Приведены результаты комплексного исследования словообразовательного ряда как двусторонней единицы словообразовательного уровня. Впервые в отечественном языкознании на материале русского и украинского языков показаны основные отличительные признаки словообразовательного ряда от других комплексных единиц словообразования, определено место ряда в словообразовательной подсистеме и в целом в системе языка.

Уточнено певні загальнолінгвістичні поняття ("префіксоїд", "суфіксоїд"), критерії визначення морфемної будови слів з афіксоїдами. Введено до наукового обігу поняття "афіксоїдний спосіб словотворення" як різновид морфологічної деривації. Визначено можливі ступені асиміляції чужомовних елементів та їх зв'язок зі словотвірною активністю формантів. З'ясовано походження чужомовних словотвірних елементів, що утворюють українські біологічні терміни, на широкому термінологічному матеріалі. За ступенем продуктивності класифіковано словотвірні типи біологічних термінів, утворених чужомовними дериваторами. Досліджено словотвірну валентність аналізованих запозичених формантів. Охарактеризовано семантичні відношення між словотвірними типами, що об'єднують біологічні терміни, оформлені чужомовними дериваторами, а також їх спроможність утворювати словотвірні розряди. Проаналізовано категоріальну спеціалізацію запозичених словотвірних елементів, використовуваних у біологічній термінології. Спрогнозовано розвиток словотвірної активності чужомовних формантів, які утворюють біологічні терміни.

Проаналізовано питомі та запозичені афіксоїди, уточнено засади виокремлення афіксоїдів в українській мові. Встановлено особливості семантики питомих та іншомовних афіксоїдів у структурі композитів. Визначено основні семантико-словотвірні групи, проаналізовано сполучувальні особливості афіксоїдів. Досліджено словотвірну валентність аналізованих афіксоїдних формантів. Наведено значний за обсягом фактичний матеріал - близько 4 000 афіксоїдних дериватів.

Проведено структурно-семантичне дослідження словотвірних гнізд, вершинами яких є соматизми голова, рука та нога в українській мові. Систематизовано деривати за ступенями похідності. Визначено ступені продуктивності корепів-соматизмів, структурно-семантичні зв'язки у словотвірних гніздах охарактеризовано на рівні ланцюжків і парадигм. Встановлено, які лексико-семантичні варіанти вершин-соматизмів найчастіше зазнають актуалізації в похідних одиницях. Досліджено найпоширеніші типи словотвірних категорій та з'ясовано найпродуктивніші способи словотворення. Охарактеризовано морфонологічні перетворення твірних основ. Висвітлено причини структурної та семантичної неоднорідності словотвірних гнізд із різними вершинами.

Наведено результати системного дослідження термінологічної металургійної лексики сучасної української та російської мов. Розглянуто системні відношення в українській металургійній терміносистемі, а також питання нормативності та стандартизації. Проаналізовано активні процеси в сучасній термінолексиці. Значну увагу приділено словотвірним інноваціям і процесам, що характеризують становлення та розвиток металургійної термінологічної лексичної системи.

Приведены результаты системного исследования терминологической металлургической лексики современного украинского и русского языков. Рассмотрены системные отношения в украинской металлургической терминосистеме, а также вопросы нормативности и стандартизации. Проанализированы активные процессы в современной терминолексике. Значительное внимание уделено словообразовательным инновациям и процессам, характеризующим становление и развитие металлургической терминологической лексической системы.

Вперше проведено системний аналіз явища словотвірної ідентичності та виявлено її закономірні риси в сучасній українській медичній термінології. Розкрито зміст і визначено обсяг понять "словотвірна ідентичність", "тотожність", "варіантність". Вивчено сучасний стан досліджуваного явища, визначено можливі перспективи його розвитку. Увагу приділено проблемам лексикографування варіантів утворень у медичних термінологічних словниках. Проаналізовано словотвірну ідентичність префіксів і суфіксів у медичній термінології. Систематизовано принципи та критерії ідентифікації формального варіювання лексеми, з'ясовано характерні особливості словотвірно ідентичних модифікацій у медичній терміносистемі як складовій мови, що функціонує та розвивається.

Впервые проведен системный анализ явления словообразовательной идентичности и выявлены ее закономерные черты в современной украинской медицинской терминологии. Уточнены содержание и объем понятий "словообразовательная идентичность", "тождественность", "вариантность". Изучено современное состояние исследуемого явления, определены возможные перспективы его развития. Уделено внимание проблемам лексикографирования вариантов образований в медицинских терминологических словарях. Проанализирована словообразовательная идентичность приставок и суффиксов в медицинской терминологии. Систематизированы принципы и критерии идентификации формального варьирования лексем, определены характерные особенности словообразовательно идентичных модификаций в медицинской терминосистеме как слагаемой языка, которая функционирует и развивается.

Проведено структурний і семантичний аналіз словотвірних гнізд (СГ) з вершинним соматичним компонентом. Визначено ступені продуктивності коренів-соматизмів. Структурно-семантичні зв'язки охарактеризовано на синта- та парадигматичному рівнях. Визначено лексико-семантичні варіанти вершин-соматизмів, що найчастіше актуалізуються в похідних одиницях, а також найпоширеніші типи словотвірних категорій, репрезентантами яких виступають деривати аналізованих СГ. З'ясовано способи словотворення, за якими формуються деривати, мотиваційні ознаки твірних слів, що залучаються до дериваційних процесів. Визначено типи лексико-семантичних співвідношень між похідними словами, кореляції фонетичного плану дериватів, морфологічні перетворення твірних основ, особливості граматичних, номінативних і функціональних характеристик дериватів. Розкрито причини структурної та семантичної неоднорідності СГ з різними вершинами.

Встановлено типові словотвірні парадигми лексико-семантичних груп іменників у сучасній українській мові. Виокремлено блоки словотвірної парадигми за частиномовною належністю дериватів і виділено структурні типи словотвірних парадигм залежно від кількості таких зон. Розкрито специфіку словотвірної поведінки назв знарядь праці, частин тіла та металів, а також визначено основні мовні та позамовні чинники, що впливають на дериваційний потенціал твірних.

Досліджено структурно-семантичну специфіку абревіатур та їх функціональних характеристик в українській мові кінця XX - початку XXI ст. Проаналізовано концептуальні засади визначення понять "абревіація" й "абревіатура", обгрунтовано критерії відповідності абревіатур характеристикам повнозначних слів. Розроблено структурну та семантичну класифікації нових абревіатур, охарактеризовано їх структурні типи. Визначено особливості функціонування чужомовних лексичних скорочень в українській мові. Виявлено та проаналізовано явище полісемії, омонімії та варіантності у сфері нових абревіатур. Охарактеризовано особливості вживання абревіатур у різних функціональних стилях, з'ясовано функціонально-стильові особливості граматичних форм абревіатурних неологізмів, розкрито їх дериваційний потенціал. Укладено словник нових абревіатур.

Проаналізовано концептуальні засади визначення понять "абревіація" й "абревіатура", обгрунтовано критерії відповідності абревіатур характеристикам повнозначних слів. Розроблено структурну та семантичну класифікації нових абревіатур, охарактеризовано їх структурні типи. Визначено особливості функціонування чужомовних лексичних скорочень в українській мові. Виявлено та проаналізовано явище полісемії, омонімії та варіантності у сфері нових абревіатур. Охарактеризовано особливості вживання абревіатур у різних функціональних стилях. З'ясовано функціонально-стильові особливості граматичних форм абревіатурних неологізмів, розкрито їх дериваційний потенціал. Укладено словник нових абревіатур.

Досліджено абревіацію як спосіб номінації дорожньо-будівельної терміносистеми. Проаналізовано структурні типи термінологічних абревіатур, та зазначено номінації за спеціалізаціями дорожнього будівництва.

Розглянуто особливості творення імен і прізвищ у сучасному українському політичному дискурсі. Доведено, що аксіологічна функція словотвірних засобів у сучаcному політичному дискурсі полягає у наданні тексту негативнооцінних конотацій.

На широкому фактичному матеріалі нової української мови кінця ХVII - початку ХХI ст. вивчено історію словотвірної структури n. loci на -ак (-як), визначено особливості мотивації та творення таких похідних, окреслено роль і місце форманта в системі суфіксальної деривації локативних найменувань.

Досліджено словотвірну організацію українських термінів нафтогазової промисловості (НГП), зокрема термінів, утворених за допомогою афіксації, оскільки такий спосіб словотворення є найбільш продуктивним як для лексики загальновживаної, так і для термінів. Проаналізовано найпродуктивніші моделі творення термінів НГП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-20

Рубрики:

Українська мова

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано розділ "Словотворення" з "Граматики української (руської) мови" С. Смаль-Стоцького і Ф. Гартнера. Охарактеризовано використану систему мовознавчих термінів з галузі дериватології у порівнянні з сучасною.

Досліджено морфологічну конвергенцію технічних термінів як результат суфіксального словотворення. Охарактеризовано семантику іменникових суфіксів у мові взагалі та у спеціальній мові техніки зокрема, а також вияв багатозначності суфіксів на матеріалі технічних термінів. Встановлено, що полісемія технічних термінів, що виникла внаслідок повторної реалізації словотвірної моделі, виявляється на внутрішньо- та на зовнішньосистемному рівнях.

Досліджено сучасні тенденції вживання префіксів від- і роз- для творення термінів із процесовою навантагою в семантиці, що їх було спотворено протягом 40-х - 80-х рр. XX ст.

Заощадливість словотвірних процесів в українській мові виявлено в формальній (експліцитній) і прихованій-системній (імпліцитній) економії. Імпліцитна економія тримається на чітко виражених противагах(симетрія й асиметрія, аналогічність і парадигматичність, сталість і змінність засобів) і виявляється у дії утримувачів і обмежувачів, у парадигматичному вирівнюванні, черезкроковому словотворенні, римейкових явищах.

Проаналізовано стан розвитку сучасної морфонології, окреслено шляхи реалізації морфонологічних явищ, описано коло невирішених проблем цієї галузі українського мовознавства у сфері парадигматики і деривації.