Запропоновано аналітичний, числовий та експериментальний аналізи поля напружень попереду гострого вирізу, щоб знайти критерій руйнування для прогнозу початку поширення тріщини від вирізу. Переглянуто підхід Уільямса до аналізу загальної структури поля напруження. Методом скінченних елементів обчислено коефіцієнти інтенсивності напружень. Каустичним методом отримано нові рівняння для розрахунку напружень попереду вирізу. На підставі експериментальних даних встановлено критерій руйнування.

Вивчали ріст тріщини у Al-Zn-Mg сплаві в різних газових середовищах. Щоб отримати високу чистоту газової атмосфери, використовували обладнання з камерою глибокого вакууму (10^-5 Па). Експериментальні дані свідчать, що водяна пара є основним фактором пришвидшення росту тріщин порівняно з глибоким вакуумом. Окрихчення спричиняє водень, що виділяється внаслідок взаємодії водяної пари зі свіжоутвореною поверхнею в околі вершини тріщини.

Запропоновано детерміністичний та ймовірнісний методи для прогнозування росту тріщин в елементах конструкцій з вирізами. Методи враховують закономірності росту коротких тріщин і спрощують процедуру прогнозування. У детерміністичному підході прийнято експоненціальний закон зниження коефіцієнта концентрації напружень з віддаленням від вершини вирізу в напрямку поширення короткої тріщини. Рівняння для опису поширення тріщини по поверхні і в глибину матеріалу одержано на підставі формули Паріса. Імовірнісний підхід базується на лінійній механіці руйнування й передбачає стохастичну природу росту втомної тріщини. Обидва методи встановлюють вирази, що дозволяють оцінити втомну довговічність коротких та довгих тріщин. Правомірність підходів підтверджена для середньовуглецевої сталі.

Розглянуто задачу Лаврентьєва про поширення довгих хвиль на поверхні рідини, що знаходиться в полі сили тяжіння за наявності неоднорідностей рельєфу дна у вигляді видовженого підводного хребта. За методом пробних функцій коректно враховано вплив неоднорідностей дна та встановлено наявність хвилі з локалізованим по фронту збуренням її структури.

Досліджено особливості мікрохвильової діагностики плазми, що утримується в термоядерних пастках. Для цього відтворено повну картину поширення електромагнітних хвиль, що застосовуються для мікрохвильової рефлектометрії, від антени крізь плазму. Досліджено особливості перпендикулярного та похилого зондування у великих токамаках з некруглим перерізом. Запропоновано новий спосіб зондування незвичайною хвилею, з використанням якого стає можливим ефективно оперативно контролювати щільність плазми.

На основі мікроскопічного принципу невизначеності для просторових змінних показано, що поширення фотонів у такому просторі підлягає модифікованому спектральному розподілові, який має природнє обрізання. Одержано відповідний вираз закону Стефана - Больцмана для такого фотонного газу, а також рівняння стану, що описує область простору-часу, в якій діє принцип невизначеності для довжини простору.

Подано методики корозійного моніторингу на базі вимірювання електрохімічних шумів на поверхнях конструкційних сталей за різних експлуатаційних умов: напруження, наявності гальванопар, під захисними покриттями, розпилення розчинів солей різної концентрації, зміни температури. У ході спостереження таким способом можна розрізнити види корозії та механізм її поширення в процесі руйнування металевих поверхонь, а також підвищити чутливість визначення процесу до рівня наноамперів і скоротити тривалість випробування.

Подано огляд розвитку ідеї ренормалізаційної групи, запропонованої у квантовій теорії поля М. М. Боголюбовим у середині п'ятдесятих років. Розглянуто поширення цієї ідеї в інших областях фізики та вказано на її тісний зв'язок з поняттям функціональної автомодельності. Ефективність розвинутого підходу продемонстровано шляхом його застосування для аналізу лазерного самофокусування у нелінійному середовищі.

Дано огляд літератури, в якому зібрано та проаналізовано дані про розвиток лісових ценозів і спонтанне відтворення лісової рослинності на відкритих безлісних ділянках за відсутності або мінімізації антропогенного втручання. Вивчення загальних особливостей перебігу процесів самозаліснення, а також аналіз швидкості та спрямованості цих процесів у Чорнобильській зоні відчуження дозволяють зробити прогноз подальшого розвитку флори цього регіону під дією прямого (опромінення) та опосередкованого (припинення господарювання) впливу радіації.

Подано результати вивчення аеротехногенного забруднення зелених насаджень м. Алчевська методом снігової індикації. Встановлено, що головними забруднювачами атмосфери в цьому районі є оксид вуглецю, пил, діоксид сірки, діоксид азоту, аміак. Сніговий покрив у насадженнях підлуговується техногенними амонієм, кальцієм і магнієм. З наближенням до промзони збільшується навантаження хлором та кальцієм. Розподіл у просторі решти інгредієнтів не має чіткого зв'язку з віддаленням від джерел викидів. У цілому, забруднення насаджень у місті вище, ніж у передмісті. Виняток становлять важкі метали, яких більше накопичується на околицях міста.

Запропоновано підхід до складання територіального плану стільникової мережі зв'язку, який базується на статистичній моделі поширення радіохвиль. Розглянуто використання ймовірнісних законів розподілу потужностей сигналів і завад, параметрів цих законів для створення плану стільникової мережі зв'язку й аналізу діючої мережі на прикладі рухомого стільникового зв'язку міста Харкова.

Наведено загальну характеристику оптимізаційних задач гільйотинного розкрою, розглянуто методи пошуку екстремумів функції мети, уточнено сутність багатоекстремальних комбінаторних задач, проаналізовано існуючі методи розв'язання задач на множині перестановок і перспективи розробки нових методів, визначено актуальність, мету і завдання подальших досліджень.

Висвітлено проблеми позаіндивідуального, надособистісного буття людських спільнот, архетипової детермінації української та російської психокультур. Запропоновано оригінальну авторську концепцію щодо поширення нині в Україні та Росії різноманітних масових форм психопатологічної поведінки, пов'язаної з двома головними чинниками: політичним насильством (невідповідністю визначеного шляху глибинній природі соціуму) та негативним впливом візантинізму на психосоціальні конструкти.

Подано ареали поширення, ізоглоси розмежування всіх варіантів парадигм словозміни частин мови і різновидів форм службових слів гуцульських, буковинських, подільських говірок південно-західного наріччя української мови на території Чернівецької області та суміжних земель.

На основі вивчення мікрофлори заповідника наведено матеріали про систематичний склад базидіальних макроміцетів. Визначено 139 видів макроміцетів, наведено результати фенологічних спостережень і розподіл макроміцетів за еколого-біологічними групами.

Систематизовані відомості про наявність і різноманітність бальнеологічних ресурсів Передкарпаття, розкриті закономірності їх географічного поширення. Оцінений сучасний стан і рівень використання, резерви подальшого освоєння ресурсів мінеральних вод і пелоїдів (лікувальних грязей). Особлива увага звернена на проблеми їх охорони та збереження, раціонального використання у майбутньому, вирішення яких рекомендується здійснювати в контексті світової програми збалансованого екорозвитку.

В монографії висвітлені лісівничі та екологічні особливості інтродукованої в лісові насадження Житомирського Полісся берези карельської та вперше наведені дані про популяцію берези української, яка продукує візерунчасту текстуру деревини. Детально викладені і проаналізовані процеси поліморфізму в культурах берези карельської та в природніх насадженнях Словечанського держлісгоспу берези української.

На чорноземах у посадках акації білої першого року для знищення бур'янів у захисних зонах рядів слід використовувати симазин у нормі 4 кг/га, а другого - симазин (6 кг/га) або атразин (4 кг/га). Обприскування необхідно виконувати до початку росту акації і появи бур'янів.

Подано екологічну характеристику угруповань формації бука європейського на Опіллі. Встановлено, що 74% зрубів в дубово-грабово-букових та майже 90% в грабово-букових типах лісу можна залишати для природного відновлення, а на решті площ зрубів рекомендовано вирощувати лісові культури.

Висвітлено видову різноманітність і систематичну структуру автотрофних організмів (фото- і хемосинтезуючих прокаріотів і рослин). Розглянуто головні закономірності фотосинтезу, дихання, росту і розвитку автотрофів, їх географічного поширення та роль у функціонуванні природних і антропогенних екосистем. Особливу увагу приділено видам, що мають практичне значення для людини (зокрема, з точки зору використання в медицині, охорони природи тощо). Окремі прояви життєдіяльності рослин розкрито на прикладах видів флори та рослинності України.