Розкрито сутність прогностичного компонента як складової професійної діяльності сучасного педагога, визначено його місце і роль у структурі цієї діяльності, змістові та функціональні характеристики. Виявлено фактори позитивного впливу на процес розвитку феномена, подано науково обгрунтовані педагогічні умови й методику формування прогностичного компонента.

Раскрыта сущность прогностического компонента как составной профессиональной деятельности современного педагога, определено его место и роль в структуре этой деятельности, функциональные характеристики. Выявлены факторы позитивного влияния на процесс развития феномена, даны научно обоснованные педагогические условия и методика формирования прогностического компонента.

Розглянуто компоненти педагогічної позиції, зокрема особистісно орієнтованої професійної позиції викладача, та визначено роль психологічного знання у формуванні такої позиції на різних етапах професійного становлення педагога.

Встановлено значення психологічної компетентності у структурі професійно-педагогічної діяльності, з'ясовано специфіку впливу даної якості на зміст та способи управління педагогічним процесом. Створено й апробовано систему діагностичних процедур і прийомів розвитку психологічної компетентності у формі соціально-психологічного тренінгу. Встановлено залежність між рівнем сформованості психологічної компетентності й особливостями стилю педагогічного керівництва та психологічним кліматом у студентській групі.

Досліджено проблему формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи за умов магістратури. З'ясовано структурні та функціональні компоненти даної культури. Розроблено та науково обгрунтовано концептуальну модель її формування. Визначено й експериментально перевірено сукупність організаційно-педагогічних умов, що забезпечують успішність цього процесу. Запропоновано програму та навчально-методичні рекомендації до спецкурсу "Педагогічна культура викладача вищої школи".

Викладено стан розвитку професійних якостей педагога вищого навчального закладу в Україні. Розглянуто процеси формування і розвитку професійних якостей в контексті різних педагогічних концепцій. Аналіз специфіки та основних функцій педагогічної діяльності викладача ВНЗ є необхідною передумовою визначення їх основних професійно важливих якостей.

З метою створення цілісного уявлення про вдосконалення професійної підготовки інженерно-педагогічних працівників та створення основи для наукового обгрунтування психолого-педагогічного супроводу особистості майбутнього інженерно-педагогічного працівника на всіх етапах його професійного становлення запропоновано "модель системи неперервної багаторівневої інженерно-педагогічної освіти". Виокремлено ступені моделі, де здійснюється підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників, усі ступені можуть ефективно функціонувати на базі одного вищого педагогічного навчального закладу або в складі навчального комплексу. Висвітлено роботу Донецького регіонального багаторівневого інженерно-педагогічного наукового комплексу, який було створено за структурно-функціональною схемою описаної моделі.

Розглянуто питання інноваційної підготовки майбутніх викладачів ВНЗ, що базується на використанні традиційних і нових досягнень педагогічної науки з метою підвищення ефективності учбово-виховного процесу, впровадження якої сприяє формуванню у студентів готовності до майбутньої інноваційної діяльності, постійного професійного самовдосконалення.

Рассмотрен вопрос об инновационной подготовке будущего педагога в ВУЗ, которая основана на использовании традиционных и новых достижений педагогической науки с целью повышения эффективности учебно-воспитательного процесса, внедрение которой способствует формированию у студентов готовности к будущей инновационной деятельности, постоянному профессиональному самосовершенствованию.

A question on a future teacher's innovation training in a higher educational institution based on the usage of traditional and new achievements of the pedagogical science in order to raise the education process effectiveness is considered. It also promotes the formation of student's readiness to the future innovation work, and constant professional self-perfecting.

Виявлено та розкрито умови та шляхи розвитку професійної творчості викладачів педагогічних ВНЗ. Розглянуто проблему творчості як предмет наукового знання та здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми; розроблено рекомендації з організації спільної творчої діяльності викладачів і студентів педагогічних ВНЗ у навчально-виховному процесі.

Выявлены и раскрыты условия и пути развития профессионального творчества преподавателей педагогических ВУЗ. Рассмотрена проблема творчества как предмет научного знания и осуществлен историко-педагогический анализ проблемы; разработаны рекомендации по организации совместной творческой деятельности преподавателей и студентов педагогических ВУЗ в учебно-воспитательном процессе.

The purpose of this article was the exposure and disclosure of terms and ways of developing teacher’s professional creativity in higher pedagogical institutes. The author has considered the problem of creativity as a subject of scientific knowledge, the historical pedagogical analysis of the problem has been carried out, recommendations worked out as far as teachers’ and students’ mutual creative activities during educational process.

Проведено аналіз підходів до організації інноваційної діяльності інженерів-педагогів на основі аналізу структури діяльності. У ролі останньої за основу взято структуру діяльності, запропоновану В. Давидовим. Це дозволило конкретизувати такі компоненти діяльності, як потреба, емоції, задачі, дії, мотиви, засоби, воля та увага інженера-педагога відповідно до його діяльності на інноваційних засадах.

Проведен анализ подходов к организации инновационной деятельности инженеров-педагогов на основе анализа структуры деятельности. В качестве последней за основу взята структура деятельности, предложенная В. Давыдовым. Это позволило конкретизировать такие компоненты деятельности, как потребность, эмоции, задачи, действия, мотивы, средства, воля и внимание инженера-педагога, исходя из его деятельности, организованной на инновационных основах.

The author shows an analysis of approaches to organization of innovative engineers-teachers work on the basis of analyzing the structure of activity. The final was based on the structure of activities proposed by V. Davydov. This allowed to concretizesuch components as needs, demands, emotions, goals, actions, motives, means, and attention of engineer-teacher, based on his activities organized on the basis of innovation.

Зроблено аспектний аналіз специфіки науково-дослідної діяльності викладачів ВНЗ. Надано порівняльну характеристику трудової діяльності в сфері інтелектуальних послуг та працівників фізичної праці, визначено відмінності у структурі мотивів, пріоритет творчості, системі мотивації, власності на засоби виробництва, складності вимірювання результатів інтелектуальної праці. Наведено шляхи підвищення ефективності праці викладачів. Констатовано необхідність застосування моделі тривекторної системи мотивації, в основі якої комплекс практичних рекомендацій, направлених на портебу в саморалізації і матеріальні потреби.

Сделан аспектный анализ специфики научно-исследовательской деятельности преподавателей ВУЗ. Дана сравнительная характеристика трудовой деятельности в сфере интеллектуальных услуг и работников физического труда, определеныі различия: в структуре мотивов, приоритетах творчества, системе мотивации, собственности на средства производства, сложности измерения результатов интеллектуального труда. Приведены пути повышения эффективности труда преподавателей. Констатирована необходимость применения модели трёхвекторной системы мотивации, в основе которой комплекс практических рекомендаций, направленных на саморализацию и материальные потребности преподавателей.

The article analyzes the issue of improving efficiency of scientific research of university teachers, its role in forming corporate culture. It presents characteristic of features of this type ofactivity, motivation for implementationand ways of improving efficiency.

Розкрито загальні засади педагогічної професії. Досліджено становлення та розвиток професії педагога вищої школи. Розглянуто сучасний стан, перспективи розвитку та специфіку профеійної діяльності викладача. Висвітлено сутність процесу навчання у вищій школі. Приділено увагу організації виховної роботи у ВНЗ. Обгрунтовано загальнонаукові підходи до визначення сутності професійної компетентності педагога. Розроблено модель такої компетентності. З'ясовано професійно зумовлені вимоги до особистості педагога вищої школи. Показано роль особистісних якостей викладача в педагогічній діяльності.

Здійснено критичний аналіз наукових джерел щодо сутті поняття «діагностика професійних компетенцій інженера-педагога», визначено роль і місце діагностики в системі професіографічного моніторингу.

Осуществлен критический анализ научных источников относительно сущности понятия «диагностика профессиональных компетенций инженера-педагога», определена роль и место диагностики в системе профессиографического мониторинга.

The paper described critical analysis of scientific sources in relation to essence of concept "Diagnostics of professional competenses of engineer-teacher". The author defined the role and place of diagnostics in the system of the professional monitoring.45 diagnostics, monitoring, professiografical monitoring, professional competence, professional competenses of engineer-teacher, diagnostic of process of forming of competenses, diagnostic of results of professional preparation.

Розглянуто поняття абнотивності як нової функції вищої школи з формування творчості майбутнього фахівця-гуманітарія. Подано перелік ключових компетентностей майбутнього вчителя. Визначено основні технології формування креативного потенціалу. Розкрито окремі методи активної професійно-психологічної підготовки та «технологічності» педагогічних технологій. Визначено, що креативний потенціал майбутнього фахівця це - сукупність особистісних якостей учителя, що визначає його можливості та межі участі в навчально-методичній діяльності; здатність уміло та вчасно змінювати свою діяльність, якщо вона перестала бути продуктивною; створення нових, оригінальних навчально-виховних, науково-дослідних напрацювань на ниві гуманітарної освіти, а також засобів і способів навчальної взаємодії зі студентами-гуманітаріями, сформованих на основі компетентностей викладача, серед яких провідною є абнотивність.

Рассмотрено понятие абнотивности как новой функции высшей школы по формированию творчества будущего специалиста-гуманитария. Подан перечень ключевых компетенций будущего учителя. Определены основные технологии формирования креативного потенциала. Раскрыты отдельные методы активной профессионально-психологической подготовки и «технологичности» педагогических технологий. Определено, что креативный потенциал будущего специалиста это - совокупность личностных качеств учителя, определяющих его возможности и границы участия в учебно-методической деятельности; способность умело и вовремя менять свою деятельность, если она перестала быть продуктивной; создание новых, оригинальных учебно-воспитательных, научно-исследовательских наработок в сфере образования, а также средств и способов учебного взаимодействия со студентами-гуманитариями, сформированными на основе компетенций преподавателя, среди которых ведущей является абнотивнисть.

The notion abnotivnosti as a feature of higher education to build a future of creativity specialist humanitarian. Submitted a list of key competencies of future teachers. The basic technology of forming creative potential. Separately disclosed methodsof active professional psychological training and "adaptability" of educational technology. Noted that under the creative potential of the future expert author understands the set of personal qualities of teachers, the definition of its possibilities andlimits of participation in instructional activities, the ability to efficiently and on time to change their activity, if it ceased to be productive, creating new, original educational, research developments in the field of education as well as ways and means of educational interaction with the students of the humanities, formed on the basis of teacher competencies, among which is the leading abnotivnist.

Висвітлено теоретико-методологічні засади формування корпоративної культури викладачів педагогічного університету в процесі наукової діяльності, науково обгрунтовано його концепцію. Розроблено модель формування корпоративної культури викладачів педагогічного університету в процесі наукової діяльності та методику її реалізації. Виявлено зв'язок корпоративної культури викладачів з продуктивністю їх наукової діяльності та чинники, що впливають на її формування, розкрито тенденції та закономірності цього процесу.

Вперше розроблено та науково обгрунтовано концепцію формування корпоративної культури викладачів педагогічного університету в процесі наукової діяльності, що охоплює методологічний, теоретичний і технологічний концепти. Розкрито сутність і структуру корпоративної культури викладачів педагогічного університету, визначено поняття "корпоративна культура викладачів педагогічного університету", охарактеризовано чинники, які впливають на її формування (організаційна культура й психологічний клімат колективу). Визначено показники діагностування корпоративної культури викладачів педагогічного університету в процесі наукової діяльності відповідно до критеріїв їх оцінювання. Розроблено модель формування корпоративної культури викладачів у процесі організації їх наукової діяльності, що складається з діагностувального, прогнозувального та методично-організаційного компонентів і реалізується в три етапи (ознайомлювально-орієнтувальний, ціннісно-відтворювальний, продуктивно-діяльнісний). Визначено зміст науково-методичного супроводу, що сприяє формуванню корпоративної культури викладачів педагогічного університету в процесі наукової діяльності. Виявлено тенденції та закономірності формування корпоративної культури в процесі наукової діяльності викладачів педагогічного університету. Подальшого розвитку набула методика формування корпоративної культури ВНЗ.

З’ясовано сутність поняття «професійна компетентність інженера-педагога», а також висвітлено її структурні компоненти та функції.

Выяснена сущность понятия «профессиональная компетентность инженера-педагога». Раскрыты ее структурные компоненты и функции.

Elucidated the essence of the term “professional competence of engineer-teacher”. Shows its structural components and function.

Розглянуто методологічні засади дослідження корпоративної культури викладачів педагогічного університету в категоріях сутності та існування.

Рассмотрены методологические основы исследования корпоративной культуры преподавателей педагогического университета в категориях сущности и существования.

Describes the methodological basis of the study of corporate culture among teachers from a pedagogical university in the categories of essence and existence.

Подано різноманітні тлумачення поняття "методична компетентність" та запропоновано розуміння терміна як системи наукових, психологічних, педагогічних і предметних знань та професійно-методичних умінь, які базуються на знаннях дидактичних методів, принципів і прийомів та сприяють формуванню всіх компонентів професійної компетентності. Вказано на специфічність професійної діяльності інженера-педагога, пов'язану з її поліфункціональністю та практичною спрямованістю. Зосереджено увагу на навчально-методичній та науково-методичній роботі як прояві методичної компетентності педагога професійно-технічного навчального закладу. Виявлено, що методична компетентність є інтегрованою характеристикою особистості та передбачає володіння методичними знаннями, наявність досвіду розв'язання методичних проблем, готовність до самоосвіти та самовдосконалення.

Представлены разнообразные толкования понятия "методическая компетентность" и предложено авторское понимание термина как системы научных, психологических, педагогических и предметных знаний и профессионально-методических умений, базирующихся на знании дидактических методов, принципов и приемов, способствующих формированию всех компонентов профессиональной компетентности. Указано на специфичность профессиональной деятельности инженера-педагога, связанную с ее полифункциональностью и практической направленностью. Сосредоточено внимание на учебно-методической и научно-методической работе как проявлении методической компетентности педагога профессионально-технического учебного заведения. Выявлено, что методическая компетентность является интегрированной характеристикой личности и предполагает владение методическими знаниями, наличие опыта решения методических проблем, готовность к самообразованию и самосовершенствованию.

Presented a variety of interpretations of the concept of "methodological competence" and the author's understanding of the term was suggested as a system of scientific, psychological, pedagogical and subject knowledge and professional methodical skills, based on knowledge of didactic methods, principles and practices and contributing to the formation of all the components of professional competence. Indicated the specificity of engineer-teacher professional activities related to its multifunctionality and practical orientation. Attention was focused on teaching and methodological, scientific and methodological work, as a manifestation of methodical competence of teachers of vocational-technical schools. Revealed that the methodological competence is an integrated feature of the personality and assumes possession of methodological knowledge, presence of experience in solving methodological problems, readiness for self-education and self-improvement.

Висвітлено сутність, природу і складники педагогічної майстерності. Увагу приділено педагогічному спілкуванню викладача та його взаємодії з аудиторією. Розкрито шляхи опанування секретами педагогічної майстерності викладача вищої школи.

Вперше здійснено ретроспективний міждисциплінарний аналіз проблеми розвитку педагогічного професіоналізму викладача в системі вищої освіти. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади розвитку педагогічного професіоналізму викладача. Здійснено змістовий аналіз поняття "педагогічний професіоналізм викладача вищої школи" та сформульовано його дефініцію. На основі вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду закладів вищої освіти і власного досвіду науково-педагогічної та управлінської діяльності у ВНЗ розроблено авторську науково- методичну систему розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача вищої школи, яка передбачає наявність теоретико-методологічної підсистеми (мета, завдання, принципи, компоненти) та методично-діяльнісної підсистеми, яка містить функціональні складові (багаторівнева науково-методична служба ВНЗ; моніторингові дослідження стану та динаміки розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача; науково-методичний супровід означеного процесу; індивідуальна програма професійно-особистісного розвитку та саморозвитку молодого викладача). Обгрунтовано етапи та організаційно-педагогічні умови цього процесу. Розроблено критерії, показники, рівні діагностування та науково-методичний супровід розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача. Здійснено прогнозування щодо створення й функціонування у ВНЗ науково-методичної системи розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача.