Висвітлено класифікацію пестицидів, що набули широкого застосування, за призначенням та хімічною будовою, їх небезпечність для здоров'я, екологічні наслідки використання, фізико-хімічні властивості, а також шляхи перетворення у навколишньому середовищі, рослинах та організмах теплокровних. Особливу увагу приділено теорії та практиці відбору проб, підготовки їх до аналізу, сучасним методам ідентифікації та кількісного визначення мікрокількостей пестицидів у сільськогосподарській продукції, продуктах харчування та об'єктах навколишнього середовища (повітрі, воді, грунті) методами фотометрії, газової, тонкошарової, високоефективної рідинної хроматографії, мас-спектрометрії та хромато-мас-спектрометрії, імуноферментним методом тощо.

Висвітлюються окремі розділи аналітичної хімії, деякі питання загальної та фізичної хімії щодо використання їх у хімічному аналізі. Аналізуються властивості слабких електролітів у розчині, гідроліз солей, буферні системи. Описано вплив концентрації одноіменного іона на розчинність електроліту, сторонніх електролітів на розчинність осаду тощо. Розглядаються характерні реакції та систематичний хід аналізу катіонів та аніонів, умови їх осадження та механізм дії групових реагентів.

Розглянуто теоретичні основи якісного та кількісного (класичного) аналізів, а також фізико-хімічні методи аналізу. Наведено аналітичні реакції, які застосовуються для визначення елементів, іонів, хімічних сполук, для підтвердження тотожності катіонів і аніонів, що входять до складу лікарських засобів, а також реакції, за допомогою яких контролюють чистоту та допустимі межі домішок даних засобів. Значну увагу приділено фармакопейним методам аналізу.

Вивчався вплив різних концентрацій свинцю (0,1, 0,2, і 0,3 мг/л) на вміст нуклеїнових кислот та білків в печінці, м'язах і крові у двохрічок коропа. Після 14 діб аклімації відмічено незначне зменшення вмісту РНК в печінці і м'язах, а ДНК - в печінці і крові при всіх досліджуваних концентраціях металу. Вміст загального білку при цьому зростав в печінці, а білку РНК - в м'язах. В результаті дії йонів свинцю змінювалась і метаболічна активність досліджуваних тканин.

Розглянуто структуру та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул - білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, нуклеотидів, інформаційних нуклеїнових кислот. Висвітлено питання молекулярної біології та генетики, біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогормональної регуляції, молекулярні механізми виникнення найбільш поширених патологічних процесів (атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння) та спадкових ензимопатій. Значну увагу приділено молекулярним механізмам функціонування клітин крові, печінки, м'язів, імунної, нервової систем, ензимодіагностиці та біохімічним засадам фармакотерапії порушень обміну речовин.

На сучасному рівні викладено основні питання біохімії та молекулярної біології. Значну увагу приділено медико-біологічній і фармацевтичній спрямованості викладання поданого матеріалу, зокрема, деяким положенням клінічної біохімії, біохімії органів і тканин. Запропоновано основні шляхи перетворення лікарських речовин в організмі, а також розглянуто питання перенесення генетичної інформації та біосинтезу білка в клітинах.

Розглянуто основні відомості з хімії біогенних елементів, елементи хімічної термодинаміки й основи хімічної кінетики. Викладено властивості істинних розчинів високомолекулярних сполук. Розглянута реакційна здатність біологічно активних гетерофункціональних органічних речовин, у тому числі ліпідів, вуглеводів, амінокислот, білків, а також нуклеїнових кислот і гетероциклічних сполук. Велика увага приділена медико-біологічному аспекту розглянутих питань.

Розглянуто прикладні аспекти біоорганічної та біонеорганічної хімії, пов'язані з фізіологією рослин, агроекологією, агрохімією, грунтознавством і рослинництвом. Наведено відомості про біологічно важливі сполуки та надмолекулярні комплекси у зв'язку з їх місцем і значенням у функціонуванні рослинного організму. З позицій біонеорганічної хімії охарактеризовано фізіолого-біохімічні функції біометалів, а також відображено сучасні уявлення про молекулярні основи взаємодії організму та середовища.

Роботу присвячено вивченню процесу одночасного структурування та іммобілізації трикомпонентної системи: стиромаль - ліполактин - м-фенілендіамін, а також дослідженню властивостей одержаних структурованих фермент-полімерних комплексів, які містять в макромолекулах полімеру фрагменти ліполактину.

З метою поліпшення технологічних характеристик процесу виливання триацетатцелюлозної (ТАЦ) плівки в ТАЦ композицію вводились модифікуючі домішки - четвертинні амонійові солі різної будови. Показано, що ці добавки знижують у 2 - 3 рази динамічну в'язкість ТАЦ композиції, позитивно впливають на фізико-механічні властивості плівок з неї, а також покращують міцність плівок та інші експлуатаційні характеристики. ІЧ-спектри ТАЦ плівок довели, що домішка зменшує ІЧ-пропускання. Механізм дії домішки полягає в тому, що вона сприяє протіканню релаксаційних процесів, внаслідок чого збільшується стійкість мікроструктури.

Встановлено, що у випадку застосування N,N-діетилдитіокарбамату міді як аніоноїдного реагенту та каталізатора, селективність процесу взаємодії тетрафтороборату арилдіазонію з акриламідом зменшується, а сама реакція відбувається за радикальним механізмом, на відміну від реакції, що проходить у присутності N,N-діетилдитіокарбамату натрію. Остання реакція відбувається селективно з утворенням продукту аніонарилювання, N,N-діетилдитіокарбаматобензолу та цис-азобензолу. Вихід основного продукту - аміду-2-N,N-діетилдитіокарбамату-3-фенілпропанової кислоти за каталітичних умов приблизно в 13 разів вищий, ніж в некаталітичних.

Висвітлено основні питання загальної хімії: теорію будови атома та речовин, періодичність зміни властивостей простих речовин і сполук елементів, основи хімічної термодинаміки, хімічний зв'язок, властивості розчинів, закономірності перебігу хімічних реакцій, а також комплексні сполуки. Охарактеризовано властивості металів і сплавів, корозію металів та електроліз. Значну увагу приділено простим речовинам та сполукам, які використовуються у фармації та медицині.

Викладено теоретичні основи загальної та неорганічної хімії: атомно-молекулярна теорія, періодичний закон Д.І. Менделєєва, будова атома, хімічний зв'язок, енергетика і напрямленість хімічних процесів, кінетика хімічних реакцій, властивості розчинів, природа якісно-відновних процесів та їх застосування. Розглянуто властивості металів, закономірності комплексоутворення, систематику координаційних сполук, властивості та способи добування простих речовин і хімічних сполук за всіма групами періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва.

Описано будову електронних оболонок атома. Висвітлено історичні передумови відкриття фундаментального закону хімії. Наведено квантово-механічні підходи до опису хімічного зв'язку. Викладено основи хімічної термодинаміки та хімічної кінетики. Досліджено окисно-відновні процеси. Вміщено загальні відомості про електроліз водних розчинів і розплавів. Подано опис хімічного зв'язку в координаційних сполуках.

Розглянуто будову атомів, молекул і висвітлено їх властивості, основні закономірності перебігу хімічних реакцій, електрохімічні процеси, властивості металів, їх стійкість в агресивних середовищах тощо.

Розглянуто можливість застосування гідропероксидних полімерних мікросфер для біотехнології, біохімії, медицини в якості носіїв та матриць.

Представлено результати систематичних досліджень каталізованої та некаталізованої взаємодії ароматичних солей діазонію з алкенами в присутності зовнішніх нуклеофілів. Подано варіанти механізмів цих реакцій. Розкрито стан та перспективи їх застосування в тонкому органічному синтезі для одержання важкодоступних функціалізованих похідних алкенів, що відносяться до різних класів органічних сполук.

Напівемпіричними методами квантово-хімічних розрахунків доведено можливість утворення біарильованих похідних тетраметилендіакрилату та діалілоксиду. Встановлено, що напрямок реакції через проміжну стадію утворення аралкільного бірадикала є енергетично не вигідним у порівнянні з послідовним введенням тіоціанатної групи за двома подвійними зв'язками ненасиченого субстрату.

Дана робота присвячена вивченню властивостей ліпази гриба Oospora lactis, а також дослідженню процесу ковалентної іммобілізації ферменту на полімерному носії - стиромалі і властивостей одержаних фермент-полімерних комплексів (ФПК).

Досліджено властивості твердого сплаву ВК8В після високотемпературного окиснення за допомогою вібраційного магнітометра, гомогенний каталіз у процесах рідиннофазного окиснення органічних сполук, а також закономірності кінетики етерифікації оцтової кислоти. Проаналізовано клінічні особливості та діагностику синдрому Жільбера - Мейленграхта й обгрунтовано параметри колісних лісотранспортних засобів. Детально розглянуто проблеми оптимізації ходових систем самохідних лісових машин із застосуванням екологічних критеріїв, біологічну систему землеробства, її роль в охороні навколишнього природного середовища та збереженні родючості грунту.