Виконано системний аналіз конструкцій жниварок обчісуючого типу в напрямку означення наукових досліджень підвищення їх ефективності з точки зору забезпечення якісних показників виконання технологічного процесу. Встановлена доцільність проведення науково-дослідних робіт з удосконалення конструктивного виконання робочих органів обчісуючих жниварок та обгрунтування їх конструктивно-режимних параметрів з метою забезпечення технологічної стабільності.

Виконано системний аналіз конструкцій жниварок обчісуючого типу в напрямку означення наукових досліджень підвищення їх ефективності з точки зору забезпечення якісних показників виконання технологічного процесу. Встановлена доцільність проведення науково-дослідних робіт з удосконалення конструктивного виконання робочих органів обчісуючих жниварок та обгрунтування їх конструктивно-режимних параметрів з метою забезпечення технологічної стабільності.

Вирішення проблеми підвищення ефективності зернозбиральної техніки, зокрема, з використанням при прямому комбайнуванні жниварок обчісуючого типу, передбачає побудову схеми технологічного процесу та розрахунок раціональних конструктивних параметрів, що зумовлюють якісне виконання процесу збирання рослин на корені. Викладені результати теоретичних досліджень обгрунтування конструктивно-технологічних параметрів обчісуючого барабана жниварки для збирання льону олійного із врахуванням фізико-механічних властивостей стебла рослин, які визначають їх поведінку під впливом механічних сил, що виникають під час взаємодії з робочими органами обчісуючого пристрою. Технологічний процес збирання насіння льону олійного, що виконується комбайнами, повинен враховувати дані по врожайності, фізико-механічні властивості рослин (стебла та насіння), вимоги щодо кінцевого продукту за формою та якістю та продуктивність зазначеного процесу. Під час збирання комбайном рослини піддаються різним механічним напруженням (розтягуванням, стискуванням, згинанням, зсувам та ін.) що необхідно враховувати при моделюванні процесу. Поведінка рослин під час виконання технологічного процесу збирання є результатом поєднання їх пружно-пластичних властивостей матеріалу, властивостей гранульованого матеріалу та неньютонівських характеристик потоку рідини. Така поведінка, що включає складні взаємодії та нелінійні зв'язки, ускладнює застосування або адаптацію відомих теорій однорідних матеріалів, а також розробку надійних теорій. Таким чином, складним процесом є математичне моделювання зазначених властивостей для подальшого використання їх в моделюванні процесів оптимізації та керування. В результаті теоретичних досліджень процесу взаємодії рослини льону олійного з обчісуючим барабаном жниварки на основі теорії коливань, отримано динамічну функцію зміни кривизни стебла в залежності від його реологічних властивостей і встановлені конструктивні параметри барабану, а саме, значення радіусів Rout = 0,28 м, Rin = 0,22 м, координат центру yc = 0,28 м і xc = 0,52 м і кількості обчісуючих гребінок j = 8 шт. Зроблені відповідні висновки щодо отриманих результатів теоретичних досліджень.

Розглянуто проблеми механізації лісового господарства з підготовки грунту під посадку лісових культур, посіву та посадки, захисту лісових культур від шкідників та хвороб. Викладено питання внесення добрив, зрошення, рубок, догляду за лісом та боротьби з лісовими пожежами.

Вирішення проблеми підвищення ефективності зернозбиральної техніки, зокрема, з використанням при прямому комбайнуванні жниварок обчісуючого типу, передбачає побудову схеми технологічного процесу та розрахунок раціональних конструктивних параметрів, що зумовлюють якісне виконання процесу збирання рослин на корені. Викладені результати теоретичних досліджень обгрунтування конструктивно-технологічних параметрів обчісуючого барабана жниварки для збирання льону олійного із врахуванням фізико-механічних властивостей стебла рослин, які визначають їх поведінку під впливом механічних сил, що виникають під час взаємодії з робочими органами обчісуючого пристрою. Технологічний процес збирання насіння льону олійного, що виконується комбайнами, повинен враховувати дані по врожайності, фізико-механічні властивості рослин (стебла та насіння), вимоги щодо кінцевого продукту за формою та якістю та продуктивність зазначеного процесу. Під час збирання комбайном рослини піддаються різним механічним напруженням (розтягуванням, стискуванням, згинанням, зсувам та ін.) що необхідно враховувати при моделюванні процесу. Поведінка рослин під час виконання технологічного процесу збирання є результатом поєднання їх пружно-пластичних властивостей матеріалу, властивостей гранульованого матеріалу та неньютонівських характеристик потоку рідини. Така поведінка, що включає складні взаємодії та нелінійні зв'язки, ускладнює застосування або адаптацію відомих теорій однорідних матеріалів, а також розробку надійних теорій. Таким чином, складним процесом є математичне моделювання зазначених властивостей для подальшого використання їх в моделюванні процесів оптимізації та керування. В результаті теоретичних досліджень процесу взаємодії рослини льону олійного з обчісуючим барабаном жниварки на основі теорії коливань, отримано динамічну функцію зміни кривизни стебла в залежності від його реологічних властивостей і встановлені конструктивні параметри барабану, а саме, значення радіусів Rout = 0,28 м, Rin = 0,22 м, координат центру yc = 0,28 м і xc = 0,52 м і кількості обчісуючих гребінок j = 8 шт. Зроблені відповідні висновки щодо отриманих результатів теоретичних досліджень.

Під час розробки жниварок для збирання сільськогосподарських культур методом обчісування рослин на корені важливим завданням є вибір та обгрунтування конструктивно-режимних параметрів. Проведеними теоретичними дослідженнями встановлено вплив конструктивно-технологічних параметрів жниварки обчісуючого типу на якість протікання процесу в її області при збиранні льону олійного прямим комбайнуванням. Доведено, що на протікання процесу суттєвий вплив має повітряний потік, що утворюється при роботі бітером-відбивачем і обчісуючим барабаном жниварки. Дослідження течії повітря проводилося з використанням програмного пакету STAR-CCM+, який реалізовано на основі методу кінцевих елементів. При цьому використовувалися адаптивні регулярні розрахункові сітки із змінним розміром комірки. Базовий розмір комірки прийнятий 0,001 м. В якості моделі сітки було обрано генератор призматичного шару, генератор багатогранних комірок та генератор поверхневої сітки. Чисельним моделюванням аеродинамічних процесів в жниварці обчісуючого типу встановлено розподіл швидкостей потоку повітря в її області, визначено залежності максимальної швидкості повітряного потоку від частоти обертання бітера-відбивача і обчісуючого барабану, положення повітряної сітки та апроксимована форма кожуха, для якої отримані раціональні конструктивно-технологічні параметри жниварки, що зумовлюють підвищення якості протікання технологічного процесу. За результатами виконаних теоретичних досліджень встановлена можливість спрямованого регулювання процесів в області жниварок обчісуючого типу шляхом обгрунтування їх раціональних параметрів щодо створення ефективних технічних засобів для збирання сільськогосподарських культур.

Представлено вирішення наукового завдання, спрямованого на підвищення ефективності процесу збирання насіння льону олійного шляхом обґрунтування конструктивно-режимних параметрів жниварки обчісувального типу. Розроблено математичні моделі взаємодії стеблової маси з обтікачем та обчісувальним барабаном жниварки, аеродинамічних процесів і процесів сепарації в її області, у яких враховано вплив конструктивно-режимних параметрів, фізико-механічних властивостей рослин льону олійного та компонентів обчісаного вороху. Обґрунтовано раціональні конструктивно-режимні параметри жниварки для збирання насіння льону олійного для одержання заданої якості процесу. Проведено виробничу апробацію розробленої жниварки, підтверджено її ефективність для збирання рослин на корені та доцільність її упровадження у виробництво.

Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідно створювати найбільш сприятливі умови для зростання і розвитку рослин і зокрема їх кореневої системи, необхідно створювати оптимальні параметри піднасіннєвий шару грунту, де розвивається коренева система рослин, забезпечується нормальний ріст і розвиток надземної маси. Глибока і потужна коренева система знижує залежність розвитку рослин від погодних умов, що дуже важливо в зонах ризикованого землеробства. Ущільнення грунту згубно діє на рослини, обмежує їх продуктивність зменшуються пори між частинками грунту, що містять повітря і воду, і викликає його ущільнення зовнішній тиск тракторами і знаряддям для обробітку руйнує пори, коріння не може як слід розростатися в такому грунті, і рослини не одержують потрібну кількість пожнивних речовин, необхідних для їх максимального росту. Чисельним дослідженням встановлено, що надмірна рихлість і щільність під насіннєвого шару, як правило, обмежує проникнення рослин вглиб грунту. Поверхневий їх розвиток вкрай небажано, тому що приводить до погіршення постачання рослин вологою і живильними речовинами та негативно позначається на продуктивності рослин. При внесенні в щільні шари грунту рідких добрив (аміачна вода, КАС) в розрахунку піднасіннєвий 0 - 40 кг діючої речовини по азоту ріст кореневої системи вглиб грунту, істотно посилюється. Існуючі робочі органи для внесення рідких мінеральних добрив в грунт цю задачу на належному рівні виконати не можуть. Під впливом відомих плоских клинів відбувається деформація грунту, яка завжди перевищує допустимі межі для піднасіннєвий шару. Задовольнити пропонованим вимогам глибокого внесення рідких добрив без істотного зниження щільності складення грунту перед посівом може робочий орган у вигляді троса діаметром у поперечному перерізі 0,008 м.