Розглянуто причини втрат врожаю під час вирощування та збирання зернових колосових культур, наведено технічні пропозиції щодо зменшення втрат.

Висвітлено історію комбайнобудування, технології збирання зернових культур, конструктивні особливості комбайнів, що працюють на полях України. Значну увагу приділено питанням підготовки до роботи вітчизняних комбайнів "Славутич" та "Лан".

Освещены история комбайностроения, технологии собирания зерновых культур, конструктивные особенности комбайнов, работающих на полях Украины. Значительное внимание уделено вопросам подготовки к работе отечественных комбайнов "Славутич" и "Лан".

Проаналізовано конструкторсько-технологічні схеми та основні робочі органи комбайнів для збирання біологічного врожаю кукурудзи на зерно. Наведено агротехнічні та експлуатаційно-технічні вимоги до різального апарату кукурудзозбирального комбайну. Визначено фактори, що впливають на втрати зернової частини врожаю.

Проанализированы конструкторско-технологические схемы и основные рабочие органы комбайнов для сбора биологического урожая кукурузы на зерно. Приведены агротехнические и эксплуатационно-технические требования к режущему аппарату кукурузоуборочного комбайна. Определены факторы, влияющие на потери зерновой части урожая.

Рассмотрены пути усовершенствования и развития индустриальных технологий уборки, которые базируются на методе очесывания растений на корню.

Наведено загальну характеристику та висвітлено перспективні принципи удосконалення зернозбиральних комбайнів. Описано теорію та розрахунок жнивних частин, молотильних апаратів та пристроїв, очистки зернозбирального комбайну, вентиляторів його очистки, сепараторів грубого вороху. Викладено рекомендації щодо налагодження робочих органів молотарок, основи теорії руху вороха та насіння, розрахунку відцентрового вентилятора, конструкції ротаційних молотильно-сепарувальних пристроїв.

Приведена общая характеристика и освещены перспективные принципы усовершенствования зерноуборочных комбайнов. Описаны теория и расчет частей жаток, молотильных аппаратов и устройств, очистки зерноуборочного комбайна, вентиляторов его очистки, сепараторов грубого вороха. Представлены рекомендации по налаживанию рабочих органов молотилок, основы теории движения вороха и семян, расчета отцентрового вентилятора, конструкции ротационных молотильно-сепарирующих устройств.

Описаны перспективные технологии уборки зерновых культур, риса и семян трав. Проанализирован современный уровень развития способа уборки зерновых культур на корню. Освещены структурно-технологические особенности рисоуборочного комбайна очёсывающего типа. Изучено влияние параметров битера-отражателя на качество работы очесывающего устройства. Изложена методика расчёта состава и параметров уборочно-транспортного комплекса для фермерских и крестьянских хозяйств. Приведены результаты испытаний ворохоочистителя скальператорного типа в производственных условиях.

Розглянуто способи механізації збирання зернових культур, перспективи їх розвитку. Наведено загальну характеристику і класифікацію комбайнів, їх технологічні схеми. Висвітлено техніко-економічну ефективність зернозбиральних комбайнів.

Рассмотрены способы механизации уборки зерновых культур, перспективы их развития. Приведены общая характеристика и классификация комбайнов, их технологические схемы. Освещена технико-экономическая эффективность зерноуборочных комбайнов.

Рассмотрены характеристика и принцип работы очистных комбайнов (ОК), определены условия их работы и нагрузки. Проанализировано влияние неравномерности нагрузки, разброса параметров двигателей и условий их питания на устойчивый момент. Приведены динамическая характеристика двигателей привода, диссипативная характеристика привода. Показано, что в ОК применяются, так называемые высокомоментные двигатели, перегрузочная способность которых, как правило, превышает регламентированные стандартом для асинхронных двигателей величины и интенсивное охлаждение с тем, чтобы увеличивать их тепловую мощность и продолжительность включения, более интенсивное использование ОК во времени.

Охарактеризовано сучасні техніко-технологічні рішення збирання врожаю зернових і технічних культур. Висвітлено агровимоги, конструкційні особливості, технічні характеристики, результати випробувань і тенденції розвитку машин і обладнання з даного напрямку механізації сільськогосподарського виробництва.

Охарактеризованы современные технико-технологические решения сбора урожая зерновых и технических культур. Освещены агротребования, конструкционные особенности, технические характеристики, результаты испытаний и тенденции развития машин и оборудования по данному направлению механизации сельскохозяйственного производства.

Висвітлено актуальні проблеми насичення регіону зернозбиральними комбайнами. Викладено результати вивчення вітчизняної і зарубіжної зернозбиральної техніки.

Рассмотрены причины разрушения валов соломотрясов в результате их продолжительной эксплуатации в производственных условиях. Предложен экономически выгодный альтернативный способ восстановления изношенной поверхности валов соломотрясов с помощью метода электродуговой металлизации.

Проаналізовано причини виникнення додаткових витрат під час збиральної кампанії. До процесів збирання та транспортування зерна використано логістичний підхід, сформульовано основні завдання логістичного управління. Запропоновано автоматизовану систему управління збирально-транспортними роботами.

Обгрунтовано аналітичні залежності продуктивності зернозбиральних комбайнів (ЗК) від основних характеристик процесу збирання. Установлено залежність урожайності від потужності двигуна та пропускної здатності молотарки. Аналітично обгрунтовано вплив основних характеристик процесу збирання на час і шлях розгону комбайна з працюючою молотаркою. Обгрунтовано аналітичну залежність коефіцієнта використання часу зміни від коефіцієнта готовності ЗК. Експериментально визначено залежності годинного та річного наробітку, кількості відмов, наробітку між відмовами, тривалості простоїв між відмовами, трудомісткості їх усунення та коефіцієнта готовності від строку експлуатації ЗК. Розроблено основні положення методики нормування роботи зернозбирального комбайна з урахуванням їх технічного стану, тобто ступеня зношення за термін попередньої експлуатації.

Розглянуто існуючі конструкції очисток і сепаруючих поверхонь комбайнів. Встановлено їх недоліки, які полягають у недостатній продуктивності, низькій надійності, і є одними з головних джерел втрат зерна у комбайні. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень обгрунтовано доцільність уніфікації сепарувальних поверхонь. Розроблено конструкцію уніфікованих сепарувальних поверхонь, визначено їх раціональні параметири.

Розглянуто питання підвищення якості транспортування зерна підйомним елеватором зернозбиральних комбайнів РСМ-10 "ДОН-1500А" та КЗС-9 "Славутич". Висвітлено основні види існуючих конструкцій вертикальних і круто нахилених елеваторів з точки зору можливості використання на комбайні. Проаналізовано сучасні методи контролю зернових потоків. Виявлено недоліки конструкцій елеваторів - неповноту відцентрового розвантаження та підвищені енергетичні витрати на транспортування в процесі збирання комбайнами маловрожайних сільськогосподарських культур. Теоретичними та експериментальними дослідженнями обгрунтовано та підтверджено пропозицію модернізації підйомного елеватора шляхом збільшення сектора розвантаження на 140 °. Установлено рухомий напрямний верхній кожух і комп'ютерне обладнання для визначення продуктивності та нерівномірності проходження зернового потоку, двоступеневого кінематичного режиму роботи зернової групи.

Проаналізовано конструктивні особливості, параметри та умови роботи існуючих качановідокремлювальних апаратів кукурудзозбиральних машин. Визначено основні чинники, які характеризують якість виконання технологічного процесу відокремлення качанів від стебел пікерно-стриперними качановідокремлювальними апаратами. Досліджено фізико-механічні властивості кукурудзи в ланці стебло - качан у період її повної стиглості. Розглянуто динаміку відокремлення качанів кукурудзи від стебел методом математичного моделювання. Визначено вплив основних конструктивних параметрів пікерно-стриперного апарата на якісні показники відокремлення качанів кукурудзи від стебел. Доведено техніко-економічну ефективність застосування нового пікерно-стриперного качановідокремлювального апарата під час збирання кукурудзи на зерно.

Вивчено питання застосування деталей, виготовлених з вуглепластиків у рухомих з'єднаннях зернозбиральних комбайнів. Проведено дослідження з метою підвищення довговічності деталей рухомих з'єднань шляхом визначення оптимальних технологічних засобів, які забезпечують необхідні властивості вуглепластикових елементів за заданих умов експлуатації. Розглянуто аспект проектування і здійснення розрахунків конструктивних параметрів деталей. Наведено результати теоретичних і експериментальних досліджень. Доведено доцільність застосування вуглепластика у зазначених вузлах. Розраховано оптимальні параметри підшипника клавіші соломотряса, вічка шнека жатки. Проведено синтез існуючих і розроблених підшипників клавішного соломотряса.

На підставі аналізу сучасних технологій збирання, конструкцій для здійснення обмолоту рослин на корені, теоретичних та експериментальних досліджень визначено конструктивну схему очісувального пристрою, раціональні параметри та режими його роботи, що дозволяє збільшити продуктивність серійного зернозбирального комбайна в 1,5-2,0 рази, знизити загальні втрати зерна під час збирання пшениці на 0,8-1,6 %, під час подрібнення бункерного зерна на 0,8-1,2 %, на збиранні рису загальні втрати на 1,45-2,70 %, під час роздрібнення зерна в бункері на 1,0-4.0 %, обмолот рису здійснити за один прохід. За результатами досліджень розроблено та виготовлено експериментальний очісувальний пристрій до комбайна СК-5 "Нива" з очісувальним барабаном і бітером-відбивачем, виробнича перевірка якого підтвердила перспективність обраного напрямку досліджень.

Запропоновано конструкцію двобарабанної жатки, визначено її основні параметри та режими роботи. Визначено необхідні фізико-механічні властивості стеблостою та характер їх зміни в період дозрівання рослин. Доведено залежність частоти обчісування від частоти обертання обчісувальних барабанів, подачі рослин у зону обчісування та заглиблення жатки в стеблостій. Встановлено зону активності переднього барабану, а також досліджено властивості повітряного потоку в обчісувальній камері пристрою, що виникає під час обертання барабанів. Визначено ефективність використання обчісувальної жатки.

Наведено методики вибору основних параметрів шнекового апарата різання (ШАР), який використовується під час збирання зернових колосових культур за методом обчісування рослин на корені. Розроблено критерій, який дозволяє оцінювати ступінь впливу конструктивних і кінематичних параметрів ШАР на енергетичні та якісні показники його роботи, а також аналітичні залежності, що відображають взаємозв'язок оцінювального критерію з конструктивними, кінематичними й енергетичними параметрами нового пристрою. Оцінено вплив параметрів гвинтового ножа на якість різання обчесаних рослин і формування валка. Проведено експлуатаційно-технологічні випробування збирального агрегату, обладнаного ШАР. Наведено рекомендації щодо вибору параметрів шнекового апарата різання. Встановлено, що його застосування у складі агрегату для збирання зернових колосових культур за методом обчісування на корені забезпечує зниження витрат соломи на 25 %.