Розглянуто функціональне значення біліарної системи, основні принципи діагностики захворювань жовчного міхура та жовчовивідних шляхів. Увагу приділено можливостям медикаментозної корекції порушень холерезу, холекінезу, деяких уражень печінки за допомогою комбінованого лікарського засобу гепабене.

Рассмотрены функциональное значение билиарной системы, основные принципы диагностики заболеваний желчного пузыря и желчевыводящих путей. Уделено внимание возможностям медикаментозной коррекции нарушений холереза, холекинеза, некоторых поражений печени при помощи комбинированного лекарственного препарата гепабене.

Проведено наблюдение 20-ти пациентов, которым назначали цитраргинин в комплексе лечения функциональных нарушений и органических заболеваний печени разной этиологии. Наибольший терапевтический эффект достигнут при выраженных метаболических нарушениях печени. Цитраргинин значительно улучшает субъективное состояние пациентов, способствует устранению интоксикации, снижению уровня билирубина, нормализации белкового и липидного обмена, уменьшению цитологической активности печени, восстановлению ее структуры при токсическом и остром воспалительном поражении. Препарат эффективен при лечении функциональных нарушений и органических заболеваний печени токсического характера, алкогольного и токсического гепатита, гепатоцеллюлярной энцефалопатии, внутрипеченочного холестаза, а также при жировой дистрофии печени. Рекомендовано цитраргинин для использования в гепатологии в качестве гепатопротекторного средства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5-52

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо клініко-біохімічної ефективності препарату "Есенціале" та гранульованого лецитину у хворих із жировою інфільтрацією печінки різної етіології. Встановлено необхідність проведення пролонгованих курсів лікування і доведено перевагу гранульованого лецитину над есенціале. Крім того, показано необхідність диференціального підходу до лікування жирової інфільтрації печінки, що включає відмову від вживання алкоголю, дотримання дієти, призначення жовчогінних засобів за хронічного холециститу або гіпотонії жовчного міхура.

Ключ. слова: хронический гепатит, холестатические заболевания, первичный склерозирующий холангит, урсодезоксихолевая кислота
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5-52

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5-52

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасні погляди на різні механізми дії урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) у разі хвороб печінки і жовчовивідних шляхів. Висвітлено досвід щодо застосування УДХК для монотерапії таких хворих, а також у поєднанні з інтерфероном.

За результатами досліджень обгрунтовано високий терапевтичний ефект застосування холіверу в разі захворювань біліарної системи (дискінезії жовчовивідних шляхів і хронічного панкреатиту), а також у разі жирової дистрофії печінки та хронічних токсичних (алкогольних, радіаційних) гепатитів, хронічного панкреатиту з зовнішньосекреторною недостатністю. Під впливом холіверу знижуються літогенні властивості жовчі, інтенсифікуються детоксична та білковосинтетична функції печінки, підвищується резистентність гепатоцитів і антиоксидантний захист організму. Холівер створює оптимальні умови для підвищення активності панкреатичної ліпази, що дає можливість застосовувати його в разі помірно вираженої екзокринної недостатності підшлункової залози.

Приведена оценка эффективности применения препарата Эрбисол в комплексном лечении больных хроническим пиелонефритом с сопутствующим поражением гастродуоденальной и гепатобилиарной систем. Установлено, что эффективность лечения больных, получавших эрбисол, выше, особенно в отдаленные периоды наблюдения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5-52

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд літератури з проблеми біліарного сладжу. Висвітлено сучасні уявлення про чинники ризику, клінічні вияви, перебіг, діагностику біліарного сладжу. Особливої уваги надається питанням лікування: проаналізовано механізм дії урсодезоксихолевої кислоти, мебеверину, лактулози. Проведено патогенетичне обгрунтування ефективності цих засобів за біліарного сладжу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.2-52 + Р413.5-52

Рубрики:

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты изучения эффективности применения селективного М-холинолитика "Риабал" (прифиний бромид (ПБ)) производства компании "Hikma Pharmaceuticals" в терапии заболеваний гепатобилиарной области в сравнении с другими группами спазмолитиков. Полученные данные свидетельствуют о том, что ПБ обладает выраженным спазмолитическим эффектом при лечении заболеваний гепатопанкреатобилиарной области.

При синдроме хронической усталости (СХУ) на фоне хронической патологии гепатобилиарной системы наблюдаются биохимические сдвиги, которые характеризуются повышением концентрации продуктов перекисного окисления липидов (ПОЛ) (малонового диальдегида (МДА) и диеновых конъюгат (ДК)) в крови, снижением активности ферментов системы антиоксидантной защиты (АОЗ) - каталазы (КТ) и супероксиддисмутазы (СОД), а также существенным угнетением интегрального показателя Ф, который отражает соотношение ПОЛ и АОЗ. Включение в лечение антигомотоксических препаратов ускоряет устранение клинических симптомов СХУ, существенно сокращает период достижения стойкой ремиссии. Под действием этой комбинации нормализуется содержание в сыворотке крови продуктов ПОЛ - промежуточных (ДК) и конечного (МДА). Нормализуются показатели активности ферментов системы АОЗ - КТ и СОД и интегральный показатель Ф.

Висвітлено результати комплексного клініко-імунологічного, біохімічного та інструментального обстежень 208 хворих на хронічні гепатити (ХГ). Встановлено, що включення комплексу нуклеїнату натрію та спленіну за запропонованою схемою додатково до загальноприйнятих методів терапії ХГ підвищило ефективність лікування, сприяло більш швидкій регресії загальноінфекційних і місцевих проявів захворювання, досягненню повноцінної клінічної ремісії та ліквідації виявлених біохімічних та імунологічних зсувів. Менш виражену динаміку вивчених показників відзначено у разі тяжкого перебігу ХГ та сполучення їх із хронічною патологією гепатобіліарної системи. Використання комбінації нуклеїнату натрію та спленіну обумовило нормалізацію імунних показників у 61,8 % обстежених хворих, суттєве їх покращання - у 31,4 %. У групі хворих, які отримували нуклеїнат натрію та спленін, удвічі частіше, ніж під час лікування загальноприйнятими засобами, відмічено досягнення стійкої клініко-біохімічної ремісії ХГ тривалістю не менше одного року після одноразового курсу терапії; 19,9 % хворих потребували повторного проведення 1 - 2 курсів лікування з включенням нуклеїнату натрію та спленіну.

Уперше вивчено стан детоксикувальної, білковосинтетичної та колагенотвірної функцій печінки у хворих на стеатоз печінки, хронічний гепатит (ХГ), цироз печінки (ЦП) невірусного генезу відповідно за показниками активності аргінази, орнітиндекарбоксилази та концентрації вільного оксипіролізу у крові. Установлено, що на тлі хронічних дифузійних захворювань печінки (ХДЗП) невірусного генезу, які перебігають з більш вираженими порушеннями її детоксикувальної функції й активацією процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), розвиваються моторно-евакуаторні дисфункції жовчовивідних шляхів у переважно за гіпертонічно-гіпокінетичним типом. Доведено, що за більш виражених порушень детоксикувальної, білковосинтезувальної функцій печінки й активації процесів ПОЛ ХДЗП невірусного генезу перебігають з порушенням мікробіоценозу кишечнику, а саме - зниженням росту цукроволітичної флори та підвищенням титрів протеолітичної флори, що призводить до підвищення активності процесів фібротизації печінки та подальшого прогресування захворювання. Проведено порівняльну оцінку ефективності корекції детоксикувальної, білковосинтетичної, та колагенотвірної функцій печінки у хворих на стеатоз печінки, ХГ та ЦП невірусного типу гепатопротекторами з різними механізмами дії. Вивчено характер і ефективність дії комбінованих холеретиків у разі порушення моторно-евакуаторної функції жовчовивідних шляхів і літогенних властивостей жовчі у хворих на стеатоз печінки з ХГ невірусної етіології. Обгрунтовано доцільність застосування екстракту Панкова - Дегтярьової під час лікування хворих на стеатоз печінки з дисфункцією жовчовивідних

Розроблено критерії, які дозволяють за результатами динамічного ультрасонографічного дослідження жовчного міхура (ЖМ) протягом 20-ти хв оцінити характер його подальшої моторики та рівень вегетативного забезпечення моторної діяльності біліарного тракту (БТ), що може використовуватися під час скринінгових обстежень. Доведено доцільність застосування гострої медикаментозної проби за допомогою динамічного ультрасонографічного дослідження ЖМ для підбору жовчогінних препаратів. Доведено ефективність курсового лікування холівером та урсохолом з метою відновлення координованої взаємодії структур БТ та покращання функціонального стану вегетативної регуляції за окремих типів дисфункцій БТ. Показано більш високу ефективність холіверу у пацієнтів з гіпокінетично-гіпотонічним і гіпокінетично-нормотонічним типами дисфункцій БТ. З'ясовано, що у пацієнтів з гіпокінетично-гіпертонічним типом дисфункцій БТ більш значний позитивний вплив має урсохол. Обгрунтовано достатність використання цих препаратів у переважної більшості пацієнтів для комбінованої корекції біліарних дисфункцій, а також порушень функціонального стану ланок вегетативної регуляції.

Встановлено механізм адсорбції білірубіну (Bil) на поверхні високодисперсних кремнеземів (ВДК) з різними властивостями поверхні. Визначено вплив на адсорбцію Bil іонної сили та pH розчину. Показано, що гідрофобність поверхні є вирішальним чинником для адсорбції Bil і жовчних солей (BS) з індивідуальних і сумісних розчинів. Встановлено, що з сумісних з BS розчинів на поверхні адсорбується лише незв'язаний Bil на противагу до розчинів з сироватковим альбуміном (BSA), з яких Bil сорбується у вигляді комплексу з білком. Показано, що адсорбція Bil визначається процесами комплексоутворення в розчині. Визначено кількісні характеристики процесів комплексоутворення й адсорбції. На модельних системах показано, що для видалення надлишків Bil найбільш придатним є ВДК зі змішаними гідрофільно-гідрофобними властивостями поверхні.

Освещена современная концепция развития внутрипеченочного холестаза. Приведены результаты многоцентровых исследований по изучению препарата "Гептрал" у больных с хроническими заболеваниями печени и синдромом холестаза.

Розглянуто проблему лікування хронічного холециститу у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом. Клінічні дослідження підтвердили ефективність застосування дієтичної домішки "Гепатомакс" у хворих з поєднаною запальною патологією гепатобіліарної системи. Засіб "Гепатомакс" має гепатопротекторні, холеретичні, холекінетичні властивості і сприяє усуненню клінічних проявів та поліпшенню стану печінки.