Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.281

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У первинному інтродукційному насадженні ялини європейської в дендрарії ботанічного саду у 41-го дерева вивчено індивідуальну мінливість частки повного та порожнього насіння. Виділено групи дерев з високою часткою повного насіння (87 %) та з найбільшою кількістю порожнього насіння (81 %). Досліджено генотипові особливості цих дерев за 20-ма алозимними локусами дев'яти ген-ферментних систем. Для дерев з максимальною кількістю повного насіння властивий 11 %-ий надлишок гетерозигот, а рівень гетерозиготності (21,7 %) перевищує середнє значення цього показника у насадженні (18,4 %). Низькогетерозиготні особини (5 %) відзначалися високою часткою порожнього насіння (58 %).

За даними вивчення планктонних мікроорганізмів баденському ярусу відповідають зони: NN5 і нижня частина зони NN6 за нанопланктоном, зони Praeorbulina - Orbulina suturalis, Globigerina decoraperta - Globigerina druryi і Velapertina за планктонними форамініферами, а також зони Lower Lagenide, Upper Lagenide, Spiroplectamina carinata, Bulimina - Bolivina за бентосними форамініферами. У відкладах сарматського ярусу встановлено екозони: Braarudosphaera bigelowii, Calcidiscus macintyrei s.l., Sphenolithus abies. Форамініфери представлено бентосними асоціаціями зон Elphidium reginum, E. hauerinum, Porosononion granosum. Панонському ярусу відповідають дві зони ендемічного нанопланктону: Praenoelaerhabdus banatensis і Noelaerhabdus bozinovice. Форамініфери відсутні. Наведено кореляцію з Міжнародною стратиграфічною шкалою. За палеоекологічним аналізом баденський басейн був відкритим з широкими зв'язками з морськими акваторіями. Сарматський басейн мав обмежені зв'язки і солонуватоводне середовище. Панонський басейн був ізольованим з періодичними зв'язками тільки в середньому паноні.

Індекс рубрикатора НБУВ: П381.331(4УКР)

Рубрики:

Ялина звичайна (Picea abies)

Шифр НБУВ: РА356819 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.822.21*333.2 + П381.3-26

Рубрики:

Pinales

Ялини (Picea spp.)

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.822.21*852.121.41

Рубрики:

Pinales

Шифр НБУВ: РА391070 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е159*696.215.3

Рубрики:

Спеціальна палеоботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено цитогенетичні ефекти, що виникають у клітинах проростків насіння \i Pinus pallasiana \i0 D. Don і \i Picea abies \i0 (L.) Karst, за несприятливих еколого-кліматичних умов степової зони України. Встановлено, що за умов техногенного регіону в клітинах проростків \i P. pallasiana \i0 виникає значна кількість порушень, пов'язаних зі структурою хромосом, цілісністю веретена поділу та втратою генетичного матеріалу. У клітинах проростків насіння рослин, що зростають біля металургійних та цементного комбінатів, а також у великому промисловому місті виявлено мікроядра, що свідчить про перебіг патологічних процесів при формуванні насіння. За умов інтродукції в екологічно безпечному районі ("Асканія-Нова") для цього виду відзначено достовірно менший рівень порушень. Для \i P. abies \i0 чітких особливостей у перебігу мітотичних процесів, пов'язаних з умовами зростання, не виявлено. У каріотипі обох видів з насаджень виявлено тенденцію щодо збільшення сумарної довжини хромосомного набору та кількості вторинних перетяжок. Серед проростків насіння \i P. abies \i0 з насадження в дендрарії Донецького ботанічного саду НАН України відмічено міксоплоїдні. У клітинах проростків насіння досліджуваних видів виявлено збільшення кількості ядерець на одне ядро та збільшення розмірів нуклеолярних структур при зростанні материнських рослин за несприятливих умов. У зміні ядерно-ядерцевого співвідношення у клітинах обох видів спостерігалася протилежна тенденція. В насадженні \i P. abies \i0 відмічено зменшення цього показника, а у \i P. pallasiana \i0 - збільшення. При порівнянні всіх досліджуваних показників у \i P. pallasiana \i0 та \i P. abies \i0, що зростають за однакових умов (м. Донецьк), виявлено видоспецифічні особливості. Встановлено, що найбільш інформативними є такі показники, як патології мітозу та мікроядерний тест. Для цитогенетичного моніторингу генотоксичності середовища рекомендовано використовувати насіння \i P. pallasiana \i0.

Досліджено насіннєву продуктивність Picea abies (L.) Karst. за умов інтродукції. Встановлено, що за субоптимальних для бореального виду умов степової зони спостерігається регулярне формування жіночих шишок і повних насінин. Показники насіннєвої продуктивності в урожайні роки склали близькі значення (56 - 64 %). На підставі багаторічних досліджень насіннєвої продуктивності окремих рослин P. abies в інтродукційному насадженні виділено перспективні для подальшого розмноження особини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*88(45УКР) л64 + П342.5

Рубрики:

Загальна біологія

Ліс і середовище. Екологія лісу

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено исследование B-хромосом, обнаруженных впервые у вида Picea abies (L.) Н. Karst. Для настоящего исследования семена собраны из 2-х популяций Picea abies в Западных Родопах (Болгария), расположенных на южной границе видового ареала и охраняемых в соответствии с Бернской конвенцией и Директивой ЕС о местообитаниях. В отдельных проростках семян Picea abies найдена миксоилоидия. Обнаружено, что метафазные клетки проростков семян из изученных популяций Picea abies содержат 0 - 4 B-хромосомы как метацентрического, так и субметацентрического типов. Наблюдается изменчивость числа B-хромосом и их появления. Наряду с B-хромосомами в метафазных клетках Picea abies выявлены хромосомные мутации - фрагменты и кольцевые хромосомы. Обсуждена возможная адаптивная роль присутствия B-хромосом у видов Picea.

Рід Japewia вперше наведено для території України з природного заповідника "Іоріани". У повідомленні подано опис, вказано місцезнаходження в Україні, екологічні особливості та загальне поширення нового для ліхенобіоти нашої країни епіфітного лишайника Japewia subaurifera. Він зростає на корі Picea abies вище 1200 м над р. м. і характеризується накипною стерильною сланню, наявністю округлих соралей, в яких зовні розвиваються соредії коричнюватого, а всередині - жовтувато-зеленуватого забарвлення.

У високогір'ї Українських Карпат істотно збільшується площа, чисельність, щільність і життєвість популяцій деревних, чагарникових та чагарничкових видів, зокрема, Picea abies, Pinus mugo, Alnus viridis, Juniperus sibirica, Rhododendron myrtifolium, видів роду Vaccinium. Для низки видів різних життєвих форм (Vaccinium myrtillus, Centaurea mollis, Homogyne alpina, Helictotrichon versicolor, Potentilla aurea) притаманне цвітіння і визрівання плодів на дедалі більших висотних рівнях альпійського поясу. Це характерне у зв'язку з потеплінням і збільшенням тривалості вегетаційного періоду для тих видів, для яких еколого-кліматичний оптимум розташований у лісовому або субальпійському поясі, а умови альпійського поясу є екстремальними. Виявлено рідкісні й ендемічні види рослин, популяції яких прогресують, а саме: Loiseleuria procumbens, Senecio carpaticus, Heracleum carpaticum, Rhododendron myrtifolium та ін. Негативна динаміка притаманна високогірним альпійським і аркто-альпійським видам, зокрема, Oreochloa disticha, Rhodiola rosea, Carex curvula та ін. Описані процеси зумовлені в основному як демутаційними сукцесіями внаслідок припинення випасу, так і потеплінням клімату. Важливо встановити диференціацію впливу цих чинників на види і популяції. Найсильніше змінюються репродуктивні параметри особин і популяцій як найбільш чутливі до змін навколишнього середовища.

Розглянуто методики проведення експертизи сортів рослин на відмінність, однорідність і стабільність (ВОС-тест) для ботанічних таксонів: береза повисла (Betula pendula Roth.), бук лісовий (Fagus sylvalica L.), верба (Salix L.), горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), дуб австрійський (Quercus austriaca Willd.), дуб звичайний (Quercus robur L.), дуб скельний (Quercus petraea Liebl.), каштан справжній (Castanea saliva Mill.), кедр атласький (Cednis atlantica (Endl.) Am.), кедр ліванський (Cedrus libani A. Rieh), кипарисовик (Chamaecyparis Spach.), клен несправжньоплатановий (Acer pseudnplatanus L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), модрина європейська (Larix decidua Mill.), псевдотсуга тисолиста (дугласія) (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), сосна австрійська (Pinus austriaca Hull.), сосна Веймутова (Pinus strobus L.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), сосна кедрова (Pinus cembra L.), тополя (Popuhts L.), туя західна (Thuja occidentalis L.), туя східна (Thuja orientalis L.), яловець (Juniperus L.), ялина європейська (Picea abies (L.) Karst.), ялина сиза (Picea glauca (Moench) Voss), ялиця бальзамічна (Abies balsamea (L.) Mill.), ялиця біла (Abies alba Mill.), ясен вузьколистий (Fraxinus angustijblia Vahl). Приведено морфологічні та ідентифікаційні ознаки сортів рослин, які мають свою градацію, ступінь виявлення, довірчі інтервали мінливості ознак. Проілюстровано малюнками та фотографіями.

Досліджено особливості формування резонансної деревини ялини європейської (ЯЄ) за лісорослинних умов Українських Карпат. Удосконалено алгоритм вивчення акустичних властивостей деревини ЯЄ. Вивчено лісівничо-таксаційні характеристики деревостанів за участю дерев ЯЄ з резонансною деревиною. Досліджено макроскопічні показники та фізичні характеристики деревини залежно від зміни висоти над рівнем моря та типів лісу. Виділено три висотно-екологічні пояси ялинових деревостанів за макроструктурою й об'ємною масою деревини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*889(45УКР5)

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати комплексних досліджень біоти ксилотрофних аскомікотів лісових екосистем Сколівських Бескидів. Розроблено класифікацію та визначено структурно-функціональну організацію екологічних ніш ксилотрофних сумчастих грибів. Встановлено таксономічний склад і біологічні групи аскомікобіоти. Виявлено субстратну спеціалізацію дереворуйнівних аскових грибів. Досліджено особливості деструкційної сукцесії деревного субстрату та встановлено видові ряди змін аскомікобіоти на домінуючих мертвих деревних субстратах листяних (Fagus sylvatica, Betula pendula, Ainus glutinosa) і хвойних (Picea abies, Abies alba) порід. Дано созологічну оцінку аскомікобіоти. Проведено порівняльний аналіз еколого-біологічних особливостей ксилотрофної аскомікобіоти у лісових екосистемах об'єктів природно-заповідного фонду Українських Карпат.

Мета роботи - проаналізувати стихійне поширення Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у паркових насадженнях м. Кривий Ріг та вплив цього виду на стан деревних рослин. Основні дослідження стихійного поширення P. quinquefolia проведено в занедбаному парку м. Кривий Ріг загальною площею 9 га. Використано традиційні дендрологічні, біометричні та статистичні методи. Встановлено, що P. quinquefolia трапляється в окремих занедбаних паркових насадженнях, де утворює вертикальну і наземну форми. В найбільшому із них на площі у 2,3 га проективне покриття ліаною становить 100 %, а на площі у 6 га - від 5 до 95 %. У цьому парку ліана використовує 10 видів деревних рослин як опору, покриваючи до 4/5 їх крони. Виявлено види рослин, на яких P. quinquefolia найбільш і найменш успішно зростає та розвивається. Висновки: P. quinquefolia максимально покриває стовбур дерев Picea abies (L.) H. Karst до 91,7 % висоти і мінімально - 38,3 % висоти рослин Populus pyramidalis Salisb. у занедбаному парку. Спостережено всихання гілок - від 1,3 % у Fraxinus excelsior L. до 78,3 % у P. abies. На стовбурах дерев нараховується від 4,2 вертикального пагона ліани у Robinia pseudoacacia L. до 25,6 у Betula pendula Roth. Ліана поширюється на землі навколо дерева в радіусі до 9 м. Оселяється в паркових насадженнях, віддалених від досліджуваного на 500 - 700 м. В окремих насадженнях P. quinquefolia виявляє себе як типовий вид-"трансформер".

Досліджено наслідки масштабної ненавмисної пожежі в субальпійській зоні на г. Говерла у Чорногорі в Українських Карпатах. Чагарнички (Vaccinium spp.), а особливо чагарники (Juniperus communis subsp. alpina) і підріст смереки (Picea abies), виявилися найвразливішими до випалювання. Домінантні представники злакових і ситникових (Calamagrostis villosa, Luzula luzuloides) були менш чутливими і швидше відновили рясність. Пожежа спричинила виникнення прогалин, що сприяло насіннєвому поновленню низки лучних видів різнотравія (зокрема, Allium victorialis, Arnica montana, Gentiana acaulis, Hypochoeris uniflora, Pulsatilla alba) та їх вегетативному розростанню. Спалах щільності генеративних пагонів більшості цих трав'яних видів спостерігали через рік, а максимальну кількість їх проростків - через 2 роки після випалювання, яке тимчасово призупинило насіннєве розмноження. Пожежа виявилася загалом сприятливою для цих видів. Вочевидь, випалювання чагарників, яке в минулому широко застосовували для підтримання полонин, суттєво впливало на їх видовий склад і сприяло поширенню багатьох видів на великих територіях вторинних лук у Карпатському регіоні.

Мета роботи - проаналізувати якість пилку Picea abies (L.) Karst. у насадженнях, які зазнають різного впливу аеротехногенного забруднення за умов великого промислового міста у степовій зоні. Об'єктом вивчення був пилок 30 - 40-річних дерев P. abies із дев'яти насаджень, 8 з яких розташовані приблизно за всією довжиною м. Кривий Ріг (120 км) з різним рівнем техногенного забруднення, одне - за його межами (контрольне). Найвищою життєздатністю (79,9 %), фертильністю (86,3 %) та максимальними розмірами пилкових зерен характеризувалися рослини з позаміського насадження, а найменшою (48,3 і 46,5 % відповідно) - дерева в насадженнях біля промислового підприємства "Арселор Міттал Кривий Ріг", їх пилок мав мінімальні розміри. Виявлено широкий спектр тератоморфних змін пилку й аномалії пилкових трубок у разі пророщування пилку за лабораторних умов. Установлено загальну закономірність - зменшення якості та збільшення кількості аномального пилку у рослин P. abies, які зазнають вплив вихлопних газів автотранспорту і викидів металургійних підприємств м. Кривий Ріг. Висновок: частоту аномалій пилку та пилкових трубок P. abies можна використовувати для індикації аеротехногенного забруднення в промислових містах України.