Розкрито основні ідеологічні засади ваххабізму. Проаналізовано містичний досвід іудейського хасидизму, історичні реалії становлення мусульманської моделі суспільства та місце міллета східних християн. Висвітлено методологічні аспекти філософсько-релігієзнавчого дослідження людини та проблеми аксіології. Описано форми, методи та технології формування релігійних цінностей молоді в Україні в сучасний період. Визначено перспективи дослідження езотерики в сучасному вітчизняному релігієзнавстві.

Раскрыты основные идеологические основы ваххабизма. Проанализированы мистический опыт иудейского хасидизма, исторические реалии становления мусульманской модели общества и место миллета восточных христиан. Освещены методологические аспекты философско-религиоведческого исследования человека и проблемы аксиологии. Описаны формы, методы и технологии формирования религиозных ценностей молодежи в Украине в современный период. Определены перспективы исследования эзотерики в современном отечественном религиоведении.

Проведено філософський аналіз основних проблем релігієзнавства - предмета, методів, принципів, а також природи, суспільних функцій релігії, її історичного розвитку від первісних вірувань до етнонаціональних, світових і нетрадиційних релігій. Особливу увагу приділено причинам появи та поширенню новітніх релігійних і квазірелігійних течій. На підставі класифікації та характеристики новітніх рухів уперше в українському релігієзнавстві виконано аналіз езотерико-саєнтологічних шкіл вітчизняного походження, зокрема, "Центру характерництва" та "Симорона". Розглянуто проблему свободи совісті у контексті загальнолюдських цінностей і невід'ємних прав людини.

Проведен философский анализ основных проблем религиеведения - предмета, методов, принципов, а также природы, общественных функций религии, ее исторического развития от первичных верований до этнонациональных, мировых и нетрадиционных религий. Особое внимание уделено причинам появления и распространению новейших религиозных и квазирелигиозных течений. На основе классификации и характеристики новейших движений впервые в украинском религиеведении выполнен анализ эзотерико-саентологических школ отечественного происхождения, в частности, "Центра характерничества" и "Симорона". Рассмотрена проблема совести с контексте общечеловеческих ценностей и неотъемлемых прав человека.

Проаналізовано місце і роль суб'єктивності в процесі філософствування, вплив І. Канта на розвиток романтичної філософії Європи. Висвітлено історіософію кризи в філософії культури О. Шпенглера. Визначено провідні напрями сучасних філософських досліджень природи, викладено феноменологічний і герменевтичний підходи до визначення тілесної ідентичності, розкрито феномен енергії в концепціях вчених та езотериків. Розглянуто проблему маргіналізму як усвідомленого вибору особистості за умов тиску зовнішньої суспільної системи з її нормами, цінностями, правилами поведінки. Описано образ свободи в поемі І. Франка "Мойсей", визначено ідеал як чинник формування нації у філософії письменника. Висвітлено філософсько-релігійний аспект етичних категорій зради та гріха у творчості українського філософа-полеміста XVII ст. М. Смотрицького, зокрема, в його полемічному творі "Тренос". Проаналізовано синкретичність сучасного неоязичництва як рефлекс постмодерністської свідомості.

Проанализированы место и роль субъективности в процессе философствования, влияние И. Канта на развитие романтической философии Европы. Освещена историософия кризиса в философии культуры О. Шпенглера. Определены ведущие направления современных философских исследований природы, изложены феноменологический и герменевтический подходы к определению телесной идентичности, раскрыт феномен энергии в концепциях учёных и эзотериков. Рассмотрена проблема маргинализма как осознанного выбора личности в условиях давления внешней общественной системы с её нормами, ценностями, правилами поведения. Описан образ свободы в поэме И. Франко "Моисей", определен идеал как фактор формирования нации в философии писателя. Освещен философско-религиозный аспект этических категорий предательства и греха в творчестве украинского философа-полемиста XVII ст. М. Смотрицкого, в частности, в его полемическом произведении "Тренос". Проанализирована синкретичность современного неоязычничества как рефлекс постмодернистского сознания.

Обгрунтовано теоретичні та методологічні засади філософсько-релігієзнавчого дослідження проблем езотерики. Виявлено визначальні риси езотерики як наукової дисципліни. Виокремлено структурні елементи, наявність яких дає підстави стверджувати про належність теоретичного вчення до езотеричного. Обгрунтовано необхідність встановлення трансцендентальних причин, "умов можливості" езотерики. Визначено зміст базових понять, необхідних для дослідження езотерики, встановлено їх сутнісне та формальне співвідношення. Особливу увагу приділено дослідженню поняття, яке позначає вищу реальність езотерики та не має аксіологічних коннотацій. З'ясовано, що даним вимогам відповідає термін "сакральне" або "священне". На підставі аналізу різних підходів щодо розуміння поняття "езотерика" запропоновано визначення даного поняття. Езотерику запропоновано розуміти як найбільш широке поняття (технічний термін), що охоплює поняття містики та магії. Запропоновано визначати термін "езотерика" як родове щодо відношенню до понять "містика" та "магія", які є її (езотерки) видами. Розкрито сутність поняття "езотерична настанова свідомості" та виокремлено фактори, які впливають на її формування. Проаналізовано перехід від неезотеричних настанов до езотеричної через зміну пластів "живого світу", горизонту, контексту, підгрунтя, що перебувають у тісній залежності. Виокремлено два етапи, необхідні для актуалізації езотеричної настанови свідомості: "прояснення" та "трансцендування".

Проведено системно-параметричний аналіз сфери позанаукового знання (міфології, релігії й езотерики). Запропоновано класифікацію знання, яка дозволяє розкрити історичну динаміку його розвитку. Наведено характеристику донаукового, класичного наукового та холістичного постнаукового типів знання. Виявлено, що перехід від одного типу до іншого здійснюється згідно з діалектичною тріадою, тобто донаукове знання "знімається" класичним науковим, але на новому рівні його інтенції та принципи (зокрема, принцип "все у всьому") відтворюються у холістичному постнауковому знанні. Із використанням системної методології у вигляді параметричної загальної теорії систем А.І.Уйомова здійснено теоретико-системну експлікацію принципу "все у всьому" та виділено різні види голографізму. Обгрунтовано голографічну теорію цілісності систем і голографічний принцип їх тотожності, розроблено теоретичні засади твен-аналізу як такої логічної операції, що передбачає розгляд структури твенових систем і розкриває природу твеновості як незнання.

Висвітлено проблеми національного розвитку в контексті глобалістських тенденцій. Проаналізовано роль церкви як інституту впливу у формуванні свідомості громадян, православ'я як невід'ємну частину розвитку слов'ян, українську православну церкву як чинник втілення української національної ідеї, проблеми забезпечення релігійної свободи, досвід християнсько-мусульманської взаємодії. Описано форми роботи в молодіжній аудиторії у пізнанні соціально-етнічних цінностей християнства й ісламу. Визначено загальнолюдські цінності в контексті діалогу християнства й ісламу, православні духовні цінності та релігійну свідомість за умов інформаційної маніпуляції, шляхи подолання дестабілізувального впливу етнічного та релігійного чинників у сучасний період в Україні. Обгрунтовано доцільність взаємодії між християнською і мусульманською езотерикою та розкрито її значення у формуванні сучасної парадигми.

Освещены проблемы национального развития в контексте глобалистских тенденций. Проанализированы роль церкви как института влияния в формировании сознания граждан, православие как неотьемлемая часть развития славян, украинская православная церковь как фактор воплощения украинской национальной идеи, проблемы обеспечения религиозной свободы, опыт христианско-мусульманского взаимодействия. Описаны формы работы в молодежной аудитории в познании социально-этнических ценностей христианства и ислама. Определены общечеловеческие ценности в контексте диалога христианства и ислама, православные духовные ценности и религиозное сознание в условиях информационной манипуляции, пути преодоления дестабилизирующего влияния этнического и религиозного факторов в современный период в Украине. Обоснована целесообразность взаимодействия между христианской и мусульманской эзотерикой и раскрыто её значение в формировании современной парадигмы.

Досліджено, що містика постає складним феноменом духовного життя людини. Визначено, що містика (у вузькому сенсі слова, як один з видів езотерики) має значення контакту адепта містичної практики з Абсолютною реальністю, що сприймається як "єднання" з Нею та призводить до "зняття" суб'єкт-об'єктних відносин. Зазначено, що результатом постає трансформація свідомості/особистості адепта містичної практики, звільнення її від егоцентризму. Проаналізовано, що містична теорія (містицизм) та містична практика (досвід) обумовлюють формування містичної традиції, за допомогою якої здійснюється трансляція теорії та практики "єднання" з Абсолютом від однієї генерації до іншої, а процес формування двох типів містики (іманентної та трансцендентно-іманентної) залежить від уявлення щодо сутності Абсолютної реальності, яка визначає характер містичного контакту та мету містичної практики ("злиття" або "об'єднання" з Абсолютом. Різноманіття містичних традицій Сходу та Заходу, що формуються у межах основних містичних принципів, визначається способом вирішення питання щодо співвідношення ідеального та матеріального начал. Обгрунтовано, що певний вплив має вибір методів містичної практики, але псевдомістичний досвід постає секулярним, тобто позбавленим уявлень щодо Абсолюту і прагнення до "єднання" з Ним і він призводить до розвитку егоцентричної свідомості.

Розглянуто питання триєдності абсолюту, універсуму й людини, розкрито специфіку позанаукового пізнання. Висвітлено джерела і засоби світопізнання, використовувані езотерикою і окультизмом, астрологічну періодизацію історії цивілізації й езотеричну доктрину космо- і антропогенезу. Проведено концептуально-методологічне і філософське обгрунтування теоретико-вакуумного світорозуміння. Викладено концепцію фізичного вакууму в космології ХХІ ст., філософську концепцію нестабільності, інтегральні положення постфрідманівської картини світу. Визначено семантичну конгруентність нелінійного мислення і теоретико-вакуумного світознавства, методологічні новації в космофізичному пізнанні. Проаналізовано проблему істинності високоабстрактної космофізики в аксіологічному аспекті. Розкрито ідейно-концептуальні витоки концепції всеєдності, феномен творчості як антропософське обмеження наукової раціональності, роль сучасної квантової космології та девіантного знання в світопізнанні.

З'ясовано роль тілесності та психофізичних характеристик людини як передумови формування певного типу ментальності. Здійснено ретроспективний аналіз формування дискурсу про ментальність: зміст поняття, його темпоральні характеристики та колективна обумовленість. Поняття ментальності широко досліджувалося у різних галузях соціо-гуманітарного знання: історії, психології, а то й у контексті маргінальних наукових дискурсів, зокрема езотерики. У даному дослідженні здійснено спробу проаналізувати феномен ментальності крізь призму поняття досвіду. Проаналізовано питання динаміки змін шарів ментального феномену, зокрема такого його різновиду, як психо-фізична природа людини, що було лише проблематизовано у роботах Ф. Броделя, однак не одержало належного теоретичного висвітлення. Для пояснення практик тілесності та обумовленості цим чинником діяльнісного компоненту культури здійснено огляд напрацювань таких авторів, як В. Розін (2005), М. Епштейн (2005), Н. Брунов (2003), А. Соарес, М. Фарханмехр, А. Шохем (2007), Д. Васкул, Ф. Ванніні (2012).