Дослідження присвячене виявленню особливостей функціонування прагмем та інформем у химерній прозі. На матеріалі творчості Є. Гуцала розглянуто особливості прагмем та інформем як прагмалінгвістичних одиниць вищого порядку.

Продолжен цикл публикаций автора, посвященный исследованию прагмалингвистических единиц на материале украинской химерной прозы. Данная работа раскрывает особенности функционирования прагмем и информем в творчестве Е. Гуцало.

The article continues the cycle of publications of author, devoted to research of pragmalinguistical units on material of Ukrainian chimera prose. This work exposes the features of functioning of pragmems and informems in creation of E.Gutsalo.

Здійснено комплексний аналіз української колискової пісні як специфічного жанру "фольклору для дітей". Розглянуто теоретичні принципи, методологічні засади та історію дослідження української колискової пісні, здійснено її мотивний аналіз, визначено функціональну значущість. Висвітлено паравербальні засоби, використовувані у колисанках, зроблено спробу укладання мелодичного словника українських колисанок. Створено пробні статті тезаурусу персонажів української колискової пісні та проаналізовано основну прагмему колисанки - прагмему колиски у міфопоетичному аспекті.

Вперше на матеріалах англомовної реклами здійснено комплексний аналіз структурних, комунікативно-функціональних і лінгвопрагматичних особливостей рекламного знака (РЗ) як одного з головних компонентів рекламних текстів у межах раніше досліджуваної О.Д.Солошенком моделі рекламного впливу. Запропоновано класифікацію головних функцій та функціональних типів РЗ, спрямованих на виконання конкретних цільових завдань рекламного впливу. Вперше систематизовано головні вимоги до РЗ, проаналізовано засоби творення РЗ та визначено найпродуктивніші з них, розглянуто головні структурні типи РЗ і встановлено взаємодію мови РЗ з літературною англійською мовою. На підставі комунікативно-прагматичного підходу до даного об'єкта вперше визначено ілокутивні та комунікативно-прагматичні типи РЗ, здійснено їх класифікацію як системи, що характеризується певним набором мовних одиниць та їх частотою; розглянуто прагматичну спрямованість англомовних РЗ згідно з використовуваними прагмемами на лексичному, морфологічному, синтаксичному та семантико-стилістичному рівнях; а також досліджено використання психологічних факторів рекламного впливу у мові РЗ.

Розкрито поняття "синтаксична проблема" в інформаційному тексті інтернет-видання (ІІВ). Описано основні прагматичні функції синтаксичних знаків інформаційних текстів ІІВ. Виділено, визначено й охарактеризовано види прагматичних синтаксичних знаків у текстах ІІВ. Розроблено методику визначення прагматичного значення синтаксичних знаків в інформаційних текстах. Обгрунтовано використання термінів "речення-висловлення" й "архетипова пропозиція". Розкрито зв'язок між прагмемами різних рівнів знакової структури синтаксису гіпертексту та синтаксису тексту. Визначено типові синтаксичні прагмеми в текстах інформаційних жанрів.

Вивчено прагмалінгвістичні чинники гумористичного дискурсу української химерної прози. Текстовим матеріалом дослідження послугували художні твори Є. Гуцала та О. Ільченка. Проаналізовано основні аспекти прагмалінгвістики в лінгвістичній рецепції, досліджено особливості художньо орієнтованого спілкування в контексті гумористичного дискурсу та висвітлено природу категорії оцінки в межах художнього тексту. Виявлено прагматичний потенціал різнорівневих мовних одиниць у комунікативній сфері химерних творів. З'ясовано специфіку функціонування прагмем-вигуків, прагмем-субстантивів, прагмем-ад'єктивів, прагмем-дієслів у мовленні персонажів аналізованих романів Є. Гуцала та О. Ільченка. В аспекті прагмалінгвістики окрему увагу приділено субстантивним прагмемам-актуалізаторам. Досліджено фразеовідповіді, які в химерному тексті виступають специфічним засобом вираження реакції на репліку співрозмовника та подано їх типологію в гумористичному дискурсі. Описано прагматичні чинники формування мовної картини світу химерної прози Є. Гуцала та О. Ільченка, досліджено фрагменти картини світу в компаративних конструкціях, здійснено класифікацію порівнянь щодо їх прагматичної значущості в текстах химерної прози.

Комплексно досліджено мовне вираження українських афектонімів у контексті мовленнєвої взаємодії і впливу на адресата. Обгрунтовано переваги терміна афектонім з-поміж інших номінацій позитивно-оцінних звертань. Визначено причини зарахування цих одиниць до класу прагмем, окреслено комунікативно-ситуативні параметри вживання. Запропоновано класифікацію лексико-семантичних угруповань афектонімів. З позиції узуальності / оказіональності афектоніми диференційовано на узуальні, оказіональні, узуально-оказіональні. Визначено основні інтенсифікатори іллокутивної сили звертань: словотворчі, морфологічні, синтаксичні, стилістичні. Виокремлено типи реакцій адресата на афектоніми, досліджено вплив третьої особи на їх використання, установлено специфіку функціонування в розмовному мовленні.

Досліджено функціонування скорочень і телескопічних одиниць у рекламних текстах, що розміщені на сучасних англомовних онлайн-ресурсах, вивчено їх структурно-семантичні особливості. У рекламі використовуються різноманітні мовні засоби, і окрім того, щоб бути короткими та експресивними, вони мають передавати також велику кількість інформації. Тому рекламна комунікація відбувається великою мірою на імпліцитному, когнітивному рівні. Емпіричний матеріал дослідження допомагає виявити прагматичний статус телескопізмів і скорочень у рекламних текстах, їх лінгвальні функції. Основним фактором, що сприяє поширенню скорочених лексичних одиниць у рекламній сфері, є їх високий лінгвопрагматичний потенціал. Завдяки своїм динамічним, нестандартним словотворчим функціям скорочення та телескопізми задовольняють мовні потреби суспільства, які не можуть реалізуватися за допомогою інших словотворчих засобів - афіксації, словоскладення та ін.

Здійснено критичну наукову оцінку лінгвопрагматичних дискурсивних теоретичних досліджень. Виявлено малодослідженість теоретико-практичного дискурсивного функціонування мови в релігійному дискурсі. Комплексно проаналізовано мовленнєвий проповідницький організм сучасного релігійного дискурсу на матеріалі проповідей Патріарха УПЦ КП Філарета. Створено релігійну таксономію імператива за принципом фізичної дисперсії світла. Розроблено дисперсивну побудову релігійних імперативних прагмем. Проведено аналіз релігійних мовленнєвих актів через 12 лінгвістично значущих параметрів за Дж. Сьорлем. Визначено методи та прийоми релігійного адресантного мовного впливу на свідомість адресата. Обгрунтовано доцільність залучення дотичних галузей до лінгвістичного вивчення релігійного дискурсу на прикладі комунікативного паспорта адресанта. Удосконалено методологію дослідження релігійних мовленнєвих актів; набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо природи релігійного імператива та його стратифікації.