Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)342ф + Ч481.352.26 + Х002.03

Рубрики:

Державне право окремих країн

Правове виховання <вища освіта>

Право і правосвідомість. Правова культура

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уточнено сутність поняття правової культури, проаналізовано шляхи її формування в процесі навчально-виховної діяльності у вищій школі в майбутніх фахівців бібліотечно-інформаційної сфери.

Раскрыта сущность понятия правовой культуры. Проанализированы пути ее формирования в процессе учебно-воспитательной деятельности в высшей школе у будущих специалистов библиотечно-информационной сферы.

Базуючись на теоретико-методологічних засадах теорії та філософії права, досліджено суть, зміст, поняття, структуру, функції правової культури. Висвітлено співвідношення права та культури. На підставі аналізу тенденцій розвитку типів розуміння права доведено, що для інтегративного праворозуміння характерне сприйняття норми права як соціальної цінності, інтегрованої в правову культуру суспільства. За результатами дослідження співвідношення права та культури доведено, що право - явище культури, яке відображає існуючі моральні та культурні цінності. Правову культуру студентства розглянуто в різних аспектах, а саме: як елемент правового життя, відображення його якості; як спосіб (засіб) і критерій правової соціалізації; як ступінь правової орієнтованості суб'єктів права, правила їх правової поведінки та діяльності, надання виміру дійсності діалогу між владою та суспільством. Розкрито суть правовиховного процесу студенства, якою є єдність правової соціалізації, правового навчання, правового виховання, правового розвитку. Значну увагу приділено комплексному аналізу суті, принципів, завдань, системи правовиховного процесу, напрямів розвитку правової духовності, підвищення його ефективності. Доведено, що правовий прогрес в Україні можливий за умови одночасного формування правової культури громадян, зокрема студенства, і розбудови громадянського суспільства, демократичної, соціальної, правової держави у процесі здійснення політичної та правової реформи.

Узагальнено відомості про становлення поняття правового самовиховання, наведено визначення правового самовиховання студентської молоді, визначено зміст, цілі, завдання, мотиви такої діяльності. Проаналізовано причини, форми та методи правового самовиховання студентів. Шляхом проведення анкетування визначено стан правового самовиховання сучасної студентської молоді, узагальнено основні проблеми та запропоновано відповідні заходи з удосконалення реалізації такого процесу. Обгрунтовано взаємну залежність процесів формування громадянського суспільства в Україні та функціонування студентського самоврядування як його інституту з правовим самовихованням студентської молоді.

Конкретизовано деякі інтерактивні підходи, спрямовані на комплексне засвоєння студентами правових явищ, що є запорукою випереджувального розвитку їх правової компетенції.

Узагальнено стратегії організації превентивного сприянння у процесі соціалізації молоді. Проаналізовано сучасні методи виховної роботи зі студентською молоддю та механізми їх реалізації із урахуванням сучасної соціальної ситуації.

Обобщены стратегии организации превентивного содействия в процессе социализации молодежи. Проанализированы методы воспитательной работы со студенческой молодежью и механизмы ее реализации с учетом современной социальной ситуации.

In the clause the socially pedagogical bases of organization of preventive assistance in process of youth socialization are generalized; the methods of pedagogic work with student youth are analyzed, the mechanisms of their realization in view of a modern social situation are opened.

У дослідженні психологічних особливостей правової культури у підлітків розглянуто різні підходи до визначення та розкриття змісту правової культури. Розроблено дві методики для оцінки рівнів прояву та спрямованості правової культури у підлітків, які стали основою емпіричного дослідження, проведеного у двох групах осіб старшого підліткового віку – у педагогічному коледжі та в центрі "Молода гвардія". Одержані результати опитування дозволили визначити самооцінку й експертну оцінку рівнів сформованості правової культури та її прояв у різних видах діяльності підлітків. Зроблено висновок, що психологічну сутність правової культури можна розглядати як ставлення особистості до дотримання норм та правил поведінки, що діють у соціальному середовищі, та сприйняття їх як цінності. Показано, що підлітковий вік є визначальним у формуванні правової культури. Доведено, що підлітки краще дотримуються правил правової культури за умов сім'ї, гірше – за неформального спілкування; для дотримання правової культури страх покарання та власні моральні цінності є визначальними в означеному віковому періоді.

При исследовании психологических особенностей правовой культуры у подростков рассмотрены различные подходы к определению и раскрытию содержания правовой культуры. Разработаны две методики для оценки уровней проявления и направленности правовой культуры у подростков, которые стали основой эмпирического исследования, проведенного в двух группах лиц старшего подросткового возраста - в педагогическом колледже и в центре "Молодая гвардия". Полученные результаты опроса позволили определить самооценку и экспертную оценку уровней сформированности правовой культуры и ее проявление в различных видах деятельности подростков. Сделан вывод, что психологическую сущность правовой культуры можно рассматривать как отношение личности к соблюдению норм и правил поведения, действующих в социальной среде, и восприятие их как ценности. Показано, что подростковый возраст является определяющим в формировании правовой культуры. Доказано, что подростки лучше соблюдают правила правовой культуры в условиях семьи, хуже - при неформальном общении; для соблюдения правовой культуры страх наказания и собственные моральные ценности являются определяющими в данном возрастном периоде.

The article presents some results of the study conducted by the author via two methods of determining the level and direction of teenagers' law culture. The studies were carried out in two groups - pedagogical college and the centre "Young guard".

Розкрито результати аналітичного огляду проблеми гармонійного розвитку студентів, зв'язку інтелектуального і фізичного аспектів освіти з метою укріплення здоров'я майбутніх спеціалістів.

Обгрунтовано педагогічні умови правового виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі в навчально-виховному процесі ВНЗ. Визначено й охарактеризовано зміст поняття "правове виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі". З'ясовано структуру правової вихованості майбутніх фахівців зазначеної галузі та уточнено її компоненти (професійно-правова обізнаність, розвиненість та готовність до правомірної професійної діяльності у комп'ютерній галузі). Виокремлено критерії (когнітивно-інформаційний, ціннісно-орієнтаційний та професійно-поведінковий), показники та рівні правової вихованості майбутніх фахівців комп'ютерної галузі, а також комплекс підходів до правового виховання майбутніх фахівців. Розроблено функціональну модель правового виховання таких фахівців і експериментально перевірено її ефективність на практиці. Оновлено зміст, форми, методи та принципи правового виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі.

Розкрито сутність, характерні ознаки та структурні елементи поняття "правова культура особистості". Визначено основні шляхи та форми розвитку правової культури студентів економічних ВНЗ.

Висвітлено теоретичні та практичні питання розвитку партнерських відносин ВНЗ і органів внутрішніх справ у формуванні правової свідомості і правової культури студентської молоді за сучасних умов. Перелічено структурні елементи правовиховного процесу (організаційна система правового виховання, яка складається з суб’єктів правовиховної діяльності; форми, методи та засоби правового виховання). Окреслено основні принципи взаємодії ВНЗ та органів внутрішніх справ, наведено таблицю напрямів і форм їх взаємодії. Наголошено, що навчальні заклади повинні стати центрами правовиховної роботи, а взаємодія ВНЗ і органів внутрішніх справ у правовому вихованні студентської молоді повинна здійснюватися за наявності умов: організаційно-педагогічних, дидактичних і методичних.

Освещены теоретические и практические вопросы развития партнерских отношений ВУЗ и органов внутренних дел в формировании правового сознания и правовой культуры студенческой молодежи в современных условиях.

It’s considered theoretical and practical questions of development of partner relations of higher educational establishments and organs of internal affairs in forming of legal consciousness and legal culture of student young people in modern terms.

Визначено, що формування правової культури є важливим чинником демократизації суспільства, актуальним напрямком гуманізації навчального процесу у вузах неюридичного профілю. Проаналізовано роль юридичних дисциплін як форми впливу на правосвідомість майбутніх випускників технічного університету, запропоновано шляхи його поглиблення.

Висвітлено деякі аспекти проблеми формування правової компетентності майбутнього фахівця, окреслено головні підходи щодо розуміння співвідношень понять "громадянськість" і "правова компетентність".

Визначено специфіку методики навчання правознавства студентів неюридичних спеціальностей, охарактеризовано основні підходи до відбору методів, засобів та організаційних форм навчання правознавства, що відповідають його цілям і змісту. На основі компетентнісного підходу конкретизовано зміст поняття «методика навчання правознавства» та визначено її складові. Наголошено на важливості етапу цілепокладання у навчанні та визначено, щозагальною метою навчання правознавства є формування у студентів правового досвіду, системи вмінь і навичок, зокрема й тих, що пов’язані з нормативним регулюванням майбутньої професійної діяльності. Зроблено висновки, що методика навчання правознавства є динамічною наукою, адже змінюється законодавство, розвивається юриспруденція, трансформується рівень правової культури суспільства. Сформульовано ключові критерії вибору методів навчання правознавства студентів неюридичних спеціальностей.

Определена специфика методики обучения правоведению студентов неюридических специальностей, охарактеризованы основные подходы к отбору методов, средств и организационных форм обучения правоведению, что соответствуют его целям и содержанию. На основе компетентностного подхода конкретизировано содержание понятия «методика обучения правоведения» и определены ее составляющие. Подчеркнута важность этапа целеполагания в обучении и определено, что общей целью обучения правоведения является формирование у студентов правового опыта, системы умений и навыков, в том числе и тех, которые связаны с нормативным регулированием будущей профессиональной деятельности. Сделаны выводы, что методика обучения правоведению является динамичной наукой, ведь меняется законодательство, развивается юриспруденция, трансформируется уровень правовой культуры общества. Сформулированы ключевые критерии выбора методов обучения правоведению студентов неюридических

The specificity of law teaching methods students of non-legal professions has been defined, and the basic approaches to the selection of methods, means and organizational forms of teaching the science of law to meet its objectives and content have been characterized. On the basis of the competence approach the meaning of the term «law teaching methods» has been specified and its components have been specified. The importance of the aims giving phase in the law teaching has been emphasized and it also has been defined, that the main goal of the law teaching is to form the legal experience, and to give to students the system of skills, particularly those, that related to the normative regulation of their professional activity.

Здійснено соціально-філософський аналіз військово-правого виховання військовослужбовців Збройних Сил України в сучасних умовах з урахуванням досвіду трансформації Збройних Сил Республіки Польща. Значну увагу зосереджено на розгляді сутності, змісту і методів військово-правового виховання та його системного характеру. Розкрито особливості взаємодії військових і релігійних структур України, специфіку виховного процесу з віруючими військовослужбовцями, охарактеризовано роль військово-релігійної служби у військово-правовому вихованні воїнів.

Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування правової культури майбутніх інженерів-педагогів у педагогічній теорії та практиці. Уточнено сутність поняття "правова культура майбутніх інженерів-педагогів". Визначено структурні компоненти правової культури майбутніх інженерів-педагогів: інформаційно-ерудиційний, аксіологічний, регулятивно-поведінковий, особистісний, зміст яких обгрунтовано щодо функцій професійної інженерно-педагогічної діяльності. Розроблено й експериментально перевірено технологію формування правової культури майбутніх інженерів-педагогів. Запропоновано інтерактивні форми та методи реалізації концептуального, проектного, організаційно-діяльнісного, оцінювального компонентів технології. Визначено критерії, показники та рівні сформованості правової культури майбутніх інженерів-педагогів у вищих технічних навчальних закладах.

Висвітлено проблеми підвищення рівня розвитку правової компетентності вчителів технології у післядипломній педагогічній освіті. Уточнено зміст і структуру поняття "правова компетентність вчителя технології". Теоретично обґрунтовано та розроблено методику розвитку означеної компетентності цих фахівців у післядипломній педагогічній освіті, підгрунтям якої є моделі цілей, поліфункціонального змісту, поетапного методу та засобів її розвитку, які відображають загальносоціальну, загальнопрофесійну та спеціальнопрофесійну діяльність фахівця з використанням системи професійно-правових задач. Визначено критерії та показники, виокремлено рівні розвитку правової компетентності вчителів технології. Експериментально підтверджено підвищення рівня розвитку правової компетентності у вчителів технології за рахунок реалізації теоретично обгрунтованої та розробленої методики її розвитку.

Досліджено стан опрацювання проблеми підготовки майбутніх учителів до формування правової компетентності учнів початкової школи (ПШ) в український та зарубіжній педагогічній теорії та практиці, з'ясовано сутність ключових понять. Проаналізовано місце й роль правової компетентності учнів у структурі педагогічної діяльності такого вчителя ПШ. Охарактеризовано структуру готовності цих вчителів до формування правової компетентності учнів ПШ. Визначено критерії, показники та рівні готовності. Розроблено і теоретично аргументовано концепцію підготовки майбутніх учителів до формування правової компетентності учнів ПШ. Обґрунтовано педагогічні умови підготовки цих учителів до формування правової компетентності учнів ПШ. Розроблено й експериментально перевірено ефективність системи їх підготовки до формування правової компетентності учнів ПШ. Підготовлено й упроваджено в освітню практику ЗВО навчально-методичне забезпечення для підготовки майбутніх учителів до формування правової компетентності учнів ПШ.

Висвітлено методологічні концепти дослідження проблеми формування правової компетентності майбутніх економістів в умовах неперервної університетської, що включають системний, контекстний, технологічний та компетентнісний підходи. Розкрито сутність і структуру феномена “правова компетентність майбутніх економістів в умовах неперервної університетської освіти”. Уточнено поняття “професійна підготовка майбутніх економістів”, “неперервність університетської освіти”, “освітня технологія”, “правова компетентність”. Виявлено компоненти (мотиваційний, когнітивно-гностичний, відтворювальний, рефлексивно-оцінний), критерії (ціннісно-настановчий, знаннєвий, дієвий, рефлексивний), показники та схарактеризовано рівні сформованості правової компетентності майбутніх економістів (ініціативно-продуктивний, стандартизовано-усталений, пасивно-репродуктивний). Визначено та науково обгрунтовано педагогічні умови формування правової компетентності майбутнього економіста в умовах неперервної університетської освіти (інтеграція правових дисциплін і дисциплін фахової спрямованості у процесі формування правової компетентності майбутніх економістів; забезпечення інформаційно-розвивального освітнього середовища в умовах університету; позитивна мотиваційна налаштованість майбутніх економістів на професійну діяльність правової спрямованості). Розроблено модель процесу формування правової компетентності майбутніх економістів в умовах неперервної університетської освіти, що включає інформаційно-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний, продуктивно-творчий, оцінно-регулятивний етапи. Зауважено, що метою першого, інформаційно-збагачувального, етапу є збагачення майбутніх фахівців необхідним обсягом знань із правових дисциплін; оволодіння таких базових понять, як “право”, “закони”, “правова свідомість”, “трудове законодавство”, “юридична відповідальність”, “правова компетентність”, покращенні рівня правових знань, умінь та навичок. Мета другого, репродуктивно-діяльнісного етапу - розвиток у студентів позитивної мотивації та ціннісного ставлення до формування правової компетентності у майбутній професійній діяльності. Мета третього, продуктивно-творчого, етапу: актуалізація потреби у професійній самореалізації та формування їх особистісної правової культури. Мета четвертого, оцінно-регулятивний, етапу формування вмінь майбутніх економістів здійснювати рефлексію, а також взаємо- та самоцінювання власної правової компетентності. Розроблено й апробовано діагностувальну й експериментальну методики та технології формування правової компетентності майбутніх економістів в умовах неперервної університетської освіти.