Вивчено захворюваність і смертність населення України від хвороб системи кровообігу, проаналізовано особливості показників для сільського населення у Вінницькій області. Визначено медико-соціальні чинники виникнення хвороб системи кровообігу у сільського населення, показники вірогідності захворювання на хвороби системи кровообігу (ХСК) - за допомогою прогностичних коефіцієнтів і таблиць, що допомагає формувати соціальні групи згідно факторів ризику ХСК у сільського населення. Відзначено, що виявлення груп ризику на захворювання ХСК дозволяє вчасно взяти їх на спеціальний облік і встановити постійне динамічне спостереження. Розглянуто питання удосконалення надання медичної допомоги сільським жителям з хворобами системи кровообігу на основі визначення потреби у медичній допомозі сільського населення з ХСК на первинному і вторинному рівнях надання та вартості лікування.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості та закономірності формування здоров'я новонароджених та вагітних жінок сільської місцевості під впливом екзо- й ендогенних чинників ризику ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду. Вивчено стан медичного обслуговування вагітних жінок і новонароджених раннього неонатального періоду. Виявлено резерви та запропоновано шляхи його покращання. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено ефективну модель системи перинатальної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини, якісно новими елементами якої є схема основних чинників, що впливають на якість "здорового старту" життя та формування здоров'я дитини, а також схема комплексного спостереження за станом здоров'я жінок під час вагітності, призначена лікарю загальної практики / сімейної медицини. Відзначено, що запропонована модель уможливлює формування груп диспансерного спостереження на підставі стратифікації ризику екстрагенітальних захворювань з урахуванням групи здоров'я, чинників ризику (низького, помірного, високого) та ступеня перинатального ризику.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання наукового обгрунтування медико-соціальних заходів збереження здоров'я сільських мешканців у різних типах сіл як комплексну проблему соціального розвитку сільської поселенської мережі. Доведено необхідність диференціації заходів щодо збереження здоров'я мешканців різних за розміром сіл з огляду на особливості розвитку соціальної, транспортної, інженерної, виробничої інфраструктур, демографічної ситуації, стану здоров'я, потреб у медико-соціальній допомозі. Науково обгрунтовано перспективні напрямки збереження здоров'я селян в основних медико-соціальних типах сіл.

  Скачати повний текст

Встановлено вплив соціально-гігієнічних та медико-біологічних чинників на здоров'я мешканців села, виявлено особливості способу життя та соціально-ціннісні установки сільського населення, а також рівень його здоров'я. Проведено оцінювання ресурсної бази медичних закладів села. Встановлено, що в сільській місцевості Луганщини несприятлива демографічна ситуація та низький рівень показників здоров'я населення. Визначено, що лікувально-діагностичне обладнання в сільських медичних закладах має 75 % технічного зносу і потребує заміни. Виявлено значне рошарування сільського населення за рівнем матеріального забезпечення, освіти, харчування та вплив даних чинників на стан здоров'я. Розроблено та обгрунтовано програму медико-профілактичних технологій, спрямовану на покращання здоров'я сыльського населення, яка включає систему заходів комплексного характеру, орієнтованих на формування правових, етико-деонтологічних, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних аспектів, що необхідно для вдосконалення профілактичної роботи закладів, які надають первинну медико-санітарну допомогу сільському населенню.

  Скачати повний текст

Вивчено стан репродуктивного здоров'я жінок Рівненщини, які мешкають у сільській місцевості. Розроблено функціонально-організаційну модель його збереження. Установлено тенденції до погіршення репродуктивного здоров'я жінок і фактори, що впливають на цей процес. На підставі результатів, одержаних завдяки проведеним дослідженням, розроблено якісно нову функціонально-організаційну модель медичної допомоги жінкам, що мешкають у сільській місцевості, спрямованої на забезпечення доступною та якісною медичною допомогою, що дозволило, зберігаючи певні елементи існуючої системи, внести до неї та функціонально поєднанти нові структури та нові функції, а саме: надання первинної медико-санітарної допомоги сімейним лікарем на рівні сім'ї, інформаційно-просвітницьку роботу серед усіх контингентів, активізацію профілактичної роботи серед підлітків та молоді з залученням шкіл і недержавних організацій, вторинну стаціонарну допомогу у міжрайонних відділеннях, третинної допомоги - в акушерсько-гінекологічному центрі обласної багатопрофільної лікарні та реабілітацію вагітних у спеціалізованому санаторії. З метою підвищення якості лікувально-діагностичної допомоги, розробки профілактичних заходів, забезпечення інформаційного процесу прийняття адекватних управлінських рішень, удосконалення системи відновного лікування та формування адекватної поведінки молоді, науково обгрунтовано та розроблено обласну автоматизовану систему управління акушерсько-гінекологічною допомогою.

  Скачати повний текст

Проаналізовано міжнародний і вітчизняний досвід організації медичної допомоги сільському населенню. Оцінено медико-соціальну ситуацію та розглянуто основні типи сільських районів Житомирщини. Вивчено медико-організаційні структури та діяльність фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП), умови життя, медико-демографічні характеристики у долікарській допомозі, своєчасність та якість їх задоволення. Визначено фактори, резерви, критичні й оптимальні рішення покращання обслуговування сільського населення долікарською допомогою першого етапу. Науково обгрунтовано шляхи оптимізації організації надання первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) сільському населенню України. На підставі одержаних закономірностей обгрунтовано модель оптимізації ПМСД за методом багатофункціонального лінійного програмування. Описано оптимальні щодо якості, доступності ПМСД, відповідності до потреб сільського населення параметри сільських лікарських дільниць. Експериментально доведено ефективність запропонованої системи ПМСД, за якої рівень звернень за медичною допомогою підвищився на 9 %, кількість занедбаних випадків соціально-важливих хвороб, виявлених під час звернення, зменшилося на 7 %, захворювань, виявлених у пізніх стадіях, - на 12 %, рівень планової госпіталізації підвищився на 4 %, рівень невідкладної госпіталізації зменшився на 8 %, обсяг диспансерного нагляду та профоглядів підвищився на 14 %.

  Скачати повний текст

Визначено невідповідність сучасним потребам стану надання медичної допомоги сільському населенню за обсягом та якістю. Доведено, що існуюча система інформаційного забезпечення фахівців первинної медико-санітарної допомоги та управлінців усіх рівнів не здатна повністю регулювати подальший розвиток і впровадження практики сімейної медицини в сільській місцевості. З метою поліпшення ефективності діяльності лікарів загальної практики та сімейних лікарів (ЛЗП/СЛ) розроблено нову облікову статистичну документацію та інформаційні моделі супроводу за довідковим, управлінським та аналітичним змістом. Наведено пропозиції щодо подальшого удосконалення нормативно-правової бази сімейної медицини. Розроблено методологію формування інформаційних моделей супроводу процесів управління впровадженням та розвитком сімейної медицини на різних рівнях системи охорони здоров'я у сільській місцевості (спеціального закладу, адміністративного району, області та держави). Розроблено основні принципи взаємодії ЛЗП/СЛ з сім'ями та встановлено критерії ефективності надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності формування здоров'я сільського населення Закарпаття та Західного регіону, зокрема, демографічних процесів, фізичного розвитку, захворюваності та поширеності хвороб в різних клімато-географічних зонах за 1990 - 2001 рр. Розроблено регіональні "стандарти" фізичного розвитку населення Закарпаття в п'яти статево-вікових групах. Науково обгрунтовано модель удосконалення медико-санітарної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини та розроблено модель реорганізації ланки первинної медико-санітарної допомоги.

  Скачати повний текст

У ході дослідження з'ясовано, що найбільш розповсюдженою хворобою системи кровообігу (ХСК) серед населення сільських регіонів є артеріальна гіпертензія (АГ), що має великий спектр етіологічних чинників, особливості перебігу та виникнення ускладнень. Науково обгрунтовано профілактику як найбільш дієву в боротьбі з цим недугом. Доведено, що через неможливість вилікувати АГ, її масштабність та наслідки, профілактика є єдино можливим і, воодночас, найбільш ефективним способом вирішення цих проблем, а те, що лікарі та пацієнти вважають власне лікувальними технологіями, є медикаментозним принципом вторинної профілактики. Виявлено недостатній рівень знань з проблем профілактики АГ сільських лікарів і жителів села, хворин на цю недугу. З'ясовано прогностичні тенденції ускладнень внаслідок АГ, що теж є складовою вторинної профілактики. Розглянуто основні види (форми) технологій профілактиги АГ, зроблено суттєвий акцент на формуванні здорового способу життя й управлінні цим процесом.

  Скачати повний текст