Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.21-52

Рубрики:

Хвороби зубів

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконалення методів діагностики та тактики ведення пацієнтів з ятрогенним компресійно-токсичним ураженням нижнього альвеолярного нерва (ЯКТУ НАН) є актуальною проблемою сучасної медицини та стоматологічної служби. Лікування хворих з ураженням нижнього альвеолярного нерва (НАН) вибирають на основі таких даних: характеру ураження, його тяжкості, строків з моменту ушкодження, наявності захворювань центральної нервової системи тощо. Вирішення окресленої задачі можна здійснити шляхом залучення до терапевтичної тактики нейропротекторних засобів із блокувальною дією на надмірну активність НМДА-рецепторів. Це може запобігти подальшому ураженню нерва та нейронів трійчастого вузла й відновити діяльність тих клітин, що внаслідок ішемічно-гіпоксичного процесу знаходяться у проміжному стані. Мета дослідження - провести порівняльну (упродовж 30-ти діб) оцінку показників ЕОД у пацієнтів з ятрогенним компресійно-токсичним ураженням нижнього альвеолярного нерва при різній лікувальній тактиці, у т. ч. із залученням до терапії гідрохлориду амантадину ("Неомідантан"). Проведено обстеження ій лікування 45 пацієнтів з ятрогенним компресійно-токсичним ураженням нижнього альвеолярного нерва. Діагностика проведена за допомогою додаткових методів обстеження: ортопантомограми (вивчення змін в періапікальних тканинах), імуноферментного визначення показників нейромаркерів сироватки крові (NSE та білок S100), ЕОД (електрозбудливість пульпи вітальних зубів). Для медикаментозного лікування ятрогенного компресійно-токсичного ураження нижнього альвеолярного нерва був запропонований спосіб лікування із залученням препарату похідного адамантану та контроль якості лікування за показниками змін титрів нейромаркерів у сироватци крові та показників ЕОД вітальних зубів у зоні ураження нерва. У дослідженні брали участь пацієнти віком від 20 до 60 років без супутньої стоматології та загальної невропатичної патології, в яких було встановлено ятрогенне компресійно-токсичне ураження нижнього альвеолярного нерва кореневими герметиками на основі резорцин-формаліну ("Foredent") та епоксидної смоли ("AH-Plus"). Порівнюючи динаміку значень ЕОД у групах без нейропротекторної підтримки (2-а і 3-я) й в умовах призначення гідрохлориду амантадину ("Неомідантан"), можна зробити висновок, що саме останній препарат викликає максимально потужне зниження показників електропровідності вітальних зубів у зоні ЯКТУ НАН та відновлення порогу чутливості пульпи. Висновок: амантадин гідрохлорид ("Неомідантан") проявляє нейропротекторну дію на систему "нижній альвеолярний нерв-нейрони трійчастого вузла" і його призначення хворим з ЯКТУ НАН сприяє збереженню морфофункціональної цілісності в цій системі, що особливо проявилось на 30-ту добу терапії. Підбиваючи підсумок змін показників ЕОД при ЯКТУ НАН на 30-ту добу спостереження, у залежності від лікувальної тактики можна побудувати такий варіаційний ряд: ЯКТУ НАН + протокольна терапія (2-а група) >> ЯКТУ НАН + протокольне хірургічне та терапевтичне лікування (3-я група) >> ЯКТУ НАН + протокольна терапія + гідрохлорид амантадину ("Неомідантан") (4-а група) >> ЯКТУ НАН + протокольне хірургічне та терапевтичне лікування + гідрохлорид амантадину ("Неомідантан") (5-а група).

Проведено аналіз літературних даних про питання причин виникнення багатоплідної вагітності, а також проведено та проаналізовано калькуляцію поширеності моно- й дизиготних близнюків у Європі, Україні та Закарпатській області. Установлено, що основними причинами збільшення кількості народження близнюків може бути широке використання допоміжних репродуктивних технологій, а також визначено регіони з найбільшою народжуваністю двійнят в Україні та Закарпатській області.

Восстановление дефектов твердых тканей зубов, которые сопровождаются изменением цвета и формы, - распространенная манипуляция в клинической практике. Выполнение реставрации передней группы зубов при скученности и наличии кариеса как этап комплексной реабилитации имеет свои особенности. Описан клинический случай выполнения реставрации с применением реставрационных материалов украинского производства "Jen-Radiance" и "Jen Favorite" (ООО "Джендентал-Украина").

Генералізований пародонтит (ГП) - найбільш розповсюджене захворювання пародонта серед дорослого населення. У його патогенетичному лікуванні обгрунтовано застосування засобів комплексної дії, які мають місцевий протизапальний вплив, меншують набряк та ослаблюють біль у м'яких тканинах пародонта, мають протимікробні властивості. Одним з них є Тантум Верде - місцевий нестероїдний протизапальний препарат на основі гідрохлориду бензидаміну. Мета роботи - оцінка ефективності використання препарату "Тантум Верде" на етапах комплексного лікування ГП. Проведено комплексне лікування 34-х хворих на ГП віком 27 - 54 роки. У 17 хворих дослідної групи на всіх етапах (фазах) лікування додатково був застосований препарат "Тантум Верде". Після першої (терапевтичної) фази лікування зникнення чи значне зменшення кількості клінічних ознак запалення відбулося швидше у хворих дослідної групи, ніж у пацієнтів групи порівняння (у середньому через 5,1 і 5,9 відвідування відповідно). Використання Тантум Верде у другій (хірургічній) фазі лікування ослаблювало больові відчуття після операції, покращувало гігієнічний стан швів і пришвидшувало загоєння ділянок пародонта після хірургічного втручання. У третій (ортопедичній) фазі лікування препарат "Тантум Верде" знижував ризик виникнення запалення та утворення рецесії ясен біля приясенного краю коронкових шин. Висновки: використання препарату "Тантум Верде" у комплексному лікуванні хворих на ГП прискорює зникнення ознак запалення і зменшує середню кількість відвідувань на одне відвідування у фазі терапевтичного лікування; ослаблює запальну реакцію тканин, покращує гігієну, пришвидшує загоєння і зняття швів на 1 - 1,5 доби у фазі хірургічного лікування; ослаблює больові відчуття пацієнта під час операції, профілактує реактивне запалення на інвазивне втручання, мінімізує ризик утворення рецесії ясен біля приясенного краю коронок при ортопедичному шинуванні зубів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.122

Рубрики:

Пародонтит

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.122

Рубрики:

Пародонтит

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Метод комбинированной терапии вызывал более быстрое и выраженное купирование основных клинических и субъективных проявлений хронического генерализованного пародонтита, в сравнении с использованием только метронидазола. При сравнительной оценке результатов, полученных через 6 и 9 дней после лечения только метронидазолом и комбинированным лечением бактримом и метронидазолом, был выявлен регресс клинической и субъективной симптоматики как у больных с легкой, так и со средней степенью пародонтита в обеих группах. Анализ регресса клинической симптоматики под влиянием проведенного лечения выявил преимущество комбинированного применения метронидазола и бактрима, что проявлялось сравнительно более быстрым купированием основных субъективных признаков заболевания.

У розвитку захворювань пародонта важливе значення має наявність психологічного стресу у хворих. Це слід ураховувати при комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями пародонта. Мета дослідження - визначення показників клітинної ланки системи імунітету у хворих на генералізований пародонтит (ГП) в умовах психоемоційного стресу. Дане дослідження проведено у групі із 40 пацієнтів молодого віку. Вони були розділені на чотири підгрупи по десять осіб у кожній. Перша: клінічно здорові особи без проявів стресу із клінічно здоровими тканинами пародонта. Друга: хворі на ГП без проявів стресу. Третя: особи із проявами психологічного стресу без наявних уражень тканин пародонта. Четверта: хворі на ГП із проявами психологічного стресу. Рівень психологічного стресу оцінювали за допомогою опитувальників. Проводили ретельне клінічне обстеження ротової порожнини всіх хворих на ГП. Імунофенотипування лімфоцитів проведено у венозній крові пацієнтів методом імунофлюоресцентного аналізу з використанням проточного лазерного цитометра "BD FACS Canto II" (Becton Dickinson, США). Визначення показників субпопуляційного складу лімфоцитів: CD3+, CD4+, CD8+ у даної категорії пацієнтів показало зниження їх абсолютної кількості в пацієнтів з наявністю захворювання пародонта (ГП - 2-а підгрупа), психоемоційного стресу (3-я підгрупа) та в разі поєднання захворювання пародонта і психоемоційного стресу (4-а підгрупа). Найбільше ці зміни виражені в пацієнтів 4-ї підгрупи в разі поєднання захворювання пародонта і психоемоційного стресу. Висновки: проведене дослідження дозволяє підтвердити певний взаємозв'язок між проявами психоемоційного стресу, захворюванням пародонта (ГП) і клітинною ланкою імунітету. Такий стан потребує відповідного медикаментозного лікування даної групи хворих на ГП із проявами психоемоційного стресу.

Описаны преимущества предложенных новых дентальных имплантатов и шинирующих конструкций для пациентов с генерализованным пародонтитом в стадии стабилизации при помощи математического моделирования.

Мета роботи - порівняти хронологічний і зубний вік дітей з м. Львів та Львівської області віком 6 - 7 років за допомогою модифікованої формули Cameriere. Для даного дослідження використано ортопантомограми 23-х дітей (16 хлопчиків і 7 дівчаток) віком 6 - 7 років - м. Львів та Львівської області. Розроблено анкету для внесення індивідуальних даних пацієнтів і стандартизований формат внесення їх показників, одержаних з ортопантомограм (ОПГ). Проведеноь обстеження ділянки нижніх семи зубів зліва за методом Cameriere та оцінювався зубний вік дитини, який далі порівнювали із хронологічним віком. Одержаані результати дослідження показали достатньо високу точність і надійність оцінки зубного віку дітей 6 - 7 років за допомогою модифікованої формули Cameriere. Дослідження грунтується на виявленні фізіологічних змін (швидкості формування коренів) у постійних зубах дітей, використовуючи рентгенологічний метод. Оцінюючи одержані показники, одержані за допомогою двох методів у дівчат і хлопців вибраної вікової групи, виявлено статистично достовірний сильний прямо пропорційний зв'язок між хронологічним віком і віком, обрахованим за методом Cameriere. Висновки: результати досліджень показали придатність модифікованої у процесі роботи формули Cameriere, що базується на оцінці відкритих верхівок і кількості зубів із завершеним формуванням кореня в якості маркера фізіологічного розвитку дитини, та такої, яку можна використовувати з метою визначення віку дитини.

Планові огляди вагітних у лікаря-стоматолога передбачають проведення профілактичних заходів системного та місцевого характеру для попередження карієсу зубів і захворювань пародонта, гігієнічне виховання й навчання жінок, призначення засобів антенатальної профілактики для попередження карієсу зубів у майбутньої дитини, при необхідності лікування стоматологічних захворювань. Мета роботи - скласти алгоритм дій лікаря-стоматолога в період вагітності для проведення профілактичних заходів жінкам з урахуванням антенатальної профілактики для їх майбутніх дітей. Оптимальними терміни стоматологічних оглядів із проведенням певних стоматологічних маніпуляцій і призначенням екзогенних та ендогенних засобів профілактики вважаються 6 - 8, 16 - 18 і 36 - 38 тижнів. Профілактичні стоматологічні заходи в першому триместрі спрямовані на запобігання захворювання тканин пародонта, у другому триместрі - на запобігання захворювання тканин пародонта, карієсу зубів, антенатальну профілактику, за необхідності проведення лікування, у третьому триместрі - на запобігання захворювання тканин пародонта. Висновки: спостереження жінок у стоматолога є необхідним з точки зору як забезпечення стоматологічного здоров'я самої жінки, так і його формування в майбутньої дитини. Алгоритм дій лікаря-стоматолога залежить від триместру вагітності та стоматологічного статусу порожнини рота жінки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р668.63

Рубрики:

Щелепно-лицьове протезування і протези

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - дать сравнительную характеристику использования ненаркотических анальгетиков в виде ступенчатой анальгетической терапии для устранения посттравматических болей у больных с челюстно-лицевой патологией. Проведено обследование 229-ти больных с челюстно-лицевой патологией. Кеторолак и декскетопрофен являются эффективными и безопасными лекарственными средствами для лечения болевого синдрома у больных с соответствующей патологией. Кеторолак обладает наиболее выраженным и продолжительным анальгетическим действием, а также имеет наименьшее количество побочных эффектов. Выводы: кеторолак обладает наиболее сильным и продолжительным обезболивающим действием и рекомендуется для использования при заболеваниях челюстно-лицевой области.

Цель работы - рассказать студентам, интернам и врачам о гальванических проявлениях, которые возникают в полости рта при наличии несъемных металлических протезов, изготовленных из неблагородных сплавов металлов. Методы работы - проведены потенциометрические, а также клинические и лабораторные обследования больных. Изучена гальваническая патология, которая наблюдается у больных с различными стоматологическими заболеваниями при наличии у них в полости рта металлических включений. Выводы: предлагается использовать клиническую классификацию гальванических проявлений.

Бактериальная адгезия на дентальных имплантатах может вызывать такие воспалительные заболевания, как мукозит и периимплантит. Периимплантит может привести к резорбции кости и, в конечном итоге, к потере имплантата. Поэтому необходимо рассмотреть факторы, которые влияют на адгезию бактерий. Микробный состав биопленки при периимплантите и мукозите, а также последовательность иммунопатологических реакций, качественный состав иммунных клеток подобны таковому при периодонтите. Цель этого обзора состояла в том, чтобы обобщить современную информацию о факторах, влияющих на развитие данных патологий. Кроме того, рассмотрены особенности материалов имплантатов, стратегии модификации их поверхности, в том числе с формированием покрытия, которые препятствуют адгезии микроорганизмов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.223

Рубрики:

Патологічне стирання зубів

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Унаслідок того що фармацевтичний ринок України кожного року поповнюється новими фармацевтичними препаратами, існує необхідність у проведенні моніторингу лікарських призначень. Представлено порівняльний аналіз призначень лікарських засобів лікарями-стоматологами за період 2017 - 2018 рр. та проведено оцінку призначення медичних препаратів за різноманітними фармацевтичними групами. Опитування лікарів-стоматологів проводилось Українською рейтинговою асоціацією, громадською організацією "Асоціація стоматологів України" та компанією "МедЕксперт" під час різноманітних науково-практичних заходів, у ході яких лікарі-стоматологи заповнювали анкету-опитувальник.

Висвітлено питання якісної підготовки студентів-стоматологів при вивченні клінічної пародонтології. Проаналізовано суть поняття "ділова гра", котра використовується в ході навчання. Наведено правила, яких необхідно дотримуватися при організації ділової гри в навчальному процесі, а саме: треба сформулювати мету й розробити сценарій гри; визначити ролі учасників і провести їх попередній інструктаж; гру повинен спрямовувати та організовувати її керівник; після гри важливо провести аналіз і зробити висновки, що співвідносяться з поставленою у грі метою. Момент організації суттєвий як при проектуванні гри, так і при її реалізації. Для того щоби студент у процесі навчання дійсно формував нові потрібні йому в подальшому житті здібності та якості, його треба поставити в ситуацію, що правдоподібно й доволі повно імітує деяку реальність. Висвітлено різні варіанти проведення практичних занять у вигляді ділової гри та їх переваги. Висновок: з метою закріплення та поглиблення знань студентів-стоматологів, професійних умінь і навичок; сприяння формуванню в них практичної зацікавленості в опрацюванні та засвоєнні навчального матеріалу визначається сенс проведення практичних занять у вигляді ділової гри.

Представлен анализ использования фотоотверждаемых композиционных материалов в конкретных клинических ситуациях. Показания к выбору средств и методов лечения дефектов твердых тканей зуба зависят от возраста пациента, симптомов проявления патологического процесса, его глубины и распространенности. Приводятся рекомендации о дифференцированном использовании современных стоматологических материалов при моделировании эстетических конструкций.