Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.6

Рубрики:

Рубці при хірургічних операціях. Рубці шкіри при хірургічних операціях

Шифр НБУВ: Ж15068 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У комплексному лікуванні хронічних одонтогенних деструктивних остеомієлітів щелеп у хворих із наркотичною залежністю застосовано системну ензимотерапію (вобензим), поліоксидоній. В результаті проведеного лікування у хворих нормалізувався загальний стан організму, покращились показники місцевої резистентності порожнини рота, обмежилась зона деструкції кісткової тканини, ураженої остеомієлітичним процесом. Встановлено, що під впливом вобензиму зростає концентрація антибіотика у вогнищі гнійно-некротичного запалення.

Запропоновано визначення напряму і кута проходження лінії перелому суглобового відростка нижньої щелепи як додаткових параметрів для подальшого планування остеосинтезу внутрішньоротовим способом. Проаналізовано і опрацьовано панорамні рентгенограми 100 пацієнтів, на підставі яких сформульовано доцільність проведення додаткових вимірювань.

Надано результати порівняльної клінічної оцінки реставрацій жувальних зубів, виконаних фотокомпозитним матеріалом Charisma (Herаeus Kulzer) з полімеризацією методом "м'якого старту". Оцінку проведено візуально-інструментально та методом комп'ютерного аналізу цифрового зображення через 12, 24 та 36 місяців. Найбільша кількість ускладнень зареєстрована за критеріями крайове прилягання, крайове забарвлення та вторинний карієс у пацієнтів зі зниженим і дуже низьким рівнем структурно-функціональної кислотостійкості емалі та препаруванням каріозних порожнин без профілактичного розширення.

Захворювання зубощелепової системи часто поєднуються з патологією внутрішніх органів. До соматичних захворювань, на тлі яких розвиваються специфічні стоматологічні прояви, належить гіперпаратиреоз. Дослідження щодо змін зубощелепової системи у хворих на гіперпаратиреоз виявили виражені клінічні зміни, неадекватні силі місцевого чинника, які проявлялися остеопорозом альвеолярних відростків та тіла щелеп, резорбцією міжальвеолярних перетинок, стоншенням кортикальної пластинки, рухомістю зубів, кістоподібних та новоутворних процесів (епуліс, гігантоклітинні пухлини).

Наведено порівняльні результати дії зразків титану та цирконію з фазово-структурними змінами їх поверхні імпульсним Nd-YAG лазером на цитологічні особливості культивованих остеобластів. За досліджуваними показниками (оцінка проліферації та адгезії клітин до поверхні зразків, цитологічний та ультраструктурний стан клітин, відсутність патологічних мітозів) всі досліджувані зразки є біосумісними. Кращі показники характерні для цирконію і титану з модифікованою поверхнею.

Досліджено терапевтичну дію препарату на тканини періодонту після видалення зуба. Використано нову лікарську форму Флупетсаль з вираженими протизапальними, антимікробними властивостями, яка містить Флуренізид як діючу речовину. Ступінь запалення і дисбіозу тканин лунки зуба визначали за допомогою біохімічних показників.

Наведено результати порівняльної експериментальної оцінки перебігу репаративного остеогенезу в штучно створених кісткових дефектах щелеп піддослідних тварин, заповнених різними остеопластичними матеріалами. Використано кальцій-фосфатні (алопластичні) біоматеріали і біокераміку Кергап, остеопластичний матеріал Коллапан та біоінертний полімерний матеріал у поєднанні з гідроксиапатитом.

Вивчено ефективність використання комп'ютерної прогностичної моделі раціонального ортопедичного лікування дефектів зубів і зубних рядів у бічних відділах щелеп на основі визначення біофізичних властивостей змішаної слини (рН, буферна ємкість, в'язкість, швидкість слиновиділення) і стану біоценозу, а також показників гігієни порожнини рота (індекс Грін-Вермільйона - OHI-S) і тканин пародонта (гінгівальний індекс - H. Loe, P. Silness і пародонтальний (PI) - A. L. Russel) у 83 хворих основної групи у порівнянні з результатами традиційного ортопедичного лікування аналогічної патології у 81 хворого.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.43 + Р668.62 с

Рубрики:

Операції на щелепно-лицьовій ділянці

Зубне протезування і протези

Шифр НБУВ: Ж15068 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано етіологію, патогенез, клініку та основні методи лікування пацієнтів з фіброматозом ясен. Наведено конкретні випадки проведеного лікування.

Наведено результати дослідження фізико-хімічних властивостей ротової рідини у хворих на шизофренію: швидкості слиновиділення, в'язкості, буферної здатності і pH. Встановлено залежність цих показників від тривалості захворювання та проведено порівняння з відповідними показниками в психічно здорових осіб.

За допомогою методу періотестометрії показано, що застосування комплексної терапії у ході ортодонтичного лікування, до якої включені адаптогенні, мембранотропні, остеотропні, естрогенні препарати та фізичні чинники впливу, під час лікування зубощелепних аномалій у дорослих на тлі пародонтиту, прискорює процеси зниження рухомості зубів на всіх етапах лікування.

На основі вивчення клінічної картини та стану показників прооксидантно-антиоксидантної системи ротової рідини дітей в динаміці спостереження обгрунтовано доцільність використання антиоксидантних препаратів у комплексі загальноприйнятого лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей у разі надмірного надходження нітратів. Встановлено позитивний вплив препаратів Протефлазід та Імунофлазід на динаміку захворювання, що підтверджується прискоренням зворотного розвитку його клінічних проявів та підвищенням активності системи антиоксидантного захисту порожнини рота.

У клініку поступила дитина 6 років зі скаргами на деформацію та біль в ділянці тіла нижньої щелепи справа під час вживання їжі, припухлість в правій щічній ділянці, перелом нижньої щелепи справа, порушення симетрії обличчя. Під час патогістологічного вивчення матеріалу біопсії виявлено ангіоматоз, дрібні фрагменти компактної кісткової тканини з гладкою резорбцією, сполучна тканина інтимно зв'язана зі стоншеною атрофованою кісткою. Одержані результати можуть відповідати хворобі Горама і рідкісному захворюванню, яке характеризується розростанням судинної тканини в кістці, яке приводить до резорбції кісткової тканини та пошкодження опорно-рухового апарату.

Вивчено топографію нижньощелепного нерва у підскроневому і крилощелепному просторах. Виготовлено анатомічні препарати, на яких вивчено хід нижньощелепного нерва в цих просторах, а також цільовий пункт за мандибулярної, торусальної анестезій і блокади біля овального отвору за Гоу-Гейтсом. Під час дослідження виявлено, що нижньощелепний нерв на рівні нижньощелепного отвору робить вигин.

Розглянуто застосування васкуляризованих апікально зміщених клаптів, їх переваги та особливості втручання. Більшість клініцистів підтверджують клінічну важливість кератинізованих прикріплених ясен. У деяких ситуаціях цього морфогенетичного типу тканин недостатньо: після тривалої адентії, проведення кістково-аугментаційних заходів, у дистальних відділах верхньої та нижньої щелеп та ін. Відсутність зони прикріплених кератинізованих ясен веде до надмірної рухомості м'яких тканин навколо імплантату, утворення ясенних кишень, ясенної гіперплазії, утворення нориць, знижує опір до інфекційного процесу, утруднює проведення самостійних гігієнічних процедур, крім того, некератинізовані ясна легше травмуються. Збільшення зони прикріплених кератинізованих ясен підвищує комфорт, полегшує проведення самостійної та професійної гігієни, знижує вірогідність та ступінь рецесії м'яких тканин, покращує естетику, сприяє утворенню опуклості яка імітує контур коренів природних зубів.

Порівняння клінічних проявів і даних автопсії надало можливість уточнити шляхи поширення флегмон дна порожнини рота і навколо глотки в середостіння і органи-мішені, уражені найчастіше у випадку сепсису і одонтогенного "контактного" медіастиніту, а також особливості їх клінічних проявів, діагностичні і лікарські помилки.

Наведено порівняльну оцінку ефективності застосування в комплексному лікуванні хворих із розлитими флегмонами щелепно-лицевої ділянки традиційних та нових методів дезінтоксикаційної терапії. Використання інфузійних засобів поліфункціональної дії свідчить про їх здатність коригувати важливі ланки патогенетичних порушень.

Проведено лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої ділянки новою лікарською композицією. Встановлено ефективність такого лікування та представлено одержані результати.