На основі традиційних методів селекції з використанням олігогенних донорів конкретних господарськи цінних ознак в Інститут садівництва УААН створено принципово нові сорти чорної смородини (Вернісаж, Аметист, Володимирська, Ювілейна Копаня, Софіївська), придатні для вирощування стабільних високих урожаїв високовітамінних ягід з обмеженим застосуванням пестицидів і практично повною механізацією виробництва і зберігання плодів.

Висвітлено народногосподарське значення амаранту, історію культури, ботанічну характеристику, систематику, генетику. Визначено біологічні та фізіологічні особливості рослини, розглянуто хвороби і шкідники. Сформульовано наукові основи вирощування амаранту за умов Лівобережного Лісостепу України. Подано характеристику листостеблової маси і зерна амаранту, хімічний склад, а також охарактеризовано поживні властивості та перспективи їх використання. Доведено ефективність селекційної роботи з амарантом.

Наведено дані про найцінніші для селекції зразки нуту, відзначені в колекції підвищеною і стабільною продуктивністю, стійкістю проти аскохітозу та фузаріозу, які не вилягають і мають високе кріплення нижнього бобу.

Показано, що обробка насіння сої ризоторфіном за умов вирощування її на різних фонах добрив зумовлює підвищення врожайності, вмісту білка в зерні та зниження вмісту жиру. Обприскування рослин розчином реглону у фазі зав'язування бобів на всіх фонах живлення забезпечує істотні прирости врожаю зерна та деяке (на 2 - 6 днів) скорочення вегетаційного періоду.

В огляді літератури наведено результати досліджень з генетики і селекції бактерій, стрептоміцетів та грибів, одержаних у відділі генетики мікроорганізмів протягом останніх 35 років.

Подано характеристику нового районованого ранньостиглого гібрида кукурудзи ЧКЗ-18МВ. Описано його основні морфологічні, господарсько-біологічні ознаки та особливості насінництва.

У процесі селекційних і генетичних досліджень зернових бобових культур - чини посівної та чини танжерскої, гороху, сої, нуту і кормових бобів на протязі 33 років отримано наступні найважливіші результати: відкрита індукована хіммутагенами цитоплазматична чоловіча стерильність та селективність запліднення у чини посівної і розроблені способи їх застосування у гетерозисній селекції; виведений перший селекційний мутантний сорт чини танжерської. На основі вивчення генетичної конкуренції, взаємодії "генотип-середовище" розроблені нові ефективні способи непрямого добору і оцінки селекційних і колекційних зразків гороху, сої, нуту та кормових бобів і виведені нові сорти гороху Норд і Полтавець 2, що поєднують високу врожайність та якість продукції зі стійкістю до полягання рослини та осипання насіння, а також ряду біотичних і абіотичних факторів середовища. В рамках Європейської наукової програми CABINET у 1997 році розпочата біохімічна селекція на покращання компонентного складу вуглеводів зерна гороху.

Розглянуто предмет і задачі біотехнології, її складові частини. Показано значення генетичної інженерії при створенні нових рослин. Наведено методику культивування окремих ізольованих клітин, протопластів, пиляків, пилку та ін. Представлена характеристика клітинних популяцій in vitro, описується клітинна селекція і мутагенез, культура клітинних суспензій, а також висвітлюються методи in vitro для оздоровлення і розмноження рослин.

Доведено ефективність поліпшуючого первинного насінництва конопель щодо вмісту канабіноїдних наркотичних сполук. Запропоновано нову схему первинного насінництва, що базується на сімейно-груповому відборі, проведеній оцінці сімей на вміст канабіноїдів у фазі бутонізації і дозрівання рослин, а також перевірки їх у нащадків.

За результатами проведеного в 1991 - 1993 рр. порівняльного вивчення методів індивідуально-сімейного відбору за одно- і дворічної оцінки потомств, масового та негативного відбору доведено: найбільший урожай зерна вивчених сортів одержано за умов масового методу відбору.

Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за допомогою різних методів штучного зараження патогенами у процесі самозапилення рослин одержано селекційний матеріал соняшнику, стійкого на 81 - 91 % проти збудників різних патогенів. Він має групову стійкість проти білої та сірої гнилей, несправжньої борошнистої роси, вовчка.

За умов північно-східної зони Полісся України найбільший ефект у процесі створення штучного інфекційного фузаріозного фону досягнуто методом зараження площі вирощування інфікованим грунтом і фузаріозною соломкою. У разі зараження чистою культурою гриба F. oxysporum (f. lini) Bolley спостережено послаблення патогена мікофлорою грунту, особливо грибом-антагоністом.

Представлено матеріали з питань молочного і м'ясного скотарства, конярства, свинарства, вівчарства, птахівництва та рибництва. Розглядаються організаційно-економічні аспекти діяльності пунктів штучного осіменіння в господарствах приватного сектора. Запропоновано застосування генетичного моніторингу в молочному скотарстві, наведено показники відтворювальної здатності та господарського використання корів різного походження і генотипів. Висвітлюються характерні особливості сучасного стану генофонду бугаїв-плідників при формуванні української симентальської м'ясної породи, шляхи селекційно-племінної роботи по прискореному розвитку галузі м'ясного скотарства. Досліджена ефективність впливу вітамінно-мінерального преміксу на розвиток лошат чистокровної породи, м'ясна продуктивність свиней нових генотипів вітчизняної селекції. Викладено методи ветеринарно-санітарного забезпечення благополуччя селекційно-племінних порід, рекомендовано комп'ютерну систему управління селекційним процесом у вівчарстві. Наведено результати нових селекційних досягнень у птахівництві та рибництві в 1997 р. тощо.

Описано методи створення, біологічні, морфологічні та господарсько цінні ознаки нового сорту озимої пшениці Харківська 92. Наведено результати конкурсного і державного сортовипробування. Сорт районовано на 1993 рік в Ульяновській області.

Подано результати вивчення структури геному двох гібридів кукурудзи, що відрізняються за гетерозисом, та їх батьківських ліній. Встановлено, що кожний генотип містить різні кількості копій повторюваних послідовностей ДНК. Кількість кожної копії послідовностей ДНК успадковано незалежно. Специфічність організації геному досліджених форм рослин може бути ефективно використана для характеристики гібридів і ліній у селекції кукурудзи.

Викладено результати впливу селекції озимої пшениці на високу якість зерна. Зроблено висновок, що у початкових ланках селекції цілком можливе застосування для оцінки технологічної якості зерна побічних показників - скловидність, масу 1000 зерен, наповненість та забарвлення зерна, величину седиментації.

Проаналізовано фактори, що зумовлюють прояв здатності детермінантних генотипів гречки формувати максимальну продуктивність. Доведено, що реалізація потенціалу врожайності є результатом взаємодії генотип - середовище.

Доведено, що одним з головних факторів, що визначають рівень ціни насіння, є собівартість. Обгрунтовано положення, що основою для визначення собівартості є типова технологічна карта вирощування насіння різноманітних культур. Наведено методику її використання під час визначення собівартості.

Наведено результати вивчення продуктивності сорту соняшнику Кавказець та гібриду Харківський 49 у післяукісних і післяжнивних посівах за умов Півдня України залежно від способів передпосівної підготовки грунту, сівби та густоти рослин. Вирощування соняшнику другою культурою після озимого ріпаку дає змогу одержати повноцінний урожай товарного насіння, підвищити сумарний вихід продукції обох культур та ефективність використання орної землі. Гібрид Харківський 49 є більш продуктивним, ніж сорт Кавказець, у всіх варіантах дослідів.

На широкорядних безпокривних посівах другого-третього років життя й використання вивчено вплив регуляторів росту, застосовуваних разом з інсектицидами, на заселеність шкідниками та насіннєву продуктивність люцерни. Встановлено, що після обприскування на початку бутонізації туром, ГМК натрію з хлорофосом або Бі-58 врожай насіння люцерни зростав на 13 - 18 %, а після обприскування у фазі бутонізації ферокором, РКД з Бі-58, фозалоном, базудином або карате - на 3 - 12 % (залежно від складу компонентів сумішки) завдяки ефективнішому знищенню шкідливої ентомофауни та подовженню періоду інсектицидної активності препаратів. На посівах люцерни, оброблених лише регуляторами росту, чисельність шкідників також помітно знижувалась.