Уперше узагальнено та систематизовано окремі відомості, які стосуються жанру пародії та пародіювання у творчості К.С.Буревія, простежено еволюцію наратора, розвиток поета-містифікатора. Зазначено, що характерними рисами пародійної творчості К.С.Буревія є вміщення пародій у періодичних виданнях пародійованих літературних угруповань, творення текстового пародійного дискурсу, жанрова еволюція пародій, порушення зоборонених тем. На підставі проведеного дослідження встановлено, що К.Буревій приділяв особливу увагу літературно-критичному обгрунтуванню пародій Е.Стріхи. Запропоновано виділити окремий жанр літературної творчості - жанр покаянного листа, наведено його характерні ознаки.

Розкрито проблеми розвитку театрального мистецтва України впродовж першої половини XX ст. Висвітлено основні явища й особливості розвитку драматургії, режисури, акторського мистецтва, сценографії, театральної критики однієї з найскладніших епох вітчизняної культури. Проаналізовано діяльність першого стаціонарного театру М. Садовського. Увагу приділено творчості таких видатних українських драматургів, як М. Куліш. С. Черкасенко, Я. Мамонтов, І. Кочерга, І. Дніпровський, К. Буревій, І. Микитенко. Охарактеризовано театральний процес на західноукраїнських землях у 1918 - 1939 рр.

Розкрито панораму розвитку української літератури від останніх десятиліть XIX ст. до сьогодення. Четвертий том висвітлює літературний процес в Україні під час національно-визвольних змагань і драми “розстріляного відродження” в культурно-соціальному контексті 1920-х рр. Досліджено метаморфози ранього модернізму в поезії 1920-х рр (Володимир Самійленко, Павло Тичина, Микола Хвильовий, Микола Бажан). Охарактеризовано місце панфутуристів між деклараціями і творчістю (Тодось Осьмачка, Євген Плужник, Микола Зеров). Вказано на особливе місце експериментальної поезії "авангардців". Виокремлено позиції драматургії "розстріляного відродження" (Микола Куліш, Яків Мамонтов, Кость Буревій).