Рассматриваются проблемы гуманизации и гуманитаризации образования и воспитания, становления рыночных отношений в Украине, проблемы и перспективы повышения эффективности функционирования предприятия в современных условиях. Освещаются особенности стратегии и тактики маркетинга, правового регулирования предпринимательской деятельностью, психологического обеспечения учебной и профессиональной деятельности. Анализируются актуальные проблемы развития современных систем коммуникации, современные информационные технологии в образовании, а также проблемы литературоведения, перевода, лексикологии и др.

Збірник присвячено актуальним проблемам лексики, словотвору, фразеології, фонетики, діалектології, ономастики, морфології, синтаксису, стилістики та лінгводидактики. Розглянуто семантику та структуру української етнографічної термінології. Окремі статті присвячено специфіці предикативного зв'язку дієприслівника, особливостям наголосу складних прикметників, текстовому оформленню топонімів у староукраїнських грамотах XIV ст., а також стилістичному використанню старослов'янізмів у творчості українських письменників: Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, П.Тичини та І.Котляревського.

Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Розглянуто актуальні проблеми сучасної української мови, історії мови, текстотвірного потенціалу морфологічних і синтаксичних одиниць. Висвітлено особливості синтаксичного зв'язку компонентів у конструкціях з послідовною підрядністю та речень у складному синтаксичному цілому, авторські неологізми як спеціальний засіб художньої виразності та як одиницю поетичного тексту, комунікативний потенціал таксономічних речень. Проаналізовано параметри опису системності лексики у говірці, деякі проблеми діалектології регіональних варіантів англійської мови, інтернаціональні елементи у мові фольклору.

Висвітлено проблеми мовно-текстологічного аналізу актової писемності кінця XVII - другої половини XVIII ст. Детально проаналізовано історичний розвиток староукраїнської орфографічної системи. Розглянуто етапи формування української мови, особливості семантичної двовимірності омонімів у поетичному тексті, лексикографічну репрезентацію невербального компонента мовленнєвого спілкування, символіку зображення світла у поетичній мові українського бароко.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

Формально описано систему автоматизованого виведення похідних словоформ для змінюваних лексем флективної мови. Подано визначення парадигматичного класу. Викладено метод параметризації лексики, який дозволив виділити понад 1300 словозмінних типів на масиві, що охоплює практично всю лексику сучасної літературної української мови.

Розглянуто деякі типи епонімічних назв в англійській мові, які посідають чільне місце серед так званих незнаходжувальних слів у роботі перекладача. Викладено принципи їх передачі українською мовою в текстах різних жанрів. Приділено особливу увагу епонімічним назвам, які належать до спеціальної лексики, термінологічних систем науки та техніки, служать основою рерівації спеціальних термінів, зокрема, як специфікатора родового поняття, вираженого загальною назвою (типу Berner's window). Відзначено, що в ЗМІ рекламодавці намагаються перетворити назви торгових марок на епонімічні. Встановлено, що в художній літературі епонімічні назви від топонімів і торгових марок найчастіше виступають у ролі уточнюючих художніх деталей, головною функцією яких є створення враження достовірності шляхом фіксації найдрібніших подробиць. Вказано на недоцільність існуючої практики опускати їх в перекладі, чи передавати родовим словом або функціональним аналогом.

Розглянуто особливості науково-дослідницької роботи студентів з лексикології. Наведено вихідні теоретичні спостереження щодо слова та його значення, парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношень у словниковому складі. Подано об'єктивний поділ мовної картини світу стосовно різних частин мови та на цій основі розглянуто різні апроксимативні методи вивчення словникового складу мови в синхронії, діахронії та панхронії. Сформульовано проблемні питання та назви типових наукових досліджень.

Освещена картина формирования и развития арабской национальной традиции в области исследования языка, показана генетическая преемственность методов изучения языковых фактов на материале оригинальных источников VIII - XV вв. - от "Книги разновидностей синтаксиса" ал-Халила ибн Ахмада (719 - 791) до "Светильника языковедческих наук" ас-Суйути (ум. 1505). Изложены базисные концепции традиционной арабской грамматики, лексикологии и лексикографии. Впервые представлены ключевые фрагменты из сочинений двух выдающихся языковедов X века - Ибн Фариса и Ибн Джинни.

На основі власних експедиційних досліджень простежено особливості функціонування окремих архаїчних та інноваційних діалектних одиниць в ареальному аспекті. Визначено роль лінгвокартографування в з'ясуванні проблеми взаємодії старих і нових мовних явищ. Розглянуто окремі випадки розширення номінативного поля застарілих слів.

За допомогою сучасних методів лінгвістичного картографування вперше відображені ареали лексичних, словотвірних та інших протиставлень у сучасній народній ботанічній лексиці більшості українських говорів. Матеріали для Атласу зібрано за спеціальним питальником у 133 населених пунктах України. До видання увійшли 68 лінгвістичних карт, коментарі й матеріали до карт, некартографовані матеріали та інша інформація.

Вперше у вітчизняній лексикографічній практиці подається тлумачення та енциклопедичний опис ключових реалій молодих лінгвістичних дисциплін та напрямів, більшість з яких сформувалася переважно у другій половині ХХ сторіччя на перетині лінгвістики з іншими галузями знань: computer science, теорією математичних моделей, філософією та логікою, когнітивністикою, штучним інтелектом. У словнику представлені генеративна лінгвістика, кібернетична та комп'ютерна лінгвістика, когнітивна лінгвістика, комунікативна лінгвістика, лінгвістична прагматика, лінгвістика тексту, герменевтична лінгвістика (моделі розуміння природної мови), логічний аналіз природної мови, теорія діалогу, теорія дискурсу та ін. Міститься близько 350 понять та, відповідно, 1400 термінів і термінологічних сполучень українською, російською, англійською та німецькою мовами.

Розглянуто внутрішню форму слова в українській та російській мовах як явище, для якого характерна діалектична єдність синхронічного та діахронічного. Висловлено тезу про те, що між творенням лексико-семантичних варіантів та появою гомогенних омонімів немає чіткої межі, бо це одне і те саме мовне явище на різних рівнях свого існування.

Проанализирована жизнь и деятельность выдающегося ученого-тюрколога Бекира Чобан-Заде. Рассмотрен процесс размещения и боевого применения военно-морских сил США в зоне Персидского залива, политическая и правовая мысль арабского Востока. На материале тюркских языков проведен лексико-семантический и фонетико-морфологический анализ названий птиц, сравнительный анализ терминов родства в турецком и крымскотатарском языках, а также освещены некоторые грамматические особенности северного (степного) диалекта крымскотатарского языка.

Представлены результаты исследований в области ономастики, лексикологии и лексикографии, словообразования, этимологии, грамматики украинского, русского и других языков. Рассмотрены личные имена французского языкового коллектива и некоторые вопросы их адаптации в русской и украинской языковых средах, текстообразующая функция вариативных способов именования персонажей, употребление хрононимов в тексте литературного произведения. Представлены ономасиологическая и семасиологическая характеристики славянской обрядной терминологии, языковая игра как механизм формирования компьютерного сленга.

Викладено загальні відомості про мову та мовознавство як науку, природу і сутність мови, її походження, закономірності розвитку й функціонування на різних історичних етапах. Розглянуто процес походження та розвитку письма, генеалогічну та типологічну класифікації мов, структурні рівні та одиниці мови тощо.

Отражены идейно-тематическое богатство и поэтика цикла Д.Павлычко, посвященного М.Рыльскому. Для сонетов цикла характерна торжественная эпичность языка, созданная воодушевлённостью поэтической лексики, совпадением ритмической и синтаксической организации.

Розглянуто питання варіативності словозмінних форм англійського дієслова, реінтерпретації синтаксичних одиниць, контекстуальну зумовленість аргументативних оцінних висловлювань в англомовному дискурсі. Проаналізовано образ автора та його реалізацію в драмі модернізму і постодернізму, роль фонічної структури слова у створенні поетичного образу, фонемне варіювання у структурі лексики американського варіанта англійської мови. Висвітлено структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості вставних речень у сучасній французькій пресі тощо.