Розглянуто проблему подолання заїкання в сучасних наукових дослідженнях. Проаналізовано причини та механізми виникнення заїкання, а також психофізіологічні особливості юнацького віку. Розкрито питання впливу заїкання на формування особистості в цей період. Запропоновано оригінальну комплексну методику психотерапевтичного впливу, яка спрямована на подолання заїкання саме у юнаків.

Рассмотрена проблема преодоления заикания в современных научных исследованиях. Проанализированы причины и механизмы возникновения заикания, а также психофизиологические особенности юношеского возраста. Раскрыты вопросы влияния заикания на формирование личности в этот период. Предложена оригинальная комплексная методика психотерапевтического влияния, которая направлена на преодоление заикания именно у юношей.

На підставі результатів проведеного дослідження встановлено, що порушення мозкового кровообігу суттєво впливає на стан стовбуромозкового відділу слухового аналізатора. Показано, що виявлені зміни кількісних показників акустичного рефлексу мають чіткі паралелі з даними про стан мозкового кровообігу у вертебрально-базилярній системі, що робить можливим використання результатів імупедансометричного дослідження, зокрема його амплітудних показників, як цінних допоміжних критеріїв для діагностики стовбуромозкових дисфункцій, в тому числі судинного генезу.

На основе результатов проведенного исследования установлено, что нарушения мозгового кровообращения оказывают существенное влияние на состояние стволомозгового отдела слухового анализатора. Показано, что выявленные изменения количественных показателей акустического рефлекса имеют четкие параллели с данными о состоянии мозгового кровообращения в вертебрально-базилярной системе, что делает возможным использование результатов импедансометрического исследования, а особенно его амплитудных показателей, в качестве ценных вспомогательных критериев для диагностики стволомозговых дисфункций, в том числе и сосудистого генеза.

Розглянуто особливості соматоподібних розладів у хворих на сурдомутизм. Надано характеристику основних клінічних синдромів та продемонстровано їх ситуаційну обумовленість. Рекомендовано додати до терапії методи аутогенного тренування та прогресуючої м'язової релаксації.

Рассмотрены особенности соматоформных расстройств у больных сурдомутизмом. Дана характеристика основных клинических синдромов и показана их ситуационная обусловленность. Рекомендовано включать в терапию методы аутогенной тренировки и прогрессирующей мышечной релаксации.

Досліджено питання математичного моделювання мовного сигналу (на прикладі голосного звуку [а]) для біотехнічної системи реабілітації функцій мовленнєвого апарату. На підставі експериментальних даних обгрунтовано адекватність моделі мовленнєвого сигналу як періодично корельованого випадкового процесу для задачі корекції мовлення людей з вадами слуху. Розвинуто спектрально-кореляційний метод визначення інформативних ознак мовного сигналу на підставі застосування числових методів з використанням вікон для одержання значень спектральних компонент, що дало можливість побудувати критерій верифікації моделі. Виявлено, що запропонована модель мовного сигналу надає можливість здійснити побудову еталонного візуального навчального зображення для реабілітаційної системи. Обгрунтовано побудову структурної схеми реабілітаційної системи й означено умови для забезпечення її стійкості. Надано рекомендації щодо використання моделі для реабілітації функцій мовного апарату людей з вадами слуху.

Вперше проведено комплексний аналіз порушень голосової функції та механізмів голосоутворення у хворих після хордектомії (одно- або двобічної). Розроблено, обгрунтовано й апробовано оригінальну методику фонопедичної корекції та реабілітації голосової функції у хворих з анатомічними вадами гортані. Визначено акустичні характеристики якості голосу у хворих після хордектомії. Доповнено й уточнено наукові уявлення про компенсаторні механізми відновлення голосової функції у хворих з набутими анатомічними вадами гортані.

Розглянуто проблему коректної оцінки тремтіння голосу для україномовних дикторів (УМД). Проаналізовано методи обчислення тремтіння, запропоновані різними науковцями з різних країн. Експериментально досліджено застосування цих методів для обчислення тремтіння голосу для УМД без скарг на хриплість, а також для дикторів з підозрою на запальний процес у гортані.

Разработана архитектура типа клиент - сервер программного модуля технологии тренировки движений кисти для восстановления речи. Описано функциональное поведение программного модуля в нотации UML. Представлены логическая модель управления доступом различных категорий пользователей на базе ролевой модели и модель взаимодействия основных функциональных компонентов модуля в терминологии классов объектно-ориентированного программирования.

Представлена структурно-функциональная модель персонифицированной биотехнической системы управления движениями кисти для восстановления речи, определены структура и функциональное назначение ее компонентов. Рассмотрена функциональная взаимосвязь между компонентами системы, преобразование и "упорядочение" информации, циркулирующей внутри компонентов и между ними. Особое внимание уделено информационному компоненту, обеспечивающему поддержку деятельности оператора по формированию единого алгоритма функционирования системы. Описаны его структура, информационное наполнение и пути реализации.

Рассмотрена нейропластичность как основа восстановления функций движения и речи. Показана роль нейропластичности в теоретическом обосновании синтеза информационной технологии целенаправленного управления мелкими движениями кисти для восстановления моторного компонента речи. В качестве составных частей технологии рассмотрены тренировочные программы как информационные сигналы управления движениями кисти, методы их передачи, виды мелких движений кисти и топология подведения сигналов к мышцам для управления этими движениями. Представлена структурно-функциональная модель восстановления речи на базе информационной технологии целенаправленного управления мелкими движениями кисти. Приведен анализ результатов апробации технологии в клинических условиях.

Аномалії щелепно-лицевої ділянки нерідко ускладнюють не тільки функції жування, ковтання, дихання, а й безпосередньо впливають на процес артикуляції звуків. Тому комплексний підхід до лікування ортодонтичних пацієнтів із порушеннями звуковимови має бути спрямованим, у першу чергу, на вчасну діагностику та корекцію етіологічних факторів даної патології. Мета роботи - визначення особливостей будови артикуляційного апарату у пацієнтів віком 3 - 8 років із ортодонтичною патологією, ускладненою мовними порушеннями (механічною дислалією); комплексне обстеження 102-х пацієнтів, у яких зубощелепні аномалії (ЗЩА) ускладнюються порушеннями мовлення із застосуванням клінічних, клініко-педагогічних та статистичних методів дослідження. Виявлено пряму залежність між кількістю ускладнених форм ЗЩА, патології будови та функції м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки та віку пацієнтів. Також з віком зростає відсоток дітей із порушеннями функцій мовлення. Висновки: логопедичні порушення є етіологічним чинником, а також фактором, який ускладнює перебіг ЗЩА. Тому необхідним є своєчасне виявлення та адекватна корекція ортодонтичних і мовних порушень у дітей, у періоді тимчасового та змінного прикусу.

Представлена информационно-структурная и структурно-функциональная модели организации интеллектуального управления движениями тонкой моторики кисти для восстановления речи у пациентов после инсульта с двигательными нарушениями по типу гемипареза и нарушениями речи по типу моторной или моторно-сенсорной афазии. Особое внимание уделено организации персонально ориентированного "маршрута" восстановительного лечения. Описан метод определения персональной комбинации параметров тренировки кисти и пальцев на основе продукционного подхода. Представлена программная реализация метода в виде редуцированной экспертной системы.

Однією із найпоширеніших причин неправильної звуковимови є неправильна будова артикуляційного апарату. Водночас, порушення звуковимови та неправильна артикуляція, порушення тонус жувальних і мімічних м'язів спричиняють аномалії та деформації зубощелепної ділянки. Спільна робота ортодонта, логопеда, дитячого стоматолога надає змогу виявляти та коригувати міофункціональні порушення у ранньому віці. Мета роботи - вивчити особливості функціонального стану зубо-щелепної системи у пацієнтів із патологією прикусу та мовними порушеннями. Проведено комплексне обстеження 106 пацієнтів віком 3 - 8 років із дистальним та мезіальним прикусами та функціональною дислалією, яких було розподілено на 2 групи. 1 групу склали 47 дітей віком 3 - 5 років, а 2 групу - 59 пацієнтів віком 6 - 8 років. Електроміографічну активність жувальних м'язів оцінювали якісно та кількісно за допомогою комп'ютерного нейроелектроміографа M-Тest виробництва об'єднання ДХ системи (м. Харків). Оклюзійні співвідношення визначали шляхом комп'ютеризованого аналізу T-Scan III. Проведені дослідження пацієнтів із патологією прикусу та мовними порушеннями виявили значні оклюзійні порушення на фоні значних змін функціональної активності жувальних м'язів (передчасні оклюзійні контактів на природніх зубах, зміни напрямку траєкторії сумарного вектора оклюзійного навантаження, збільшенні періоду біоелектричної активності і зменшенні періоду спокою, зміні показників коефіцієнта К). Висновки: базуючись на одержаних даних, можна з впевненістю стверджувати про необхідність одночасного комплексного ортодонтичного і логопедичного лікування у визначеного контингенту пацієнтів. З метою запобігання прогресування функціональних порушень зубощелепної системи, комплексне лікування необхідно проводити одразу після виявлення аномалій.