Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)792

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень щодо організації медичного обслуговування в грецьких селах Приазов'я наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Проаналізовано стан і шляхи оптимізації первинної медико-санітарної допомоги сільським мешканцям. Запропоновано сценарні моделі умов життя та стану захворюваності сільських сімей України в основних соціально-економічних типах населених пунктів. Наведено узагальнений статистично оброблений матеріал багаторічних епідеміологічних досліджень. Увагу приділено особливостям застосування соціометричного моделювання в медико-соціальній науці та його використанню для створення комплексних соціальних програм розвитку села.

Проанализированы состояние и пути оптимизации первичной медико-санитарной помощи сельским жителям. Предложены сценарные модели условий жизни и состояния заболеваемости сельских семей Украины в основных социально-экономических типах населенных пунктов. Приведен обобщенный статистически обработанный материал многолетних эпидемиологических исследований. Уделено внимание особенностям применения социометрического моделирования в медико-социальной науке и его применению для создания комплексных социальных программ развития села.

Проанализированы три вида информации, необходимой для управления главному врачу сельского врачебного участка (СВУ): внешняя, научно-медицинская и внутренняя (из собственных источников). Приведен необходимый перечень основных показателей здоровья населения и деятельности СВУ.

Показана необходимость дифференцированного подхода к оценке и решению проблем медико-санитарной помощи (ПМСП) сельскому населению Украины. Рассмотрены основные особенности ПМСП, которые при этом необходимо учитывать, перспектива упорядочения и разукрупнения сельских врачебных участков - одного из основных условий приближения врачебной помощи к сельскому населению и ее организации на принципах общей врачебной практики и семейной медицины.

Освещены некоторые вопросы экономического подхода к оказанию медицинской помощи сельскому населению. Поставлен вопрос о подчинении работы области на экономических принципах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)794.4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)794.4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)794.4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)792.8

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж16066 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено ефективність функціонально-організаційної моделі сімейної диспансеризації в системі охорони материнства та дитинства сільської місцевості. Використано індикатори: смертність немовлят, коефіцієнт ефективності сімейної диспансеризації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4Укр)026.271.6 + Р11(4Укр)794.3

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено захворюваність і смертність населення України від хвороб системи кровообігу (ХСК), проаналізовано особливості показників для сільського населення на Вінниччині. Визначено медико-соціальні чинники виникнення ХСК у сільського населення, показники вірогідності захворювання на ХСК за допомогою прогностичних коефіцієнтів і таблиць, що допомагає формувати соціальні групи відповідно до факторів ризику ХСК у сільського населення. Зауважено, що виявлення груп ризику на захворювання ХСК дозволяє вчасно взяти їх на спеціальний облік і встановити постійне динамічне спостереження. Розглянуто питання удосконалення надання медичної допомоги сільським жителям з ХСК на основі визначення потреби у медичній допомозі сільського населення з ХСК на первинному та вторинному рівнях надання та вартості лікування.

Вивчено особливості та закономірності формування здоров'я новонароджених та вагітних жінок сільської місцевості під впливом екзо- й ендогенних чинників ризику ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду. Вивчено стан медичного обслуговування вагітних жінок і новонароджених раннього неонатального періоду. Виявлено резерви та запропоновано шляхи його покращання. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено ефективну модель системи перинатальної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини, якісно новими елементами якої є схема основних чинників, що впливають на якість "здорового старту" життя та формування здоров'я дитини, а також схема комплексного спостереження за станом здоров'я жінок під час вагітності, призначена лікарю загальної практики / сімейної медицини. Відзначено, що запропонована модель уможливлює формування груп диспансерного спостереження на підставі стратифікації ризику екстрагенітальних захворювань з урахуванням групи здоров'я, чинників ризику (низького, помірного, високого) та ступеня перинатального ризику.

Розглянуто питання наукового обгрунтування медико-соціальних заходів збереження здоров'я сільських мешканців у різних типах сіл як комплексну проблему соціального розвитку сільської поселенської мережі. Доведено необхідність диференціації заходів щодо збереження здоров'я мешканців різних за розміром сіл з огляду на особливості розвитку соціальної, транспортної, інженерної, виробничої інфраструктур, демографічної ситуації, стану здоров'я, потреб у медико-соціальній допомозі. Науково обгрунтовано перспективні напрямки збереження здоров'я селян в основних медико-соціальних типах сіл.

Розроблено та науково обгрунтовано систему перебудови первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) на селі. Здійснено медико-санітарне дослідження та проаналізовано стан ПМСД на рівні сільської первинної ланки охорони здоров'я населення України. Вивчено структурні компоненти ПМСД на селі, зокрема, кадрові ресурси, їх кількісні та якісні параметри. Науково обгрунтовано шляхи удосконалення цих параметрів, а саме - професійної підготовки. Висвітлено стан економічних важелів управління та фінансування ПМСД, вивчено додаткові джерела фінансування. Розроблено пропозиції щодо економічних засад удосконалення функціонування системи ПМСД сільським жителям. Досліджено профілактичні заходи ПМСД, структуру відповідних технологій, створено модель профілактичної діяльності фельдшерсько-акушерських пунктів (фельдшерських пунктів), лікарських медичних закладів села.

Вивчено стан репродуктивного здоров'я жінок Рівненщини, які мешкають у сільській місцевості. Розроблено функціонально-організаційну модель його збереження. Установлено тенденції до погіршення репродуктивного здоров'я жінок і фактори, що впливають на цей процес. На підставі результатів, одержаних завдяки проведеним дослідженням, розроблено якісно нову функціонально-організаційну модель медичної допомоги жінкам, що мешкають у сільській місцевості, спрямованої на забезпечення доступною та якісною медичною допомогою, що дозволило, зберігаючи певні елементи існуючої системи, внести до неї та функціонально поєднанти нові структури та нові функції, а саме: надання первинної медико-санітарної допомоги сімейним лікарем на рівні сім'ї, інформаційно-просвітницьку роботу серед усіх контингентів, активізацію профілактичної роботи серед підлітків та молоді з залученням шкіл і недержавних організацій, вторинну стаціонарну допомогу у міжрайонних відділеннях, третинної допомоги - в акушерсько-гінекологічному центрі обласної багатопрофільної лікарні та реабілітацію вагітних у спеціалізованому санаторії. З метою підвищення якості лікувально-діагностичної допомоги, розробки профілактичних заходів, забезпечення інформаційного процесу прийняття адекватних управлінських рішень, удосконалення системи відновного лікування та формування адекватної поведінки молоді, науково обгрунтовано та розроблено обласну автоматизовану систему управління акушерсько-гінекологічною допомогою.

Проаналізовано міжнародний і вітчизняний досвід організації медичної допомоги сільському населенню. Оцінено медико-соціальну ситуацію та розглянуто основні типи сільських районів Житомирщини. Вивчено медико-організаційні структури та діяльність фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП), умови життя, медико-демографічні характеристики у долікарській допомозі, своєчасність та якість їх задоволення. Визначено фактори, резерви, критичні й оптимальні рішення покращання обслуговування сільського населення долікарською допомогою першого етапу. Науково обгрунтовано шляхи оптимізації організації надання первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) сільському населенню України. На підставі одержаних закономірностей обгрунтовано модель оптимізації ПМСД за методом багатофункціонального лінійного програмування. Описано оптимальні щодо якості, доступності ПМСД, відповідності до потреб сільського населення параметри сільських лікарських дільниць. Експериментально доведено ефективність запропонованої системи ПМСД, за якої рівень звернень за медичною допомогою підвищився на 9 %, кількість занедбаних випадків соціально-важливих хвороб, виявлених під час звернення, зменшилося на 7 %, захворювань, виявлених у пізніх стадіях, - на 12 %, рівень планової госпіталізації підвищився на 4 %, рівень невідкладної госпіталізації зменшився на 8 %, обсяг диспансерного нагляду та профоглядів підвищився на 14 %.

Визначено невідповідність сучасним потребам стану надання медичної допомоги сільському населенню за обсягом та якістю. Доведено, що існуюча система інформаційного забезпечення фахівців первинної медико-санітарної допомоги та управлінців усіх рівнів не здатна повністю регулювати подальший розвиток і впровадження практики сімейної медицини в сільській місцевості. З метою поліпшення ефективності діяльності лікарів загальної практики та сімейних лікарів (ЛЗП/СЛ) розроблено нову облікову статистичну документацію та інформаційні моделі супроводу за довідковим, управлінським та аналітичним змістом. Наведено пропозиції щодо подальшого удосконалення нормативно-правової бази сімейної медицини. Розроблено методологію формування інформаційних моделей супроводу процесів управління впровадженням та розвитком сімейної медицини на різних рівнях системи охорони здоров'я у сільській місцевості (спеціального закладу, адміністративного району, області та держави). Розроблено основні принципи взаємодії ЛЗП/СЛ з сім'ями та встановлено критерії ефективності надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини.

Обгрунтовано напрямки удосконалення первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) сільського населення за рахунок оптимізації організаційних форм і моделей фахової діяльності. На підставі комплексного аналізу вивчено якість медичної допомоги та визначено найбільш дієві напрямки підвищення її рівня за рахунок організаційної компоненти ПМСД. Розглянуто закономірності розподілу обсягів медичної допомоги на різних організаційних рівнях її надання, вивчено ефективність допомоги шляхом порівняльного аналізу медичних маршрутів пацієнтів. Досліджено розподіл виробничих функцій та обгрунтовано удосконалену організаційно-технологічну модель фахової діяльності персоналу закладів ПСМД.