Славний шлях за 40 років пройшла перша і єдина в Україні кафедра технології хімічних волокон Київського технологічного інституту легкої промисловості, створена у 1958 році. З 1992 р. кафедра готує спеціалістів також і з технології переробки пластмас та еластомерів, а з 1997 р. - і з технології опоряджувального виробництва, у зв'язку з чим у 1998 р. перейменована в кафедру технології полімерів і опоряджувального виробництва Державної академії легкої промисловості України. За 40 років випущено 3000 спеціалістів з технології хімічних волокон, за останні 5 років 250 - з технології переробки пластмас та еластомерів. У проблемній науково-дослідній лабораторії при кафедрі працюють 30 співробітників, у тому числі 7 кандидатів технічних наук.

Досліджено трансформацію світової аерокосмічної та авіаційної промисловості, консолідацію її галузей. Висвітлено розвиток ринку літаків, конкурентну боротьбу між літакобудівними компаніями, впровадження у виробництво нових технологій. Охарактеризовано нагальні проблеми світової авіатранспортної індустрії.

Висвітлюються результати теоретичних та експериментальних досліджень в галузі створення і впровадження у промисловості систем автоматичного керування, технічних засобів живлення та складання виробів, пристроїв друкарських машин, контрольних автоматів, засобів цифрової обробки сигналів в інформаційних системах, нових технологій оброблювання та зміцнення виробів. Значна увага приділяється проблемам математичного моделювання нових технологій формотворення, прогресивних інструментів та обладнання.

Розроблено епоксидні заливальні та герметизувальні компаунди з широким спектром технологічних та експлуатаційних властивостей. За результатами реологічних досліджень розроблених композицій запропоновано автоматизовану систему управління та контролю за процесом заливання та герметизації у розливній машині з використанням мікропроцесорної техніки.

Розглянуто фізичні явища, принципи вимірювання, які покладено в основу роботи засобів вимірювання, а також принципові схеми вимірювальних перетворювачів та приладів, що застосовуються у промисловості. Описано сучасні принципи і засоби автоматичного контролю режимних параметрів процесів. Охарактеризовано системи автоматичного управління і регулювання, види автоматичних систем регулювання (АСР), основні їх елементи. Подано відомості про об'єкти управління, регулятори, виконавчі механізми. Розкрито особливості вимірювання і регулювання, а також типові АСР.

Розглянуто питання українського національного відродження 1920-х рр. у радянській історичній літературі кінця 50-х - середини 80-х рр., стадії розвитку, стан селянства Лівобережної України напередодні суцільної колективізації 1927-1928 рр., причини кризових явищ промисловості Харкова у січні-грудні 1917 р., а також українське повоєнне село 1946-1953 рр. у вітчизняній історіографії. Досліджено роль Харківського університету у керівництві середньоосвітніми навчальними закладами 1805-1835 рр. Особливу увагу приділено висвітленню ролі та значення діяльності відомих вітчизняних діячів (Б.Н.Чичеріна, В.Н.Каразіна, К.Р.Дашкової та ін.) на розвиток української культури та освіти.

Матеріали підготовлено за результатами досліджень, які проводяться з проблем забезпечення економічної незалежності України. Особливу увагу приділено таким питанням, як виробнича стабілізація, утворення передумов економічного росту, стабілізація стану економіки галузей промисловості, інституціональні перетворення, забезпечення пріоритетності промислової, регіональної та соціальної політики. Велике місце займають проблеми інвестиційної політики, реформування відносин власності, розвитку малого бізнесу, соціальної політики, охорони праці, соціального партнерства та екологічної безпеки. Подальший розвиток набувають проблеми промислової політики, зовнішньоекономічної діяльності, державного управління і регіональної політики.

Розглянуто досвід здійснення процесів акціонування в економіці України, форми і методи проведення приватизації. Обгрунтовується необхідність для здійснення великих проектів реконструкції та модернізації виробництва, а також стабілізації внутрішнього ринку. Велике значення приділяється процесам акціонування в деяких галузях народного господарства України: реформуванню відносин власності у нафтогазовидобувному комплексі, харчовій промисловості; приватизації об'єктів незавершеного будівництва, а також підприємств електроенергетичного та хлібозаготівельного комплексу.

Розглянуто принципи, форми і методи акціонування та приватизації підприємств машинобудівної промисловості в період трансформації форм власності. Особливу увагу приділено особливостям акціонування і підприємницькій діяльності Харківського тракторного заводу, питанням реструктуризації і акціонування науково-виробничого об'єднання (НВО) "Хартрон" та Харківського НВО "Турбоатом".

Розглянуто досвід здійснення процесів акціонування в різних галузях народного господарства України (харчовій і переробній промисловості, легкій промисловості, будівництві, на залізницях України). Висвітлено економічно-організаційні основи створення та діяльності акціонерних товариств (на прикладі ВАТ "УкрНАФТА").

Проаналізовано діяльність усього комплексу галузей харчової промисловості та висунуто шляхи їх удосконалення, а також подолання проблем, які виникають на етапі становлення ринкових відносин в Україні. Обгрунтована необхідність акціонування харчової промисловості України, висвітлено форми і методи, а також основні пріоритети та тенденції становлення цього процесу. Підкреслено, що темпи акціонування на сьогодні в Україні значною мірою залежать від стану економіки, що характеризується: розривом економічних зв'язків, диспропорцією між грошовими доходами та товарною масою тощо. За цих умов акціонування дає змогу шляхом розміщення акцій серед постачальників і споживачів налагодити втрачені зв'язки, через купівлю акцій компаній, що випускають дефіцитну продукцію, отримати доступ до неї і, таким чином, залучити кошти у виробництво. Висвітлена необхідність незалежно від держави налагодити ринкове кредитування народного господарства, в результаті чого зміни фінансових стимулів, введення бюджетних обмежень, отримання прибутків від ринку, а не від держави, будуть сприяти усуненню затратного механізму. Зроблено висновок про значимість акціонування як способу мобілізації фінансових ресурсів для реалізації програми виходу з економічної кризи в Україні.

Досліджено сутність приватизації. Уточнено основні поняття та категорії, що використовуються під час аналізу процесу приватизації. Розкрито функції та цілі приватизації. Висвітлено механізм їх реалізації за сучасних умов. Запропоновано шляхи реформування організаційно-економічного механізму приватизації. Розглянуто роль різноманітних форм приватизації у процесі роздержавлення власності в Україні. Визначено основні напрямки післяприватизаційної підтримки приватизованих підприємств. Наведено ряд заходів щодо вдосконалення системи державного регулювання приватизаційного процесу.

Робота присвячена теоретичному обгрунтуванню та розробці теоретичних підходів до формування механізму приватизації та державного регулювання підприємств харчосмакової промисловості України у їх взаємозв'язку та взаємозалежності. Цікавий підхід авторів до комплексної характеристики факторів і умов діяльності приватизованих підприємств дозволяє зробити вибір нових форм господарювання, методів державного регулювання на основі порівняльного аналізу економічних характеристик на базі установлених основних показників. Позитивною характеристикою такого підходу є розробка рекомендацій щодо рішень економічних, соціальних, науково-технічних проблем за допомогою приватизації підприємств олійножирової, кондитерської і пивоварної промисловості України на етапі трансформації економіки. Нетрадиційним і нестандартним є підхід до розробки основних положень по постприватизаційній підтримці приватизованих підприємств харчосмакового комплексу України. Цей механізм достатньо адаптований до різних конкретних ситуацій.

Визначено пріоритетні напрямки використання інвестиційного потенціалу. Проаналізовано основні сфери його використання в Україні. Обгрунтовано основні проблеми галузей народного господарства та "точки зростання", що сформувалися сьогодні в економіці та забезпечили оновлення виробничих фондів технологічної бази промисловості.

Розглянуто стан вугільної промисловості України, фундаментальні принципи реструктуризації вугільної галузі, охарактеризовано соціальний аспект реструктуризації. Проаналізовано комплексний план соціального захисту працівників, що звільняються, а також розвиток соціальної інфраструктури стосовно проекту ліквідації шахти N 6 "Червона Зірка" ВО "Донецьквугілля".

Розглянуто стан справ на міжнародному ринку м'яса та м'ясопродуктів. Проаналізовано ситуацію, що склалася в м'ясній промисловості України. Вказано основні причини зменшення виробництва м'яса і шляхи вирішення "сировинної проблеми" у м'ясній промисловості.

Розглядаються питання функціональної морфології та фізіології печінки: загальний план будови органу, функціональна морфологія гепатоцита, жовчовивідна система та механізм секреції жовчі, кровопостачання. Проведені біохімічні дослідження функцій печінки - метаболічної, детоксикаційної, жовчоутворюючої та жовчовидільної, а також дослідження функціонального стану печінки за синдромним принципом. Простежується вплив екологічних факторів (хімічних, фізичних), продуктів мікробіологічної промисловості, голодування та гіпоксії на морфофункціональний стан печінки.

Розглянуто питання розвитку безалкогольної промисловості України, підвищення її конкурентоспроможності. Проаналізовано стан і динаміку виробництва. Визначено ємність внутрішнього ринку країни у галузі виробництва мінеральної води та освіжаючих напоїв. Висвітлено тенденції подальшої еволюції галузі, пом'якшення сезонності виробництва. Описано шляхи та методи її державного регулювання.

У монографії розглядаються проблеми формування і реалізації раціональної політики в капітальному будівництві в ринкових умовах. Особлива увага приділяється механізму залучення іноземних інвестицій, обгрунтуванню вкладення внутрішніх фінансових інвестицій у структурну перебудову промисловості держави, що є головним важелем для розвитку капітального будівництва і відродження економіки України. Розкрито шляхи скорочення тривалості інвестиційного періоду та підвищення його науково-технічного рівня.

Висвітлено діяльність українських інженерів-будівельників у науково-технічній сфері, проектній справі, промисловості будівельних матеріалів, спорудженні об'єктів соціальної сфери, сільськогосподарського виробництва, підготовці кадрів у довоєнні роки та за сучасних умов: О.М.Гальченка, П.А.Журила, В.А.Мироненка, В.А.Решетилова, В.В.Литвиненка, М.П.Кулика, О.Є.Тимошенка та ін.