазме T. timopheevii. У семей с идентифицированными генами Rf3 размер продуктов амплификации соответственно - 162 п.н., 160 п.н., 162 п.н.

Зазначено, що 49 сортів пшениці м'якої озимої (Triticum aestivum L.) селекції Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ - НЦНС) були диференційовані та ідентифіковані за алельним складом 17 мікросателітних локусів та за низкою агрономічних ознак й морфометричними параметрами зерна, оціненими за їх цифровим зображенням. Для кластеризації досліджених близькоспоріднених сортів на основі генетичної схожості розраховували генетичні дистанції й проводили кластерний аналіз за допомогою програм MEGA та SimFit. На побудованій за молекулярними маркерами дендрограмі кожен сорт, як гомогенний, так і гетерогенний, диференційований, ідентифікований і представлений набором п'яти складових ліній. За результатами кластерного аналізу за агрономічними ознаками й морфометричними параметрами зерна сорти розділилися на чотири великих кластери, від яких найбільше відрізнявся сорт Запорука, створений із залученням пшениці ярої Olesen's Dwarf із Замбії. Мантель тест, що був виконаний для визначення ступеня подібності дендрограм, показав повну відсутність відповідності між двома методами диференціації сортів пшениці м'якої озимої.

Проведено аналіз сумісного успадкування маркерних та кількісних ознак соняшнику в чотирьох гібридних комбінаціях: Mx1829В x Mx42Б, Mx4В x Mx42Б, Mx1008В x Mx845Б, Mx1008В x Mx522Б. Аналіз групових середніх кількісних ознак дозволив встановити наявність або відсутність сумісного успадкування між ними і морфологічними та біохімічними маркерними ознаками з моногенним контролем. Показано, що наявність генетичної асоціації між геном-маркером та QTL певної агрономічної ознаки залежить від комбінації схрещування та умов року вирощування.

Проведено цитогенетичний аналіз клітин кореневої меристеми проростків озимої пшениці (Triticum aestivum L.), які зазнали впливу забруднень грунту поблизу ТЕС України. Забруднення грунту прилеглої до Бурштинської ТЕС території та золовідвалу N 1 спричинило підвищення рівня хромосомних аберацій в 1,5 - 2,5 та в 1,8 - 3,0 рази, відповідно. Найвища їх частота виявлена за умов впливу мутагенів грунту 3- і 5-кілометрової зони. Частота хромосомних аберацій, індукованих мутагенами грунту, з територій, прилеглих до Курахівської, Зуївської, Старобешівської та Запорізької ТЕС, перевищувала контрольні показники в 1,7 - 3,0 рази. Спектр хромосомних перебудов представлений переважно одиничними і парними фрагментами й дицентричними мостами. Підвищений мутаційний рівень, виявлений поблизу ТЕС, свідчить про загрозу зростання мутаційного навантаження в популяціях організмів на територіях поблизу викидів зі стаціонарних джерел підприємств теплоенергетики та вказує на необхідність систематичного проведення моніторингу територій, прилеглих до теплових електростанцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.910.3-31

Рубрики:

Озиме тритикале

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано й узагальнено відомості про структурні й функціональні характеристики вищих спорових рослин, які належать до відділу папоротеподібних (Polypodiophyta). Розглянуто основні типи життєвих циклів і феноритмів папоротей. Окрему увагу зосереджено на даних щодо анатомо-морфологічних особливостей спорофіту і гаметофіту. Вперше узагальнено відомості про основні компоненти фітогормонального комплексу, ідентифіковані у різних частинах спорофіту, обговорено участь гіберелінів і гібереліноподібних речовин у визначенні статевого поліморфізму, роль абсцизової кислоти у регуляції процесу виходу спор зі стану спокою, ауксинів і цитокінінів у формуванні вай папоротеподібних.

Узагальнено сучасні відомості про особливості хімічної будови, класифікації, розповсюдження, біологічне значення та перспективи застосування найбільш поширених вторинних метаболітів рослин - фенольних сполук. Проаналізовано три найважливіші групи фенолів: флавоноїди, фенольні кислоти, поліфеноли. Розглянуто кілька підходів до класифікації фенольних сполук. Описано джерела та різноманітність походження фенольних сполук, шляхи їх біосинтезу, біологічні функції. Особливу увагу приділено антиоксидантним, антибактеріальним, фітотоксичним, протигрибковим та іншим властивостям фенольних сполук. Наведено найбільш актуальні напрями досліджень фенолів, метою яких є пошук фізіологічно та екологічно безпечних препаратів природного походження для фармацевтичної, харчової, сільськогосподарської промисловості, які можуть бути альтернативою синтетичним аналогам.

Рассмотрено участие неферментативных антиоксидантов (аскорбиновой кислоты, глутатиона, токоферолов, каротиноидов, флавоноидов и пролина) в системе антиоксидантной защиты и адаптации растений к действию стресс-факторов. Особое внимание уделено функциональному взаимодействию низкомолекулярных антиоксидантов между собой и с ферментативными антиоксидантами. Коротко описаны функции антиоксидантов, не связанные с прямым обезвреживанием активных форм кислорода.

Представлены литературные данные и результаты собственных исследований относительно роли протеиназно-ингибиторной системы в формировании ответных реакций растений на действие биотических и абиотических факторов среды, взаимосвязь их с другими составляющими биохимической системы защиты растений, устойчивостью к фитопатогенам, абиотическим стрессорам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.1

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-271.2

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати порівняльного аналізу ультраструктури мітохондрій листків Galanthus nivalis L., які зазнали впливу гіпотермії на різних етапах вегетації. За допомогою методів трансмісійної електронної мікроскопії та морфометричного аналізу виявлено залежність показників мітохондрій від температури навколишнього середовища. Встановлено, що в період до цвітіння квітки G. nivalis мітохондрії листків мають більш видовжену форму, збільшені лінійні розміри, площу зрізу і об'єм, ніж в період цвітіння рослини. Така ж тенденція характерна і для метричних показників крист. Зміни морфометричних показників мітохондрій та крист листків розглядаються як складові адаптації до впливу низьких температур навколишнього середовища.

Исследовано влияние бинарных композиций лектинов семян сои и гороха на клубенькообразование, азотфиксирующую активность соево-ризобиального симбиоза и формирование вегетативной массы растений в условиях мелкоделяночного эксперимента. Клубеньковые бактерии Bradyrhizobium japonicum 634б инкубировали с моно- и бинарными композициями лектинов бобовых и выращивали в жидкой питательной среде. Показано, что активность образования клубеньков на корнях сои и их азотфиксирующая способность зависели от продолжительности культивирования ризобий с агглютининами, концентрации этих белков и способа формирования бинарных композиций. Инокуляция сои бактериями B. japonicum 634б, которые обрабатывали лектинами одновременно, в большинстве случаев вызывала увеличение количества и массы корневых клубеньков. Совместное инкубирование лектинов в течение одного часа до внесения в суспензию ризобий не оказывало заметного стимулирующего влияния на развитие бобово-ризобиального симбиоза. Полученные результаты указывают на способность лектина гороха модулировать действие соевого агглютинина при формировании симбиотических азотфиксирующих систем.

Досліджено 13 ліній озимої м'якої пшениці, які містять рідкісні Gli-/Glu-алелі, алель Glu-B1 al та є цінними за показниками хлібопекарської якості борошна. Наведено результати електрофоретичного аналізу зерна цих ліній за спектром субодиниць високомолекулярних глютенінів та гліадинів, а також проаналізовано вплив останніх на комплекс показників хлібопекарської якості борошна. Доведено наявність у зазначених рослин ліній пшениці унікальних алелей, які й зумовили високу якість їх зерна.

Исследованы биобезопасность, фитотоксичность и чувствительность к антибиотикам штамма Bacillus sp. C6 - антагониста фитопатогенных бактерий и грибов. Установлено отсутствие вирулентности, токсичности и токсигенности исследуемого штамма. Показано, что штамм чувствителен к антибиотикам широкого спектра действия и не синтезирует экзометаболиты, токсичные для растений. Сделан вывод о возможности использования штамма Bacillus sp. C6 как перспективного в качестве агента биоконтроля болезней растений.

Досліджено угруповання водоростей деревної кори, лісової підстилки і верхнього шару грунту, що репрезентують різні біогоризонти штучних насаджень Quercus robur L., Pinus pallasiana D. Don і Robinia pseudoacacia L. Старо-Бердянського лісу (Запорізька обл.). Всього у складі досліджених альгоугруповань виявлено 80 видів водоростей: Chlorophyta - 53 (66 % загальної кількості видів), Cyanoprokaryota - 12 (15 %), Xanthophyta - 7 (9 %), Bacillariophyta - 5 (6 %), Eustigmatophyta - 3 (4 %). Альгоугруповання деревної кори, лісової підстилки і грунту значною мірою відрізняються за видовим складом, таксономічною структурою і сезонною динамікою. Значення коефіцієнта Жакара, розраховані для різних біогоризонтів, варіювали в межах 3,8 - 42,9 %. Найбільше видове різноманіття виявлено для альгоугруповань нижнього шару лісової підстилки (Ho- (F)).