Розглянуто стан культури й освіти в Україні у першій половині ХVII ст., зокрема, питання розвитку змісту педагогічної підготовки та підвищення педагогічної кваліфікації викладачів непедагогічних вищих закладів освіти у країні; діяльність М.Загірньої, А.Свидницького, К.Г.Стеценка, Я.Козельського, С.Дівовича, Я.Колубовського, О.Довженка. Особливу увагу приділено культурі та освіті Гетьманщини у другій половині XVII-ХІХ ст.

Розглядається поняття образу дитинства як соціально-педагогічного феномену і особливого стану розвитку дитини, розкритого в творчій спадщині письменників-просвітителів, членів українських громад: І.Нечуя-Левицького, А.Я.Свидницького, Г.О.Мачтета, М.Т.Симонова, М.Номиса, Т.Лубенця та ін. Підкреслюється, що активний процес саморозвитку дитини, її самовизначення реально впливає на установки дорослого світу, його розвиток.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання історії, археології та етнології народів світу. Описано особливості виникнення Кенігсберга в Прусії, розкрито деякі аспекти соціально-економічної політики румунської окупаційної влади в Трансністрії на матеріалах Голтського повіту. Висвітлено палестинську проблему (1948 - 1949 рр.) і позицію СРСР у контексті радянської суспільної думки. Охарактеризовано постать А.П.Свидницького - етнографа-фольклориста Поділля середини ХІХ ст.

Рассмотрены вопросы истории, археологии и этнологии народов мира. Описаны особенности возникновения Кенигсберга в Пруссии, раскрыты некоторые аспекты социально-экономической политики румынской оккупационной власти в Транснистрии на материалах Голтского уезда. Освещены палестинская проблема (1948 - 1949 гг.) и позиция СССР в контексте советской общественной мысли. Охарактеризована личность А.П.Свидницкого - этнографа-фольклориста Подолья середины ХІХ в.

Розглянуто історію української літературної мови в аспекті еволюції стилів. Проаналізовано особливості ідіостилів літературних творів Г.Квітки-Основ'яненка, А.Свидницького, П.Куліша, Л.Глібова, Ю.Федьковича, П.Мирного, І.Нечуя-Левицького, І.Франка, Г.Барвінок, О.Кобилянської.

Рассмотрена история украинского литературного языка в аспекте эволюции стилей. Проанализированы особенности идиостилей литературных произведений Г.Квитки-Основьяненко, А.Свидницкого, П.Кулиша, Л.Глибова, Ю.Федьковича, А.Мирного, И.Нечуя-Левицкого, И.Франко, А.Барвинок, О.Кобилянской.

Проаналізовано розвиток краєзнавства в Східному Поділлі (Вінницька область) з періоду зародження в ХІХ ст. до сучасного періоду. Висвітлено роль українських письменників та науковців краю в історію Поділля, зокрема, М.Вовчок, М.Коцюбинського, С.Руданського, А.Свидницького, М.Старицького, М.Грушевського.

Проанализировано развитие краеведения в Восточном Подолье (Винницкая область) с периода зарождения в ХІХ ст. до современного периода. Освещена роль украинских писателей и учёных края в историю Подолья, в частности, М.Вовчка, М.Коцюбинского, С.Руданского, А.Свидницкого, М.Старицкого, М.Грушевского.

Розглянуто питання фольклористики, історії української та зарубіжної літератури, мовознавства. Проаналізовано художню своєрідність історичної пісні "Ой попід гай зелененький", поетичний образ народного месника О.Довбуша. Висвітлено аспекти поетики історичної повісті відомого політичного діяча і публіциста, історика і журналіста В.Будзиновського "Пригоди запорозьких скитальців", жанровий синкретизм роману "Люборацькі" письменника А.Свидницького, взаємодію містичного та реального в художніх оповіданнях сучасного закарпатського письменника М.Рошка. Розкрито сутність конфлікту у драмах Г.Гауптмана "Розе Бернд" і В.Винниченка "Брехня". Визначено семантичні зміни англійських запозичень у сучасній українській мові.

Рассмотрены вопросы фольклористики, истории украинской и зарубежной литературы, языковедения. Проанализированы художественное своеобразие исторической песни "Ой попід гай зелененький", поэтический образ народного ополченца А.Довбуша. Освещены аспекты поэтики исторического рассказа известного политического деятеля и публициста, историка и журналиста В.Будзиновского "Приключения запорожских скитальцев", жанровый синкретизм романа "Люборацкие", писателя А.Свидницкого, взаимодействия мистического и реального в художественных рассказах современного закарпатского писателя М.Рошка. Раскрыта сущность конфликта в драмах Г.Гауптмана "Розе Бернд" и В.Винниченка "Ложь". Определены семантические изменения английских заимствований в современном украинском языке.

Наведено відомості про життєвий шлях М.Сополиги - видатного українського вченого-етнографа, музеєзнавця, громадсько-культурного діяча, директора Свидницького музею українсько-руської культури.

Представлены сведения о жизненном пути М.Сополиги - выдающемся украинском ученом-этнографе, музееведе, общественно-культурном деятеле, директоре Свидницкого музея украинско-русской культуры.

Висвітлено сутність, природу, види, закономірності, трансформації просвітницьких тенденцій в українській і російській прозі 1860 - 1880 рр. Розглянуто твори І.Тургенєва, Л.Толстого, А.Чехова, Т.Шевченка, І.Франка, Д.Мордовця, А.Свидницького, П.Куліша, Б.Грінченка в аспекті функціонування просвітницьких тенденцій. Вперше в історії вітчизняного літературознавства дані тендеції узагальнено, систематизовано та класифіковано, а також визначено особливості та закономірноі їх трансформації.

Освещены сущность, природа, виды, закономерности, трансформации просветительских тенденций в украинской и российской прозе 1860 - 1880 гг. Рассмотрены произведения И.Тургенева, Л.Толстого, А.Чехова, Т.Шевченко, И.Франко, Д.Мордовца, А.Свидницкого, П.Кулиша, Б.Гринченко в аспекте функционирования просветительских тенденций. Впервые в истории отечественного литературоведения данные тенденции выделены, обобщены, систематизированы и классифицированы, а также определены особенности и закономерности их трансформации.

Розглянуто напрями розвитку громадської та літературно-естетичної думки в Україні у першій половині XIX ст. Висвітлено життєвий і творчий шлях українських письменників - І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, П. Білецького-Носенка, М. Петренка, М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича, М. Гоголя, П. Куліша, А. Свидницького, О. Стороженка, розкрито особливості їх творчого методу й індивідуального стилю. Проаналізовано ідейно-естетичні засади і творчість поетів романтиків даного періоду - Л. Боровиковського, М. Костомарова, А. Метлинського. Наведено маловідомі матеріали про життя Т. Шевченка, особливу увагу приділено вивченню теми жінки у творчості поета.

Рассмотрены направления развития общественной и литературно-эстетической мысли в Украине в первой половине XIX ст. Освещен жизненный и творческий путь украинских писателей - И. Котляревского, Г. Квитки-Основяненка, П. Билецкого-Носенка, М. Петренка, М. Шашкевича, Я. Головацького, И. Вагилевича, Н. Гоголя, П. Кулиша, А. Свидницкого, А. Стороженка, раскрыты особенности их творческого метода и индивидуального стиля. Проанализированы идейно-эстетические основы и творчество поэтов-романтиков данного периода - Л. Боровиковского, Н. Костомарова, А. Метлинского. Приведены малоизвестные материалы о жизни Т. Шевченка, особое внимание уделено изучению темы женщины в творчестве поэта.

Проаналізовано писемні пам'ятки Лемківщини як джерело вивчення загальноукраїнської мови, особливості системи лемківських говірок. Розглянуто питання лексичної інтерференції в переселенських лемківських говірках в Україні, концептуалізації сакрального як відображення пралемківського світу у поетиці Б.-І. Антонича. Висвітлено образно-символічний потенціал лемківських пісень про кохання. Визначено своєрідність ад'єктивних фразеологічних синонімів лемківського говору. Розкрито лемківські та наддністрянські діалектні ознаки індикативної дієслівної парадигми у говірці с. Глибока на Івано-Франківщині, морфологічні особливості подільського говору за романом А. Свидницького "Люборацькі", атрибутивну функцію динамічних сем у структурі назв у говірках Закарпаття.

Проанализированы письменные памятки Лемковского региона как источник изучения общеукраинского языка, особенности системы лемковских говоров. Рассмотрены вопросы лексической интерференции в переселенческих лемковских говорах в Украине, концептуализации сакрального как отражения пралемковского мира в поэтике Б.-И. Антоныча. Освещен образно-символический потенциал лемковских песен о любви. Определено своеобразие адъективных фразеологических синонимов лемковского говора. Раскрыты лемковские и надднестрянские диалектные свойства индикативной глагольной парадигмы в говоре с. Глубокая в Ивано-Франковской области, морфологические особенности подольского говора по роману А. Свидницкого "Люборацкие", атрибутивная функция динамических сем в структуре названий в говорах Закарпатья.

Проаналізовано жанрово-стильові особливості ліризму драматичних поем О. Олеся та В. Ейтса, структуротворення художніх текстів І. Ципердюка на основі збірок "Химерії" та "Переселення квітня". Розкрито філософію природи у поетичних пейзажах І. Франка. Визначено трагізм як основу світовідчуття В. Стефаника, рівностопові метри як основу монометричних композицій у поезії В. Брюсова та М. Вороного. Описано народнопоетичні мовні засоби у перекладах М. Лукаша. Розглянуто питання вираження авторської самосвідомості у поезії О. Забужко "Друга спроба" та Ю. Позаяка "Шедеври", художньої та функціональної трансформації сімейного наративу у романах А. Свидницького про занепад роду. Висвітлено новелістику Р. Іваничука в контексті жанрової системи історичної прози митця.

Проанализированы жанрово-стилевые особенности лиризма драматических поэм А. Олеся и В. Эйтса, структурообразование художественных текстов И. Ципердюка на основе сборников "Причуды" и "Переселение апреля". Раскрыта философия природы в поэтических пейзажах И. Франко. Определены трагизм как основа мироощущения В. Стефаника, равностоповые метры как основа монометрических композиций в поэзии В. Брюсова и Н. Вороного. Описаны народнопоэтические языковые средства в переводах Н. Лукаша. Рассмотрены вопросы выражения авторского самосознания в поэзии О. Забужко "Вторая попытка" и Ю. Позаяка "Шедевры", художественной и функциональной трансформации семейного нарратива в романах А. Свидницкого об упадке рода. Освещена новелистика Р. Иваничука в контексте жанровой системы исторической прозы писателя.

Досліджено етико-естетичний ідеал у прозі О. Кониського. Увагу приділено вивченню певних питань, а саме: індивідуальність і доба як онтологічна парадигма. Розглянуто первісні оцінки літературними критиками доробку письменника (І. Франком, М. Драгомановим, акцентовано на його шевченкознавчих студіях) та пізніші (О. Барвінським, М. Возняком, С. Єфремовим), в яких спостережено прагнення виважено осягнути своєрідність мистецької особистості О. Кониського, який був поетом і белетристом і розбудовував в Україні науково-публіцистичну сферу. З'ясовано, як письменник співвідносив національно-етнічний стан особистості з історичним планом буття України, розвивав думку про екзистенціальну методологію української інтелігенції. Показано, як системою образів пояснено появу, зокрема серед української інтелігенції, двох протилежних типів: конформіста та радикально налаштованого борця; що породжує в середовищі інтелігенції зденаціоналізованість, а також забезпечує тривку історичну пам'ять та національну свідомість. З'ясовано, що як І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, А. Свидницький О. Кониський у своїй прозі відображав функціональну актуальність героя як носія національної ідеї. Визначено характер зв'язку прози митця з мистецьким пошуком українських письменників доби, що творили традиції української літератури. З'ясовано, чому співвіднесеність індивідуума з сільською громадою є, на думку письменника, необхідним засобом для реалізації онтологічного статусу людини, однак не забезпечує успішної взаємодії особистості та громади. Естетика прози О. Кониського сприяє розумінню співвіднесеності життя народу з релігійною мораллю.

Комплексно досліджено проблематику творчості А.Свидницького у контексті розвитку суспільно-політичної та літературної думки України другої половини XIX ст. Вивчено особливості представлення письменником проблеми національної волі, індивідуальної свободи, української освіти, рідної мови, світського та сакрального у духовному житті українців, емансипації, міста - села, взаємодії традиції та новаторства. Зазначено, що закономірністю відображення у художній творчості А.Свидницького важливих проблем українського суспільства є не лише їх постановка, а й з'ясування конкретних шляхів вирішення, визначення чинників, що можуть стати цьому на заваді, - пасивності, почуття національної меншовартісності тощо.

Висвітлено тенденції становлення нової української літератури (НУЛ) на початковому етапі (наприкінці XVIII ст. - 1830-ті рр.) та її розвиток впродовж 1840 - 1860-х рр. Визначено реалізм як основний літературний напрям в Україні. Проаналізовано жанрово-стильові особливості НУЛ, провідні творчі напрями, літературну спадщину визначних письменників та поетів, зокрема, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, П. Куліша, А. Свидницького, О. Стороженка, Т. Шевченка, у контексті новаторства й оригінальності, національної та світової художньої практики.

Розглянуто фабулярний і педагогічний мотив "бурси" в українській літературі друг. пол. ХIХ ст., рецепцію художніх текстів письменників-подолян С. Руданського й А. Свидницького в Галичині. Проаналізовано інтерпретаційну майстерність Івана Франка як критику та основні тенденції його рефлексій на освітянську проблематику.

Проаналізовано аналогії та відмінності у романах виховання А. Свидницького, І. Нечуя-Левицького, Г. Келлера, В. Раабе, Т. Фонтане. Визначено жанрові ознаки роману виховання з позицій сучасних теоретичних здобутків, сформульовано методологію компаративного дослідження роману виховання. Здійснено типологічне зіставлення романів А. Свидницького, І. Нечуя-Левицького, Г. Келлера, В. Раабе, Т. Фонтане на генологічному рівні. У результаті теоретико-текстуального вивчення творів проаналізовано прояви історичного дискурсу, мотив ініціації, моноцентричність, особливості хронотопної організації. Розглянуто антропологічний дискурс романів українських і німецько-мовних письменників.

Розглянуто інформативні можливості української реалістичної художньої літератури другої половини ХІХ ст. як історико-педагогічного джерела на прикладі творів Марка Вовчка, А. Свидницького, І. Нечуя-Левицького, О. Кониського, Панаса Мирного, Б. Грінченка, М. Номиса, І. Франка, а також запропоновано варіант джерелознавчої методики аналізу художніх творів. Встановлено джерела відомостей українських письменників про сучасну їм дійсність, розкрито оцінку письменниками-реалістами наслідків освітніх реформ другої половини ХІХ ст. та показано особливості виховання дітей досліджуваного періоду. Виявлено проблеми виховання дітей другої половини ХІХ ст. і охарактеризовано специфіку художніх реалістичних творів як джерела історико-педагогічного знання.

Выяснены информативные возможности украинской реалистической художественной литературы второй половины ХІХ ст. как историко-педагогического источника на примере произведений Марко Вовчок, А. Свидницького, И. Нечуя-Левицкого, А. Кониского, П. Мирного, Б. Гринченко, Н. Номиса, И. Франко, а также предложен вариант источниковедческой методики анализа художественных произведений. Установлены источники сведений украинских писателей о современной им действительности, раскрыта оценка писателями-реалистами следствий образовательных реформ второй половины ХІХ ст. и показаны особенности воспитания детей второй половины ХІХ ст. Выявлены проблемы воспитания детей исследуемого периода и охарактеризована специфика художественных реалистических произведений как источника историко-педагогического знания.

In article the author clarified the informative possibilities of the Ukrainian realistic fiction of the second half of the ХІХ c. as a historical and pedagogical resource by the example of the works of Marko Vovchok, A. Svydnytskyi, I. Nechui-Levytskyi, A. Konyskyi, B. Grinchenko, N. Nomis, I. Frankо, and also the variant of a resource technique for analyzing creative heritage has been offered. The author establishes the informative resources of the Ukrainian writers about their current reality and reveals their estimation of the educational reforms consequences of second half of ХІХ c. and shows the features of children’s education of the same period. The article highlights the problems of children education of the investigated period and characterizes specificity of realistic creative heritage as a resource of historical and pedagogical knowledge.

Висвітлено питання з історії українського національного руху, інтелектуальної історії та історіографської думки українського XIX ст. Розглянуто історію суспільних ідей та діяльності непересічних українських діячів - борців за національно-культурне відродження України. Увагу приділено постатям М. І. Костомарова, А. П. Свидницького, О. М. Лазаревського, Л. А. Смоленського. Розкрито проблеми збереження історичної пам'яті про Т. Г. Шевченка в українському національному русі Наддніпрянщини 1890 - 1900 рр. Проаналізовано українські інтелектуальні зв'язки професора В. Б. Антоновича.

Подано фразеологізми, наскрізно вибрані з художніх і фольклорно-етнографічних творів А. Свидницького - письменника-подолянина, представника шістдесятників XIX ст. Описано значення сталих виразів, визначено їх сецифіку через порівняння з одиницями словника української літературної мови. Продемонстровано особливості фразеовживань у рукописах автора й академічному виданні його творів.