Висвітлено основні етапи життя, наукової та громадської діяльності відомого українського вченого Віталія Сергійовича Чишка, директора Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, доктора історичних наук, професора. Вміщено перелік рецензій на його індивідуальні та колективні праці та публікацій, що містять згадки про діяльність В.С.Чишка. Запропоновано хронологічний та алфавітний покажчики друкованих праць, іменний покажчик і покажчик географічних назв.

Представлено одну з перших спроб розгляду української ліро-епічної прози ХІХ-ХХ ст. в якості явища, неподільного на сегменти з однозначною їх історичною пропискою у часі, що спонукав чи був просто причетним до їхньої першоз'яви. Цим часом автор небезпідставно вважає усе минуле українського народу, котрий якраз цьому різновиду прозового мислення передав виплекану упродовж віків мову, а з тим і художньо-духовні її скарби, які цей народ формували і берегли. Загальноцивілізаційна вартість наголошених скарбів у дослідженні розглядається на доволі широкому філолого-філософському тлі: праці Гегеля, О.Потебні, М.Бердяєва, М.Гайдеггера, К.Ясперса, К.Юнга разом із літературно-критичним спадком Д.Чижевського, С.Єфремова, М.Зерова, Ю.Шереха є органічною складовою авторських міркувань про художній феномен "українського реалізму", його духовну ауру та націєтворчий зміст.

Агрокультура українського козацтва розглядається в контексті ідей геніальної роботи українського вченого ХIX ст. Сергія Подолинського про працю на землі та розподіл сонячної енергії, яка є єдиним джерелом життя на нашій планеті. Сергій Подолинський доводить величезну, навіть космічну, роль селянства, яке своєю творчою працею на землі нагромаджує й зберігає сонячну енергію. В роботі також досліджуються ідеї Володимира Вернадського - видатного природознавця ХХ ст., який створив вчення про живу речовину та біосферу, що є теоретичним і практичним підгрунтям сучасної екології, та концепцію ноосфери (сфери розуму) - майбутнього періоду розвитку біосфери, пов'язавши в такий спосіб природознавство з історичною наукою.

Наведено статті з філології, історії, теорії та історії культури, архівні матеріали, присвячені життю і творчості письменників та науковців: М.Гоголя, В.Кукольника, М.Максимовича, М.Коцюбинського, С.Єфремова, В.Рєзанова, О.Лотоцького, В.Липинського, Є.Гуцала та ін. Розглянуто діяльність істориків Ніжинської вищої школи, а також окремі питання розвитку науки, культури у Поліському краї.

На підставі архівних документів періоду більшовицької влади висвітлено трагічні сторінки історії Української греко-католицької церкви в Україні 1940 - 1980-ті рр. Наведено перелік документів. Запропоновано іменний покажчик та біографію Володимира Сергійчука - автора публікації.

Висвітлено життєвий і творчий шлях О.Л.Авдиковича (1877 - 1918 рр.) - західноукраїнського письменника й літературознавця, автора кількох прозових творів, грунтовних розвідок про творчість Л.Василовича-Сапогівського, О.Кониського та М.Шашкевича. Розглянуто доробок О.Л.Авдиковича в широкому контексті українського та європейського письменства, зокрема О.Маковея, І.Франка, М.Яцківа, С.Єфремова, С.Пшибишевського, Е.Золя та ін.

Висвітлено особливості формування української політичної еліти. Виділено три етапи цього процесу. Сергій Єфремов є представником української еліти третього періоду (кінець ХІХ ст. - початок ХХ ст.). Розглянуто періоди життєвого шляху С.Єфремова, особливості формування його світогляду, становлення як особистості, діяльність, пов'язану з утворенням української державності.

Збірник присвячено розгляду актуальних проблем функціонування і розвитку українського слова у різних сферах духовного, політичного та культурно-освітнього життя. Окремі розділи присвячено мовно-психологічним аспектам фахової орієнтації у створенні сучасних підручників, текстовим моделям навчального викладу, взаємодії мови та менталітету у процесі формування особистості військовослужбовця Збройних Сил України, збагаченню публіцистично-художнього мовлення засобами синтаксичної синоніміки, а також стилістичним засобам у поетиці В.Стуса. Значну увагу приділено світоглядним системам М.Грушевського, С.Єфремова та М.Міхновського.

Авторами "Українського питання" є видатні діячі національного відродження, самовіддані борці за українську ідею - М.Грушевський, С.Єфремов, С.Петлюра, Д.Донцов, А.Кримський, С.Русова та ін. У сконцентрованому вигляді, дохідливо й переконливо вони представили багатющий фактичний матеріал про український національний рух у минулому і теперішньому, про національні надбання українства (художню, наукову літературу, пресу, школу, громадські організації, театр, музику, мистецтво), про численні заборони, утиски, обмеження української мови, про наслідки офіційної ідеології великоросійського централізму щодо "іновірців", про незнищенність, величезний життєстверджуючий заряд української ідеї, про прагнення українського народу в усі часи мати й розбудувати свою державу.

"Совість української нації" - так сучасники називали Сергія Єфремова, відомого громадсько-політичного діяча України, заступника голови Центральної Ради, академіка і віце-президента Всеукраїнської Академії наук, літературознавця і публіциста, одного із засновників і співробітників газети "Рада". У 1930 р. його було засуджено по сфабрикованій справі "Спілки визволення України" до розстрілу, який потім замінено на 10 років ув'язнення. Майже повністю відбувши свій термін, С.Єфремов загинув десь у нетрях ГУЛАГу. Його Щоденники - унікальне відтворення історичних подій, що призвели до втрати нашої незалежності та спотворення духовності нації. Це неоціненна хроніка українського життя 20-х років - часу, про який збереглося так мало правдивих свідчень. Щоденники, які майже 70 років знаходились в архівах КДБ, друкуються вперше, без скорочень і виправлень. З архіву КДБ України їх було передано в Інститут архівознавства Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського у 1990 р. Разом з іншими особовими документами С.О.Єфремова Щоденники увійшли до колекції документів репресованих вчених України (фонд 257). Вони охоплюють період з 1923 р. по 1929 р.

Представлено твори публіцистів, які на початку XX ст. заявили про право українського народу на незалежність, необхідність відродження української державності, національної культури: Бачинського Ю.О., Міхновського М.І., Петлюри С.В., Юркевича Л.Й., Мазлаха С.М., Шахрая В.М., Липинського В.К., Грушевського М.С., Винниченка В.К., Єфремова С.О., Ніковського А.В., Шаповала М.Ю., Донцова Д.І., Ковалевського М.М., Лепкого Б.С., Суровцової-Олицької Н.В., Русової С.Ф., Поліщука К.Л., Пилипенка С.В., Касяненка Є.І., Дудка Ф., Лебединця М.М., Капельгородського П.Й., Річицького А., Авдієнка М.О.

Представлено матеріали про життєвий і творчий шлях відомого громадського діяча, активного учасника українського руху за національне відродження початку XX ст., мецената, землевласника-новатора, популяризатора агрономічних знань рідною мовою, мемуариста Є.Х.Чикаленка (1861 - 1929). Наведено біографічні відомості про С.О.Єфремова - популярного публіциста початку XX ст., видавця, ученого та академіка ВУАН. Викладено листи Є.Х.Чикаленка до С.О.Єфремова у період з 1904 до 1917 рр., до кожного з яких здійснено археографічний опис оригіналу. Відзначено особливе значення листів Є.Х.Чикаленка з еміграції як джерела інформації про діяльність українських емігрантів за кордоном. Наведено іменний анатований покажчик.

Представлены материалы о жизни и творчестве известного общественого деятеля, активного участника украинского движения за национальное возрождение начала XX ст., мецената, землевладельца-новатора, популяризатора агрономических знаний на родном языке, мемуариста Е.Х.Чикаленко (1861 - 1929). Изложены биографические сведения о С.А.Ефремове - популярном публицисте начала XX cт., издателе, ученом и академике ВУАН. Представлены письма Е.Х.Чикаленко к С.А.Ефремову периода 1904 - 1917 гг., к каждому из которых приведено археографическое описание оригинала. Отмечено особое значение писем Е.Х.Чикаленка из эмиграции как источника информации о деятельности украинских эмигрантов за рубежом. Приведен именной аннотированный указатель.

Висвітлено життєвий шлях, наукову, науково-організаційну та громадську діяльність С.В.Волкова - академика України, відомого вченого в галузі фізиконеорганічної, високотемпературної, лазерної та квантової хімії, хімії координаційних сполук за екстремальних умов, "dreen" хімії, нанохімії. Наведено бібліографічний покажчик праць ученого.

Освещены жизненный путь, научная, научно-организационная и общественная деятельность С.В.Волкова - академика Украины, известного ученого в области физиконеорганической, высокотемпературной, лазерной и квантовой химии, химии координационных соединений в экстремальных условиях, "green" химии, нанохимии. Приведен библиографический указатель трудов ученого.

Висвітлено сторінки життя та діяльності відомого антрополога, археолога, етнолога, географа, педагога С.Руденка, аспекти формування особистості вченого, становлення його наукового світогляду. Наведено відомості про антропологічні, археологічні та етнографічні дослідження С.Руденка та його учнів, охарактеризовано наукові праці вченого.

Освещены страницы жизни и деятельности известного антрополога, археолога, этнолога, географа, педагога С.Руденко, аспекты формирования личности ученого, становления его научного мировоззрения. Представлены сведения об антропологических, археологических и этнографических исследованиях С.Руденко и его учеников, охарактеризованы научные работы ученого.

Досліджено проблеми інтерпретації шевченкових творів, їх компаративного аналізу та входження в український літературний процес, проаналізовано психологічні аспекти творчості Кобзаря. Розглянуто парадокси авторської інтерпретації образу Бога та національну природу конфліктів у поезії Т.Шевченка. Проведено дослідження його епістолярних творів у контексті української епістолографії першої половини XIX ст. Проаналізовано просвітницькі тенденції у російських повістях Т.Шевченка. Досліджено рецепцію шевченкових мотивів у творчості М.Старицького, І.Франка, С.Євремова, Б.Лепкого, М.Куліша, Ю.Лавріненка, Є.Пашковського, О.Озірного, Б.-І.Антонича, поезії УПА та шістдесятників. Розглянуто особливості художньої інтрепретації коліївщини у творчості Т.Шевченка та С.Гощинського.

Исследованы проблемы интерпретации произведений Т.Шевченко, их компаративного анализа и вхождения в литературный процесс, проанализированы психологические аспекты творчества Кобзаря. Рассмотрены парадоксы авторской интерпретации образа Бога и национальная природа конфликтов в поэзии Т.Шевченко. Проведено исследование его эпистолярных произведений в контексте изучения украинской эпистолографии первой половины XIX ст. Проанализированы просветительские тенденции в русских повестях Т.Шевченко. Исследована рецепция шевченковых мотивов в творчестве М.Старицкого, И.Франко, С.Єфремова, Б.Лепкого, Н.Кулиша, Ю.Лавриненко, Е.Пашковского, А.Озерного, Б.-И.Антонича, поэзии УПА и шестидесятников. Рассмотрены особенности художественной интерпретации гайдамацких восстаний в творчестве Т.Шевченко и С.Гащинского.

Вміщено документи та матеріали, які стосуються цензурної політики російського самодержавства щодо українського слова, тернистих шляхів розвитку національної періодики у межах Російської імперії (статті Б.Грінченка, С.Єфремова, Д.Дорошенка, М.Грушевського, М.Шаповала, С.Петлюри; спогади та уривки зі щоденників Є.Чикаленка). Представлено редакційні статті-звернення перших україномовних часописів Східної України. Наведено життєписні та творчі характеристики деяких українських публіцистів (П.Куліша, І.Франка, В.Самійленка, В.Доманицького, Р.Сембратовича). Подано біографічні довідки про редакторів, видавців і співробітників української преси початку XX ст., а також стислі відомості про видання.

Наведено перелік праць відомого українського науковця, вченого-хіміка, доктора хімічних наук, професора, викладача кафедри хімії та екології Національного університету "Києво-Могилянська академія" С.Д.Ісаєва, відомого в Україні та за її межами фахівця у галузі дослідження похідних адамантану, автора багатьох досліджень каркасних сполук.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х.г(4УКР)5д

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто напрямки вдосконалення української суспільно-політичної термінології і розвиток публіцистичного стилю в першій чверті ХХ ст., зокрема, особливості мови М. Грушевського, С. Єфремова, Є. Тимченка та ін.

Проаналізовано тексти творів унікального корпусу фольклорної політичної сатири першого десятиліття більшовицької окупації України (1919 - 1929 рр.), підпільно записаної академіком С.Єфремовим (1876 - 1939), що зберігалися в архіві КДБ до 1990 р.