Розглянуто сучасні теоретико-методологічні, практичні та психолого-педагогічні проблеми формування змісту та удосконалення форм проведення безперервної педагогічної практики студентів вищих педагогічних закладів освіти як первинної форми їх професійної практичної підготовки. Висвітлено проблеми педагогічної практики з фахових дисциплін за умов ступеневої освіти, досліджено роль педагогічної практики в процесі становлення вчителя початкових класів тощо.

Розкрито теоретичні та організаційні аспекти методики підготовки та проведення педагогічної практики студентів музично-педагогічних факультетів вищих педагогічних закладів освіти. Грунтовно висвітлено зміст кожного етапу навчально-виховної практики. Висвітлено практичну діяльність студентів передвипускних і випускних курсів, наведено технологію здійснення окремих виховних заходів.

Розглянуто види та форми педагогічної практики студентів коледжів, обговорено особливості організації її керівництва. Висвітлено місце та роль педагогічної практики у формуванні особистості педагога, проаналізовано її етапи, визначено взаємозв'язок педагогічної діяльності та професійної практики. Встановлено критерії оцінки діяльності практиканта. Наведено експериментальні підходи та методи вдосконалення педагогічної практики в системі діяльності коледжів і загальноосвітних шкіл. Визначено психолого-педагогічні умови вдосконалення педагогічної практики студентів.

Розглянуто предмет, мету, методи науково-педагогічних досліджень педагогіки як науки, розкрито суть її базових понять. Запропоновано класифікацію педагогічних категорій за ступенями пізнання світу дитинства, отроцтва, юнацтва, розкрито їх взаємозв'язки. Проаналізовано суть процесу навчання та змісту освіти в сучасній школі. Охарактеризовано форми організації навчання, а також урок як основну форму співпраці вчителя й учнів у процесі навчання.

Рассмотрены предмет, цель, методы научно-педагогических исследований педагогики как науки, раскрыто содержание ее базовых понятий. Предложена классификация педагогических категорий по ступеням познания мира детства, отрочества, юношества, раскрыты их взаимосвязи. Проанализировано содержание процесса обучения и образования в современной школе. Охарактеризованы формы организации образования, а также урок как основная форма сотрудничества учителя и учеников в процессе обучения.

Розкрито сутність інноваційних педагогічних технологій, розглянуто історію їх становлення та розвитку у світі та в Україні. Наведено загальну характеристику й обгрунтовано можливості використання на уроках трудового навчання сучасних інноваційних технологій - інформаційно-комунікативних, інтерактивних, а також методу проектів, системи проблемних ситуацій, індивідуалізації та диференціації навчальних завдань. Розглянуто різні види програмованого навчання, визначено його основні вимоги, принципи, специфічні властивості та ефективність у порівнянні з іншими педагогічними технологіями. Обгрунтовано шляхи оптимізації навчально-трудової діяльності учнів у процесі вивчення технічних та обслуговуючих видів праці.

Раскрыта сущность инновационных педагогических технологий, рассмотрена история их становления и развития в мире и в Украине. Дана общая характеристика современных инновационных технологий - информационно-коммуникативных, интерактивных, а также метода проектов, системы проблемных ситуаций, индивидуализации и дифференциации учебных заданий. Рассмотрены различные виды программированного обучения, определены его основные требования, принципы, специфичекие свойства и эффективность в сравнении с другими педагогическими технологиями. Обоснованы пути оптимизации учебно-трудовой деятельности учащихся в процессе изучения технических и обслуживающих видов труда.

Розкрито зміст виробничої й асистентської практичної діяльності, наведено вимоги до документації. Висвітлено обов'язки учасників практики. Викладено сутність навчальної, виховної та методичної роботи. Розглянуто особливості підготовки викладача-практиканта до читання лекції. Наведено методи діагностики його професійної підготовленості до педагогічної діяльності за В.П.Симоновим.

Раскрыто содержание производственной и практической деятельности, приведены требования к документации. Освещены обязанности участников практики. Изложена сущность учебной, воспитательной и методической работы. Рассмотрены особенности подготовки преподавателя-практиканта к чтению лекций. Приведены методы диагностики его профессиональной подготовленности к педагогической деятельности по В.П.Симонову.

Розкрито можливості здійснення особистісно орієнтованого підходу в підготовці студентів до педагогічної практики шляхом надання їм педагогічної підтримки.

Раскрыты возможности осуществления личностно ориентированного подхода в подготовке студентов к педагогической практике путем оказания им педагогической поддержки.

In the article the possibilities of applying the personality oriented approach in preparation of students for pedagogical practice by giving them pedagogical support are revealed.

Викладено методику педагогічного діагностування школярів різних вікових груп, наведено рекомендації щодо організації ефективної навчальної та позанавчальної роботи в школах.

Изложена методика педагогического диагностирования школьников разных возрастных групп, приведены рекомендации относительно эффективной учебной и внеучебной работы в школах.

Досліджено особливості підготовки студентів до роботи у позашкільних закладах під час літньої практики, яка є для студентів першою спробою педагогічної діяльності. Розкрито значення цієї практики для професійної підготовки. Висвітлено цілі, суть, засади організації практики. Подано авторське трактування поняття "готовність до професійної діяльності". Охарактеризовано зміст власного емоційно-забарвленого досвіду студентів, через який вони повинні виховувати у дітей ціннісне ставлення до мистецтва. Акцентовано увагу на функціях художньо-естетичного виховання, які мають реалізувати студенти в організації дозвілля дітей, а також на загальних принципах педагогіки дозвілля та теоретичних засадах, на яких базується професійна підготовка студентів до практики. Проаналізовано особливості першого (вивчення теоретичного курсу) та другого (інструктивно-методичний збір) етапів підготовки студентів до практики.

На підставі історико-педагогічного аналізу виявлено етапи та сучасні тенденції розвитку методики занять з педагогічних дисциплін у вітчизняній практиці. Обгрунтовано місце та роль, провідні функції лабораторних занять з педагогіки у процесі підготовки вчителя. Висвітлено види лабораторних занять, дидактичні умови ефективності їх застосування. За характером навчально-дослідницької діяльності студентів виділено такі види занять: діагностування, спостереження, апробація, вивчення педагогічного досвіду. Обгрунтовано концепцію змісту та структури лабораторного практикуму з педагогіки, підпорядкованих розкриттю сутності основних компонентів технологічного підходу до педагогічної діяльності. Визначено педагогічні умови впровадження практикуму до навчального процесу. Експериментально підтверджено доцільність поетапного формування дослідницьких умінь і досвіду технологічно організованої діяльності. Доведено, що розроблений практикум сприяє підвищенню рівня педагогічних знань, вмінь та психологічної готовності студентів.

Вперше теоретично обгрунтовано педагогічні умови реалізації наступності змісту трудового навчання під час процесу двоступеневої підготовки вчителів початкових класів. Створено модель реалізації наступності змісту трудового навчання в системі "педучилище - педуніверситет". Визначено та запропоновано найбільш вмотивовані рівні професійної готовності студентів вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації до творчого викладання уроків трудового навчання в початковій школі. Окреслено параметри форм, методів і прийомів реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищах і педуніверситетах під час підготовки вчителя початкових класів.

Досліджено проблему оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Обгрунтовано новий підхід до її вирішення у процесі педагогічної практики. Конкретизовано суть педагогічної практики, визначено її місце у системі методичної підготовки студентів. Розроблено структуру та критерії даної підготовки. Визначено й апробовано комплекс педагогічних умов для забезпечення оптимального ступеня методичної підготовки майбутніх учителів музики у процесі педагогічної практики.

Досліджено проблему підготовки вчителів трудового навчання до формування культури харчування учнів у контексті загальної культури особистості. Розглянуто культуру харчування особистості в аспекті педагогічної науки, описано її структурно-функціональну модель. Визначено критерії та показники рівнів сформованості культури харчування вчителів трудового навчання, педагогічні умови їх підготовки до формування культури харчування учнів V - IX класів. Проаналізовано особливості формування культури харчування педагога як чинник їх професійної підготовки. Розроблено модель предметно-дидактичного аспекту даної підготовки, а також критерії готовності вчителя до формування культури харчування. Обгрунтовано педагогічну технологію навчання розробленої методики.

Висвітлено проблему формування творчого стилю педагогічної діяльності майбутніх педагогів. Визначено суть, зміст, критерії та рівні формування творчого стилю діяльності майбутніх педагогів. Виявлено стан його сформованості. Доведено, що педагогічна практика є засобом професійної підготовки, а також сприяє формуванню творчого стилю педагогічної діяльності на достатньому (базовому) рівні. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови формування творчого стилю діяльності майбутніх педагогів у процесі педагогічної практики. Розроблено модель, етапи її функціонування, а також технологію впровадження й експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов даного формування.

Вперше науково обгрунтовано й експериментально досліджено педагогічні умови формування професійних умінь соціальних педагогів на етапі педагогічної практики (послідовне засвоєння усіх компонентів процесуальної та виховної структур діяльності майбутнього соціального педагога; поетапне впровадження моделі розв'язання соціально-педагогічних проблем; актуалізація рефлексивних уявлень студентів як суб'єктів навчально-виховного процесу та майбутньої професійної діяльності; оптимізація розвитку морально-гуманістичних засад професійного становлення соціального педагога). Проаналізовано теоретичні підходи щодо визначення ролі, місця та змісту педагогічної практики у процесі формування професійних умінь майбутніх соціальних педагогів, розроблено технологію їх розвитку. Визначено критерії та рівні сформованості професійних умінь соціальних педагогів. Розкритосутність досліджуваних умінь у контексті компетентнісного, ситемного підходів до професійної підготовки майбутнього соціального педагога, діяльність якого спрямована на засвоєння цілісного соціального досвіду.

Розкрито сутність професійно-практичної компетентності й обгрунтовано необхідність використання компетентнісного підходу за умов практичної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Уточнено понятійно-категоріальний апарат і визначено сутність поняття "виробнича практика" та "професійно-практична компетентність". Виявлено сучасні проблеми організації виробничої практики у ВНЗ України, а також запропоновано шляхи їх розв'язання. Визначено роль виробничої практики щодо формування професійно-практичної компетентності, її місце й значення в сучасному навчальному процесі. Розроблено модель формування професійно-практичної компетентності. Охарактеризовано стан нормативного та навчального забезпечення практичної підготовки студентів. Запропоновано використання даної інтегрованої програми виробничих практик. Розроблено методику організації проведення виробничої практики. Обгрунтовано критерії, показники та рівні сформованості професійно-практичної компетентності за результатами виробничої практики. Наведено систему оцінювання на базі відповідних критеріїв.

Розкрито зміст та структуру рефлексивних умінь, обгрунтовано рівні їх сформованості (високий, достатній, середній, початковий), визначено їх якісні характеристики. Науково обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність програми формування рефлексивних умінь студентів на основі моделі організації педагогічної практики з дотриманням педагогічних умов. Визначено етапи формування рефлексивних умінь студентів (I етап - підготовчий, II етап - основний, III етап - оцінний). Апробація розробленої моделі довела позитивну динаміку зростання рівня сформованості рефлексивних умінь та доцільності використання матеріалів дослідження.

Розкрито важливість інтеграції різноманітних видів діяльності в процесі проходження практики майбутніми вчителями у початковій школі. Проаналізовано способи інтегрування та умови забезпечення інтегрованих підходів у професійній діяльності студента.

Рзглянуто модель формування професійної самоорганізації майбутнього викладача на педагогічних практиках.

Розглянуто проблему організації такого керівництва педагогічною практикою студентів, яке найбільшою мірою сприяє формуванню рефлексивних умінь майбутніх спеціалістів.