Обобщены сведения о значении запрограммированной гибели клеток в развитии атеросклероза. Подчеркнуто, что выраженность апоптического процесса различна в гладкомышечных клетках, макрофагах, эндотелиальных клетках, лимфоцитах, а главное, изменяется при развитии такого многостадийного процесса, как атеросклероз. Приведены доказательства, что именно апоптоз придает специфические черты атеросклеротическому процессу. Агенты, индуцирующие атерогенез, характеризуются не интенсивным цитопатическим действием, а продолжительным воздействием умеренной силы. Поэтому при действии атерогенных факторов именно апоптоз становится центральным механизмом реактивно-регенеративного ответа структур сосудистой стенки на повреждение. Эволюционно апоптический путь развития ответа на повреждение более рационален, приводит к минимализации потерь клеток в результате вторичной альтерации и обеспечивает быстрое восстановление первичной клеточной архитектуры поврежденных тканей за счет наличия отлаженных механизмов регуляции апоптоза и пролиферации. Эти позитивные свойства апоптоза в определенных условиях становятся основой для развития патологии - нарушения в программе апоптоза приводят к развитию хронических пролиферативно-дегенеративных процессов, к которым относится и атеросклероз.

На основании проведенных экспериментальных исследований патогенеза артериосклероза Менкеберга выделены наиболее важные механизмы, реализующиеся в процессе развития одного из самых распространённых видов артериосклероза: 1) действие повреждающего фактора индуцирует некробиотические изменения в клетках сосудистой стенки; 2) активация протеолитических ферментов, нарушение равновесия между протеиназами и их естественными ингибиторами приводит к разрушению белков внеклеточного матрикса и чрезмерной стимуляции продуктами ограниченного протеолиза клеточных элементов сосудистой стенки; 3) нарушение внутриклеточного кальциевого гомеостаза за счёт указанных выше факторов истощает системы энергообеспечения (последние в случае действия метаболических ядов могут быть повреждены первично); 4) нарушения в системе крови, в частности, в кальциевом гомеостазе, свёртывании крови, липидном составе способствуют дополнительному повреждению клеток сосудистой стенки; 5) дистрофическая и метастатическая кальцификация медии; 6) развитие "неспецифической мезенхимной реакции", включая явления фиброза и склероза, в зоне повреждения сосудистой стенки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.3*692.131.1*732.25*725.111.434

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто пріоритетні напрямки впровадження нових банківських послуг для банків України. Проаналізовано шляхи вдосконалення традиційних банківських послуг: ринкових, депозитних і кредитних операцій.

Висвітлено предмет і методи патологічної фізіології. Проаналізовано патогенний вплив термічних факторів на організм. Розглянуто роль спадковості та конституції у патології. Описано типові патологічні процеси. Проаналізовано патологічну фізіологію органів та систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.657 + Е623.362.3Cas*732.2*715

Рубрики:

Порушення кислотно-лужної рівноваги. Ацидоз і алкалоз

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252р(4Укр)3

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.702

Рубрики:

Порушення функцій судинної системи

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-29

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В экспериментах по моделированию холестеринового атеросклероза у кроликов (1 %-я холестериновая диета на протяжении 2 мес) установлены характерные изменения трипсиноподобной (ТП), химотрипсиноподобной (ХТП) и пептидилглютамил-пептидгидролазной (ПГПГ) активности протеасомы в тканях аорты, сердца и изолированных лейкоцитах крови. Показано, что холестериновая диета приводит к существенному повышению ТП (в 3,2 раза), ПГПГ (в 1,8 раза, P = 0,003) активности протеасомы в тканях аорты, а также ПГПГ (в 1,8 раза, P = 0,003) - в миокарде. В изолированных моноцитах крови достоверно увеличивалась ХТП (в 1,9 раза, P = 0,05) и ПГПГ (в 11,6 раза, P = 0,0001), а в нейтрофильных гранулоцитах - ПГПГ (в 1,8 раза, P = 0,031) активность протеасомы. Активность протеасомы в лимфоцитах при моделировании атеросклероза существенно не менялась. Приведенные результаты свидетельствуют о том, что алиментарная гиперхолестеринемия приводит к значительным изменениям активности протеасомы в сердечно-сосудистой системе и клетках крови, принимающих участие в атерогенезе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1-3

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведена регистрация и спектральный анализ дыхательных шумов у детей раннего возраста с рецидивирующими бронхообструктивными синдромами. Определены диагностические критерии бронхиальной обструкции и ее оборотности по данным респиросонограмм. Результаты исследования можно использовать для оптимизации диагностики и оценки эффективности терапии у детей раннего возраста.

Створено та науково обгрунтовано математичні моделі процесів короткотермінової, середньо- та довготривалої адаптації організму до гіпоксії. Модель короткотермінової адаптації представлено задачею оптимальної саморегуляції системи дихання, що включає зовнішнє дихання, кровообіг та тканинний обмін. Зазначено, що параметрами регуляції у даній моделі є величини вентиляції легень, об'ємна швидкість системного кровотоку та кровообігу в тканинах; механізми середньотривалої адаптації пов'язані зі зміною коефіцієнтів чутливості організму до гіпоксії та гіперкапнії та з ефективною організацією тканинного обміну; модель довготривалої адаптації враховує структурно-морфологічні зміни в організмі. Запропоновано алгоритм розподілу об'ємної швидкості системного кровотоку між органами та тканинами на основі розв'язання задачі квадратичного програмування за лінійних обмежень, що суттєво зменшує розмірність вектора параметрів регуляції та дозволяє прогнозувати стан організму на етапах середньо- та довготривалої адаптації. Розглянуто прикладні задачі фізіології праці та медицини. Проаналізовано зміни параметрів регуляції системи дихання у разі ситуаційної напруги у роботі оператора та за інтервального гіпоксичного тренування.

Запропоновано визначення поняття "мовленнєвий жанр", проаналізовано функціональну природу мовленнєвого жанру "проблемна стаття" як вторинного спонукального гіпержанру, в структуру якого входять модифіковані інформаційні й оцінні мовленнєві жанри. Розглянуто поетапну побудову пробленої статті та комунікативну ситуацію її проектування. Уточнено, що мовленнєвий жанр - це структурний компонент дискурсивної побудови та важлива комунікативна категорія. Доведено, що домінантною стратегією мовленнєвого жанру "проблемна стаття" є стратегія аргументації. Описано тактичні прийоми в аргументаційній стратегії мовленнєвого жанру "проблемна стаття".

Наведено загальні та спеціальні питання патологічної фізіології. Висвітлено загальне вчення про хворобу, етіологію та потогенез. Розглянуто патогенну дію на організм факторів зовнішнього середовища. Визначено роль спадковості, конструкції та вікових змін у патології. Описано типові патологічні процеси - порушення функцій клітин, периферійного кровообігу, мікроциркуляції, обміну речовин, а також запалення, гарячку, пухлину, голодування, гіпоксію. Розглянуто патологічну фізіологію органів і систем (крові, кровообігу, зовнішнього дихання, травлення, печінки, нирок, сполучної тканини, ендокринної та нервової систем).

Висвітлено загальні та спеціальні питання патологічної фізіології (ПЗ). Наведено відомості про загальну нозологію, зокрема, етіологію та патогенез, патогенну дію на організм факторів зовнішнього середовища, роль спадковості, конституції, вікових змін та реактивності у патології, ПЗ імунної системи, алергію. Описано типові патологічні процеси, особливості ПЗ клітин, периферичного кровообігу, порушення мікроциркуляції та обміну речовин. Проаналізовано вплив на запалення нервових і гормональних факторів, пухлини на організм та особливості пухлинної тканини, роль центрів терморегуляції у розвитку гарячки. Увагу приділено питанням голодування (повне та неповне, часткове, лікувальне) та гіпоксії в контексті її етіології та патогенезу. Розкрито особливості ПЗ органів і систем, зокрема, крові та системного кровообігу, зовнішнього дихання, травлення, печінки, нирок, сполучної тканини, ендокринної та нервової системи, екстремальних станів (шок, колапс, кома).

Показано, що дія даних факторів у мозку характеризується високою специфічністю та залежить від типу клітин. Визначено, що антагоністичні впливи тромбопоетину (ТРО) та гранулоцитарного колонієстимулювального фактора (GCSF) на виживання нейронів опосередковуються активацією двох незалежних сигнальних шляхів. Показано також, що ТРО та GCSF не впливають на виживання астроцитів в культурі, проте інгібують їх проліферацію. Досліджено, що баланс між гемопоетичними факторами, їх рецепторами та сигнальними мішенями може відігравати важливу роль в регуляції виживання клітин мозку. Встановлено, що Stat5 не є необхідним для нейрозахисної дії еритропоетину за умов токсичного впливу глутамату.

Висвітлено історію Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба. Розглянуто етапи становлення та розвитку ВНЗ, увагу приділено визначним діячам та вченим, зокрема, І. М. Кожедубу, В. В. Аксьонову, Г. Т. Береговому, А. Є. Борових, Л. К. Каденюку. Розкрито науково-педагогічний потенціал, особливості організації та напрями вдосконалення навчально-виховного процесу ВНЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.212.041-29

Рубрики:

Склероз аорти

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито проблему підготовки вчителя-словесника в методичному доробку Л. Ф. Мірошниченко та її наукової школи. Розглянуто творчість вчителя літератури як наріжну категорію методичної концепції професора Л. Мірошниченко. Наведено особливості внеску ученого у розвиток проблеми навчання зарубіжної літератури у культурологічному контексті. Проаналізовано проблеми сучасного підручникотворення у науково-методичних працях професора Л. Ф. Мірошниченко. Розглянуто урок-образ із зарубіжної літератури як одну з форм навчально-виховного процесу. Викладено особливості формування мовної культури особистості на уроках світової літератури.