Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Проаналізовано стан розробки проблеми формування готовності майбутніх учителів до складання та розв'язування навчально-пізнавальних завдань (НПЗ) у початковій школі у науково-педагогічній та медичній літературі. Визначено, теоретично обгрунтовано суть і структуру даної готовності, її критерії та рівні сформованості, а також методи та форми професійної підготовки. Обгрунтовано та розроблено модель відповідної підготовки майбутніх учителів, яка дозволяє з'ясувати взаємозв'язки компонентів даної системи, умов і принципів професійної педагогічної підготовки. Впровадження даної моделі передбачає використання різних форм і методів роботи викладачів психолого-педагогічних дисциплін і методистів педагогічної практики. Доведено ефективність розробленої моделі, умов формування дослідженої професійної готовності та впровадження до навчального процесу спецкурсу "Педагогічне керівництво складанням і розв'язуванням навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів" на підставі кількісних і якісних показників формувального експерименту. З використанням методів математичної статистики (Манна - Уітні, Вілкоксона, Пірсона) на підставі кількісного та якісного аналізу обробки результатів, одержаних за формувального експерименту, показано ефективність розробленої структурно-функціональної моделі підготовки майбутнього вчителя до складання та розв'язування НПЗ у початковій школі, зокрема, сформульованих згідно з організаційно-педагогічними умовами формування даної професійної готовності. Визначено позитивну динаміку її генези.

Висвітлено теоретичні основи професійної діяльності та майстерності вчителя, формування та розвитку його професійно-педагогічної майстерності та творчості. Проаналізовано педагогічну та психономічну техніки як чинники майстерності педагогічного впливу, культуру мовлення вчителя як умову педагогічної майстерності, педагогічну творчість вчителя як основу формування творчої особистості учня. Розкрито теоретичні засади педагогічних технологій та організації педагогічної взаємодії. Визначено елементи акторської і режисерської діяльності у становленні педагогічної майстерності вчителя, його комунікативність, майстерність, професійну етику, технологію організації педагогічної взаємодії в процесі індивідуальної бесіди, зміст і структуру готовності майбутніх вчителів до професійно-педагогічної діяльності. Розглянуто проблеми становлення професійно-гуманістичних мотивів сучасної педагогічної діяльності.

Представлено розроблену модель підготовки майбутніх учителів до складання та розв'язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі, що окреслює взаємозв'язки компонентів, умов та принципів професійної педагогічної підготовки.

Визначено особливості використання сучасних педагогічних технологій у підготовці майбутніх вчителів. Висвітлено еволюцію технологічного підходу в зарубіжній та вітчизняній педагогічній науці. Викладено сучасні інформаційні технології в професійно-особистісному становленні майбутніх фахівців. Подано модель формування комунікативної культури майбутніх вчителів. Проаналізовано технологію інноваційного управління ЗНЗ. Увагу приділено питанню психолого-педагогічної підтримки професійного самопізнання майбутніх вчителів у фаховій підготовці. Окреслено методологічні засади формування крос-культурної освіти майбутніх педагогів в контекстах культурнотвірного потенціалу етнопедагогічного знання. Викладено особливості підготовки студентів до використання педагогічних виховних технологій за умов педагогічної практики в літніх дитячих оздоровчих таборах.

Розроблено методи, моделі й інформаційні технології формування інформаційного забезпечення геоінформаційної системи (ГІС-додатків). Вперше розроблено метод генерації тестових наборів просторових даних, який містить створення базових просторових об'єктів, а також атрибутів цих об'єктів з можливістю імітації помилок і спотворень просторових стосунків і форм, що дозволяє сформувати тестове інформаційне забезпечення ГІС-додатків. Одержала подальшого розвитку модель оцінювання якості просторових даних, що комплексно враховує вимоги користувача під час вибору просторових даних для формування інформаційного забезпечення. Вдосконалено метод вибору просторових даних за показником тематичної точності, який дозволяє врахувати тематику ГІС-додатка та реалізується за умов відсутності еталонного картографічного матеріалу. Вдосконалено метод вибору просторових даних за показником позиційної точності, який передбачає можливість коригування похибок планової та висотної точності, враховує вимірність картографічного матеріалу; модель мінімізації часових витрат на реалізацію ГІС-додатків, що дозволяє скоротити час на одержання даних для розробки функціональних задач ГІС-додатків. На основі запропонованих методів і моделей створено інформаційну технологію формування інформаційного забезпечення ГІС-додатків, та здійснено її практичну реалізацію у вигляді програмного продукту.

Присвячено проблемам підготовки майбутніх фахівців педагогічної освіти в умовах освітніх трансформацій. Авторський колектив розглядає теоретичні основи цієї важливої проблеми. Розглянуто підготовку педагогів в умовах реорганізації освітньої системи України 1917 - 1920 pp.: історико-педагогічний аспект. Розглянуто питання історії підготовки майбутніх фахівців педагогічної освіти в умовах освітніх трансформацій в педагогіці України. Визначено формування тендерної культури майбутніх учителів в умовах освітніх трансформацій. Зазначено теоретичні основи андрагогічної підготовки майбутніх викладачів закладів вищої освіти. Розглянуто організацію науково-дослідної роботи майбутніх фахівців в сучасному закладі вищої педагогічної освіти. Наведено метод портфоліо та case метод як інструменти самопрезентації результатів педагогічної діяльності. Розглянуто моделювання ситуацій професійної діяльності під час підготовки фахівців педагогічної освіти. Визначено формування професійної компетентності вчителя як потреба розвитку суспільства.