Запропоновано класифікацію технічних креслень, розглянуто особливості їх оформлення. Наведено основні принципи та прийоми геометричних побудов для застосування під час виконання креслень. На підставі положень державних стандартів висвітлено теоретичні засади, прийоми проекційного зображення технічних виробів за допомогою традиційних способів і комп'ютерної техніки. Наведено нормативно-технічні положення щодо виконання креслень згідно з державними стандартами України.

Проаналізовано психологічні детермінанти відносин особистості та держави. Визначено раціональні та ірраціональні складові сприймання держави особистістю. Розглянуто особливості аксіологічного виміру держави та його втілення у відповідному правовому та економічному просторі. Наведено емпіричну верифікацію особистісно-психологічних моделей образу держави.

Проанализированы психологические детерминанты отношений личности и государства. Определены рациональные и иррациональные составляющие восприятия государством личности. Рассмотрены особенности аксиологического измерения государства и его воплощения в соответстующем правовом и экономическом пространстве. Приведена эмпирическая верификация личностно-психологических моделей образа государства.

На підставі чинних стандартів України викладено основні нормативні вимоги та правила виконання різноманітних креслень. Висвітлено основні положення системи конструкторської документації, описано елементи геометричних побудов у кресленні. Проаналізовано особливості оформлення зображень на кресленнях, креслення деталей і складальних одиниць, розробки креслень засобами комп'ютерної графіки. Розкрито суть понять кінематичних, електричних, гідравлічних і пневматичних схем. Визначено типи різьб, розглянуто особливості не- та рознімних з'єднань.

На основе действующих стандартов Украины изложены основные нормативные требования и правила выполнения разнообразных чертежей. Освещены основные положения системы конструкторской документации, описаны элементы геометрических построений в черчении. Проанализированы особенности оформления изображений на чертежах, черчения деталей и составных единиц, разработки чертежей средствами компьютерной графики. Раскрыта сущность понятий кинематических, электрических, гидравлических и пневматических схем. Определены типы резьбы, рассмотрены особенности не- и разъемных соединений.

Визначено предмет, структуру та функції соціальної психології, запропоновано нове тлумачення проблемних питань становлення даної дисципліни у світі та в Україні. Проаналізовано психологічну проблематику регуляції соціальної поведінки, міжособових стосунків і взаємодії. Розкрито основні положення психології впливу, описано його соціально-психологічні механіми та встановлено критерії визначення ефективності. Вперше до курсу соціальної психології включено тему соціальних ситуацій, по-новому висвітлено окремі аспекти психології груп і соціальної психології особистості. Розглянуто активні соціально-психологічні методи, наведено характеристику PR-технології, іміджмейкінгу й ефектів масових комунікацій як практичного інструментарію соціальної психології.

Определены предмет, структура и функции социальной психологии, обосновано новое толкование проблемных вопросов стнановления данной дисциплины в мире и в Украине. Проанализирована психологическая проблематика регуляции социального поведения, межличностных отношений и взаимодействия. Раскрыты основные положения психологии влияния, описаны его социально-психологичекие механизмы и установлены критерии определения эффективности. Впервые в курс социальной психологии включена тема социальных ситуаций, дана новая интерпретация отедельных аспектов психологии групп и социальной психологии личности. Рассмотрены активные социально-психологические методы, приведена характеристика PR-технологии, имиджмейкинга и эффектов массовых коммуникаций как практического инструментария социальной психологии.

Запропоновано та обгрунтовано науково-психологічний підхід до аналізу відносин особистості й держави. Виокремлено 4 основні психологічні парадигми цих відносин: суб'єкт-суб'єктну, об'єкт-суб'єктну, суб'єкт-об'єктну, об'єкт-об'єктну, які безпосередньо втілюються у смисловому обміні між особистістю та державою, що регулюється образом держави (результатом соціальної перцепції особистістю держави) та концептом особистості (узагальненим тлумаченням пересічного громадянина, що є загальноприйнятим на рівні державних інститутів). Зауважено, що образ держави є складним багаторівневим утворенням, що може мати місце в індивідуальній та масовій психіці, а концепт особистості міститься у аксіологічному вимірі держави і безпосередньо виявляє себе у смисловому контексті ієрархічних, правових, економічних відносин.

Проаналізовано вчення про почуття власності (психологія власності), яке є одним з найцікавіших та найважливіших розділів економічної психології.

Розглянуто особливості творчого процесу, який передбачає обов'язкове втілення відповідного продукту в соціальному контексті; поза цим контекстом повноцінний творчий продукт не може існувати як такий. Таке розуміння творчості відкриває парадоксальну картину відносин творця-креатива і суспільства, які з плином часу стають все більш суперечливими.

Зазначено, що вирішення складних проблем, які постали перед сучасним українським суспільством, потребує консолідації зусиль всієї загальнонаціональної спільноти. Існує ціла низка чинників як психологічного, так і непсихологічного характеру, які стають на заваді такій консолідації як на рівні окремих груп, так і на рівні суспільства в цілому. Серед них одним із найнебезпечніших є страх зради.

Відтворено загальну картину історіогенезу соціально-психологічного знання, реконструйовано та співвіднесено в хронологічних межах від XVI до ХХ ст. основні траєкторії його розвитку на зарубіжних і вітчизняних теренах. Проаналізовано зарубіжний і вітчизняний досвід теоретичних напрацювань у галузі соціальної психології. Запропоновано оригінальну концепцію методологічного простору побудови та критеріального оцінювання соціально-психологічних теорій. Досліджено вплив зарубіжних ідей і теорій на сучасну українську соціальну психологію і окреслено перспективи її автентичного розвитку.

Проанализированы проблемы социальных установок относительно государства, распространенных среди школьников и студентов. Изложены результаты эмпирического исследования, в ходе которого у старшеклассников и студентов путем конкретизации Я-концепции были актуализированы латентные модели развития государства.

На концептуальних засадах розуміння соціальної психології як фундаментальної психологічної дисципліни визначено її предмет, структуру і функції, запропоновано нове бачення проблем становлення цієї дисципліни у світі і в Україні. Проаналізовано психологічну проблематику регуляції соціальної поведінки, міжособової взаємодії, соціального впливу. Уперше до курсу соціальної психології включено тему соціальних ситуацій, по-новому висвітлено теми психології груп і психології мас, соціальної психології особистості.

Проаналізовано концепції, теорії і напрями соціальної психології другої половини XX - початку XXI століття. Розглянуто напрями, що стали найпопулярнішими у світовій психологічній науці. Проаналізовано також найрезонансніші теорії соціальної психології. Зауважено, що окремі з них вперше впроваджено в науковий дискурс вітчизняної психології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю951.08 + Ю952 + Ф084

Рубрики:

Підсвідоме в розвитку суспільства

Особистість як соціально-психологічне явище

Політична психологія

Шифр НБУВ: ДС88945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю951.08 + Ю952 + Ф084

Рубрики:

Підсвідоме в розвитку суспільства

Особистість як соціально-психологічне явище

Політична психологія

Шифр НБУВ: ДС88945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлені результати емпіричного дослідження взаємозв'язку копінг-стратегій у конфлікті, що використовуються адвокатами, з опосередкованими показниками їх психічного здоров'я та професійної успішності; а також порівняння цих показників у адвокатів з різними стажем, інтенсивністю роботи та професійною успішністю. Мета роботи - аналіз психологічної готовності адвоката до розв'язання конфліктів, що мають місце в його професійній діяльності, як чинника його психічного здоров'я на робочому місці. Методи. Для збору первинних даних були застосовані анкетування та психодіагностичні тестові методики: Н. Холла "Емоційний інтелект"; Дж. Роттера "Локус контролю"; М. Лазаруса - на виявлення копінг-стратегій особистості в конфлікті та К. Томаса - на виявлення домінуючої стратегії поведінки в конфлікті. Виявлено взаємозв'язок між показниками професійної успішності адвокатів та інтернальності у сферах професійних досягнень та здоров'я, а також емоційного інтелекту. Зі збільшенням стажу роботи і успішності адвоката підвищується емоційна обізнаність та здатність регулювати власні емоції, що запобігає емоційному та професійному вигоранню. Відсутність значимих кореляцій між успішністю адвоката і його копінг-стратегіями засвідчує: стратегії успішних адвокатів є гнучкими і можуть змінюватися. Збільшення досвіду роботи не спонукає адвоката до вибору якоїсь однієї копінг-стратегії. Статистичне порівняння показало динаміку такої копінг-стратегії, як "прийняття на себе відповідальності". Зі збільшенням стажу професійної діяльності до 15 років питома вага цієї стратегії знижується. У адвокатів зі стажем роботи більше 15 років її представленість знову зростає. Порівняння адвокатів з високим і низьким рівнем професійної успішності показало, що ця стратегія використовується успішними адвокатами, але з певними обмеженнями. Висновки: збільшення стажу та успішності професійної діяльності адвоката супроводжується підвищенням емоційної обізнаності, саморегуляції, інтернальності у сферах професійної діяльності та власного здоров'я. Копінг-стратегія "Прийняття на себе відповідальності" (потенційно стресогенна) найчастіше застосовується адвокатами-новачками (неуспішно, бо зумовлює поступову відмову від неї) і зрілими професіоналами (в комплексі з іншими стратегіями).

Висвітлено головні проблеми, поняття, закономірності та феномени психології груп. Окреслено сутність і функції групової психіки, динаміку групових процесів. Розкрито закономірності функціонування групової свідомості та групового несвідомого, зокрема етнічних та національних архетипів. Систематизовано основні параметри вивчення психології великих, середніх (психологія організацій) та малих груп (психологія сім’ї). Проаналізовано психологічну проблематику регуляції групової поведінки, міжгрупових стосунків та міжгрупової взаємодії. Висвітлено психологію масових процесів та явищ, приділено значну увагу психології інформаційних процесів.