З використанням методів математичної статистики досліджено вплив природних умов і технічних параметрів діючих шахт на чисельність трудящих, які втратили працездатність і здоров'я на виробництві. Встановлено залежності між чинниками, що характеризують вуглевидобувне виробництво, та інвалідізацією його робітників.

Встановлено закономірності дії комплексу основних фізичних виробничих чинників (ФВЧ) з метою профілактики їх несприятливого впливу на організм гірників вугільних шахт. Вивчено умови праці, зроблено комплексну гігієнічну оцінку основних шкідливих і небезпечних ФВЧ вугільних шахт: шуму, вібрації, пилу та іонізуючої радіації, мікроклімату, викидонебезпечності, підвищеного барометричного тиску та його перепадів. Визначено функціональний стан організму гірників (до- та післязмінні обстеження) та піддослідних (у камеральних експериментах), котрі зазнають впливу комплексу ФВЧ. Досліджено характер впливу ФВЧ на стан здоров'я за даними експериментів і показниками захворюваності (у т. ч. професійної) гірників. Обгрунтовано гігієнічні критерії підвищеного професійного ризику для гірників вугільних шахт. Розроблено систему оцінки, контролю та оздоровлення умов праці, прогнозування та профілактики їх несприятливої дії.

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності діагностики неврологічних порушень і комплексного лікування гірників з гострим отруєнням рудниковим газом на підставі аналізу клініко-функціональних порушень нервової системи та імунобіохімічних показників у постраждалих. Визначено частоту виробничих отруєнь рудниковим газом за 1991 - 2004 рр. у гірників вугільних шахт Донеччини. Проаналізовано динаміку їх розповсюдження, виявлено коливання даного показника від мінімальної до максимальної кількості (у 2000 р. зареєстровано 3 випадки, у 2001 р. - 32). З'ясовано, що переважна більшість випадків отруєнь рудниковим газом трапляється навесні та восени. Досліджено основні клініко-функціональні порушення нервової системи, імунологічні та біохімічні зміни у гірників, постраждалих внаслідок гострого отруєння рудниковим газом. Вперше доведено ефективність використання в комплексному лікуванні даної групи пацієнтів альфа-ліпоєвої кислоти у поєднанні з сеансами гіпербаричної оксигенації. Розроблено схему комплексного лікування та реабілітації гірників вугільних шахт з гострими отруєннями рудниковим газом.

Вперше виявлено сезонний розподіл частоти виникнення гострих отруєнь метаном з перевагою влітку та восени. Вперше доведено, що це гостре отруєння у гірників супроводжується порушенням біохімічних та імунологічних показників. Дістало подальшого розвитку знання про формування вегетативних порушень у цих постраждалих. Вперше встановлено ефективність вторинної профілактики з комплексним використанням препарату солкосерил у поєднанні з сеансами гіпербаричної оксигенації у постраждалих гірників з гострим отруєнням метаном. Вперше розроблено схему з вторинної профілактики наслідків гострих отруєнь метаном у постраждалих гірників вугільних шахт, яка спрямована на зниження числа постраждалих з віддаленими наслідками цього гострого отруєння.

Розглянуто питання з проблематики безпеки й охорони праці внаслідок негативного впливу професійно-виробничих факторів на стан серцево-судинної системи працівників, що проявляється в розвитку дистрофічних змін у міокарді, порушеннях ритму та провідності серця. Увагу приділено стану та проблемам розслідування випадків раптової смерті на виробництві внаслідок хвороб системи кровообігу, гострої коронарної недостатності й інфаркту міокарда. Встановлено, що нещасні випадки, які сталися внаслідок раптового погіршення здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків, є результатом впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком. Розкрито проблеми удосконалення системи надання невідкладної кардіологічної допомоги гірничим робітникам. Проаналізовано висновки судмедекспертизи щодо нещасних випадків із смертельним наслідком, що сталися під час виконання підземних робіт у вугільній промисловості.

Визначено відмінності умов праці гірників вугільних шахт із пологими та крутими пластами. Доведено, що вони зумовлені технологіями, що застосовуються, та глибиною розробки вугільних горизонтів. Установлено, що структура та рівні професійних ризиків і захворюваності відображають ступінь шкідливості та важкості праці. Представлено результати структуризації гірників за рівнями шкідливого впливу умов праці. Наведено порядок одержання та шляхи використання даних структуризації для планування заходів збереження професійного здоров'я та розрахунку кошторису щодо їх здійснення.

Проаналізовано аспекти залучення ресурсів санітарно-гігієнічного моніторингу до справи збереження здоров'я гірників вугільних шахт. Проведено кількісне оцінювання впливу технічних, технологічних, організаційних і гірничо-геологічних факторів на умови праці гірників. Розглянуто причини та механізми формування професійних ризиків гірників. Розроблено технологію санітарно-гігієнічного моніторингу впливу умов праці на стан здоров'я гірників вугільних шахт, надано результати впровадження цієї технології. Розглянуто шляхи вдосконалення порядку надання медичних послуг гірникам з профілактики професійних захворювань.

Розв'язано одну з актуальних проблем медицини праці щодо удосконалення діагностики та профілактики вібраційної хвороби (ВХ) та вегето-сенсорної поліневропатії (ВСП) рук у шахтарів. Запропоновано використовувати показник зменшення швидкості проведення імпульсів по нервових волокнах як критерію ранньої діагностики вібраційних уражень. Доведено ефективність застосування препарату ліпоєвої кислоти (тіогамми) у комплексі з традиційними препаратами для фармакопрофілактики ВХ і ВСП рук у шахтарів. Створено нову модель профілактики ВХ і ВСП рук у шахтарів Львівсько-Волинського басейну.