На основі удосконаленого методу дискретних вихорів та кінематичних даних, отриманих за допомогою високошвидкісної кінозйомки, побудовано двовимірну нелінійну обчислювальну модель роботи крил бджіл під час вентилювання ними вулика. Розглянуто випадки ізольованої бджоли, бджоли на посадочній площадці та ізольованого ланцюга бджіл. Отримано миттєві інтегральні та усереднені динамічні характеристики крила, а також вихорові картини, поля швидкості, лінії рівних швидкостей, тисків, миттєві лінії течії. Для розрахунку миттєвих ліній течії було отримано аналітичні вирази для функції течії від вихору в каналі та ізольованого ланцюга вихорів. Числове моделювання показало, що у кожній маховій напівплощині формується циркуляційна течія, яка виносить повітря з вулика. Порівняльний аналіз отриманих результатів дав підставу для припущення щодо роботи крил комах у режимах вентиляції та польоту, які грунтуються на інерційно-вихоровому принципі.

Викладено багаторічні результати штучного промислового розведення осмій, які свідчать, що для цього прцесу необхідні сприятливі гідротермічні умови, наявність кормової бази, відповідні параметри гніздових каналів, нанесення орієнтирів на лицьову сторону вуликів, ефективні заходи боротьби зі шкідниками.

Висвітлено питання біології бджолиної сім'ї, кормової бази, подано характеристику основних нектаро- та пилконосів. Описано основний пасічний інвентар, типи вуликів, споруд. Наведено технологію утримання бджіл у вуликах різних типів у різні пори року. Розглянуто питання племінної роботи, селекції бджіл. Запропоновано характеристику продуктів бджільництва, наведено способи їх використання. Описано основних шкідників та хвороби бджіл, наведено заходи щодо їх запобігання і боротьби з ними. Висвітлено питання економіки, організації, планування, особливості промислового бджільництва, охорони праці й техніки безпеки.

Освещены вопросы биологии пчелиной семьи, кормовой базы, представлена характеристика основных нектаро- и пыльценосов. Описаны основной пасечный инвентарь, типы улеев, сооружений. Приведена технология содержания пчел в улиях разных типов в разное время года. Рассмотрены вопросы племенной работы, селекции пчёл. Предложена характеристика продуктов пчеловодства, приведены способы их использования. Описаны основные вредители и болезни пчёл, приведены мероприятия по их предотвращению и борьбе с ними. Освещены вопросы экономики, организации, планирования, особенности промышленного пчеловодства, охраны труда и техники безопасности.

Наведено відомості про біологію бджолиної родини, розкрито суть її поняття як цілосну біологічну та господарську одиницю. Розглянуто питання будівлі тіла та розвитку особин бджолиної родини, виконання ними функцій, протікання річних циклів життя родини. Описано типові пасічні будівлі, різні системи конструкцій вуликів, пасічне устаткування та інвентар, які забезпечують можливість раціонального бджільництва. Запропоновано методику проведення лабораторно-практичних занять з питань бджільництва, профілактики та лікування хвороб бджіл.

Приведены сведения о биологии пчелиного семейства, раскрыто содержание данного понятия как целостной и хозяйственной единицы. Рассмотрены вопросы строения тела и развития особей пчелиного семейства, выполнения ими разнообразных функций, годовых циклов жизни семейства. Описаны типовые пасечные строения, различные системы конструкций ульев, пасечное оборудование и инвентарь для ведения рационального пчеловодства. Предложена методика проведения лабораторно-практических занятий по вопросам пчеловодства, профилактики и лечения пчел.

Вперше запропоновано та впроваджено у виробництво вітчизняні поліфункціональні препарати "Ветазоль", "Водозоль", "Санапін" та "Ветадерм" для профілактики та лікування хворих тварин, бджіл, санації та дезинфекції тваринницьких приміщень, вуликів. Препарати належать до групи біокисних метало-силікатних сполук з вираженими антимікробними та фунгіцидними властивостями.

Ключ. слова: карпатская и украинская степная породы пчел, Varroa, экстенсивность и интенсивность варроозной инвазии
Індекс рубрикатора НБУВ: П873.371.641

Рубрики:

Кліщі та павуки як паразити та шкідники бджіл. Арахнози бджіл

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: медоносная пчела, улей-колода, акарофауна, клещи, нидиколы, сапрофаги, подмор
Індекс рубрикатора НБУВ: П873.371.641 + Е621.151.25*80

Рубрики:

Кліщі та павуки як паразити та шкідники бджіл. Арахнози бджіл

Acari Кліщі. Акарологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано народознавчі матеріали львівської польськомовної преси першої половини XIX ст. щодо бджільництва українців Галичини, яка виявляла значну зацікавленість українікою. Основний масив інформації з царини традиційної бджолярської культури накопичили "Rozprawy Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego", "Tygodnik Rolniczy i Przemyslowy" та "Gazeta Lwowska". Публікації цих періодичних видань розкривають широкий спектр питань з історії галицького бджільництва, стану його розвитку на початку століття, кризи 1840-х рр. та шляхів виходу з неї, фіксують типи селянських вуликів з різних етнографічних куточків краю і дають рекомендації щодо впровадження модифікованих зразків, догляду за бджолами. Львівські газети і часописи першої половини XIX ст. започаткували етнографічне дослідження традиційного пасічницького господарства українців Галичини та перших кроків його раціоналізації, а отже, стали важливим історичним джерелом вивчення автентичної традиційності українського етносу.

  Скачати повний текст

На підставі результатів експериментальних досліджень вперше за умов лісостепової зони України проведено порівняльний аналіз підготовки бджолиних сімей до зимівлі на квітковому меді і з використанням цукрової підгодівлі. Встановлено оптимальні строки осіннього поповнення бджолиним сім'ям кормових запасів. Удосконалено методику підготовки бджолиних сімей на період зимового спокою відповідно до строків осіннього поповнення кормових запасів. Обгрунтовано норми згодовування цукру під час створення запасів корму для зимівлі бджолиних сімей. Розроблено спосіб контролювання стану бджолиної сім'ї у вулику під час зимівлі за допомогою системи дистанційного вимірювання температури в гнізді. Одержано нові дані про переміщення клубу на стільниках і зміну його об'ємних показників і стан у бджіл у зимовий період. Розроблено спосіб моделювання розміщення бджолиного клубу в різні періоди.

На підставі даних багаторічних фенологічних досліджень установлено основні джерела пилку та товарного обніжжя Центрального Лісостепу України. Розвинуто положення щодо флороміграції бджіл за умов поліфлорного взятку, яке підтверджує істування тісного взємозв'язку між силою бджолиної сім'ї та видовим складом обніжжя, що надходить до вулика. Обгрунтовано взаємозв'зок між надходженням обніжжя у бджолину сім'ю протягом доби та сезону, а також масою пилкової ноші бджіл, їх вибірковості щодо різних видів рослин-пилконосіїв та розроблено схему впливу різних факторів на збір пилку бджолиними сім'ями. Одержано дані щодо зміни хімічного складу бджолиного обніжжя, сформованого бджолами з різним видів рослин у весняний період. Розроблено прийоми активного впливу на бджолину сум'ю з метою зміни співвідношення різного виду бджолиного обніжжя, що надходить до вулика протягом сезону.

Досліджено науково-практичну, освітянську, популяризаційну діяльність видатного вченого-бджоляра П. І. Прокоповича. Висвітлено процес становлення його як вченого й особистості. На підставі вивчення значного масиву архівних і літературних джерел показано, що його діяльність була спрямована на вирішення найголовніших соціально-наукових завдань. Встановлено, що з винаходом рамкового вулика з рухомими рамками на початку XIX ст. вчений започаткував раціональне ведення бджільництва. Висвітлено його внесок у вивчення біології бджоли, її інфекційних хвороб, організацію вирощування медоносних рослин. П. І. Прокопович започаткував системну освіту з підготовки фахівців для бджільницької галузі, створив у 1828 р. першу в Російській імперії та Східній Європі школу бджільництва. Доведено, що ідеї вченого мали вирішальне значення для розвитку галузевої науки першої половини XIX ст., стали рушійним поштовхом для подальших відкриттів у бджільництві.

Досліджено вміст важких металів, неетерифікованої й аніонної форм жирних кислот, а також жирних кислот загальних ліпідів у бджолиному обніжжі, тканинах медоносних бджіл і бджолиних стільниках (язиках), одержаних з вуликів, розміщених на територіях біля вугільних шахт і збагачувальних комбінатів і гірничо-видобувного комбінату та цементного заводу. Визначено концентрацію важких металів у поліфлорних і гречаних медах. Зафіксовано вірогідне зростання вмісту заліза, цинку, міді, нікелю, кадмію та свинцю в бджолиному обніжжі, тканинах медоносних бджіл і бджолиних стільниках, одержаних з вуликів, розміщених на забруднених територіях. За цих умов у бджолиному обніжжі, тканинах медоносних бджіл і бджолиних стільниках (язиках) знижується рівень неетерифікованих форм жирних кислот, але підвищується - аніонних, що призводить до зміни вмісту жирних кислот загальних ліпідів.

Представлено новий підхід до пошуку інформації, який засновано на метафорі бджолиного вулика. Запропоновано модель бджолиного вулика в тому значенні, що вона імітує окремі види типової поведінки бджіл. Це є проста модель, яка описує процеси, що мають місце у Веб-пошуку. Підхід надає можливість розподіленого обчислення PageRank Веб-сторінок.

Надано дані про вміст окремих важких металів і жирних кислот (ЖК) у стільниках медоносних бджіл залежно від екологічних умов довкілля. Встановлено вірогідно нижчу концентрацію заліза, цинку, міді, нікелю та свинцю у стільниках, одержаних із дослідних вуликів, розміщених на відстані 15 і 30 км від зони інтенсивного техногенного навантаження, у порівнянні з стільниками контрольної пасіки. Загальний вміст ЖК і співвідношення окремих поліненасичених і насичених ЖК у зразках "язиків" з цієї зони значно коливалися залежно від агроекологічних умов довкілля та визначалися інтенсивністю техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя.

Проаналізовано дані про вміст мінеральних елементів і жирних кислот у стільниках медоносних бджіл. Установлено збільшення кількості нікелю, свинцю, заліза і відносного вмісту основних моно- і поліненасичених жирних кислот у стільниках, одержаних із вуликів передгірської та гірської зон у порівнянні зі зразками з низинної зони. Загальний вміст жирних кислот і співвідношення окремих поліненасичених і насичених жирних кислот у стільниках медоносних бджіл коливаються залежно від агроекологічних умов довкілля та визначаються інтенсивністю техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя.

Досліджено блукання трутнів у межах пасіки, на якій їх вирощено. Встановлено, що залежно від періоду вирощування трутнів розліт їх знаходиться в межах від 15,4 % (у квітні) до 1,9 % (у липні). Трутні розлітаються незалежно від сторін світу, а більше орієнтуються на рельєф місцевості та близькість розташування сусідніх вуликів. Стан сімей не впливає на заліт у них трутнів. За якістю сперми блукаючі трутні є повноцінними. Рекомендовано для зменшення вірогідності зальоту чужих трутнів у батьківські сім'ї розміщувати їх у передніх рядах пасіки. Це дозволяє уникнути випадкового використання трутнів невідомого походження під час проведення інструментального запліднення бджолиних маток.

Установлено, що у свіжопобудованих бджолиних стільниках (язиках), які одержано з вуликів, розміщених на екологічно забруднених територіях, міститься більша кількість заліза, цинку, міді, нікелю, свинцю та кадмію. Разом із тим, у них за рахунок насичених жирних кислот (НЖК) із парним і непарним числом вуглецевих атомів у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот (МННЖК) родин n-7 і n-9 та поліненасичених жирних кислот (ПННЖК) родин n-3 і n-6 зменшується загальний вміст неетерифікованих форм жирних кислот, але зростає - аніонних. Установлено, що у стільниках зони екологічного ризику знижується рівень НЖК із непарним числом вуглецевих атомів у ланцюгу, МННЖК родин n-7 і n-9 та ПННЖК родин n-3 і n-6 загальних ліпідів. Найінтенсивніше змінюється вміст важких металів, неетерифікованих і аніонних форм жирних кислот, а також жирних кислот загальних ліпідів у бджолиних стільниках (язиках), одержаних із вуликів, які розміщені на території з інтенсивним рухом транспорту та роботою промислових підприємств.

Наведено методичні рекомендації до записування та систематизації діалектного матеріалу, принципи фонетичної транскрипції, програму-питальник для фіксації сталих народних порівнянь. Зазначено, що подання фразеологізмів фонетичною транскрипцією допоможе глибше вивчити говіркове розмаїття краю, виявити та лінгвістично інтерпретувати основні фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості говірок різних діалектних типів, а також зібрати цінний говірковий матеріал.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-451.232 + П691-273.1

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ