Розглянуто українську мову як національну мову українського народу, розкрито її суть. Описано стильові різновиди та територіальні діалекти. Висвітлено анатомо-фізіологічний та лінгвістичний аспекти вивчення звуків, наведено будову мовленнєвого апарату. Запропоновано артикуляційну класифікацію голосних і приголосних звуків. Охарактеризовано голосні фонеми, наведено їх модифікацію. Розглянуто зміни приголосних у потоці мовлення. Висвітлено особливості правопису українських і російських прізвищ.

Рассмотрен украинский язык как национальный язык украинского народа, раскрыта его суть. Описаны его стилевые разновидности и территориальные диалекты. Освещены анатомо-фмизиологические и лингвистические аспекты изучения звуков, приведено строение речевого аппарата. Предложена артикуляционная классификация гласных и согласных звуков. Охарактеризованы гласные фонемы, приведена их модификация. Рассмотрены изменения согласных в потоке речи. Освещены особенности правописания украинских и русских фамилий.

Охарактеризовано функціональні стилі сучасної української літературної мови. Наведено типові зразки рукописних документів, їх класифікацію, складові та вимоги до укладання. Висвітлено засади культури мовлення. Проаналізовано особливості використання неологізмів та запозичень, а також іменників у ділових паперах. Розглянуто види усного спілкування, а також особливості телефонного ділового спілкування. Описано складні випадки правопису слів іншомовного походження. Наведено словники відмінностей слововживання іменників, прикметників і дієслівних форм, скорочення слів і словосполучень, а також російсько-український словник типових мовних зворотів.

Охарактеризованы функциональные стили современного украинского литературного языка. Приведены типовые образцы рукописных документов, их классификация, составляющие и требования к составлению. Освещены основы культуры речи. Проанализированы особенности использования неологизмов и заимствований, а также существительных в деловых бумагах. Рассмотрены виды устного общения, а также особенности телефонного делового общения. Описаны сложные случаи правописания слов иностранного происхождения. Предложены словари отличий словоупотребления существительных, прилагательных и глаголов, сокращения слов и словосочетаний, а также русско-украинский словарь типовых языковых оборотов.

Розглянуто фонетику, фонологію, орфоепію, графіку, орфографію, лексикологію і лексикографію як розділи сучасної української мови. Особливу увагу приділено проблемам правопису та нормам української літературної вимови, зокрема, слів іншомовного походження та абревіатур. Описано типи стародавнього українського письма. Наведено інформацію про електронні словники та комп'ютерну лексикографію.

Рассмотрены фонетика, фонология, орфоэпия, графика, орфография, лексикология и лексикография как разделы современного украиского языка. Особое внимание уделено проблемам правописания и нормам украинского литературного произношения, в частности слов иноязычного происхождения и абревиатур. Описаны типы древней украинской письменности. Приведена информация об электронных словарях и компьютерной лексикографии.

Висвітлено проблеми шкільного курсу української мови як науки та навчальної дисципліни. Наведено методику викладання наступних розділів курсу: фонетика, графіка, синтаксис, орфографія, пунктуація, лексика, фразеологія. Розглянуто особливості проведення лекційного курсу, практичних, лабораторних, факультативних занять, позакласної та методичної роботи вчителя-словесника.

Освещены проблемы школьного курса украинского языка как науки и научной дисциплины. Приведена методика преподавания следующих разделов курса: фонетика, графика, синтаксис, орфография, пунктуация, лексика, фразеология. Рассмотрены особенности проведения лекционного курса, практических, лабораторных, факультативных занятий, внеклассной и методической работы учителя-словесника.

Розглянуто складні, проблемні та маловивчені питання фонетики, фонології, морфонології, графіки, орфографії, лексикології, фразеології та лексикології сучасної української літературної мови. Показано відмінності у визначенні милозвучності та мелодійності української мови, розкрито сутність поняття лапідарності. Проаналізовано різні тлумачення основних ознак української мови ученими-мовознавцями. Висвітлено питання дискусії про кількісний склад голосних і приголосних фонем в українській мові, пуристичні тенденції в орфографії, графіці, лексикології, а також предмет та об'єкт морфонології, лексикології, фразеології.

Рассмотрены сложные, проблемные и малоизученные вопросы фонетики, фонологии, морфонологии, графики, орфографии, лексикологии, фразеологии и лексикологии современного украинского литературного языка. Показаны отличия в определении благозвучности и мелодичности украинского языка, раскрыта сущность понятиия лапидарности. Проанализированы различные толкования основных признаков украинского языка учеными-языковедами. Освещены вопросы дискуссии о количественном составе гласных и согласных фонем в украинском языке, пуристических тенденциях в орфографии, графике, лексикологии, а также предмете и объекте морфонологии, лексикологии, фразеологии.

Наведено загальну характеристику навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова" (розділи "Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія"). Вміщено навчальну програму курсу, розкрито зміст теоретичної підготовки, розроблено завдання для практичних і лабораторних занять і самостійної роботи студентів, розглянуто зразки модульних контрольних робіт, програму семестрового іспиту, встановлено критерії розподілу балів за їх виконання. Обгрунтовано правила визначення підсумкового рейтингу з кредитного модуля (дисципліни).

Изложена общая характеристика учебной дисциплины "Современный украинский язык" (разделы "Фонетика. Фонология. Орфоэпия. Графика. Орфография"). Изложена учебная программа курса, определены его основные задачи, раскрыто содержание теоретической подготовки, приведены задания для практических и лабораторных занятий, а также самостоятельной работы студентов, рассмотрены образцы модульных контрольных работ, программа семестрового экзамена, установлены критерии распределения баллов за их выполнение. Обоснованы правила определения итогового рейтинга по кредитному модулю (дисциплине).

Досліджено проблеми орфографічної та фонетичної диференціації омофонів та омографів на підставі аналізу їх орфографічних / фонетичних особливостей. Доведено, що омофонічні слова у французькій мові диференціюються за допомогою літерних та нелітерних графічних знаків. Показано, що з літерних графічних засобів переважає диференціація фонограмами та фіналями, а серед ілетрограм поширеним є розрізнення омофонічних слів за допомогою апострофа та інтервалу. Досліджено явище омонімії в ономастичній системі мови. Доведено, що під час диференціації омофонів-онімів особливе значення має графічна орфографія. Виявлено та систематизовано всі орфографічні засоби французької орфографії, які виконують семантичну функцію. За змістом виділено гомотаксичні та гетеротаксичні омофони. Проаналізовано структуру оморядів та установлено, що існують оморяди, які містять від двох до шести компонентів, але переважають дво- та трикомпонентні ряди. Зазначено, що явище омофонів є поширеним не лише на лексичному рівні, виявлено та проаналізовано пари синтаксичних омофонів. Доведено, що значення синтаксичних омофонів установлюється за допомогою загальних засобів диференціації омофонічних слів французької мови.

Досліджено фонографічні й орфографічні особливості акронімів сучасної французької мови, наведено їх опис, визначення та класифікацію. Розглянуто лексичні особливості акронімів і встановлено, що абсолютна лексикалізація акронімів відбувається тоді, коли акронім починає розглядатися незалежно від свого прототипу, характеризується цільністю, називає певні предмети, процеси та явища та має фонетичні, орфографічні, граматичні та лексико-семантичні ознаки, властиві слову. З'ясовано, що акронімам притаманна омонімія. З урахуванням даного факту розроблено схему класифікації акронімів-омонімів у французькій мові. На підставі результатів фонографічного аналізу виявлено, що для акронімів характерними є прості монограми. Зроблено висовок, що орфографія акроніма базується на фонетичному принципі. Розглянуто графічні засоби, які використовуються у складі акронімів французької мови. Зроблено порівняльний аналіз орфограм, характерних для орфографії акронімів. На підставі вивчення графічних засобів оформлення акронімів доведено функціональну значимість літерних і нелітерних знаків. Виявлено, що дані знаки іноді виконують функцію розрізнення лексичних одиниць. Досліджено особливості орфографії акронімів французької мови та зроблено висновок про суперечливість процесів, які в ній відбуваються: прагнення до спрощення й ускладнення графічного зображення акронімів.

Розглянуто питання орфо- та лексикографії, а також фразео- та лексикології української мови. Висвітлено принципи та сучасні проблеми українського правопису. Подано інформацію про ознаки слова, джерела збагачення синонімів, стилістичні фігури, класифікацію фразеологізмів, фразеологічні кальки, етнографічні діалектизми, фразеологізовані словосполучення.

Наведено основні відомості з фонетики, графіки, орфографії та лексики. Визначено співвідношення букв і звуків, подано класифікацію звуків, описано особливості чергування голосних і приголосних звуків, асиміляції та дисиміляції приголосних, спрощення в групах приголосних, їх подовження та подвоєння, правопису іншомовних слів. Увагу приділено омонімам, паронімам, синонімам, антонімам, активній та пасивній лексиці, а також лексиці за походженням і в контексті її стилістичного використання, фразеологізмам.

Даны основные сведения по фонетике, графике, орфографии и лексике. Определены соотношения букв и звуков, представлена классификация звуков, описаны особенности чередования гласных и согласных звуков, ассимиляции и диссимиляции согласных, упрощения в группах согласных, их удлинения и удвоения, правописания иноязычных слов. Внимание уделено омонимам, паронимам, синонимам, антонимам, активной и пассивной лексике, а также лексике по происхождению и в контексте её стилистического использования, фразеологизмам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-34

Рубрики:

Українська мова

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтувано необхідність застосування мовленнєвих завдань як засобу реалізації комунікативно-діяльнісного підходу до вивчення орфографії у середніх класах, виявлення специфіки цього типу завдань і вправ.

Обоснована целесообразность и эффективность использования речевых заданий как средства реализации коммуникативно-деятельного подхода к изучению орфографии в средних классах, описанию специфики этого типа заданий и упражнений.

Substantiaed of expediency and efficiency of use of speech tasks as implementers of the communicatively-active approach to spelling studying in middle classes, to the description of specificity of this type of tasks and exercises

Охарактеризовано орфографічні норми українського правопису, проаналізовано зміни в системі загальноприйнятих правил. Описано складну історію укладання правопису в Україні, окреслено перспективи вдосконалення орфографії у зв’язку із запланованими нововведеннями. З’ясовано, що орфографія української мови змінюється відповідно до суспільних потреб, розвивається, удосконалюється, що важливо з огляду на широке застосування писемної форми мовлення. Водночас відчутне вольове прагнення повернути до життя потенційні норми передачі звукової мови, з різних причин вилучені із системи загальноприйнятих правил.

Дана характеристика орфографических норм украинского правописания, проанализированы изменения в системе общепринятых правил, намечены перспективы усовершенствования орфографии в связи с запланированными нововведениями.

Description of orthographic norms of the Ukrainian spelling is Given, changes are analyzed in the system of the generally accepted rules, and the prospects of improvement of orthography are set in connection with the pre-arranged innovations.

Розглянуто етапи розвитку письма, категорії фонетичного письма, вимоги до графіки будь-якої мови. Розкрито зміст понять "орфографія" та "орфоепія". Наведено основні правила вимови звуків, звукосполук в українській мові. Висвітлено історію розвитку методів навчання іноземних мов. Надано основні відомості про мову есперанто. Приділено увагу основним категоріям термінології: "термінознавство", "терміноїд", "дефініція" тощо. Охарактеризовано типи словників. Подано інформацію про структурну, математичну та комп'ютерну лінгвістики.

Проаналізовано специфічні особливості орфографії німецьких власних назв. Зазначено, що орфографічна форма власної назви є вагомим чинником її функціональності. Висвітлено питання орфографічної варіативності ономастичних лексичних одиниць. Наголошено на тенденції орфографічного оформлення власних назв до розмежування онімів та омонімічних до них апелятивів, що в свою чергу сприяє виконанню власними назвами функцій індивідуалізації та ідентифікації позначуваних об'єктів.

Розглянуто один із важливих напрямків квантитативних досліджень мови та мовлення - вивчення інформаційно-статистичних властивостей тексту. Проведено перевірку на творах Л. Мартовича впливу орфографії на відносну частотність букв у текстах. Зроблено відповідні висновки.

Проаналізовано історичні та статистичні дані щодо проявів стихійних явищ на Чернігівщині. Показано їх негативний вплив на стан фізико-механічних властивостей грунтів в районах м. Чернігів, що межують із басейнами річок Десна й Стрижень. Зроблено висновок про необхідність врахування цих факторів під час конструювання фундаментів будівель і споруд.

Розкрито можливості використання монографії Л. А. Булаховського "Акцентологический комментарий к польскому языку" на різних етапах вивчення польської мови у вищих навчальних закладах у зв'язку зі значенням відомостей з історичної та компаративної мовознавчої славістики для активізації лінгводидактичного процесу.

Узагальнено матеріал теоретичних і практичних питань сучасної української літературної мови. На основі аналізу наукової літератури подано виклад складних питань фонетики, фонології, морфонології та інших розділів науки про мову. Увагу зосереджено на відмінностях у визначенні милозвучності та мелодійності української мови, подано поняття лапідарності. Наголошено на основних ознаках української мови, які по-різному тлумачать учені. Висвітлено основні питання дискусії про кількісний склад голосних і приголосних фонем в українській мові; про пуристичні тенденції в орфографії, графіці, лексикології; про предмет і об'єкт морфонології, лексикології, фразеології.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблем розроблення лінгводидактичних засад конструювання електронного підручника української мови для 5 класу та науково обґрунтованої методики використання його в освітньому процесі. Обґрунтовано наукові засади конструювання електронного підручника української мови для 5 класу. Визначено лінгводидактичні засади використання електронних засобів навчання. З’ясовано й уточнено зміст базових понять дослідження “електронний підручник”, “електронний підручник української мови”. Зміст поняття “електронний підручник української мови” потлумачено як відкриту навчальну програмну систему комплексного призначення із розвиненими можливостями інтегрування інформації з різних джерел і дидактичних властивостей інших засобів навчання, гіпертекстовими, мультимедійними особливостями, причинно-наслідковим способом подання інформаційних відомостей та з постійним якісним зворотним зв’язком. Встановлено, що електронний і друкований підручники української мови мають спільні риси: навчальний матеріал викладений з урахуванням принципів науковості, доступності, проблемності, наочності, активності та свідомості, систематичності та послідовності, міцності засвоєння знань і передбачає реалізацію навчальної, виховної та розвивальної функцій предмета; містять складники, що мають взаємозв’язок та смислові відношення та забезпечують структурну цілісність підручників. Висвітлено лінгводидактичний аспект конструювання електронного підручника для учнів 5-го класу. Виокремлено й описано найбільш ефективні етапи навчання за електронним підручником на уроках української мови. Упорядковано систему пошуково-дослідницьких завдань з української мови (на матеріалі: Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія). Обгрунтовано структурно-функційну модель електронного підручника, специфічні методи та засоби навчання. Зазначено, що результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність пропонованої методики використання електронного підручника української мови для учнів 5 класу.