Зроблено спробу з'ясувати патогенетичні чинники самовільних абортів у термінах гестації 4 - 12 тижнів. Вивчено характер перетворних процесів у ендометрії, гормональний профіль на 20 - 23-ю добу менструального циклу, а також вміст статевих гормонів, N-ацетилглюкозаміну в сироватці крові та ендометрії. Встановлено, що у деяких пацієнток з невиношуванням вагітності за достатньої продукції статевих гормонів зберігається морфологічна неповноцінність ендометрія. Зроблено припущення, що неповноцінна лютеїнова фаза у багатьох випадках пов'язана не з порушенням стероїдогенезу, а з порушенням синтезу та обміну аміноцукрів. Запропоновано диференційований підхід до відновлення репродуктивної функції у жінок із загрозою невиношування вагітності. Зокрема шляхом проведення діагностики з визначенням кількісного вмісту аміноцукрів у сироватці крові, а за їх дефіциту - замісної фармакотерапії з використанням препаратів, які містять аміноцукор глюкозамін.

Предпринята попытка объяснить причины самопроизвольных абортов в сроке гестации 4 - 12 недель. Изучен характер преобразовательных процессов в эндометрии, гормональный профиль на 20 - 23 день менструального цикла, а также содержание половых гормонов, N-ацетилглюкозамина в сыворотке крови и эндометрии. Установлено, что у ряда пациенток с невынашиванием беременности при достаточной продукции половых гормонов сохраняется морфологическая неполноценность эндометрия. Сделано предположение, что неполноценная лютеиновая фаза во многих случаях связана не с нарушением стероидогенеза, а с нарушением синтеза и обмена аминосахаров. Предложен дифференцированный подход к восстановлению репродуктивной функции у женщин с угрозой невынашивания беременности. В частности путем проведения диагностики с определением количественного содержания аминосахаров в сыворотке крови, а при их дефиците - заместительной фармакотерапии с использованием препаратов, содержащих аминосахар глюкозамин.

The attempt to investigate the causes of spontaneus abortions in early pregnancies (in 4 - 12 weeks of gestation) has been made. The character of endometrial transformations, hormonal profile on 20 - 23 days of the menstrual cycle, as well as the content of sexual hormones, N-acetylglucosamine in the blood serum and endometrial level have been studied. It has been found out that the incompleted endometrial transformation is kept with the sufficient sexual hormones production in a number of the patients. It may be connected with low aminosugars metabolism but not with steroidogenesis disorder. A differentiated approach to the reproductive function restoration in women suffering with unbearing a child has been proposed by determining of the quantitative content of aminosugars in the blood serum or by using the correction if they are deficient.

Запропонований метод комплексної терапії звичних викиднів дуфастоном і епадолом запобігає відторгненню плідного яйця у жінок зі звичними викиднями.

Известно, что частота хромосомных аномалий (ХА) среди спонтанных абортусов первого триместра беременности составляет 50 - 60 %. С помощью сочетания стандартного цитогенетического метода и FISH-анализа на интерфазных ядрах с центромерспецифичными ДНК пробами к хромосомам 13/21, 14/22, 15, 16, 18, X, Y исследованы кариотипы некультивированных клеток ворсин хориона абортусов. Описанный комплексный подход можно успешно использовать для эффективной идентификации ХА в материале спонтанных абортусов. Полученные результаты указывают на необходимость тщательного изучения геномов супружеских пар с привычным невынашиванием в анамнезе, а особенно перед лечением вспомогательными репродуктивными технологиями.

Приведены данные изучения эффективности препарата "Но-спазм" при его применении в комплексе терапии угрожающего самопроизвольного аборта в I и II триместрах беременности. Показано, что препарат является эффективным, хорошо переносится беременными, не приводит к снижению артериального давления, не вызывает побочных явлений.

Зазначено, що невиношування вагітності є поліетіологічним симптомокомплексом. Виявлено чинники ризику розвитку загрози переривання вагітності. Встановлено, що під час розвитку мимовільних викиднів підвищується питома вага умовно-патогенної флори як чинника ризику. Порушення мікробіоценозу піхви в I триместрі вагітності є прогностичним критерієм ризику розвитку невиношування.

Рассмотрены вопросы участия энтеровирусной инфекции в патогенезе невынашивания беременности (НБ). Приведены данные, свидетельствующие о возможном существовании нового патогенетического механизма НБ, в основе которого лежат тромбофилические нарушения, изменения цитокинового статуса, аутоиммунные расстройства, ультраструктурные изменения эндометрия, вызванные персистенцией вирусной инфекции в организме беременной. Показано, что лечение во время беременности не является эффективным, что и послужило предпосылкой для разработки комплексной прегравидарной подготовки у женщин с НБ инфекционного генеза.

Изложена проблема прогнозирования риска невынашивания беременности на основании ретроспективного анализа, разработки системы прогнозирования и вероятности возникновения невынашивания. В процессе исследования были получены алгоритм и факторы риска для прогнозирования невынашивания беременности у женщин с заболеваниями щитовидной железы. Предложенный вероятный метод прогнозирования невынашивания беременности доступен, дает возможность объективно спрогнозировать невынашивание у конкретной беременной и своевременно провести лекарственно-профилактические методы, что является профилактикой перинатальной патологии. Метод доступен в использовании стационара родильного дома.

Представлена оценка роли гипергомоцистеинемии в развитии осложнений течения беременности у женщин с факторами риска перинатальных потерь на фоне различных экстрагенитальных заболеваний, изучены возможные варианты их сочетания и взаимного влияния друг на друга путем корреляции степени выраженности тех или иных осложнений с уровнем гомоцистеина и определенными соматическими нозологиями.

Представлены данные о роли антифосфолипидного синдрома в генезе невынашивания беременности с исходом в неразвивающуюся беременность. Приведены результаты аутоиммунного обследования и обосновано его значение в прогнозировании неразвивающейся беременности.

Освещена проблема невынашивания беременности на основании клинико-статистического ретроспективного анализа 6416 историй родов, из них 100 беременных с патологией щитовидной железы (I группа - основная) и 100 женщин с физиологическим течением беременности и родов без патологии щитовидной железы (II группа - контрольная). В процессе обследования определены основные данные репродуктивной функции, генитальной и экстрагенитальной патологии, которые приводят к невынашиванию и способствуют развитию фетоплацентарной недостаточности у женщин с патологией щитовидной железы. Благодаря таким данным у каждой беременной с патологией щитовидной железы можно объективно спрогнозировать невынашивание и своевременно осуществлять лечебно-профилактические мероприятия, что является профилактикой перинатальной патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.218.12-5 + Р716.219-5

Рубрики:

Самовільний аборт. Невиношування

Недоношування і переношування вагітності

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 248 вагітних з невиношуванням за наявності цитомегаловірусної інфекції. Із них 188 жінкам у комплексі лікувальних заходів застосовували специфічний препарат "Імуноглобулін антицитомегаловірусний людини рідкий" (ВАТ "Біофарма", Україна). Проведена терапія сприяла зменшенню виразності клінічних проявів загрози невиношування, зменшенню частоти і тяжкості плацентарної недостатності, попереджала рецидив інфекційного процесу. У пацієнток зменшувалася кількість ускладнень вагітності і пологів, відзначалося поліпшення стану плода й немовляти.

Порівняльна оцінка ефективності лікування вагітних із невиношуванням вагітності (НВ) за наявності вірусу герпесу звичайного типу 2 (ВГЗ-2 інфекції) свідчить, що застосування специфічного імуноглобуліну "Імуноглобулін людини проти вірусу герпесу звичайного 2 типу" (ВАТ "Біофарма", Україна) у комплексі лікувальних заходів знижує виразність діагностичних тестів (кількість виявлених IgG, IgM, ДНК ВГЗ-2), попереджає можливу реактивацію інфекційного процесу, сприяє зниженню виразності симптомів загрози НВ, а також зменшенню частоти та тяжкості плацентарної недостатності. У вагітних, що одержували специфічну терапію ВГЗ-2 інфекції, зменшувалася кількість ускладнень вагітності та пологів, частота передчасних пологів, відзначалося поліпшення стану плода і немовляти. Так, рівень самовільних викиднів на різних етапах (триместрах) вагітності знижувався в 4 - 5 разів при застосуванні специфічного імуноглобуліну у порівнянні з застосуванням неспецифічного (імуноглобуліну людини нормального 10 %). Препарат добре переноситься пацієнтками, не дає ускладнень та реакцій після введення. Усе це дозволяє рекомендувати його для широкого впровадження в клінічну практику задля лікування жінок із загрозою НВ за наявності ВГЗ-2 інфекції.

Описаны основные изменения строения эндометрия у женщин с невынашиванием беременности на фоне энтеровирусной инфекции. Выявлены специфические проявления дезорганизации в структуре эпителиоцитов, интерстициального пространства, эндотелиоцитов и миоцитов стенок капилляров, которые наблюдались исключительно в эндометрии женщин с невынашиванием беременности и диагностированной энтеровирусной инфекцией.

Рассмотрены основные изменения клеточного и гуморального иммунитета у женщин с невынашиванием беременности на фоне энтеровирусной инфекции. Проведено сравнение иммунологических изменений у женщин с невынашиванием беременности на фоне энтеровирусной инфекции и без нее.

Приведено дані з етіології, діагностики та лікування невиношування вагітності. Зазначено, що його частота сягає 10 - 25 % від загальної кількості вагітностей, що потребує подальшого вивчення проблеми та вдосконалення лікувально-профілактичних заходів.

В Україні частота невиношування вагітності становить 15 - 27 %. У 20 - 30 % вагітних в перші 16 - 20 тиж гестації є ознаки загрози її переривання, у кожної другої з них відбувається викидень. Під спостереженням перебувало 58 вагітних із терміном гестації від 3 - 4 до 28 - 32 тиж, яким запропоновано гормональну підтримку з використанням біоадгезивного вагінального гелю Кринон, що містить 8 % мікронізованого прогестерону. У вагітних із невиношуванням діагностовано суттєве порушення гормонального фону вже на ранніх термінах вагітності, що проявлялося змінами рівнів основних гормонів. Стан мікробіоценозу статевих шляхів характеризувався як дисбіоз. Використання в програмі гормональної підтримки на етапі преконцепційної підготовки і в I триместрі вагітності препарату Кринон 8 % дозволило суттєво покращити гормональний фон, знизити за рахунок протиінфекційного захисту ступінь несприятливого впливу дисбіозу піхви на перебіг вагітності і створити сприятливі умови для інвазивних втручань, що в подальшому дозволило пролонгувати вагітність та уникнути перинатальних втрат.

Розглянуто сучасні методи лікування загрози невиношування вагітності на тлі порушень функціонального стану кишечнику. Представлено результати лікування препаратом Дуфастон залежно від ступеня і локалізації гіпертонусу міометрія. Показано позитивний ефект застосування в комплексному лікуванні препарату Дуфалак у разі загрози переривання вагітності, яка супроводжується закрепом.

Представлено дані щодо ефективності розробленої схеми прегравідарної підготовки та лікування загрози переривання вагітності в жінок зі звичним невиношуванням вагітності на тлі поєднання гормональної недостатності та тромбофілії, яка пов'язана зі збільшенням рівня гомоцистеїну. Наведено патогенетичне обурунтування призначених препаратів, прослідковано динаміку розвитку та перебігу вагітності.

Вивчено преморбідні особливості та психічний стан у разі невиношування вагітності у 243 жінок. Установлено невротичні структури особистості жінок і формування у цьому випадку невротичного комплексу у вигляді синдрому репродуктивної неповноцінності, який проявляється лавруючою депресивністю.