У докембрії Українського щита (УЩ) з використанням реперного ізотопного датування встановлено сім геохронологічних рубежів, які відповідають нижнім межам стратиграфічних підрозділів. За Міжнародною шкалою геологічного часу в ранньому докембрії УЩ чітко проявлений на рубежі 3000 і 2020 млн років.

Золоторудні родовища Українського щита дуже різноманітні за віком і умовами утворення. Родовище Майське, Клинці, Юр'ївське і Сурозьке утворилися в нижньому протерозої (2500 - 2000 млн. років тому). Ізотопні та інші геохімічні дані свідчать про те, що вони утворилися в основному за рахунок мобілізації рудних компонентів із вміщуючих порід, а гранітоїди, що супроводжують ці родовища, були переважно генераторами тепла і частини розчинів. Родовища в зеленокам'яних областях (Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка) утворилися внаслідок гідротермально-вулканічної діяльності в стародавніх вулканічних структурах. В окремих випадках у рудоутворенні приймали участь приповерхневі (в тому числі метеорні) розчини.

У докембрії Українського щита виділено шість металогенічних епох: від ранньоархейської до пізньопротерозойської, кожна з яких характеризується своїм набором рудних компонентів. У промисловому відношенні найбільш перспективними є чотири останні: пізньоархейська, ранньо-, середньо- та пізньопротерозойська епохи.

З використанням великого матеріалу щодо розподілу золота та його елементів-супутників в архейських зеленокам'яних товщах Середнього Придніпров'я показано, що жоден із петрохімічних типів порід зеленокам'яних структур не виділяється ступенем золотоносності порівняно з іншими. Вміст золота, як правило, не перевищує кларкових для даних типів порід, за винятком дільниць розвитку сульфідних фацій залізистих кварцитів і зон колчеданного зруденіння, найімовірніше пов'язаних із проявленням сольфатарно-гідротермальної діяльності. Відночас зазначено, що підвищеною концентрацією золота характеризуються метасоматично змінені породи широко розвинутих у регіоні зон тектонічного розсланцювання. Показано приуроченість золота до внутрішніх і центральних зон метасоматичних ореолів, наведено опис типових родовищ і наголошено на необхідності проведення палеовулканологічних реконструкцій у ході пошукових робіт стосовно золота.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.1

Рубрики:

Докембрійський етап

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На формационной основе охарактеризовано строение золотоносных нижнепротерозойских комплексов, приведены данные об их положении в ряду других подразделений этого ранга в докембрии. Особое внимание уделено Кировоградскому геоблоку и распространенным в его пределах золотовмещающим формациям. Изложены материалы по распространению подобных формаций, месторождений и проявлений золота на всем щите. Приводится детальное описание состава, строения и рудоносности эталонного Клинцовского рудного поля и в его пределах конкретного Клинцовского золоторудного месторождения. Всесторонне охарактеризованы рудные тела, предложена геолого-генетическая модель золотого оруденения данного типа, отмечены черты, повторяющиеся в докембрийских месторождениях иных типов. Приводятся корреляции с подобными золоторудными месторождениями мира. Изложены данные по прогнозированию и поискам золота клинцовского типа в пределах гнейсовых комплексов Украинского щита.

Изложены результаты исследований контактного взаимодействия буровой алмазной коронки с горной породой, что позволяет выявить новые направления оптимизации конструктивных параметров данных коронок с целью интенсификации процесса разрушения горной породы. Изучено влияние водо-твердого отношения и степени аэрации на теплофизические свойства газожидкостных тампонажных смесей. Приведена минералого-геохимическая характеристика докембрийских комплексов Приазовского блока Украинского щита. Исследованы закономерности формирования кавитационного поля для создания экологически чистых технологий бурения скважин и освоения продуктивных горизонтов. Детально проанализирована научная деятельность известного ученого и педагога Г.И.Неудачина.

Розглянуто періодизацію раннього докембрію, проблеми формування граніт-зеленокам'яних областей і грануліт-гнейсових поясів, осадконакопичення та розвитку органічного життя в докембрії, а також глибини ерозійного зрізу Українського щита. Запропоновано нову геохронологічну шкалу докембрію, а також оригінальну модель формування грануліт-гнейсових і граніт-зеленокам'яних терейнів.

Монографію присвячено виявленню факторів, які впливають на тріщинуватість порід родовищ докембрійських залізисто-кременистих формацій. В роботі розвивається новий напрямок в рудниковій геології, який базується на використанні структурно-тектонічного, геолого-мінералогічного картувань для прогнозу тріщинуватих зон в межах родовищ. Показаний вплив мінерального, хімічного складу гірських порід і термодинамічних умов їх утворення на ступінь тріщинуватості. Виділені ряди мінералів і хімічних елементів за впливом на тріщиноутворення. Основні результати роботи апробовані на гірничо-збагачувальних комбінатах України.

Рассмотрена проблема формирования в швах тектонических зон флюидизитовых пород: кварцитов псевдопесчаников, кварцитовых брекчий, пегматоидных алюмокварцитов, филлитов, тальк-карбонат-хлоритовых сланцев и биотитовых слюдитов. Проанализированы закономерности их геологического положения и особенности вещественного состава в различных структурах: позднеархейских протоавлакогенах и раннепротиерозойских приразломных впадинах. Доказано, что на Украинском щите флюидизитовые образования служили рудоконтролирующими для целого ряда полезных ископаемых. Описаны закономерности строения продуктивных флюидизитовых зон руд железа и благородных металлов.

Найважливіші події в геологічній історії Західної Африки в докембрії пов'язані з архейським доебурнейським етапом, який включає леонійський (3,2 - 2,9) та ліберійський (2,9 - 2,6) цикли, і ранньопротерозойським ебурнейським етапом (2,2 - 1,8 млрд років). Провідну роль у геологічній будові та металогенії цього регіону відіграють Бірімійські метавулканічні та метаосадові відклади, які складають зеленокам'яні пояси. Головні металогенічні події також пов'язані з цим етапом. Ебурнейський металогенічний період у Західній Африці тривав близько 150 млн років від 2120 +- 41 (родовище Perkoa) до 2001 +- 17 (родовище Poura). Він має вікові аналоги в докембрії Українського щита. Це засвідчує глобальний характер і важливе практичне значення ранньопротерозойського тектонометалогенічного етапу для золотої та іншої мінералізації.

Найдавніші докембрійські геологічні формації Євроазіатського континенту віком більшим за 3670 +- 50 млн років встановлено в Оріхово-Павлоградській зоні Українського щита. Згідно із Sm-Nd ізотопними даними, грануліто-гнейсові асоціації порід віком біля 4250 - 3800 млн років широко розповсюджені на території Західного Приазов'я та складають фундамент Приазовського блока Українського щита. За аналогією з геологічною будовою найдавнішіх блоків континентальної кори зроблено припущення, що інфракрустальний комплекс Приазовського блока, який подібний до найдавнішіх докембрійських комплексів інших континентів, представлений сірими гнейсами верхньотокмакської товщі західно-приазовської серії.

Осадові породи гуляйпільської світи утворились за рахунок розмиву гранітоїдів неоархейського та мезоархейського віку. U-Pb вік кластогенного циркону з кварцитів нижньогуляйпільської підсвіти становить 2900 +- 100 млн рр. Вік метаморфізму порід гуляйпільської світи 2200 - 2100 млн рр.

Рассмотрены металлогения древних образований Земли. Впервые проведен металлогенический анализ, который базируется на основных архейских структурно-формационных комплексах, как природно-исторических геологическах телах, образованных закономерными группировками формаций различных петроструктурных классов щитов древних платформ континентов. Рассмотрены закономерности распространения рудных формаций в пространстве и времени.

Рассмотрены процессы диффузионного массопереноса при метаморфизме в докембрийских кристаллических комплексах. На основании минералого-петрографических исследований с применением микроанализа впервые на Украине изучена химическая зональность в породах, комплексах и минералах (гранатах, плагиоклазах), интерпретированной как диффузионная зональность. Определены параметры приконтактной диффузионной зональности между мафитами, ультрамафитами и эндербито-гнейсами гранулитовых комплексов, внутрикристаллической диффузии компонентов в глиноземистых гранатах, а также вертикальной диффузии через межпоровый флюид в гранитоидах. Оценены градиенты, расстояния и длительность диффузионного массопереноса.

Розглянуто металогенічні (докембрійські та фанерозойські) епохи України, розкрито зв'язок з ними певних родовищ корисних рудних і нерудних копалин. Виявлено закономірності процесів рудоутворення залежно від віку рудної формації.

Рассмотрены металлогенические (докембрийские и фанерозойские) эпохи Украины, раскрыта связь с ними известных месторождений полезных рудных и нерудных ископаемых. Выявлены закономерности процессов создания руд в зависимости от возраста рудной формации.

Приведены результаты геологического исследования Криворожского железорудного бассейна. Раскрыты исторические аспекты выделения и изучения досаксаганских толщ, определены их геологические условия и режимы формирования. Проанализированы особенности первичного состава, структуры и происхождения метаморфических пород досаксаганского разреза Криворожского синклинария. Приведены новые данные о древних метаморфизированных корах выветривания в Кривбассе, подтверждающие развитие процессов выветривания в различные периоды времени.

Розглянуто методику системного аналізу петро- та геохімічної інформації для визначення генетичного споріднення, розчленування та кореляції докембрійських утворень. За результатами виконаної комп'ютерної обробки ретроспективної петро- та геохімічної інформації по території аркуша М-35-ХХІІ (Старокостянтинів) викладено геохімічну характеристику метаморфічних та ультраметаморфічних порід докембрійського фундаменту.

Рассмотрена методика системного анализа петро- и геохимической информации для определения генетического родства, расчленения и корреляции докембрийских образований. По результатам выполненной компьютерной обработки ретроспективной петро- и геохимической информации по территории листа М-35-ХХІІ (Староконстантинов) изложена геохимическая характеристика метаморфических и ультраметаморфических пород докембрийского фундамента.

Systems analysis method of petro- and geochemical data applied to consanguinity determination, dissection and correlation of Precambrian rocks was examined. Geochemical characteristic of metamorphic and ultrametamorphic rocks in the Ukrainian Shield was expounded according the results of computer processing of retrospective petro- and geochemical data for the area of the sheet M-35-XXII (Starokonstantinov).

Наведено характеристику генезису та умов формування гранітних пегматитів. Подано класифікацію гранітних пегматитів докембрійських щитів, в основу якої покладено відомості щодо магматичних, метаморфогенно-метасоматичних та структурних чинників становлення пегматитів і їх мінералого-геохімічних особливостей.

Приведена характеристика генезиса и условий формирования гранитных пегматитов. Осуществлена классификация гранитных пегматитов докембрийских щитов, в основу которой положены данные о магматических, метаморфогенно-метасоматических и структурных факторах становления пегматитов, а также их минералого-геохимических особенностях.

There is given a concise characteristic of peculiarities of genesis and formation conditions of granite pegmatite. The classification of granite pegmatite of ancient platforms is presented. The classification is based on magmatic, metamorphogenic-metasomatic and structural factors of pegmatite becoming, as well as on their mineralogical-geochemical peculiarities.

Розглянуто питання специфіки процесів ранньодокембрійського рудоутворення. Показано, що в ранньому докембрії були особливі умови осадконагромадження, які визначили низькі значення d18О в окислах, карбонатах і силікатах. Особливе значення мають "надважкі" ізотопно-вуглецеві характеристики окремих карбонатних горизонтів. У гідротермальному рудоутворенні простежується певна роль метеорних розчинів, яка зростала з часом від древніх до молодших.

Рассмотрены вопросы специфики процессов раннедокембрийского рудообразования. Показано, что в раннем докембрии существовали особые условия осадконакопления, которые определили низкие значения d18О в окислах, карбонатах и силикатах. Важное значение имеют "сверхтяжелые" изотопно-углеродные характеристики отдельных карбонатных горизонтов, которые также объясняются резкой спецификой состава древней атмосферы или особыми (эвапоритовыми) условиями осадконакопления. В гидротермальном рудообразовании прослеживается определенная роль метеорных растворов, которая возрастала со временем от древних к более молодым.

Some problems of specificity of Early processes of ore formation are considered. Is shown, that in there were special conditions of sedimentation early Precambrian which have determined low values of d18О in oxides, carbonates and silicates. The "super heavy" isotopical-carbon characteristics of separate carbonate horizons which are also explained by sharp specificity of composition of the ancient atmosphere or special (evaporate?) conditions of sedimentation ore of great importance. In the geothermal ore Formation some role of meteoric solutions plied that grew due ring time from ancient to younger rocks.