Розглядається питання виникнення і діяльності ОУН у Закарпатті в 30-х рр. ХХ ст. Аналізується вплив карпатоукраїнського (підкарпатського) фактора на зовнішню політику Радянського Союзу в період чехословацької кризи 1938-1939 рр. Описується окупація в Карпатській Україні у цей період, а також рух Опору в Україні в перший період війни (1941 р.). Висвітлюються історичне значення возз'єднання Закарпаття з Україною, діяльність України в ООН та декілька важливих фактів з історії держави і церкви в Україні в 1940-1949 рр. Розглядаються міжнародні конференції в Тегерані (1943), Ялті та Сан-Франциско (1945). Простежується стан педагогічної періодики Закарпаття між двома світовими війнами тощо.

Висвітлено життєвий та творчий шлях видатного вченого-економіста, громадського та політичного діяча, одного з організаторів кооперативного руху, члена ЦК Селянської спілки, Української Центральної Ради та Малої Ради - Б.М.Мартоса. Детально охарактеризовано діяльність українського публіциста І.П.Мазепи. Значну увагу приділено численним працям з історії національно-визвольних змагань в Україні: "Большевизм і окупація України", "Підстави нашого відродження", "Україна в огні й бурі революції".

Висвітлено трагічну історію Кам'янеччини та її жителів по обох берегах Західного Бугу в роки Другої світової війни (1939 - 1945 рр.). Розглянуто питання про німецький окупаційний режим і рух Опору за період 1941--1944 рр., а також повернення радянської влади в даний регіон. Вміщено іменний та географічний покажчики з даного питання.

Освещена трагическая история Каменецкого региона и его жителей по обоим берегам Западного Буга в годы Второй мировой войны (1939 - 1945 гг.). Рассмотрены вопросы о немецком оккупационном режиме и движении Сопротивления за период 1941 - 1944 гг., а также возвращении советской власти в данный регион. Помещены именной и географический указатели по данному вопросу.

Досліджено нову філософську проблему, пов'язану з актуалізацією етнічної релігії (рідної віри) в Україні та аналогічні процеси у країнах Європи. Українське язичництво розглянуто як духовно-культурний феномен, що проявляється у світогляді, моральних нормах поведінки, звичаєвості й обрядовості у процесті функціонування етносу. Встановлено, що феноменальність рідної віри полягає в її здатності фіксувати, а за сприятливих умов - самовітворювати власні етнічні цінності. Показано, що дана актуалізація може відбуватися у підсвідомості носіїв власної етнічної культури як своєрідне підсвідоме "пригадування" окремими представниками етносу колективного досвіду своїх предків. Зроблено висновок, що етнорелігія (язичництво) - це природний генератор духовного життя етносів та упорядник їх життєвого простору та морально-звичаєвих відносин, в яких гарантом цілісності етнічної спільноти виступає сама етнічна група з її усталеними етнічними звичаями та цінностями Роду. Доведено, якщо розвитку етнічної релігії не перешкоджають зовнішні чинники - війни, поневолення, окупація, асимілятивні процеси, - то рідна віра може бути самодостатньою духовною системою на будь-якому етапі розвитку свого етносу, навіть на самому модерному. Зроблено висновок, що багатотисячолітні духовні традиції, що склалися природним шляхом, мають переваги перед штучними глобальними релігійними доктринами. Встановлено, що етнічні релігії виявляють більшу життєздатність і зберігають властивість періодично відроджуватись, виступають засобом самозбереження етносу.

З використанням широкої джерельної бази вивчено структуру повсякденного життя мешканців окупованого Києва, а саме: харчування, одяг, житло, охорону здоров'я та проаналізовано потреби городян у соціокультурній сфері. Визначено роль міської управи у вирішенні щоденних проблем киян. З'ясовано, що окупація поглибила ці проблеми та мешканці Києва були змушені самотужки виходити зі складних ситуацій. Відзначено, що політика окупантів у сфері використання місцевих ресурсів спрямовувалася у першу чергу на обслуговування потреб німців. Розглянуто діяльність закладів торгівлі та громадського харчування, медичних, освітніх установ і закладів культури у напрямку задоволення повсякденних запитів городян.

На основі критичного аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури і введення до наукового обігу оригінальних джерел системно висвітлюються взаємозв'язані проблеми комплексної теми: соціально-економічне і політичне становище українців Румунії між двома світовими війнами, окупація населених пунктів Мараморощини Угорщиною, діяльність угорської адміністрації та організації руху опору з боку місцевих патріотичних сил, внесок українців Мараморощини в розгром ворога і рух за возз'єднання краю з Україною.

Проаналізовано питання розвитку вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо врегулювання набуття права власності на знахідку, а також спеціальну літературу з відповідної проблематики. Детально досліджено визначення поняття знахідки у цивільному праві, а також встановлення співвідношення термінів "спосіб" і "підстава" набуття права власності на знахідку. Запропоновано значення терміна "знахідка": безхазяйна річ, яка була знайдена; виявлення загубленої речі - юридичний факт - вчинок; фактичне заволодіння річчю як однобічний набувальний акт - окупація; юридичний склад - заволодіння. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення низки норм чинного законодавства з питань врегулювання знахідки та набуття права власності на неї.

Розглянуто одну із найактуальніших і малодосліджених проблем історії Другої світової війни - проблему історичної пам'яті поколінь про події 1939 - 1945 рр. Акцентовано на післявоєнному і сучасному функціонуванні та трансформуванні історичної пам'яті про окупаційний режим на східнослов'янських територіях, зосереджуючи увагу на донедавна "заборонених спогадах" живих свідків.

Розглянуто методологічні проблеми сучасних історичних досліджень. Проаналізовано суспільно-політичні настрої населення України у 1939 - 1945 рр. На матеріалі мемуарів радянських воєначальників показано їх ставлення до України, українців, всього українського. Досліджено повсякденне життя селян Центрального регіону України за умов окупації, показано їх ставлення до нацистських "реформ" у системі землекористування. Висвітлено політику вермахту щодо інвалідів у прифронтовій зоні окупації. Надано відомості про функціонування закладів освіти, зокрема Черкаського педагогічного інституту, в період нацистської окупації.

Розглянуто питання насильницького вивезення мирного населення з території СРСР і Української РСР до нацистської Німеччини та його відображення у науковій літературі та меморіальних заходах. Висвітлено основні тенденції та регіональну специфіку депортації цивільного населення півдня України на примусові роботи до Третього рейху 1941 - 1944 рр. Розкрито питання термінології, правового та соціального статусу робітників з України в нацистській Німеччині. Подано основні етапи висвітлення теми примусової праці у німецькомовній історіографії. Проаналізовано історіографію проблеми Другої світової війни в історичній та національній пам'яті.

Обгрунтовано закономірність кваліфікації перебування військ Німеччини та Австро-Угорщини на території України в 1918 р. як окупації. Розкрито оцінку цього явища тогочасними політичними, державними, військовими діячами та дипломатами, в українській і зарубіжній історіографії, а також у контексті міжнародно-правових актів.

З'ясовано деякі тенденції розвитку так званої резонансної публіцистики, репресивної критики у системі оцінки й моделювання ситуації. Докладно проаналізовано, зокрема, публікації газети "Столичные новости".

З'ясовано, що в період 1939 - 1944 рр. на території окупованої Польщі підпільним освітнім структурам вдалося створити розгалужену мережу таємних середніх закладів освіти, що було необхідною умовою забезпечення неперервності навчального процесу та протидії гітлерівській культурній експансії. Акцентовано увагу на дидактичних аспектах навчання у конспіративних освітніх установах, програмних документах, методичних вказівках, інструкціях Департаменту освіти і культури для здійснення та забезпечення навчального процесу у цих закладах.

Выяснено, что в период 1939 - 1944 гг. на территории оккупированной Польши подпольным образовательным структурам удалось создать разветвленную сеть тайных средних учебных заведений, что было необходимым условием обеспечения непрерывности учебного процесса и противодуйствия гитлеровской культурной экспансии. Акцентировано внимание на дидактических аспектах обучения в конспиративных образовательных учреждениях, программных документах, методических указаниях, инструкциях Департамента образования и культуры для осуществления и обеспечения учебного процесса в этих заведениях.

The problem is devoted to organizational and pedagogical principles of secondary secret education on the territory of General Governship in occupied Poland. The attention is focused on didactic aspects of teaching in secret educational institutions, curricula, guidelines, instructions of the Department of Education and Culture to implement and maintain the educational process in these institutions.

Проаналізовано податкову політику нацистів на селі, що діяла в межах рейхскомісаріату "Україна" з другої половини 1941 до початку 1944 рр. Висвітлено умови, в які потрапило населення після запровадження окупантами планів здачі натурального податку молоком, м'ясом свиней, великої рогатої худоби, птиці, яйцями, медом та іншою сільськогосподарською продукцією. Показано окремі аспекти політики експлуатації селянства нацистами за підтримки створених ними українських допоміжних органів влади.

Стаття присвячена агітаційно-пропагандистській діяльності німецької окупаційної адміністрації на території південно-східних областей України в 1941 - 1944 рр. Визначено основні засоби, напрямки та результати німецької пропаганди серед місцевого населення. Звернено увагу на те, що в південно-східних областях України перед нацистською пропагандою постали завдання по формування лояльного ставлення до "нового порядку" як з боку селянства задля забезпечення німецьких військ продовольством, так і з боку робітників, які мали налагодити постачання до Німеччини сировини і промислової продукції, а також стати джерелом поповнення остарбайтерів. Проведено аналіз ефективності роботи нацистського пропагандистського апарату, звернено увагу на її низьку результативність при доволі високих сподіваннях місцевих жителів від окупації, проявом чого стало поширення різноманітних течій руху опору, вимушеність німців до застосування примусових засобів при вербуванні трудових ресурсів для роботи на території Третього Рейху, а також чисельні каральні акції стосовно партизан. Головна причина низької результативності агітаційно-пропагандистської діяльності німецької окупаційної адміністрації полягала у схильності нацистів до терору та відсутності в них гнучкої політики на захоплених землях, яка остаточно відштовхнула від них місцеве населення.

Проаналізовано політику німецької окупаційної влади в сфері шкільної освіти в м. Запоріжжі. На окупованій території міста були відкриті початкові та українські народні школи з метою встановлення тотального контролю над наймолодшими категоріями населення. Політика німецького командування носила непослідовний та обмежений характер та не досягла бажаних результатів. Розкрито особливості функціонування шкіл, політики окупаційної влади стосовно підбору педагогічних кадрів й покладених на них новою владою завдань.

Досліджено дескриптивні прийоми, які виступають агентами трансжанрової дифузії, властивої творчості французького письменника Ж. Ешноза (нар. 1947 р.). Висвітлено особливості функціонування у творах сучасного автора нав'язливої присутності предметів, їх соціологізації, а також з'ясовано роль численних описів і перерахувань предметів у руйнуванні наративних структур роману, зокрема й традиційних романних форм загалом. Сліди міжжанрових перетинів і силу їх гіпертекстуальної дії проілюстровано на матеріалі творів Ж. Ешноза "Меридіан Грінвіч", "Черокі", "Малайзійська пригода", "За роялем", "Окупація земель", "Озеро". Проведено паралелі між дескриптивними рисами ешнозівського письма та шозизмом у Новому романі. Наголошено на конечності стильового прийому гри у творчості автора як чинника трангресії традиційних жанрових форм.

Розглянуто геополітику як неупереджену реальність наших днів. Доведено, що породжена агресією Росії драма навколо анексії Кримського півострова й окупації частини Донецької та Луганської областей мають вивчатися й аналізуватися як свого роду політична кримінологія.

Проаналізовано зміст та наслідки грабіжницької діяльності нацистів в українському селі. Висвітлено грошову податкову політику окупаційної влади, що діяла в межах рейхскомісаріату "Україна". Показано умови, в які потрапило місцеве населення Наддніпрянщини після введення окупантами податку з товарообігу, з заробітної плати, подушного та податку на домашню худобу, будинок та ряд інших форм пограбувань, запроваджених через систему разових адміністративних зборів, страхування майна і штрафів.

Проаналізовано повсякденне життя українського населення в перші повоєнні місяці й роки. Воно визначалося історичними традиціями, результатами кількох хвиль модернізації, наслідками війни, особливостями політики гітлерівського та сталінського тоталітарних режимів. Багато людей тоді сподівалося, що повоєнні труднощі тимчасові й аж ніяк не пов'язували їх із деспотичним характером "народної" (комуністичної) влади.