Проведено дослідження впливу таблеток для електрофорезу на основі бджолиної отрути препарату "Апівен" на периферичні венозні тромби. Встановлено, що апівен ефективно зменшує розмір і щільність тромбів, площу крововиливів, подовжує час ІІ і ІІІ фази зсідання крові у порівнянні з гепариновою маззю. У результаті експерименту було встановлено, що кількість еритроцитів, гемоглобіну та тромбоцитів у всіх дослідних групах суттєво не змінювалась та залишалась у рамках фізіологічних значень. У результаті лікування апівеном і гепариновою маззю вірогідно знижувалася кількість лейкоцитів у порівнянні з контрольною патологією, що свідчить про можливий протизапальний ефект, який підтверджують гістологічні дослідження. Отримані дані свідчать про те, що апівен є перспективним препаратом, який можна рекомендувати для лікування тромбозів і тромбофлебітів периферичних судин.

Наведено результати вивчення динаміки вмісту N-ацетилглюкозаміну (N-ацГА) у сироватці крові та тканинах лабораторних тварин з модельною запально-деструктивною патологією нирок, шлунка та суглобового хряща під впливом експериментальної терапії глюкозаміну гідрохлоридом (ГА) та N-ацетилглюкозаміном. Проведений аналіз результатів досліджень дозволяє виділити загальні тенденції щодо вмісту ендогенного N-ацГА у сироватці крові та тканинах у тварин з різною експериментальною патологією. За умов розвитку запально-деструктивних процесів спостерігається зниження вмісту N-ацГА в органах та відповідне його підвищення в сироватці крові, що пояснюється їх сполучнотканинним походженням і може бути діагностичним критерієм ступеня ураження органу та критерієм ефективності терапії. Екзогенне введення глюкозаміну гідрохлориду та N-ацетилглюкозаміну сприяє нормалізації ендогенних резервів даного аміноцукру, що підтверджується показниками біохімічних досліджень.

У хворих на хронічний токсичний гепатит з супутнім хронічним холециститом встановлено підвищення літогенних властивостей міхурової жовчі, підсилення процесів ліпідної пероксидації на тлі зниження антиоксидантного захисту організму. Доведено нормалізуючу дію хофітолу на детоксикаційну функцію печінки у хворих на хронічний токсичний гепатит, в тому числі й у разі поєднання з хронічним холециститом. За наявності біліарної дискінезії за гіпотонічно-гіперкінетичним типом у хворих на хронічний токсичний гепатит у поєднанні з хронічним холециститом засобом вибору серед гепатопротекторів рослинного походження є хофітол, що зумовлено поєднанням мембраностабілізувальної дії на гепатоцити і нормалізувальним впливом препарату на холерез і літогенні властивості жовчі.

Зазначено що, фармацевтична промисловість України знаходиться у кризі перевиробництва лікарських препаратів, що негативно впливає на обсяги збуту. Однак зустрічаються випадки, коли фармацевтичні фірми починають виробництво аналогічних генеричних препаратів тоді, як багато необхідних і корисних ліків з дешевої сировини на ринку взагалі відсутні. Йдеться, зокрема, про активізацію використання топінамбуру як сировини для виробництва лікарських препаратів і біологічно активних домішок для лікування хворих на цукровий діабет. Наведено результати експертного аналізу факторів, які впливають на попит щодо препаратів з топінамбуру. З урахуванням зазначеного запропоновано послідовно формувати попит вітчизняних підприємств на топінамбур для розширення номенклатури і обсягу виробництва лікарських препаратів на його основі.

Ключ. слова: культура клітин HepG2, in vitro, гепатоцити, глутаргін, виживаємість
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.51-29

Рубрики:

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: хронічна серцева недостатність, інсулінорезистентність, клінічні прояви, триметазидин, метформін
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-52 + Р415.160.23-52

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для оцінки ефективності застосування метаболічної корекції на етапі планування вагітності та під час існуючої вагітності проаналізовано стан 380-ти жінок, які мали в анамнезі два і більше мимовільних аборти чи передчасні пологи. У зв'язку з цим застосовано курси метаболічної терапії, які розділили на два комплекси препаратів метаболічної дії. До першого комплексу препаратів належать кофактори і субстрати основної ланки метаболізму циклу трикарбонових кислот; другий комплекс склали препарати, які активували цикл трикарбонових кислот. Розлади тканинної біоенергетики, як правило, обумовлюють порушення процесів анаболізму, тому використання активаторів циклу трикарбонових кислот більш ефективне у сполученні з наступним призначенням стимуляторів біоенергетичних процесів. Висока практична значущість оцінки лікування клітинної метаболічної відповіді полягає у тому, що воно корелює з ензиматичною активністю та структурою популяції лімфоцитів периферичної крові. В усіх досліджуваних групах вагітність збережена і завершилась народженням здорових немовлят.

Проведено дослідження з вивчення гепатопротекторної та антиоксидантної активності рибіфлану (70 %-на настойка з листя смородини чорної) за гострого ураження парацетамолом у щурів. Установлено, що використання рибіфлану при лікарському гепатиті, викликаному парацетамолом, призводить до зменшення інтенсивності цитолітичних і вільнорадикальних процесів у печінці, підвищує активність антиоксидантної системи гепатоцитів і сприяє нормалізації вуглеводного, білкового, ліпідного обмінів і відновленню процесів жовчоутворення і жовчовиділення. Досліджуваний препарат "Рибіфлан" за антицитолітичною та антиоксидантною дією перевершує поліфенольний гепатопротектор "Силібор". Одержані результати свідчать про гепатозахисну активність рибіфлану і вказують на перспективність його використання для профілактики та комплексного лікування лікарського гепатиту.

Підвищення ефективності фармакотерапії хронічного простатиту є одним з найбільш актуальних завдань сучасної фармакології та урології. Вивчено простатопротекторну активність супозиторіїв "Флагінат", створених на основі рослинної сировини - трави звіробою. На моделі простатиту, який розвинувся після кріодії хлоретилу, показано ефективність зазначеного препарату "Флагінат". Використання супозиторіїв "Флагінат" призводило до зменшення запальної реакції, що супроводжувалось зниженням рівня лейкоцитів у крові. Встановлено, що простатопротекторна активність препарату характеризувалась відновленням функціонального стану передміхурової залози, пригніченням процесів ПОЛ, підвищенням активності антиоксидантної системи. Одержані результати підтверджено морфологічними дослідженнями. Терапевтичний ефект супозиторіїв "Флагінат" у дозі 25 мг/кг відповідав ефекту референс-препарату - супозиторіям з олією насіння гарбуза.

Проведено порівняльне вивчення протизапальної активності сучасних нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) для місцевого застосування на моделі карагенінового набряку у щурів. Гель "Дип-Риліф" (виробництва компанії "Ментолатум Лтд", Великобританія), "Фастум" гель (виробництва "Berlin-Chemie AG", Німеччина) проявляють вірогідно вищу протизапальну активність (69,6 %; 54 %) у порівнянні з активністю гелю "Диклофенак натрію" (42 %) (виробництва ФФ "ФК "Здоров'я") та гелю "Німулід" (44 %) ("Панацея Біотек Лтд", Індія). "Диклак" гель ("Hexal AG", Німеччина) за виразністю фармакологічного ефекту (52 %) займає проміжне місце між виділеними групами препаратів. З фармакоекономічної точки зору більш прийнятним є лікування гелем "Дип-Риліф", "Диклак" гелем та гелем "Диклофенак натрію", для яких розраховані у дослідженнях коефіцієнти ефективності витрат (ЕВ) відповідно становлять 0,043; 0,045; 0,048, ніж застосування "Фастум" гелю та "Німулід" з ЕВ 0,051 та 0,187.

Зазначено, що перспективним напрямком пошуку нових фармакологічно активних та безпечних лікарських засобів є синтез біологічно активних речовин - майбутніх лікарських засобів на основі германію. Зроблено аналіз фармакодинаміки та фармакокінетики сполук германію за даними літератури та авторських досліджень. Обгрунтовано створення координаційних сполук германію та принципи добору біолігандів, проведено аналіз їх фармакологічних властивостей. Досліджено фармакологічні властивості та вивчено фармакокінетику координаційних сполук германію з біолігандами (нікотиновою та бурштиновою кислотами - МІГУ-1 та 2, нікотинамідом - МІГУ-3), які мають гепатопротекторні властивості, виявляють нейротропну активність депримуючої дії. Ще один компонент - оксиетилідендифосфонова кислота (ОЕДФ), на основі якої створені координаційні сполуки з нікотиновою кислотою МІГУ-4, нікотинамідом - МІГУ-5 та магнієм - МІГУ-6. Ці сполуки мають мембранопротекторну дію і є перспективними гепато- і кардіотропними засобами. Таким чином, германій і його сполуки мають виражену фармакологічну активність і унікальні фармакокінетичні властивості, які дозволяють надалі використовувати їх у медичній практиці та створювати нові біологічно-активні речовини (БАР) - майбутні лікарські засоби.

Зазначено, що світова тенденція розвитку медичної науки і практики доводить необхідність акцентувати увагу на соціальних, правових та етичних наслідках лікувально-діагностичного процесу. Особливого значення це набуває за умов проведення клінічних досліджень нових лікарських препаратів, коли у більшості випадків неможливо заздалегідь визначити співвідношення користь/ризик для пацієнта. В Україні функцію нагляду за дотриманням морально-етичних норм під час проведення клінічних досліджень здійснює Комісія з питань етики Державного фармакологічного центру Міністерства охорони здоров'я України, сформована у 1993 р. У своїй роботі Комісія керується низкою нормативних і правових актів, які стосуються суспільних, політичних, морально-етичних норм під час організації та проведення клінічних досліджень. У завдання Комісії входить захист прав та інтересів пацієнтів з одного боку та дослідників - з іншого, а також забезпечення етичної і морально-правової оцінки матеріалів клінічних досліджень.

Обстежено 83-х хворих на гострий парапроктит, у тому числі 33-х хворих на хворобу Крона. Оперативне лікування повинно бути малоінвазивним і виконуватися лише після встановлення локалізації гнійника, визначення його клінічної форми. Тактика у разі виявлення парапроктиту та нориці у пацієнта з хворобою Крона суттєво відрізняється від загальноприйнятих правил лікування гострого парапроктиту. Слід застосувати розкриття гнійника, евакуацію гною та дренування грибоподібним дренажем на фоні місцевого медикаментозного лікування. Актуальним є використання гормональних препаратів та речовин, які б впливали на ланки місцевого імунітету. На нашу думку, препаратом вибору є "Постеризан-форте", що найбільше відповідає таким вимогам. Встановлено значну перевагу протизапальної, ранозагойної, аналгезивної дії свічок "Постеризан-форте" у порівнянні з традиційними засобами у хворих на гострий парапроктит, зокрема у випадку хвороби Крона.

На моделі експериментального тромбозу у кролів, викликаного накладанням лігатури та введенням розчину люголю, встановлено, що лікування дослідних тварин маззю "Веногепар" призводить до значного зменшення вираженості патологічного процесу, зокрема сприяє зменшенню розмірів тромбу та інтенсивності запального процесу у прилеглих до ураженої ділянки вени тканинах. Під впливом мазі зменшувалась довжина тромбу та площа запалення вже на 4-й день лікування. До кінця досліду довжина тромбу зменшувалась на 29,18 %, площа запалення - на 83,46 %, тоді як у групі контрольної патології - на 7,46 % та 15,6 % відповідно. За цими показниками мазь "Веногепар" має перевагу над референтними препаратами. Мазь "Веногепар", на відміну від препаратів порівняння - гепаринової мазі та гелю "Аесцин", проявляє виражену антиоксидантну дію, що обумовлено наявністю декількох компонентів з антиоксидантними властивостями. Встановлено здатність досліджуваного препарату та препаратів порівняння нормалізовувати білковий та ліпідний обмін у тварин на фоні патології.

Зазначено, що важливою проблемою при корекції метаболічних порушень організму за умов стресу є пошук субстанцій, яким притаманні гіполіпідемічна та антиоксидантна властивості. Більшість синтезованих речовин здатні самі активувати вільнорадикальні процеси, тому привертають увагу насамперед субстанції природного, зокрема рослинного походження. Досліджено деякі показники метаболізму ліпідів і ліпопротеїнів, а також певні показники антиоксидантно-прооксидантного статусу сироватки крові і печінки щурів за умов емоційно-больового стресу та вплив профілактичного введення листя каштану кінського на ці показники. Введення подрібненого листя каштану кінського сприяє запобіганню несприятливих змін метаболізму ліпідів і розвитку оксидативного стресу за умов емоційно-больового стресу. Виявлено гіполіпідемічну та антиоксидантну активність подрібненого листя каштану кінського. Результати досліджень дозволяють рекомендувати листя каштану кінського для розробки перорального засобу для лікування та профілактики атеросклерозу.

Проведено аналіз застосування семаксу у 16-ти дітей з когнітивними порушеннями та порушеннями мовного розвитку. Особливу увагу було приділено впливу препарату на поріг судомної готовності, який оцінювався за показниками ЕЕГ, і клінічний перебіг епілептичного синдрому. У результаті було виявлено безсумнівну наявність ноотропної активності семаксу щодо когнітивних та мовних порушень - позитивний ефект був отриманий в 71 % за наявності мовних порушень і в 60 % за когнітивних. У 25 % випадків визначено виражену стимулювальну дію семаксу, яка у разі поведінкових розладів розцінювалась як погіршення стану дитини. Вплив на епілептичний синдром був важко передбачуваним - у ході дослідження спостерігалися як провокація нападів, так і безсумнівний протиепілептичний ефект.

Досліджено ефективність актовегіну у 94-х дітей віком від 1-го до 8-ми років з дитячим церебральним паралічем, епілепсіями та фебрильними судомами. Підставами для призначення актовегіну були висока питома вага гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС, затримка формування вікових показників ЕЕГ, наявність вроджених аномалій структур головного мозку, які складають протиепілептичну систему. На фоні лікування та за подальшого спостереження у динаміці виявлялися такі клінічні ефекти: покращення показників моторики, в тому числі тонкої; позитивна динаміка у психомовному розвитку дітей; в жодному з випадків не відзначалося зростання частоти або тяжкості епілептичних нападів, збудливості, розгальмованості. Динаміка електроенцефалографічних показників була такою: тенденція до формування вікового патерну ЕЕГ; поява або наростання "швидких" ритмів, зниження представленості тета- та дельта-активності; формування регіонарних відмінностей. Посилення пароксизмальної або типової епілептичної активності на ЕЕГ не відзначалося.

Розглянуто особливості навчання та сприйняття матеріалу студентами, які не чують. Надано схему навчання осіб з вадами слуху зі спеціальності "Лабораторна діагностика" у Львівському державному медичному коледжі ім. А. Крупинського. Проаналізована реалізація деяких загальнопедагогічних та специфічних принципів навчання осіб з порушеним слухом. Розглянуто важливість принципу у навчанні осіб, які не чують, зокрема у процесі викладання професійних дисциплін. Реалізацію цього дидактичного принципу розкрито з урахуванням різних груп засобів наочності: натуральні об'єкти, схематичні та зображувальні способи використання наочності - ілюстративний, демонстраційний, дієвий. Під час аналізу принципу доступності акцентовано увагу на важливості врахування стану залишкового слуху в студентів, а за реалізації принципу грунтовності - на своєрідності розвитку словесно-логічної пам'яті у вищезгаданих студентів. Відображено реалізацію принципів емоційності та зв'язку навчання з практичною діяльністю.

Ключ. слова: гіпергомоцистеїнемія, атеросклероз, фолієва кислота, вітаміни B6, B12
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-52

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено антиоксидантний скринінг оригінальних елаготаніновмісних субстанцій, вилучених з суплідь вільхи, на моделі аскорбатзалежного залізоіндукованого перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) мікросом. Доведено наявність у досліджуваних елаготанінів антиоксидантного ефекту, який носить прямий дозозалежний характер. Встановлено, що провідними механізмами реалізації антиоксидантної активності елаготанінів вільхи є здатність до сполучення з іонами двовалентного заліза - каталізаторами неферментативного ПОЛ, а також безпосередній дезактивуючий вплив на кисневі та ліпідні радикали. Серед досліджених субстанцій найбільш сталий і виражений антиоксидантний ефект властивий етиловому ефіру дилактону валонової кислоти. Висловлено припущення, що етерифікація дилактону валонової кислоти призводить до посилення вираженості антиоксидантної активності, яке може зумовлюватися зміною фізико-хімічних властивостей сполуки і підвищенням її біодоступності.