Обобщены современные знания в области питания спортсменов и физически активных людей, в частности о потребности в питательных веществах и жидкости. Освещены вопросы питания в зависимости от конкретного вида спорта, характера тренировочных и соревновательных нагрузок. Рассмотрены особенности спортивного питания разных групп населения: ветеранов, юных спортсменов, вегетарианцев. Описано использование веществ, способствующих восстановлению запасов энергии и повышающих устойчивость организма к стрессовым ситуациям, а также витаминов, микроэлементов, веществ стимулирующих кровотворение.

Наведено переклад та тлумачення російською й українською мовами близько 1 400 психологічних термінів. Розкрито сутність таких понять, як адитивний індекс, аперцепція, групова свідомість, міжособистісні відносини, передсуди, марновірство, ціннісна орієнтація особистості.

Приведены перевод и толкование на русском и украинском языках около 1 400 психологических терминов. Раскрыта сущность таких понятий, как аддитивный индекс, апперцепция, групповое сознание, межличностные отношения, предрассудки, суеверие, ценностная ориентация личности.

Отмечено, что андалузит - чистый алюмосиликатный материал, обеспечивает получение формованных и неформованных огнеупоров со следующими высокими свойствами: термостойкость, температура деформации под нагрузкой и устойчивость к ползучести, устойчивость к химическому воздействию CO, щелочей и металлургических шлаков. Огнеупоры на основе андалузита применяются в металлургической промышленности, где эти свойства являются определяющими для службы огнеупоров.

Обоснована необходимость практического руководства по назначению антипсихотических препаратов (АПП). Рекомендации включают ситуации, когда пациент или его семья/ухаживающий просят изменить схему лечения в силу различных причин. В большинстве случаев самым подходящим способом подключения является одновременное использование двух препаратов, хотя в отдельных случаях рекомендуется резкое прекращение приема предыдущего лекарственного средства, например, в случае, если у пациента возникла острая реакция на текущее лечение. Возможные проблемы при переходе на другой препарат - это риск прекращения реакции и повторное проявление психотических симптомов. Фармакологическое воздействие амисульприда предполагает относительно низкое взаимодействие с другими препаратами и его использование может быть одновременно с приемом предыдущего АПП. Для определения характерных черт пациентов, перешедших на АПП, и причин этого перехода был проведен ретроспективный опрос 60-ти пациентов, перешедших на амисульприд. До перехода на амисульприд они принимали различные АПП, как традиционные (42 % пациентов), так и атипичные (58 % пациентов). У большинства пациентов (87 %) было не менее двух причин смены лечения: отсутствие эффекта и побочные явления, оптимизация лечения чаще всего происходила до повторной интеграции. Несмотря на рекомендации, 89 % пациентов были подключены между курсами лечения. Из них (62 %) получало амисульприд в дозах от 400 до 800 мг в день и большинству (72 %) не потребовалась коррекция дозы. У 87 % больных подключение

к амисульприду проходило без проблем.

Проаналізовано вплив соціального середовища на формування здоров'я 11 - 17-річних учнів, зокрема, батьків та школярів. Наведено результати досліджень про здоров'я, режим харчування, фізичну активність, психологічний клімат, шкідливі звички учнів, відомості про ВІЛ/СНІД. Увагу приділено питанням доступності медичних послуг у навчальних закладах.

Изложены результаты высокотемпературного моделирования ковшевой обработки чугуна с организацией обособленных реакционных зон удаления кремния и серы из расплава.

Досліджено проблеми бібліографічного забезпечення (БЗ) наукових досліджень історико-географічних регіонів України. Висвітлено історіографію даної проблеми, вивчено інформаційні потреби вчених-краєзнавців на основі аналізу документного потоку та соціологічних методів. Проаналізовано систему БЗ досліджень історико-географічних регіонів України на різних етапах її еволюціонування. Проведено експертний аналіз інформаційного потенціалу створеного на даний час вітчизняного краєзнавчого бібліографічного ресурсу та його відповідності інформаційним потребам дослідників історико-географічних регіонів. Доведено, що існуюча система БЗ не може задовольнити на належному рівні ці потреби. Запропоновано шляхи підвищення її ефективності.

Изучены особенности клинического течения внутримозговой гематомы (ВМГ) при изолированной черепно-мозговой травме (ЧМТ), факторы, влияющие на результаты хирургического лечения больных. Проанализированы истории болезни 188 пострадавших с изолированной ЧМТ, у 14 из них обнаружена ВМГ. При изолированной ЧМТ очаг ушиба головного мозга, обнаруженный в первые часы после травмы по данным компьютерной томографии (КТ) головного мозга, в течение 10 - 12 ч может трансформироваться в ВМГ с увеличением выраженности отека головного мозга, что является плохим прогностическим признаком. Неблагоприятными факторами являются: тяжелое состояние пострадавшего при госпитализации, декомпенсация клинического течения ЧМТ, старческий возраст, отсутствие лечения на догоспитальном этапе, выполнение операции позже чем через 1 - 2 ч после госпитализации, возникновение после операции мозговых и внемозговых осложнений, в частности, очага энцефаломаляции, менингоэнцефалита, а также легочных осложнений.

На основі соціологічного дослідження проаналізовано інформаційні потреби (ІП) вчених-краєзнавців Волині та Поділля (Рівненська, Волинська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька та Тернопільська області). Зазначено, що для ІП краєзнавців характерний широкий тематичний діапазон необхідної літератури, а найрізноманітнішої за тематикою літератури потребують історики, культурологи та філологи.

Висвітлено історію виникнення та розвитку системи краєзнавчих бібліографічних посібників, присвячених історико-географічним регіонам України: Слобожанщині, Криму, Волині, Поділлю, Галичині. Розкрито вагомий внесок у розвиток краєзнавчої бібліографії наукових товариств, редакцій періодичних видань та окремих бібліографів.

Проаналізовано стан бібліографічного забезпечення досліджень історико-географічних регіонів України у період між двома світовими війнами (1918–1939). Подано детальний опис бібліографічних видань, присвячених будь-якому історико-географічному регіону нашої країни.

Програма реформування бухгалтерського обліку містить твердження, що перехід на міжнародні стандарти не буде суперечити національним принципам бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Проаналізувавши міжнародні та національні положення щодо запасів, ми стикнулися з низкою невирішених проблем, що викликають певні питання щодо доцільності переходу. Проаналізовано основні чинники проблем, які виникають в процесі гармонізації П(С)БО 9 "Запаси" з відповідним МСБО 2 "Запаси" на сучасному етапі розвитку світової економіки. Визначено напрямки вдосконалення первинного обліку реалізації готової продукції та надано пропозиції щодо поліпшення процесу гармонізації. Будь-який процес зміни, у тому числі процес зміни стандартів бухгалтерського обліку запасів, базується на виконанні певних функцій. Першими за значимістю функціями в системі управління обліком запасів є інформаційна та контрольна функції обліку, за допомогою, яких відбувається своєчасне забезпечення необхідною інформацією всіх рівнів управління підприємством і прийняття управлінських рішень.

Розглянуто проблему визначення стратегічних напрямків розвитку STEM-освіти в Україні та створення регіональних і національної моделей впровадження. Розкрито методичні засади функціонування Всеукраїнського віртуального STEM-центру. Охарактеризовано сучасні моделі впровадження STEM-освіти. Проведено моніторинг рівня компетентності та ставлення учнів до предметів STEM-освітнього спрямування, вибору професій STEM. Проаналізовано STEM-освіту як фактор становлення та розвитку SMART-суспільства. Висвітлено проблему організації STEM-освіти в загальноосвітніх школах, які знаходяться у важкодоступних віддалених регіонах України, розкрито можливі шляхи доступу учнів цих шкіл до якісної освіти. Описано досвід впровадження STEM-освіти в умовах децентралізації. Розглянуто музейні технології як засіб профорієнтаційної роботи в рамках STEM-освіт. Подано інформацію про динамічну програму GeoGebra. Увагу приділено поєднанню традиційної системи навчання й онлайн-технологій.

Наведено результати теоретико-методичних засад дослідження проблеми професійної орієнтації учнівської молоді у зв'язку з упровадженням STEM-навчання в закладах освіти. Вивчення суті зазначеної проблеми та пошук можливих шляхів її розв'язання сприяли з'ясуванню особливостей реалізації STEM-проєктів, принципів їх застосування, алгоритму дій педагогів та учнів, формування STEM-грамотності. Мета професійної орієнтації - самовизначення особистості, усвідомлений вибір професії, який надає людині можливість стати висококваліфікованим фахівцем. Відповідно, впровадження напрямів STEM-навчання у закладах освіти сприятиме самовизначенню учнів, оскільки мета STEM-освіти полягає у формуванні та розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей молоді, що визначають її конкурентоспроможність на ринку праці. Принципи побудови STEM-проєкту такі: інтегральність - об'єднання та взаємовплив навчальної та дослідницької діяльності учнів; безперервність - процес тривалої професійно-орієнтованої освіти та виховання у творчому об'єднанні учнів різних вікових груп і наукових керівників; міжпредметне навчання, тобто вивчення та розв'язання проблеми, що передбачає глибоке систематизоване знання навчальних предметів і широку ерудицію в різних сферах. Особливістю STEM-проєктів є колективна робота учнівської молоді. Урізноманітнення навчальних проєктів надає змогу залучити школярів із різними здібностями. Навчально-дослідницька діяльність учнів розгортається в такій послідовності: вивчення проблеми; формулювання гіпотез; планування навчальних дій; збір даних (фактів, спостережень, доказів); аналіз і синтез зібраних даних; побудова висновків та узагальнень; захист STEM-проєктів. Отже, впровадження STEM-проєктів у закладах освіти сприятиме ефективному розв'язанню проблем і вирішенню завдань профорієнтаційної роботи.

Здійснено спробу дати визначення понять "STEM-проєкт" та "проєкт з елементами STEM". Запропоновано трактувати поняття "проєкт з елементами STEM" як сукупність практичних форм і методів, що дають можливість ефективно формувати ключові компетентності, необхідні кожній людині для успішної життєдіяльності, розвитку особистості, мотивації до навчання, формування творчого стилю мислення, дослідницьких навичок, здатності до самонавчання, через здійснення компетентнісного підходу під час реалізації STEM-проєктів. Обгрунтовано необхідність імплементації проєктно-дослідницької діяльності з елементами STEM не лише під час засвоєння предметів природничо-математичного циклу, а й для опанування всіх шкільних курсів, що цілком реально, зважаючи на високий рівень інтеграції знань і вмінь здобувачів освіти в сучасних умовах. Упровадження STEM-проєктів у закладах освіти зумовлює самовизначення молоді, ефективне вирішення завдань і проблем профорієнтаційної роботи. Проєктна діяльність - одна з найперспективніших складових освітнього процесу, яка створює умови для творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійний пошук знань, їх систематизація, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення здійснюються саме через метод проєктів - ефективну технологію навчання. Актуальність статті обумовлена необхідністю розширення науково-понятійного апарату галузі STEM-освіти, надання практичних порад щодо впровадження форм, методів і методик STEM-навчання у загальний освітній процес.

Проаналізовано досвід впровадження дослідницького методу навчання з використанням ІТ- та STEM-технологій у закладах загальної середньої освіти на основі реалізації всеукраїнського інноваційного проєкту "Я - дослідник". Розглядаються поняття навчально-дослідницької діяльності, готовності до її здійснення та різні аспекти організації такої діяльності в освітньому процесі. Визначено теоретико-методологічні складники (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, практично-діяльнісний, рефлексивно-оцінювальний) готовності: учнів - до здійснення навчально-дослідницької діяльності та вчителів - до організації такої діяльності. Охарактеризовано рівні готовності до дослідницької діяльності: високий, достатній та базовий. Представлено результати досліджень стану готовності до дослідницької діяльності здобувачів освіти з використанням ІТ- та STEM-технологій за визначеними складниками, показниками та рівнями. Подано опис педагогічних умов впровадження дослідницького методу навчання з використанням ІТ- та STEM-технологій у закладах загальної середньої освіти, як-от: удосконалення змісту навчального забезпечення та створення сучасного навчального контенту на основі дослідницького методу навчання та STEM-підходів; розроблення й реалізація комплексу управлінських рішень в експериментальних закладах на основі партнерської взаємодії не лише всіх учасників освітнього процесу, а й місцевої влади, роботодавців, представників бізнесу та інших стейкхолдерів; створення науково-методичного супроводу для підготовки вчителів та набуття ними практичного досвіду з розвитку дослідницької компетентності здобувачів освіти на основі STEM- та ІТ-підходів; участь команд шкіл у різноманітних фестивалях, конкурсах, змаганнях, інших мотиваційних заходах STEM та дослідницького напрямів. Представлено комплекс інноваційних освітніх продуктів, до якого увійшли навчальні та навчально-методичні посібники серії "Я - дослідник" для середньої ланки освіти, дидактична система природничо-математичної початкової освіти "Я - дослідник 2.0" у першому циклі початкової школи. Висвітлено перспективні тенденції подальшого впровадження дослідницького методу навчання з використанням ІТ- та STEM-технологій у закладах загальної середньої освіти на основі дидактичної системи природничо-математичної початкової освіти "Я - дослідник 2.0".