Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.14-4

Рубрики:

Поліефіри

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано синтез нових флуоренілвмісних епоксидних мономерів. За допомогою катіонної полімеризації одержано відповідні олігомери. Показано можливість використання таких олігомерів у вигляді реєструючих середовищ для фототерморпластичного запису голограм.

Розглянуто два механізми гетерофазної поліконденсації (міжфазної й емульсійної) в синтезі ароматичних поліефірів на основі дихлорангідриду 4,4'-бензофенондикарбонової кислоти та бісфенолу A як наслідок місця знаходження реакційної зони, а також наведено деякі фізико-хімічні властивості одержаного поліарилату.

Методом динамического механического термического анализа исследовано влияние степени генерации гиперразветвленных сложных полиэфиров на структуру и физико-механические свойства эпоксиизоциануратных полимеров. Установлено, что гиперразветвленные полиэфиры представляют собой слабо сегрегированные сетки. Обнаружено, что увеличение степени функциональности влияет на уровень микрофазового разделения. Показано, что введение до 3 % гиперразветвленных полиэфир-полиолов способствует эластификации эпоксиизоциануратов, устраняет хрупкость полимера.

Реакцией 2-этил-2-гидроксиметил-1,3-пропандиола и 2,2-диметилолпропионовой кислоты синтезирован гиперразветвленный полиэфирполиол второй генерации. На его основе взаимодействием с ангидридами дикарбоновых кислот, коричной, стеариновой кислотами и фенилизоцианатом получен ряд замещенных гиперразветвленных полиэфирполиолов с различным типом концевых функциональных групп. Установлена зависимость структуры данных полимеров от химической природы введенных заместителей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Взаимодействием декафторбифенила с 1,4-бис(гидроксифенокси)тетрафторбензолами, содержащими гидроксильные группы в орто-, мета- и пара-положениях, получены полиариловые эфиры, содержащие в составе повторяющегося звена перфторированные моно- и бифениленовые фрагменты, разделенные нефторированными фениленоксидными группами. Полученные полимеры характеризуются хорошей растворимостью в органических растворителях и пониженной температурой стеклования. Несмотря на одинаковый химический состав полимеров, они обладают разной структурной организацией (от аморфной до кристаллической), что обусловлено изомерией бисфенолов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.14

Рубрики:

Поліефіри

Шифр НБУВ: Ж69802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано псевдополі(амінокислоти) - поліестери складної архітектури на основі природних амінокислот і поліетиленгліколів, здатні до самоорганізації за рахунок їх колоїдно-хімічних властивостей. Нові поліестери можуть бути матеріалом для створення нових систем контрольованої цільової доставки та пролонгованого виділення лікарських засобів нового покоління.

Методом ИК-спектроскопии и пиролитической масс-спектрометрии изучены особенности формирования наноструктурированных полиоксипропиленгликолей (нПОПГ) золь-гель методом. Показано, что в зависимости от количества введенного тетраэтоксисилана образуются как полисилоксановые структуры в полиэфирной матрице, так и кремнийсодержащий полиэфир. На основе нПОПГ синтезированы наноструктурированные эпоксиуретановые олигомеры (нЭУО). Методом жидкостной хроматографии исследованы молекулярно-массовые характеристики исходного и нЭУО и их изменение в зависимости от количества введенного тетраэтоксисилана.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.14 + Г722.14-1

Рубрики:

Складні поліефіри

Поліефіри

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработан способ синтеза ароматического полиэфира на основе декафторбифенила и 1,4-бис(3-гидроксифенокси)тетрафторбензола с использованием для генерации фенолят-ионов NaH. Предложен метод введения сульфогрупп в синтезированный полимер путем полимераналогичных превращений с помощью хлорсульфоновой кислоты. Исследованы механические свойства и термоокислительная стабильность полученных сульфированных полимеров.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г733.8 + Г722.141

Рубрики:

Хітин, хітозан

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Взаємодією декафторобіфенілу та 1,4-біс(4-гідроксифенокси)тетрафторобензолу синтезовано ароматичний поліетер, який містить у складі ланцюга, що повторюється, перфторовані моно- та біфеніленові фрагменти, які розділені нефторованими феніленоксидними групами. Показано, що одержаний полімер характеризується зниженою температурою склування та є добре розчинним в органічних розчинниках.

Вивчено можливість одержання на основі карбоксилвмісного олігомерного перефіру та дигліциділового ефіру дифенілолпропану реакційноздатного олігомеру, який містить у своїй структурі карбоксильні, перефірні, епоксидні та гідроксильні групи. Встановлено вплив природи та кількості каталізатора, співвідношення вихідних речовин і температури на швидкість перебігу реакції між карбоксилвмісним олігомерним перефіром і дигліциділовим ефіром дифенілолпропану. Синтезовано та охарактеризовано реакційноздатний олігомер і показано можливість його використання як активної домішки до епоксиолігоефірних сумішей.

Розроблено новий метод синтезу псевдополіамінокислот на основі природних двохосновних амінокислот - глутамінової, аспарагінової та діолів поліоксиетиленового та поліоксипропіленового ряду через реакцію Стегліха. Структура та властивості нових біодеградабельних, нетоксичних поліестерів охарактеризовано ПМР та ІЧ спектроскопією, гельпроникною хроматографією. Синтезовані псевдополіамінокислоти мають певний гідрофільно-ліпофільний баланс і проявляють відповідні поверхнево-активні властивості. Полімерні дисперсії амфіфільних поверхнево-активних поліестерів - псевдополіамінокислот представляють інтерес для використання як нано- та мікроконтейнерів цільового транспорту ліків.

Комплексно досліджено розвиток уявлень та створення теоретичних засад нового методу синтезу кополіестерів, через реакції низькотемпературної естерифікації, нового класу амфіфільних кополіестерів природніх двоосновних амінокислот і поліетердіолів що містять бічні функційні групи в полімерному фрагменті та є біосумісні, біодеградабельні та мають регульовані колоїдно-хімічні властивості для створення нових систем доставки ліків. Створено теоретичні основи синтезу та синтезовано новий клас біодеградабельних полімерних матеріалів - амінофункційних поліестеретерів на основі двоосновних ⍺-амінокислот і поліетердіолів оксиетиленової та оксипропіленової природи для полімерних систем транспорту ліків. Вперше запропоновано, для створення нових кополіестерів метод синтезу через реакцію естерифікації Стегліха. Вперше проведено оцінювання варіантів синтезу за реакцією Стегліха та проведено оптимізацію одержання кополіестерів з виходами понад 90 %. Вперше запропоновано та розвинуто концепцію надання біфільності макромолекулам кополіестерів через відповідні реакції поліконденсації та регулювання їх колоїдно-хімічних властивостей. Взаємозв'язок між поверхнево-активними властивостями макромолекул нових поліестеретерів та їх будовою, став теоретичною основою формування агрегативно стійких водних нано- та мікророзмірних дисперсних систем. Вперше запропоновано та розвинуто концепцію створення амфіфільних амінофункційних кополіестерів, які містять бічні функційні групи в полімерному фрагменті та мають біодеградабельні та регульовані колоїдно-хімічні властивості. Показано, що природа та структура амфіфільних макромолекул кополіестерів визначає колоїдно-хімічні властивості дисперсної фази. Дослідження та аналіз особливостей структури та форми частинок дисперсної фази з допомогою малокутового розсіювання нейтронів (SANS) та трансмісійної елекронної мікроскопії (ТЕМ) дозволили розширити фундаментальні знання в галузі формування полімерних колоїдних систем, теорії стійкості самостабілізованих полімерних дисперсій та особливостей солюбілізації малорозчинних ліпофільних органічних молекул в водних дисперсіях. Вперше запропоновано створення композиційних гідрогелевих матеріалів з покращаними фізико механічними властивостями через реакції міжланцюгового ковалентного зшивання з утворенням тривимірної сітки поліакриламіду прищепленої до несучої полімерної поверхні та наповненої макромолекулами амінофункційних амфіфільних поліетерестерів як мікро- та нано- контейнерами для пролонгованої доставки ліпофільних речовин у планарних засобах доставки.

Вивчено принципово нові екологічно повноцінні полімерні матеріали на основі ЕФУ за його взаємодії з мономерно-олігомерними сполуками, які містять рухливий атом гідрогену й у присутності комплексних онієвих каталізаторів (КОК). Дослідження похідних ЕФУ, як вихідної сировини, продиктовано необхідністю розширення сировинної бази для ЛФМ, одержання нових полімерних матеріалів з конструктивно регульованою будовою та властивостями, з покращеними фізико-хімічними та фізико-механічними властивостями. Вивчено умови модифікації ЕФУ таких багатотоннажних олігомерних зв'язуючих, як алкідні смоли і за цього без використання ЛОС. Така модифікація дозволила підвищити практично всі фізико-хімічні та фізико-механічні властивості покриттів. Нові мономери й олігомери на основі ЕФУ з ОЕА, ненасиченими поліестерами, МІ, 5,5 - ДМГ за умов м'якого термокаталізу або під впливом УФ - випромінювань утворюють високотермостійкі покриття. Оскільки ці мономери й олігомери мають текучість від н'ютонових рідин і до в'язко-текучого стану, відпадає необхідність у застосуванні ЛОС і, таким чином, нові зв'язуючі повністю підпадають під екологічно чисту технологію у разі одержання захисних покриттів. Вивчено кінетичні закономірності тривимірної полімеризації, встановлено механізм утворення сітчастих полімерів.

Одержано перехресно зшиті поліестери на основі глутамінової кислоти, гліцерину та спиртів оксиетиленового та оксипропіленового ряду. Показано, що такі поліестери здатні формувати стабільну дисперсію з частинками мікронного розміру.