Досліджено фокус показу портретних описів у різних типах тексту (романі, п'єсі, народній і літературній казках) на матеріалі англійської та американської літератур. Детально вивчено форми репрезентації дійових осіб.

Розглянуто проблему національного характеру в драматургії М.Куліша, О.Корнійчука, І.Кочерги, І.Микитенка, Я.Мамонтова, Я.Галана у період 1920 - 1930 рр. Висвітлено іконічний образ українського селянина у п'єсі М.Куліша "Комуна в степах". Зроблено висновок, що справжні художні відкриття можливі тоді, коли митець спирається на естетичні ідеали свого народу, оскільки проблематика та природа української драми пов'язані з національним життям народу, його звичаями та традиціями.

Рассмотрена проблема национального характера в драматургии Н.Кулиша, А.Корнийчука, И.Кочерги, И.Микитенко, Я.Мамонтова, Я.Галана в период с 1920 - 1930 гг. Освещен иконический образ украинского крестьянина в пьесе Н.Кулиша "Коммуна в степях". Сделан вывод о том, что настоящие художественные открытия возможны, когда художник опирается на эстетические идеалы своего народа, поскольку проблематика и природа украинской драмы связанны с национальной жизнью народа, его обычаями и традициями.

Відзначено, що виявлені в багатьох творах В.Винниченка роздуми про складність взаємовідносин між ідеальним і земним, знайшли оригінальне мистецьке розв'язання в п'єсі "Пророк" (1829 р.), яка ефектно підсумовує творчі пошуки автора. Відзначено суттєву рису ідеологічних і мистецьких вимірів п'єси - грайливість, яка полягає в іронічному використанні, характерному для давньої трагедії видовищного засобу (здебільшого розв'язки) як "deus ex machina", бо він власне й сприяє згаданій демітологізації.

Проаналізовано художню ідею В.Винниченка про чесність з собою, втілену митцем у його творах, зокрема, на прикладі його визначної п'єси "Брехня". Зауважено, що драматургічні новаторські прийоми автора були втілені на сцені небагатьма художніми колективами, це вдалося зробити лише театру "Alienus", який постановкою "Брехні" відкрив нову еру в історії європейського мистецтва. Наведено висловлювання відомих літераторів та діячів театрального мистецтва, зокрема М.Вороного, про те, що автор створив драматичний образ, цілком новий для нашої національної драматургії у своїй п'єсі-портреті, де за допомогою вишуканої гри підтекстів осягається внутрішній світ головної героїні.

Висвітлено актуальні проблеми вивчення української, російської, чеської, німецької, французької та англійської мов. Проаналізовано своєрідність пейзажних образів у поезії Б.Пастернака 1920 - 1930 рр., роль інтертекстуальності в п'єсі М.Булгакова "Багровий острів". Розглянуто питання лексикографічної інтерпретації однокореневих терміноутворень у сучасній англійській мові. Описано функції узуальних фразеологічних одиниць, особливості дієслівної префіксації в англомовній економічній терміносистемі. Наведено класифікації дієслова у лексико-семантичних системах української та російської мов, структурну схему речення. Розкрито особливості функціонування багатокомпонентних термінологічних словосполучень у художній літературі.

Освещены актуальные проблемы изучения украинского, русского, чешского, немецкого, французского и английского языков. Проанализированы своеобразие пейзажных образов в поэзии Б.Пастернака 1920 - 1930 гг., роль интертекстуальности в пъесе М.Булгакова "Багровый остров". Рассмотрены вопросы лексикографической интерпретации однокорневых терминообразований в современном английском языке. Описаны функции узуальных фразеологических единиц, особенности глагольной префиксации в англоязычной экономической терминосистеме. Приведены классификации глагола в лексико-семантических системах украинского и русского языков, структурная схема предложения. Изучены особенности функционирования многокомпонентных терминологических словосочетаний в художественной литературе.

Проаналізовано особливості стилістичної семантики лексеми "народ" у наукових текстах І.Франка. Висвітлено генезис образу І.Сірка в козацьких літописах, синкретизм жанрово-стильової структури "Автобіографії" священника І.Турчиновського, особливості використання оніричних елементів бароко у поезії Т.Шевченка. Визначено аморфність жанрової матриці як різновид синкретизму малої прози П.Куліша і М.Вовчка, своєрідність трансформації міфу в "Гуцульській п'єсі" Г.Хоткевича "Непросте" та повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків".

Проанализированы особенности стилистической семантики лексемы "народ" в научных текстах И.Франка. Освещены генезис образа И.Сирка в казаческих летописях, синкретизм жанрово-стилевой структуры "Автобиографии" священника И.Турчиновского, особенности использования онирических элементов барокко в поэзии Т.Шевченка. Определены аморфность жанровой матрицы как разновидность синкретизма малой прозы П.Кулиша и М.Вовчка, своеобразие трансформации мифа в "Гуцульской пъесе" Г.Хоткевича "Непростое" и повести М.Коцюбинского "Тени забытых предков".

Проаналізовано проблему мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення у сучасній лінгвістичній науці. Розкрито роль джерелознавства в історіографії українського та російського мовознавства ХІХ ст. - 1930-х рр. Висвітлено рецепції образу Ісуса Христа художньо-біографічною прозою межі ХХ - ХХІ ст. в періодичних виданннях, традиційного сюжету та "світових" образів у поемі "Енеїда" І.Котляревського. Описано неоміфологічні мотиви в романі Л.Первомайського "Дикий мед", мотив відродження в п'єсі "Патетична соната" М.Куліша. Визначено шляхи трансформації міфологічного сюжету про Кассандру в ліриці ХІХ - ХХ ст.

Проанализирована проблема мотивации языковых единиц как соотношение языкового знака и значения в современной лингвистической науке. Раскрыта роль источниковедения в историографии украинского и русского языковедения ХІХ ст. - 1930-х гг. Освещены рецепции образа Иисуса Христа художественно-биографической прозой на границе ХХ - ХХІ ст. в периодических изданиях, традиционного сюжета и "мировых" образов в поэме "Энеида" И.Котляревского. Описаны неомифологические мотивы в романе Л.Первомайского "Дикий мед", мотив возрождения в пьесе "Патетическая соната" Н.Кулиша. Определены пути трансформации мифологического сюжета о Кассандре в лирике ХІХ - ХХ ст.

Висвітлено проблеми сучасної світової літератури та перекладознавства. Описано стилістичні функції алюзій у романі Д.Хайнса "Розповідь лектора". Розкрито специфіку репрезентації концепту "дитинство" в пікарескному романі та англійському кримінальному памфлеті у контексті педагогічних теорій відродження, особливості репрезентації образу "дитина" в англо-канадській анімалістиці наприкінці ХІХ ст. Проаналізовано особливості зображення індіанської родини в романі Л.Ердріх "Королева буряків", жанр утопії у політичній драматургії Г.Брентона, зокрема, в п'єсі "Жорстока поезія". Розглянуто питання еволюції детективного жанру в діахронічному контексті літературних форм. Вивчено вплив російської та західноєвропейської літератури на формування світогляду М.Кропивницького. Описано особливості наративної організації "Біографії Шекспіра" П.Акройда. Визначено основні способи перекладу символічних власних імен з англійської мови на українську, жанрово-стильову домінанту як базову категорію в усному та письмовому перекладі, концептуальну еквівалентність перекладу метафори. Розкрито прагматичний аспект перекладу поетичних текстів.

Освещены проблемы современной мировой литературы и переводоведения. Описаны стилистические функции аллюзий в романе Д.Хайнса "Рассказ лектора". Раскрыты специфика репрезентации концепта "детство" в пикарескном романе и английском криминальном памфлете в контексте педагогических теорий возрождения, особенности репрезентации образа "ребенок" в англо-канадской анималистике конца ХІХ ст. Проанализированы особенности сохранения индианской семьи в романе Л.Эрдрих "Королева свеклы", жанр утопии в политической драматургии Г.Брентона, в частности, в пъесе "Жестокая поэзия". Рассмотрены вопросы эволюции детективного жанра в диахроническом контексте литературных форм. Изучено влияние русской и западноевропейской литературы на формирование мировоззрения М.Кропивницкого. Описаны особенности нарративной организации "Биографии Шекспира" П.Акройда. Определены основные способы перевода символических собственных имен с английского языка на украинский, жанрово-стилевая доминанта как базовая категория в устном и письменном переводе, концептуальная эквивалентность перевода метафоры. Раскрыт прагматический аспект перевода поэтических текстов.

Висвітлено специфіку найдавніших баладних сюжетів у творчості українських поетів-романтиків. Розглянуто питання інтерпретації біблійного мотиву пророцтв у романі-епопеї В.Дрозда "Листя землі". Описано архетип матері у п'єсі видатного драматурга американської та світової літератури Е.Олбі "Три високі жінки". Розкрито структуру і функції психологічного дискурсу в романі англо-ірландського письменника Д.Джойса "Улісс". Проаналізовано казково-образні та міфопоетичні мотиви в романі російського письменника Ю.Полякова "Грибний цар". Визначено особливості художнього аналітизму в поезії І.Франка та К.Случевського.

Освещена специфика древнейших балладных сюжетов в творчестве украинских поэтов-романтиков. Рассмотрены вопросы интерпретации библейского мотива пророчеств в романе-эпопеи В.Дрозда "Листья земли". Описан архетип матери в пъесе видного драматурга американской и мировой литературы Э.Олби "Три высокие женщины". Раскрыты структура и функции психологического дискурса в романе англо-ирландского писателя Д.Джойса "Улисс". Проанализированы сказочно-образные и мифопоэтические мотивы в романе русского писателя Ю.Полякова "Грибной царь". Определены особенности художественного аналитизма в поэзии И.Франко и К.Случевского.

Висвітлено проблеми загального та германського мовознавства, історії та теорії літератури, української філології, іноземної мови, а також правознавства, ЗМІ, історії України та культурології, фізичного виховання і спорту, туризму. Наведено результати соціолінгвістичних досліджень української мови у регіональному аспекті. Описано форми та функції гротеску в комедії В.Шекспіра "Сон літньої ночі", специфіку гротескних образів у драмі А.Піотровського "Падіння Єлени Лей", інтерпретації теми рицарства в романі М.Сервантеса "Дон Кіхот", особливості зображення естетики антидрами в п'єсі Е.Іонеско "Голомоза співачка". Проаналізовано інноваційні процеси в українській науковій термінології. Визначено статус державної мови в Україні та зарубіжних країнах.

Освещены проблемы общего и германского языковедения, истории и теории литературы, украинской филологии, иностранного языка, а также правоведения, СМИ, истории Украины и культурологии, физического воспитания и спорта, туризма. Рассмотрен вопрос о родительном падеже существительных в английском языке. Приведены результаты социолингвистических исследований украинского языка в региональном аспекте. Описаны формы и функции гротеска в комедии В.Шекспира "Сон летней ночи", специфика гротескных образов в драме А.Пиотровского "Падение Елены Лей", интерпретации темы рыцарства в романе М.Сервантеса "Дон Кихот", особенности изображения эстетики антидрамы в пъесе Э.Ионеско "Голомозая певица". Проанализированы инновационные процессы в украинской научной терминологии. Определен статус государственного языка в Украине и зарубежных странах.

Висвітлено сема- та ономасіологічні аспекти утворення однокореневих синонімічних і парономічних дериватів у сучасній англійській мові (АМ), методичний аспект вивчення синонімії присубстантивних інфінітивних конструкцій і підрядних речень в АМ, тенденції розвитку словникового складу АМ. Проаналізовано особливості трансформації міфічних образів у п'єсі Б. Шоу "Пігмаліон", мовні засоби опису семіотизації гобелена в романі Т. Шевальє "Діва та Одноріг".

Освещены сема- и ономасиологические аспекты образования однокорневых синонимических и парономических дериватов в современном английском языке (АЯ), методический аспект изучения синонимии присубстантивных инфинитивных конструкций и подчиненных предложений в АЯ, тенденции развития словарного состава АЯ. Проанализированы особенности трансформации мифических образов в пьесе Б. Шоу "Пигмалион", языковые средства описания семиотизации гобелена в романе Т. Шевалье "Дева и однорог".

Проаналізовано жанрову своєрідність кримської лірики Л. Українки. Визначено драматизм релігійних протистоянь у п'єсі Л. Українки "Руфін і Прісцілла". Висвітлено проблему вибору в екзистенційній структурі драми "Адвокат Мартіан" Л. Українки. Розглянуто питання про діалог культур Л. Українки та О. Кобилянської за матеріалами епістолярію письменниць. Значну увагу приділено творчості Л. Українки в контексті національної літератури. Розкрито зміст естетики національної ідеї в драмі Л. Українки "Бояриня" та повісті М. Костомарова "Чернігівка", типологічний аспект рецепції античного образу музи у творах Л. Українки та Н. Королевої в контексті модерної доби, специфіку концептуалізації образу "нової жінки" у драматургії Л. Українки та Б. Шоу.

Проанализировано жанровое своеобразие крымской лирики Л. Украинки. Определен драматизм религиозных противостояний в пьесе Л. Украинки "Руфин и Присцилла". Освещена проблема выбора в экзистенциальной структуре драмы "Адвокат Мартиан" Л. Украинки. Рассмотрен вопрос о диалоге культур Л. Украинки и О. Кобылянской по материалам эпистолярия писательниц. Значительное внимание уделено творчеству Л. Украинки в контексте национальной литературы. Раскрыты содержание эстетики национальной идеи в драме Л. Украинки "Боярыня" и повести Н. Костомарова "Черниговка", типологический аспект рецепции античного образа музы в произведениях Л. Украинки и Н. Королевой в контексте модерной эпохи, специфика концептуализации образа "новой женщины" в драматургии Л. Украинки и Б. Шоу.

Розглянуто аналіз моделей сакральної та техногенної віри у п'єсі В. Вінниченка "Пророк". Підкреслено руйнівний характер абсолютизації ідеї у процесі її реалізації та втілення у реальне життя як окремої особистості, так і суспільства загалом.

Вивчено творчу спадщину єлизаветинського письменника Томаса Неша з метою визначення специфіки творення запропонованим ним сатиричної моделі реальноcті дійсності. Пропоновано розрізняти форми реалізації авторського сатиричного пафосу у памфлетах та тих творах, де сатиричне начало присутнє, але не є домінуючим - романі, поемі, п'єсі та бурлеску. З'ясовано, що у творах першої групи сатиричне начало репрезентується експліцитно, а у творах другої - здебільшого імпліцитно. Доведено, що ключовими обєктами висміювання є морально-етичні вади, соціально-політичні реалії й окремі персоналії, а найбільш вживаним засобом сатиризації є мовностилістична гра.

Зазначено, що пріоритетним джерелом багатогранної творчості Л.Старицької-Черняхівської, відомої української письменниці доби раннього модернізму (кінця XIX - початку XX ст.), була національна історія, а також українське культурне та громадсько-політичне життя перших десятиріч XX ст. Системно та детально досліджено зміст і структуру, принципи та засоби художньої інтерпретації минувшини, розвиток майстерності письмениці у моделюванні історичних реалій за відродження української державності, національного характеру, в утвердженні духовних цінностей. Висвітлено жанрову еволюцію в історичній драматургії та виділено певні жанрові різновиди, а саме: історико-ліричну сцену ("Сапфо"), драми - історико-соціальну ("Аппій Клавдій"), історико-психологічну ("Гетьман Дорошенко"), історико-філософську ("Іван Мазепа"), історико-героїчну ("Розбійник Кармелюк"), "п'єсу в п'єсі" ("Милість Божа"), історико-драматичний етюд ("Останній сніп"). Висвітлено стильові особливості творів, традиційні та новаторські ознаки модифікацій жанрових різновидів, сюжетно-композиційних конструкцій.

Висвітлено гендерний підхід в контексті основних методів інтерпретації художніх творів. Визначено конвергенцію як засіб створення експресивності в англомовних поетичних творах ХХ ст. Розкрито антиномічну природу зображення нуклеарної родини у п'єсі Т. Хау "Народження та після народження". Проаналізовано особливості просодичного оформлення міських пейзажних описів англомовної прози, художніх образів у п'єсах театру абсурду за матеріалами творів С. Беккета, Г. Пінтера та С. Сімпсона. Визначено дериваційну активність афіксального елемента e- в сучасній англійській мові. Описано лінгвокогнітивні механізми формування художнього порівняння в канадській поезії.

Запропоновано цілісний дедуктивно-індуктивниq метод режисерського аналізу п'єси, що охоплює всі складові цього аналізу, коли гіпотеза загальних аналітичних понять - конфлікту, наскрізної дії, надзавдання вивіряється виокремленням і пізнанням частковостей - подій, обставин, мотивацій вчинків тощо. Доведено, що поруч з детермінантною обмумовленістю того, що відбувається в п'єсі, доцільно застосовувати філософські принципи теорії вірогідності, що дозволяє пізнати драматургічний твір у всій його складності, багатошаровості та неоднозначності.

Висвітлено наукову діяльність М. Г. Шамрая - доктора історичних наук, професора Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького. Наведено бібліографію наукових праць вченого, зокрема, публікацій та авторефератів дисертацій та дисертацій, захищених за його рецензування, співкерівництва й опонування, а також друкованих видань за його членства в редколегії та рецензування. Увагу приділено літературній спадщині М. Г. Шамрая - віршам, поемі "Князь і жрець" та п'єсі "Доля Богдана".

Проаналізовано особливості використання цитат і ремінісценцій з творів Т. Г. Шевченка у п'єсі українського драматурга 1920 - 1930-х років Сави Голованівського.

Проведено порівняльно-типологічний аналіз драм М. Куліша, зокрема п'єси "Патетична соната", та спадщини німецьких експресіоністів. Проаналізовано контактно-генетичні й типологічні зв'язки драм М. Куліша з німецькою драматургією. Зроблено порівняльний аналіз образної системи в п'єсі "Патетична соната" та "драмі крику" німецьких експресіоністів.