Викладено матеріал для навчання за розділами: основи кристалографії, мінералогія, петрографія. Розглянуто кристалічні зв'язки елементів, головні особливості кристалічних тіл (анізотропію, самоогранування, дифракцію рентгенівського випромінювання, поліморфізм, ізоморфізм), головні напрями використання мінералів, діагностику мінералів (морфологію мінеральних індивидів та агрегатів, спайність мінералів, їх твердість, щільність, магнітність), генезис мінералів. Надано вибірковий опис мінералів - класів самородних елементів, сульфідів, оксидів, гідрооксидів, галогенідів, карбонатів, сульфатів, фосфатів, фольфраматів, силікатів. Наведено загальні положення про мінеральний і хімічний склад, структури та текстури порід. Викладено матеріал про магматичні породи (загальні особливості, ультраосновні породи та основні, середні, кислі породи, їх механічні властивості), осадові породи (уламкові, глинисті, карбонатні, кременисті), метаморфічні породи (регіонально-метаморфічні, контактово-метаморфічні, метасоматичні).

Розглядається кристалічний стан речовини, її основні властивості, питання проектування кристалів (прямої лінії, площини, проекцій багатогранника, аксонометричні, стереографічні проекції). Висвітлюються теоретичні основи симетрії, координатні системи та їх перетворення, форми кристалічних багатогранників, а також наводяться кристалографічні символи.

Ключ. слова: радиационные эффекты в твердых телах, дефект, кристаллическое состояние галита, галіт, галит, кристалографія, кристаллография
Індекс рубрикатора НБУВ: В372.7 + В334.45

Рубрики:

Радіаційні ефекти у твердих тілах

Парамагнітний резонанс

Шифр НБУВ: Ж70861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості внутрішньої будови кристалів, питання з'ясування причин набуття природними кристалами певної зовнішньої форми.

Рассмотрены особенности внутреннего строения кристаллов, вопросы выяснения причин приобретения природными кристаллами определённой внешней формы.

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.63 + В195.1,0

Рубрики:

Спеціальні функції

Математичне моделювання

Шифр НБУВ: ВС41334 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основні закони кристалографії. Висвітлено особливості будови кристалічних граток (КГ) різноманітних елементів і сполук. Визначено взаємозв'язок кристалічної будови з фізико-хімічними властивостями. Наведено приклади практичного застосування кристалографічних методів для розв'язання просторових задач, пов'язаних з особливостями будови КГ матеріалів. Надано відомості про мінералогію, описано властивості мінералів. Запропоновано методи одержання штучних кристалів.

Приведены основные законы кристаллографии. Освещены особенности строения кристаллических решеток (КР) разнообразных элементов и соединений. Определена взаимосвязь кристаллического строения с физико-химическими свойствами. Приведены примеры практического применения кристаллографических методов для решения пространственных задач, связанных с особенностями строения КР материалов. Даны сведения о минералогии, описаны свойства минералов. Предложены методы получения искусственных кристаллов.

Виходячи з гіпотези про закономірні переміщення атомів заліза, розглянуто кристалографію утворення цементиту з вуглецевого мартенситу. Побудовано ряд можливих деформацій гратниці та показано, що мінімальні з них є близькими до деформації з інваріантною площиною. За допомогою феноменологічної теорії мартенситу (Векслера - Лібермана - Ріда) для цих деформацій розраховано основні кристалографічні параметри перетворення мартенсит - цементит. Одержані для енергетично вигідних умов результати пояснюють існування орієнтаційних співвідношень (ОС) Ісайчева та ОС Петча як наслідки реалізації двох різних деформацій гратниці. З тих самих причин ОС Ісайчева є вигіднішими в порівнянні з ОС Петча, що зумовлює їх переважну реалізацію. Розраховані габітусні площини перебувають у гарній відповідності до експериментально визначених.

Наведено теоретичні відомості, які дозволяють сформувати знання про походження, кристалічну структуру та властивості металів і мінералів. Подано основні розділи сучасної кристалографії. Описано внутрішню будову кристалів, процеси їх утворення та росту. Сформульовано закон сталості кутів кристалів і закон раціональних відношень параметрів, символів граней і напрямків. Увагу приділено кристалохімії, яка вивчає зв'язок структури кристалів з їх фізико-хімічними властивостями. Наведено відомості про атомні й іонні радіуси, типи зв'язку у структурах, поляризацію іонів, політипію, ізоморфізм, поліморфізм, точкові дифекти й атомні порушення структури кристалів. Розглянуто фізичні властивості кристалів, які обумовлюються природою й розподілом хімічних елементів, що входять до їх складу, типом хімічних зв'язків і наявністю недосконалостей структури. Описано механічні, теплові, електричні, магнітні й оптичні властивості кристалів. Розглянуто структуру та завдання мінералогії, її сучасний стан. Описано фізичні властивості мінералів, форми їх існування в природі та процеси утворення. Надано характеристику найпоширеніших мінералів - сульфідів, оксидів, гідроксидів, солей кисневмісних кислот, галоїдів.

Розглянуто поняття "кристал" і "кристалічна речовина", застосування кристалів і методи одержання монокристалів. Описано будову кристалів, явища, що супроводжують кристалізацію. Наведено класифікацію многогранників за елементами симетрії та її види. Розглянуто форму кристалів і способи їх зображення. Наведено основні відомості з кристалохімії, поняття про мінерали, їх походження та морфологічні особливості, властивості мінералів, основні принципи систематики.

Докладно розглянуто кристалографічні закони, класифікацію кристалів у наближенні континуума та дисконтинуума, кристалічні гратки, аналітичний опис геометричних елементів симетрії. Значну увагу приділено питанням проективного зображення кристала, практичного використання законів кристалографії в процесі дослідження закономірностей пластичної деформації та вивчення структури меж зерен.

Докладно рассмотрены кристаллографические законы, классификация кристаллов в приближении континуума и дисконтинуума, кристаллические решетки, аналитическое описание геометрических элементов симметрии. Значительное внимание уделено вопросам проективного изображения кристалла, практического использования законов кристаллографии в процессе исследования закономерностей пластической деформации и изучения структуры границ зерен.

Розкрито вплив кристала на його фізичні властивості. Розглянуто механічні та електричні властивості кристалів. Подано класифікацію діелектриків. Акцентовано увагу на оптичних властивостях кристалів. Охарактеризовано механізми зростання кристалів.

Наведено сучасні дані про методи дослідження спинномозкової рідини та їx можливості щодо вирішення актуальних питань судово-медичної практики, а саме: визначення давності настання смерті, зажиттєвості утворення ушкоджень та діагностування патологічних станів та процесів, що передували чи стали причиною смерті. Зокрема, проаналізовано можливості біохімічних, спектрофотометричного, імуноферментного, флюоресцентного методів дослідження ліквору, одержані авторами як в ocіб, які померли внаслідок наглої смертї, так і при передозуванні наркотиками. Особливу увагу приділено біофізичними методам дослідження (кристалографія, імпедансометрія, лазерна поляриметрія), оскільки, будучи на сьогодні порівняно мало вивченими, вони є перспективними, інформативними, порівняно простими і недорогими при їх використанні у практиці бюро судово-медичної експертизи.

Задача комівояжера (ЗК) - це задача, за якої комівояжер відправляється з вихідного вузла і повертається до нього таким чином, що кожен вузол у мережі вузлів відвідується один раз, а загальна пройдена відстань зводиться до мінімуму. Вважається, що ефективного алгоритму для ЗК не існує. ЗК класифікується як NP-важка задача і розробка ефективного вирішення для неї буде означати NP = P. Наведено постановку задачі комівояжера з фіктивними елементами. Для цього виключаються всі субтури в мережі ЗК із використанням мінімально можливої кількості обмежень. Оскільки для формування субтура потрібно мінімум 3 вузли, мережа ЗК розділяється за допомогою вертикальних і горизонтальних ліній таким чином, щоб між вертикальними або горизонтальними лініями було не більше трьох вузлів. Множина всіх вузлів між будь-якою парою вертикальних або горизонтальних ліній називається блоком. Фіктивні вузли використовуються для з'єднання одного блоку з наступним. Потім реконструйована ЗК використовується для постановки ЗК як задачі цілочислового лінійного програмування. У разі використання алгоритмів розгалуження немає ніякої гарантії, що кількість підзадач не злетить до некерованих рівнів. Евристичні або апроксимувальні алгоритми, які іноді використовуються для прийняття швидких рішень для практичних моделей ЗК, мають серйозні економічні проблеми. Різниця між точним рішенням і приблизними в грошовому вираженні дуже велика для практичних завдань, таких як доставка листів із використанням транспортного засобу в Пекіні, Токіо, Вашингтоні і т. д. Модель ЗК має безліч промислових застосувань, таких як свердління друкованих плат (ДП), капітальний ремонт газотурбінних двигунів, рентгенівська кристалографія, підключення комп'ютерів, комплектація замовлень на складах, складання маршрутів транспортних засобів, нанесення масок під час виробництва ДП і т. д.